Постанова

від 11.09.2006 по справі 26/53а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

26/53а

донецький апеляційний господарський суд

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

ПОСТАНОВА

Іменем України

07.09.2006 р.                                                                                     справа №26/53а

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Москальової  І.В.

суддівВеличко  Н.Л., Волкова Р.В.,

при секретареві судового засіданняЛожка Н.Л.

за участю представників сторін:

від позивача:Ялтиченко О.П. - за довіреністю № 30 від 10.01.06 р., Кравченко І.О. - за довіреністю № 48 від 01.06.06 р.,

від відповідача:Ємельяненко Л.А. - за довіреністю № 13889/10/10-013 від 02.08.06 р., Лавріненко  С.А. - за довіреністю № 15590/10/110-013 від 31.08.06 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуКостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції м.Костянтинівка

на постанову господарського суду

Донецької області

від27.06.2006 року (підписана 03.07.06 р.)

по справі№26/53а (суддя Наумова К.Г.)

за позовомЗакритого акціонерного товариства "Страхова компанія АСКО-Донбас Північний" м.Дружківка

доКостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції м.Костянтинівка

провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 11.10.05 р. №0002242341/0.

          ВСТАНОВИВ:

Позивач, Закрите  акціонерне товариство „Страхова компанія АСКО –Донбас Півничний” м.Дружківка  звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Костятинівської об'єднаної державної податкової інспекції м.Костятинівка про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 11.10.05р. № 0002242341/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 1910грн. (в т.ч. основного платежу 1400грн.,  фінансові санкції у сумі 150 грн.). За письмовою заявою від 06.06.06р. позивач уточнив номер оспорюваного рішення та просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 11.10.05р. № 0002242341/0/18044 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 1910грн..

Постановою господарського суду Донецької області від 27.06.06р. по справі                           № 26/53а позовні вимоги Закритого  акціонерного товариства „Страхова компанія АСКО –Донбас Півничний” м.Дружківка  задоволені в повному обсязі. Визнане недійсним податкове повідомлення-рішення Костятинівської ОДПІ від 11.10.05р. № 0002242341/0/18044 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1400грн. та застосування  фінансових санкцій у сумі 510 грн., у загальній сумі 1910грн.

В оскарженій постанові місцевий господарський суд, встановив, що філія позивача здійснювала перерахування коштів до страхових резервів та, враховуючи п.7.2 ст.7 Закону України від 24.12.02р. № 349-ІУ „Про оподаткування прибутку підприємств”, ст.ст.1, 30 Закону України „Про страхування” та приписи п.2.1 Положення про порядок формування, розміщення та обліку страхових резервів з видів страхування, інших ніж страхування життя, затвердженого наказом Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю від 26.05.97р. № 41, зареєстрованого в Мінюсті України 17.06.97р. за № 221/2025, а також норми Положення про фінансову взаємодію підрозділів та центрального офісу ЗАТ „Страхова компанія АСКО – Донбас Півничний”, зазначив, що філія правомірно зменшувала суми доходів від страхової діяльності на суми, перераховані по договорам перестрахування ризиків по договорам страхування, укладеним нею від імені головного підприємства, внаслідок чого  не відбулась недоплата податку до бюджету, тому спірне рішення у частині визначення податку на прибуток у сумі 1100грн. прийнято ДПІ необґрунтовано, без урахування усіх обставин справи та особливостей здійснення страхової діяльності оподаткування доходів від такої діяльності.

Судом першої інстанції з врахуванням пп..7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та умов договорів страхування зазначено, що податковий орган неправомірно вважає нарахованими платежі, строк сплати яких не настав внаслідок припинення зазначених договорів, що зумовило неправомірне включення таких платежів до складу доходу від страхової діяльності Філії, внаслідок чого суд дійшов висновку про необґрунтоване збільшення оподатковуваного доходу позивача. З врахуванням викладеного суд першої інстанції задовольнив вимоги позивача в повному обсязі.

Відповідач, Костятинівська об'єднана державна податкова інспекція, не погодився з постановою господарського суду Донецької області та подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Не погоджується з постановою суду першої інстанції з тих підстав, що судом неповно з'ясовані та недоведені обставини, що мають значення для справи, внаслідок чого має місце невідповідність висновків суду обставинам справи, а також невірне застосування норм матеріального права.

Не погоджується з висновком суду щодо правомірного зменшення філією суми доходів від страхової діяльності на суми, перераховані по договорам перестрахування ризиків по укладеним нею від імені головного підприємства договорам страхування, оскільки актом перевірки та матеріалами справи встановлено, що Філією договори перестрахування не укладались, страхові премії перестрахувальникам не сплачувались, договори укладались саме головним підприємством, а  відображення у податковому обліку Костятинівської філії операцій по перестрахуванню на підставі повідомлення головного підприємства без номеру і дати  цілком суперечить Положенню № 221/2025, правилам ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Наполягає на тому, що поняття „страхові резерви” та „перестрахування” не тотожні, тому суд помилково посилається на ст.31 Закону України „Про страхування” при винесені постанови.

Робить посилання на судову практику з питань донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств за таке саме порушення, а саме рішення господарського суду Донецької області від 17.02.05р. по справі № 7/132а,  яке набуло законної чинності за постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.05.05р.,   та за якою висновки податкового органу підтверджені судово-бухгалтерською експертизою.

Відповідач також не погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо того, що нарахованим може вважатися лише платіж, термін сплати якого настав, тому у страховика залишається право вимагати сплату чергового платежу, внаслідок чого визнав необґрунтованим збільшення оподатковуваного доходу позивача на суму 11200грн. та вважає зазначений висновок суду таким, що не відповідає пп..7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та Порядку оподаткування страхових платежів, що надходять страховій компанії частками згідно з договором страхування, розробленого ДПА України (лист від 28.12.02р.                    № 20548/7/15-2317).

Позивач, ЗАТ „СК АСКО-Донбас Північний”, у письмових запереченнях на апеляційну скаргу від 29.08.06р. доводи податкового органу відхилив, постанову місцевого господарського суду вважає законною та обґрунтованою, прийнятою відповідно до вимог діючого законодавства.  

За розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 30.08.06р. для розгляду апеляційної скарги Костянтинівської об”єеднаної державної податкової інспекції призначена колегія суддів у складі: судді Москальової І.В. (головуючий), судді Величко Н.Л., судді Волкова Р.В.

          Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

 Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд  встановив.

За результатами позапланової комплексної перевірки щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивачем за період з 01.10.2003р. по 30.06.05р. Костянтинівською ОДПІ складено акт перевірки №306\23-1-24311265 від 30.09.05р., на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення №0002242341\0\18044 від 11.10.05р. про визначення податкового зобов»язання з податку на прибуток в розмірі 1910грн., із яких сума основного платежу -1400грн. та штрафної санкції в розмірі 510грн. за порушення пп..7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Огляд матеріалів справи та вимог чинного законодавства  свідчить про наступне.

    Згідно з Положеннями „Про Костянтинівську філію закритого акціонерного товариства „Страхова компанія АСКО-Донбас Північний” (а.с.126,129, т.1) право філії на укладення договорів перестрахування не надано. Додані до матеріалів справи договори з перестрахування (т.2, а.с. 86-157, т.3, а. с. 1-65) свідчать про їх  укладення  безпосередньо головним підприємством –позивачем в особі директора Матушевського Е.Л. з перестрахувальниками. Як вбачається платежі за договорами перестрахування здійснювались  позивачем-юридичною особою  за платіжними дорученнями на виконання умов договорів (т.3, а.с.66,69,70-114).

    Підпункт 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” дозволяє зменшувати суму оподатковуваного доходу у вигляді сплачених страхових платежів за договорами страхування на суму сплачених (нарахованих) сум за договорами перестрахування.   Такі ж вимоги містить розділ 02 декларації з податку на доходи (прибуток) страховика, що подані до податкового органу Костятинівською філією позивача як окремим платником податку (т.1, а.с.151-158).

    Податкова звітність, згідно статей 3,9  Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, повинна  ґрунтуватись  на даних бухгалтерського обліку, підставою   якого є лише первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.   В акті перевірки, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, встановлено (т.1а.с.32), що при перевірці первинних бухгалтерських документів та регістрів  податковим органом встановлена відсутність відображення в облікових регістрах Костятинівської філії перерахувань (нарахувань) перестраховочних премій за перерахування ризиків.

         Докази, що свідчать про  відображення структурним підрозділом позивача, який є окремим платником податку, спірних  сум у  своєму податковому обліку на підставі безпосередньо первинних документів в матеріалах справи відсутні. Повідомлення (т.1 а.с.146), що стали підставою для відображення таких сум структурним підрозділом позивача, не підпадають під визначення первинного документу через відсутність в ньому обов”язкових реквізитів, встановлених ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, згідно якої первинні документи повинні мати певні обов”язкові реквізити та бути  складені під  час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

       Відповідно до п. 5 статті 8 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підприємство самостійно:

    -  визначає облікову політику підприємства;     

   -  обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;

   -  виділяє на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Ствердження позивача в позові, що підтримані місцевим господарським судом не спростовують визначений законодавством України обов”язок суб”єкта, що зареєстрований в якості окремого платника податків,  формувати податкову звітність лише з врахуванням даних бухгалтерського обліку та первинних документів. Враховуючи не спростування позивачем матеріалами справи порушень, встановлених у акті перевірки, постанова місцевого господарського суду підлягає скасуванню в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Костятинівської ОДПІ від 11.10.05р.                                                                     № 0002242341/0/18044 щодо  визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1100грн. та застосування  фінансових санкцій у сумі 380 грн.

Щодо донарахування спірної суми податку на прибуток в розмірі 300грн. та застосування штрафної санкції в розмірі 170грн., то з матеріалів справи вбачається, що  договори страхування, перелік яких наведений  в акті перевірки ( т.1а.с.29-30), містять  дані щодо суми страхового платежу, його першого внеску і наступних внесків такої суми  страхового платежу та підстави припинення дії договорів (т.1 а.с.7-18), що не суперечить вимогах чинного законодавства. Враховуючи, що такі договори страхування укладені структурним підрозділом позивача з страхувальниками –ЗАТ „Свінець”, СТзОВ „Злагода”, ТОВ „Артема-9”, ВАТ „КІППЗТ”, передбачають розстрочення сплати страхового платежу та припинення дії договорів страхування у випадку не сплати чергової частини страхового платежу, то включення до податкового обліку структурної одиниці позивача всієї суми страхового платежу, вказаної у договорі, а не лише тієї частини, термін сплати якої настав (нарахована частина) або фактично сплаченої є помилковим з боку податкового органу з огляду на вищенаведені вимоги пп..7.2 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, ст.ст.3,9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, що обґрунтовано враховано місцевим господарським судом під час визнання недійсним  податкового повідомлення-рішення Костятинівської ОДПІ від 11.10.05р. № 0002242341/0/18044 щодо  визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 300грн. та застосування  фінансових санкцій у сумі 170 грн.

         Керуючись п.1-3 ст. 160, п.2 ч.2 ст.162, ст.ст. 167, 195-196, п.3 ст.198, п.2,п.4 ст.202, п.1 ст.205, ст..207 п.5 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 та п.7 розділу VІІ “Прикінцевих та перехідних положень” Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України  № 2953-ІУ від 6 жовтня 2005 року, суд

                                                        ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Костятинівської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду  Донецької області від 27.06.06р. по справі № 26/53а –задовольнити частково.

          Постанову господарського суду Донецької області від  27.06.06р. по справі                                № 26/53а –скасувати в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Костятинівської ОДПІ від 11.10.05р. № 0002242341/0/18044 щодо  визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1100грн. та застосування  фінансових санкцій у сумі 380 грн.

 У позовних вимогах Закритого  акціонерного товариства „Страхова компанія АСКО –Донбас Півничний” м.Дружківка  до Костятинівської об'єднаної державної податкової інспекції м.Костятинівка в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Костятинівської ОДПІ від 11.10.05р. № 0002242341/0/18044 щодо  визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1100грн. та застосування  фінансових санкцій у сумі 380 грн. відмовити

 В іншій частині постанову господарського суду Донецької області від  27.06.06р. по справі  № 26/53а залишити без змін.

        Постанова суду  апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця з дня її складення в повному обсязі.

         Постанова   складена в повному обсязі  08.09.2006 року.

Головуючий:          І.В.  Москальова

Судді:           Н.Л.  Величко

          Р.В.  Волков