Справа № 952/371/20
провадження №1-кп/624/26/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2024 року Кегичівський районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому провадженні в залі суду селище Кегичівка, Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220290000048 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
- обвинувачення: прокурора Кегичівського відділу Красноградської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 ,
- захисту: обвинуваченого ОСОБА_3 , законного представника обвинуваченого ОСОБА_5 , захисників обвинуваченого адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
в с т а н о в и в:
10 листопада 2023 року до канцелярії Кегичівського районного суду Харківської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220290000048 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Кримінальне провадження надійшло на розгляд Кегичівського районного суду Харківської області на підставі ухвали Харківського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року, якою вирок Кегичівського районного суду Харківської області від 31 липня 2023 року про засудження ОСОБА_3 скасовано та постановлено призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
10 листопада 2023 року згідно протоколу авторозподілу головуючим визначено суддю ОСОБА_9 .
Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 14 листопада 2023 року було призначено підготовче судове засідання.
26 грудня 2023 року в підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 заявив клопотання про витребування копій документів з Ленінського районного суду м. Полтава.
Крім цього, 26 грудня 2023 року в підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_10 заявив клопотання про повернення обвинувального акту відносно ОСОБА_3 прокурору з наступних підстав. На думку адвоката, обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України через відсутність формулювання обвинувачення та не розкриття характеру дій обвинувачених та суті злочину, у вчиненні яких вони обвинувачуються. Так, не зазначено місце, час, мотив вчинення кримінального правопорушення; не встановлено від чого удару чи ударів спричинив наслідок у вигляді закритої черепно-мозкової травми, яка призвела до смерті потерпілого, оскільки за версією слідства нібито участь у вчиненні злочину приймав ОСОБА_3 та ОСОБА_11 , матеріали відносно якого виділено у окреме кримінальне провадження; фактично обвинувальний акт не був вручений ОСОБА_3 , захисникам, законному представнику; обвинувальний акт не набув статусу офіційного документу тому, що на ньому не має печатки установи прокуратури. Крім того, обвинувальний акт також по формі і по змісту не відповідає вимогам ст.291 КПК України, а саме: ствердження прокурором як встановленого факту, що обвинувачений вчинив злочин, є порушенням презумпції невинуватості; відсутності формулювання обвинувачення, а відтак не набуттям підозрюваним статусу обвинуваченого; з підстав невідповідності реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам Закону, оскільки в ньому не відображені повні відомості про прийняті слідчим суддею процесуальні рішення і вчиненні дії. Також, в обвинувальному акті не зазначені відомості щодо форми вини, мотивів та ступеня здійснення злочинного наміру, а навпаки вказані відомості про речові докази та містяться висновки експертиз, що не передбачено 291 КПК України; не зазначені індекси місця проживання обвинуваченого та потерпілого; анкетні відомості щодо підсудного містять інформацію, яка не передбачена КПК; безпідставно подається відсутність вартості на залучення експертів; безпідставно вказується, що обвинувачений «діяв умисно»; аркуші обвинувального акту та реєстр не пронумеровані; в реєстрі забезпечення заходів кримінального провадження не зазначено дату і час затримання в порядку ст.208 КПК України; в реєстрі забезпечення заходів кримінального провадження не зазначено дату і час обрання підозрюваному запобіжного заходу тримання під вартою; не зазначено ПІБ складу групи слідчих та ПІБ складу групи прокурорів; ПІБ захисника, від якого була відмова; реєстр не має дати складання; аркуші реєстру, незважаючи на вказівку про це в обвинувальному акті, не пронумерований; в порушення вимог КПК України не зазначені процесуальні дії стосовного скарг захисників на відмову у задоволенні клопотань та не зазначені процесуальні дії стосовного розгляду заяв про відводи слідчих та прокурорів. Крім того, у вчиненні даного злочину за ч. 2 ст.121 КК України підозрюються дві особи. Відповідно до обвинувального акту стосовно ОСОБА_3 , який затверджено 21.04.2020 зазначено, що вказаний злочин ОСОБА_3 вчинив з іншою особою, стосовно якої матеріали виділені в окреме провадження, яким є ОСОБА_11 . Вказані обвинувальні акти відносно ОСОБА_3 так і відносно ОСОБА_11 містять тотожні формулювання обвинувачення, які зводяться до того, що ОСОБА_3 01.01.2020 року близько 22-00 год, перебуваючи з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження (яким є ОСОБА_11 ), тобто вони разом «внаслідок раптово виниклих неприязних стосунків з потерпілим ОСОБА_12 , усвідомлюючи характер своїх злочинних дій, передбачаючи їх наслідки у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому та бажаючи їх настання, спонукаємі злістю до останнього, розпочали тривале побиття потерпілого, в процесі якого умисно заподіяли ОСОБА_12 , неконтрольовані ними по силі та місцям тіла у тому числі по голові численні удари кулаками рук, та ногами, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_12 тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми та інші ушкодження. Смерть ОСОБА_12 настала внаслідок важкої черепно-мозкової травми з травматичними субдуральними крововиливами та викликаними наслідками». Такий підхід щодо обвинувачення ОСОБА_3 вказує на відсутність індивідуалізації обвинувачення, кожного із співучасників, виділення матеріалів кримінального провадження щодо поведінки іншої особи ( ОСОБА_11 ) в окреме провадження ставить під сумнів наявності спільності їх умислу та потребує аргументації щодо відсутності їх або штучного попереднього об`єднання або роз`єднання, що може негативно вплинути при розгляді даного кримінального провадження по суті та встановлення об`єктивної істини. Крім цього, зазначив, що формулювання обвинувачення за цим обвинувальним актом та за обвинувальним актом відносно ОСОБА_11 є ідентичними. Обидва обвинувальні акти за клопотанням сторони захисту були повернуті прокурору згідно ухвал Красноградського районного суду Харківської області, але по даним справам були винесені ухвали Харківського апеляційного суду, які суперечать одна одній щодо одного і того ж злочину в частині викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, вказаний недолік не був усунений стороною обвинувачення, та фактично призвів до слухання справи відносно обвинуваченого ОСОБА_3 з істотними недоліками обвинувального акту, що на думку сторони захисту, є порушенням права на захист ОСОБА_3
22.01.2024 згідно наказу Кегичівського районного суду Харківської області №02-03/04 прізвище судді було змінено з «Крапівка» на « ОСОБА_13 ».
26 січня 2024 року на адресу суду від прокурора надійшли заперечення на клопотання сторони захисту щодо повернення обвинувального акту. В обґрунтування заперечень прокурором зазначено, що як вбачається зі змісту обвинувального акту, в ньому зазначений виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, зокрема, дані, на підставі яких було внесено відомості в ЄРДР та відкрито кримінальне провадження, кваліфікація злочину, зазначено про доручення розслідування в даному кримінальному провадженні відповідній слідчій групі та відомості щодо призначення групи прокурорів. Також обвинувальний акт містить формулювання обвинувачення, висунутого ОСОБА_3 . Так, прокурором зазначено, зокрема, що 01.01.2020, близько 22 години, точного часу органом досудового розслідування не встановлено, перебуваючи разом з іншою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, поблизу двохповерхового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок раптово виниклих неприязних стосунків з ОСОБА_12 , усвідомлюючи характер своїх злочинних дій, передбачаючи їх наслідки у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому та бажаючи їх настання, спонукаємі злістю до останнього, розпочали тривале побиття потерпілого, в процесі якого умисно заподіяли ОСОБА_12 , численні удари з різною силою по голові, тулубу та кінцівках кулаками рук та ногами в тому числі із значною силою по голові, чим заподіяли ОСОБА_12 , згідно даних судово - медичної експертизи Красноградського МВ ХОБСМЕ № 12-17/2-КРт/20 від 28.02.2020 тілесні ушкодження у вигляді: черепно - мозкової травми, травматичні субдуральні та субарахноідальні крововиливи та викликаними ними наслідками, які знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, згідно п.п 4.8, 2.1.2, 2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995р. № 6, переломи 7.10 правих та 5.6.7. лівих ребер по декільком анатомічним лініям, мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, згідно п.п.4.8, 2.2.2 вище вказаного наказу, садна та синці голови, обличчя, синці грудної клітини, садна та синці поперекової ділянки, сідниць, верхніх та нижніх кінцівок, мають ознаки легких тілесних ушкоджень згідно п.п.4.8, 2.3.5 вище вказаного наказу МОЗ. Виконавши усі дії, які вищезазначені особи вважали необхідними для завершення злочину до кінця, останні з місця скоєння злочину зникли, залишивши ОСОБА_12 біля житлового будинку. 04.01.2020 о 09:55 потерпілий помер у реанімаційному відділенні Красноградської ЦРЛ. Смерть ОСОБА_12 настала внаслідок важкої закритої черепно- мозкової травми з травматичними субдуральними, субарахноідальними крововиливами та викликаними ними наслідками. Крім того, в обвинувальному акті містяться посилання на висновок судово-медичної експертизи, яким встановлено наявність на тілі трупа ОСОБА_12 пошкоджень, а також причин їх утворення та наслідків, з посиланням на ступінь тяжкості отриманих тілесних ушкоджень і зазначенням періоду часу, в які вони утворилися, а також з висновком щодо причин смерті потерпілого та причинний зв`язок між тілесними ушкодженнями та смертю особи. Також вказана правова кваліфікація інкримінованого ОСОБА_3 злочину, зокрема, зазначено, що він, обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинено смерть потерпілого. Тобто, в обвинувальному акті стосовно ОСОБА_3 фактичні обставини кримінального правопорушення викладено конкретно, належно розкрито подію кримінального правопорушення, зазначено час та місце вчинення кримінального правопорушення, спосіб його вчинення та знаряддя злочину, наслідки його вчинення у вигляді опису заподіяного поранення та тяжкості заподіяних тілесних ушкоджень, причину смерті потерпілого, причинний зв`язок між отриманим пораненням та смертю особи, мотив і мету вчинення злочину, тобто, всі обов`язкові відомості, про які йдеться В 4.2 ст.291 КПК України, а саме викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими в ході досудового розслідування, з дотриманням вимог КПК України, сформульовано обвинувачення ОСОБА_3 , дана правова кваліфікація злочину, визначена стаття КК України. Фактичні дані в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу злочину, що у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою. Тобто обвинувальний акт за своєю формою та змістом повністю відповідає вимогам вищезазначеної статті кримінального процесуального кодексу України. При цьому слід зазначити, що наявність в обвинувальному акті посилань на висновок експерта, що є фактично посиланням прокурора на зібрані докази, і призводить, на думку захисту, до нерівного становища сторони захисту, порівняно зі стороною обвинувачення, не свідчить про невідповідність обвинувального акту вимога ст. 291 КПК України. Зі змісту обвинувального акту вбачається, що у ньому дійсно містяться посилання на висновки експерта, але не розкривається зміст цих доказів у розумінні ч. 1 ст.101 КПК України, а саме, не здійснюється докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. Тому, таки висновки захисту стосовно неможливості посилання в обвинувальному акті на висновки експертиз, проведених на досудовому слідстві та інші документи, не свідчать про невідповідність обвинувального акту вимогам кримінального процесуального закону. Отже, суттєвих порушень, за яких суд має повернути обвинувальний акт прокурору з цих підстав, не встановлено, що свідчить про дотримання прокурором вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України. Слід також зазначити, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_11 від 03.09.2021 є ідентичним обвинувальному акту відносно ОСОБА_3 , у зв`язку з чим посилання сторони захисту для повернення обвинувального акту про різне формулювання обвинувачення відносно вказаних осіб, є надуманим. Звернула увагу суду на те, що питання повернення обвинувального акту відносно ОСОБА_3 вже розглядалося Красноградським районним судом, ухвалою якого від 20.10.2020 частково задоволено клопотання сторони захисту та повернуто обвинувальний акт прокурору. Проте, ухвалою Харківського апеляційного суду від 16.01.2021 вказану ухвалу суду першої інстанції скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд. В зв`язку з вищевикладеним просила відмовити у задоволення клопотання захисника ОСОБА_10 про повернення обвинувального акту відносно ОСОБА_3 прокурору.
29 січня 2024 року ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області клопотання захисника обвинуваченого щодо витребування доказів адвоката ОСОБА_7 було задоволено.
14 лютого 2024 року на виконання ухвали Кегичівського районного суду Харківської області від 29.01.2024 з Київського районного суду м. Полтави надійшли витребуванні документи.
27 лютого 2024 року на адресу суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_7 щодо витребування з Красноградської окружної прокуратури Харківської області та Слідчого відділу Красноградського РВП ГУНП в Харківській області копію обвинувального акту від 2020 року у кримінальному провадженні №12020220290000001 по обвинуваченню ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 121 КК України. В обґрунтування зазначеного клопотання зазначив, що на виконання ухвали Кегичівського районного суду Харківської області від 29.01.2024 з Київського районного суду м. Полтави надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № №12020220290000001 по обвинуваченню ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 121 КК України, який датований 03.09.2021, замість первісного обвинувального акту 2020 року.
27 лютого 2024 року в судовому засіданні суддею ОСОБА_1 був заявлений самовідвід з тих підстав, що згідно звіту про автоматизований розподіл судової справи між суддями від 10.11.2023, вбачається відсутність належної спеціалізації ювенального судді, що призвело до визначення головуючого у справі судді з порушенням вимог ч. 3 ст. 35 КПК України.
07 березня 2024 року ухвалою судді Кегичівського районного суду Харківської області ОСОБА_14 в задоволенні самовідводу судді ОСОБА_1 відмовлено.
27 березня 2024 року ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 від 27.02.2024 задоволено.
18 квітня 2024 року на виконання ухвали Кегичівського районного суду Харківської області від 27.03.2024 надійшла копія обвинувального акту від 25.03.2020 у кримінальному провадженні №12020220290000001 по обвинуваченню ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 121 КК України.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_10 підтримав раніше заявлене клопотання про повернення обвинувального акта прокурору та просив його задовольнити з підстав викладених у ньому. Зазначив, що формулювання обвинувачення за обвинувальним актом від 25.03.2020 у кримінальному провадженні №12020220290000001 по обвинуваченню ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 121 КК України, та за обвинувальниим актом від 21.04.2020 у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 121 КК України є ідентичними. Обидва обвинувальні акти за клопотанням сторони захисту були повернуті прокурору згідно ухвал Красноградського районного суду Харківської області, але по даним справам були винесені ухвали Харківського апеляційного суду, які суперечать одна одній щодо одного і того ж злочину в частині викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, вказаний недолік не був усунений стороною обвинувачення, та фактично призвів до слухання справи відносно обвинуваченого ОСОБА_3 з істотними недоліками обвинувального акту, що на думку сторони захисту, є порушенням права на захист ОСОБА_3 .
В судовому засіданні адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтримали клопотання адвоката ОСОБА_10 та просили його задовольнити в повному обсязі.
Обвинувачений ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні підтримав захисників.
Законний представник обвинуваченого підтримала думку захисників обвинуваченого ОСОБА_3 .
Прокурор ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання та просила відмовити в його задоволенні, з підстав викладених в раніше наданому на адресу суду письмовому запереченні.
Заслухавши учасників судового провадження, вивчивши надані документи, зміст клопотання, заперечень прокурора, а також обвинувальний акт та додатки до нього, суд приходить до наступного висновку.
Так, після отримання обвинувального акту суд зобов`язаний перевірити його на відповідність вимогам статті 291Кримінального-процесуальногокодексу України (надалі - КПК України), з`ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття одного з рішень, передбачених ч. 3 ст. 314 КПК України, та вирішити питання, пов`язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду. Завданням підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду.
Згідно з пунктом 13 частини 1 статті 3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України.
Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.
Положеннями ст.291 КПК України визначений вичерпний перелік вимог до змісту та форми обвинувального акту у кримінальному провадженні, недотримання яких згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України є підставою для повернення обвинувального акту прокурору. Будь-які інші претензії до обвинувального акту мають отримати відповідну реакцію суду під час судового розгляду справи й підставами для повернення обвинувального акту прокурору бути не можуть.
Рішення про повернення обвинувального акту прокурору суд приймає у тому випадку, якщо без усунення виявлених недоліків кримінальне провадження не може бути призначене до судового розгляду.
Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно. До обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування; 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного. Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.
Пунктом 5 статті 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт серед іншого має містити такі відомості, як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню кримінального провадження до судового розгляду.
Одними із загальних засад кримінального провадження є верховенство права та його законність, поняття яких законодавцем визначено у ст.ст. 8 та 9 КПК України.
Згідно вимог ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
У підготовчому судовому засіданні встановлено, що вимоги ст. 291 КПК України при складанні обвинувального акта недотримані.
Так, як вбачається з обвинувального акту стосовно ОСОБА_3 , який затверджено 21.04.2020 року, останній 01.01.2020 року близько 22-00год. перебуваючи разом з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, поблизу двохповерхневого будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок раптово виниклих неприязних стосунків з ОСОБА_12 , усвідомлюючи характер своїх злочинних дій, передбачаючи їх наслідки у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому та бажаючи їх настання, спонукаємі злістю до останнього, розпочали тривале побиття потерпілого, в процесі якого умисно заподіяли ОСОБА_12 , чисельні удари з різною силою по голові, тулубу та кінцівках кулаками рук та ногами в тому числі із значною силою по голові, чим заподіяли ОСОБА_12 згідно даних судово-медичної експертизи Красноградського МВ ХОБСМЕ №12-17/2-КРт/20 від 28.02.2020 року ті ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, травматичні субдуральні та субарахноідальні крововиливи, які знаходяться у причинному зв`язку із настанням смерті ОСОБА_12 і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.
Відповідно до змісту клопотання про повернення обвинувального акту сторона захисту посилається на те, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 не містить механізм спричинення тілесних ушкоджень, не встановлено хто з цих осіб ОСОБА_3 чи інша особа, та яким своїм власним рухом та/або предметом, через умисел або необережність, заподіяв черепно-мозкову травму потерпілому ОСОБА_12 , яка безпосередньо і призвела до тяжких тілесних ушкоджень і смерті потерпілого.
Як вбачається з тексту обвинувального акту, у ньому викладені фактичні обставини кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими в ході досудового розслідування, з дотриманням вимог КПК України сформульовано обвинувачення ОСОБА_3 , дана правова кваліфікація злочину, визначена частина та стаття КК України.
Обвинувачення, як зазначено в п.13 ст.3 КПК України, це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого закону України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно вимог кримінального процесуального закону формулювання обвинувачення має містити дані щодо події кримінального правопорушення із зазначенням часу, місця, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків та інших даних, на підставі яких відповідно до диспозиції певної статті Кримінального кодексу України можна встановити в діях обвинуваченого склад кримінального правопорушення з урахуванням, у тому числі, кваліфікуючих ознак.
Вивчивши зміст обвинувального акту суд вважає, що сторона обвинувачення виклала в ньому те обвинувачення, яке вважає встановленим.
Зазначене також узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України з цього питання (Постанова від 24.11.2016 року у справі № 5-328кс16), згідно якого в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.
Крім того, слід зазначити, що неповнота викладення певних обставин прокурором в обвинувальному акті не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору, оскільки доведення обґрунтованості обвинувачення покладається на прокурора, а суд, відповідно до норм ч.6 ст. 22 КПК України, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, і при розгляді справи по суті, має право самостійно та безпосередньо дослідити надані сторонами докази, надати їм відповідну правову оцінку, виклавши висновки у прийнятому рішенні, що узгоджується з нормами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, суд зазначає, що питання повернення обвинувального акту відносно ОСОБА_3 вже розглядалося Красноградським районним судом, ухвалою якого від 20.10.2020 частково задоволено клопотання сторони захисту та повернуто обвинувальний акт прокурору. Проте, ухвалою Харківського апеляційного суду від 16.01.2021 вказану ухвалу суду першої інстанції скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд.
Але, як вбачається з обвинувального акту, витребуваного на підставі ухвали Кегичівського районного суду Харківської області від 27.03.2024, відносно ОСОБА_11 , який затверджено 25.03.2020 року, останній 01.01.2020 року близько 22-00год. перебуваючи разом з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, поблизу двохповерхневого будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок раптово виниклих неприязних стосунків з ОСОБА_12 , усвідомлюючи характер своїх злочинних дій, передбачаючи їх наслідки у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому та бажаючи їх настання, спонукаємі злістю до останнього, розпочали тривале побиття потерпілого, в процесі якого умисно заподіяли ОСОБА_12 , чисельні удари з різною силою по голові, тулубу та кінцівках кулаками рук та ногами в тому числі із значною силою по голові, чим заподіяли ОСОБА_12 згідно даних судово-медичної експертизи Красноградського МВ ХОБСМЕ №12-17/2-КРт/20 від 28.02.2020 року тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, травматичні субдуральні та субарахноідальні крововиливи, які знаходяться у причинному зв`язку із настанням смерті ОСОБА_12 і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.
Тобто, суд зазначає, що формулювання обвинувачення у обвинувальному акті від 25.03.2020 у кримінальному провадженні № 12020220290000001 відносно ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, витребуваного ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 27.03.2024 є ідентичним з формулюванням обвинувачення відносно ОСОБА_3 у обвинувальному акті від 21.04.2020.
Як вбачається з матеріалів справи, обвинувальний акт від 25.03.2020 у кримінальному провадженні № 12020220290000001 відносно ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України на підставі ухвали Красноградського районного суду Харківської області від 10.06.2020 був повернутий прокурору для усунення недоліків. В обґрунтування прийнятого рішення зазначено, що з обвинувального акту не вбачається увесь ряд обставин необхідний для конкретизації та індивідуальної поведінки обвинуваченого та іншої особи, які діяли спільно при нанесенні ударів ОСОБА_12 , а саме не встановлено хто саме і куди, якими частинами тіла наносили удари, їх кількість, та чий саме удар спричинив черепно-мозковому травму, яка призвела саме до смерті потерпілого.
Зазначена ухвала була оскаржена до Харківського апеляційного суду та ухвалою від 10.08.2021 була змінена, а саме з мотивувальної частини ухвали Красноградського районного суду Харківської області від 10.06.2020 було виключено посилання суду на неконкретність пред`явленого обвинувачення, звернуто увагу прокурора на неправильний виклад фактичних обставин кримінального провадження відносно ОСОБА_11 , а в решті ухвала Красноградського районного суду Харківської області від 10.06.2020 залишена без змін. В мотивувальній частині ухвали Харківського апеляційного суду від 10.08.2021 зазначено, що в обвинувальному акті відносно обвинуваченого ОСОБА_11 викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, але вони не співпадають з формулюванням обвинувачення та є фактично переліченням процесуальних дій, які були здійсненні під час цього кримінального провадження. Тобто фактичні обставини слід вважати такими, що не встановлені взагалі.
В зв`язку з вищевикладеним, суд знаходить змістовними та обґрунтованими доводи захисту щодо двох різних за змістом ухвал Харківського апеляційного суду щодо повернення прокурору обвинувального акту від 25.03.2020 у кримінальному провадженні № 12020220290000001 відносно ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та обвинувального акту від 21.04.2020 відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 121 КК України.
Так, твердження сторони захисту щодо відсутності індивідуалізації обвинувачення, кожного із співучасників, заслуговують на увагу, а викладені прокурором фактичні обставини кримінального правопорушення не співпадають з формулюванням обвинувачення та є фактично переліченням процесуальних дій, які були здійсненні під час цього кримінального провадження. Тому, наявні підстави стверджувати про відсутність викладу фактичних обставин кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 121 КК України, як про те вказав захист.
Зазначені порушення при завершенні досудового слідства є істотними, і свідчать про неможливість призначення кримінального провадження до розгляду, зважаючи на порушення права на захист обвинуваченого і не виконання прокурором вимог, передбачених ст. 291 КПК України.
Отже, не вдаючись до вирішення питань, що підлягають вирішенню під час судового розгляду, а лише перевіряючи обвинувальний акт на відповідність вимогам КПК, суд з урахуванням норм національного та міжнародного законодавства дійшов висновку, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки в обвинувальному акті відносно ОСОБА_3 взагалі не встановлені фактичні обставини.
Зазначені порушення при завершенні досудового слідства є істотними, і свідчать про неможливість призначення кримінального провадження до розгляду, зважаючи на порушення права на захист обвинуваченого.
Таким чином, суд дійшов висновку, про часткове задоволення клопотання сторони захисту, а також те, що у відповідності до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України даний обвинувальний акт необхідно повернути прокурору для усунення виявлених недоліків, оскільки він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Щодо інших порушень, а саме: не набуттям підозрюваним статусу обвинуваченого; з підстав невідповідності реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам Закону, оскільки в ньому не відображені повні відомості про прийняті слідчим суддею процесуальні рішення і вчиненні дії; не зазначення відомостей щодо форми вини, мотивів та ступеня здійснення злочинного наміру, а навпаки зазначенням відомостей про речові докази висновки експертиз, що не передбачено 291 КПК України; не зазначення індексів місця проживання обвинуваченого та потерпілого; анкетні відомості щодо підсудного містять інформацію, яка не передбачена КПК; аркуші обвинувального акту та реєстр не пронумеровані; в реєстрі забезпечення заходів кримінального провадження не зазначено дату і час затримання в порядку ст.208 КПК України; в реєстрі забезпечення заходів кримінального провадження не зазначено дату і час обрання підозрюваному запобіжного заходу тримання під вартою; не зазначено ПІБ складу групи слідчих та ПІБ складу групи прокурорів; ПІБ захисника, від якого була відмова; реєстр не має дати складання; аркуші реєстру, незважаючи на вказівку про це в обвинувальному акті, не пронумеровані; в порушення вимог КПК України не зазначені процесуальні дії стосовного скарг захисників на відмову у задоволенні клопотань та не зазначені процесуальні дії стосовного розгляду заяв про відводи слідчих та прокурорів, суд зазначає, що вони заслуговують на увагу, оскільки відповідно до положень ст. 291 КПК обвинувальний акт має містити, крім інших, передбачених цією нормою процесуального права відомостей, анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство), а відповідно до ст. 109 КПК України, реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення, реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування, вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату та строк його застосування.
Так, доводи клопотання, щодо відсутності на обвинувальному акті відбитку печатки прокуратури, що є порушенням вимог до реквізитів офіційного документу, суд вважає безпідставними, оскільки вимоги до обвинувального акту передбачені КПК України та не містять такої вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Крім того, обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
Жодних додаткових вимог щодо посвідчення обвинувального акта у ст. 291 КПК України не зазначено. Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Також суд зазначає, що ці обставини в розумінні вимог ст. 291 КПК України, не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту.
Інші обставини на які посилається сторона захисту, як на підставу для повернення обвинувального акту прокурору, не знайшли свого підтвердження під час судового засідання, оскільки не аргументовані в повній мірі.
Враховуючи вищенаведене та у відповідності до положень ст.ст. 291, 314 КПК України,
у х в а л и в :
Клопотання адвоката ОСОБА_10 про повернення обвинувального акта задовольнити частково.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020220290000048стосовно ОСОБА_3 обвинуваченого увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.121КК України - повернути прокурору Красноградської окружної прокуратури для усунення недоліків.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Кегичівський районний суд Харківської області протягом семи днів з дня її проголошення
Суддя ОСОБА_1
Суд | Кегичівський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 20.06.2024 |
Оприлюднено | 21.06.2024 |
Номер документу | 119859088 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти життя та здоров'я особи Умисне тяжке тілесне ушкодження |
Кримінальне
Кегичівський районний суд Харківської області
Богачова Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні