Рішення

від 29.11.2007 по справі 10/385-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/385-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

29.11.2007                                                                Справа №  10/385-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Александрової Л.І. при секретарі Матирка М.Б. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу      

за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Херсонгаз"

до Комунального підприємства теплових мереж "Каховтеплокомуненерго"  

про стягнення 4196 грн. 65 коп.,

за участю:

представників сторін:

від  позивача - Гейко О.В. - ю/к;

від  відповідача - Домбровський А.В. - ю/к, Поляков Р.Л. - ю/к;

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з розрахункового рахунку відповідача 2586 грн. 98 коп. інфляційних втрат, 533 грн. 42 коп. 3% річних та 1076 грн. 25 коп. пені нарахованих за несплату грошових коштів, що підлягають стягненню за рішенням суду. Як на підставу свої вимог позивач посилається на ст.ст. 509, 599, 610 та 625 ЦК України.

Відповідач позовні вимоги визнає.

Проте, визнання відповідачем вимог про стягнення інфляційних втрат та річних не приймається судом до уваги відповідно до ст. 22 ГПК України.    

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

На підставі рішення господарського суду Херсонської області від 04.05.2006 р. у справі № 3/38-05 з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 9134 грн. 59 коп. основного боргу, 2944 грн. 71 коп. 3% річних за не належне виконання умов договору на транспортування природного газу № 16/03-306 від 15.10.2003 р., а також 189 грн. 03 коп. витрат по сплаті державного мита і інформаційно-технічного забеспечення, а всього 12268 грн. 33 коп.

30 травня 2006 р. видано відповідний наказ.

Постановою державної виконавчої служби від 15.06.2006 р. відкрито виконавче провадження по виконанню вищезазначеного наказу.

Проте, зазначене рішення суду в добровільному та примусовому порядку не виконано, про що також зазначає і відповідач у відзиві на позовну заяву.

Позивач на підставі статті 625 ЦК України та п. 8.1 Договору нарахував відповідачу та просить стягнути 2586 грн. 98 коп. інфляційних втрат, 533 грн. 42 коп. 3% річних та 1076 грн. 25 коп. пені за прострочення сплати суми у розмірі 9134 грн. 59 коп. стягнутої за рішенням суду від 04.05.2006 р. і яка включає в себе збитки від інфляції, проценти річні витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу, що підлягають стягненню за рішенням суду.

Суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що між сторонами існували господарські зобов'язання з приводу виконання Договору на транспортування природного газу. За неналежне виконання грошового зобов'язання відповідачем за цим Договором з нього на користь позивача рішенням господарського суду від 04.05.2006 р. у справі № 3/38-05 було стягнуто збитки від інфляції та проценти за користування грошовими коштами.

Позивач вважає, що сплата збитків від інфляції та процентів річних за користування грошовими коштами стягнутих за рішенням суду є зобов'язанням в розумінні ст. 509 ЦК України, за неналежне виконання якого настають наслідки передбачені статтею 625 ЦК України.

Проте, як вбачається з рішення господарського суду від 04.05.2006 р. у справі № 3/38-05 за своєю правовою природою стягнуті суми є збитками від інфляції та річними процентами, вони не є зобов'язанням, оскільки в силу статті 509 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зазначені суми нараховуються та стягуються на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України, яка визначає правові наслідки прострочення боржником виконання самого грошового зобов'язання, а не правові наслідки не сплати інфляційних втрат та процентів річних за прострочення боржником виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, позивач безпідставно нарахував 2586 грн. 98 коп. інфляційних втрат, 533 грн. 42 коп. 3% річних на суму інфляційних збитків та процентів річних.

Крім того, статтею 1  Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як вбачається з позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача пеню посилаючись на п. 8.1 Договору, який регулював правовідносини сторін щодо транспортування природного газу і відповідно до якого, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню за несвоєчасну сплату послуг з транспортування газу.

Отже, позивач безпідставно нарахував пеню на суму несплачених інфляційних втрат та процентів річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду.

За таких обставин в задоволенні позовних вимог має бути відмовлено.

Судові витрати відносяться на рахунок позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49. 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. В задоволенні позову відмовити.   

         Суддя                                                                                      Л.І. Александрова

           Дата підписання рішення 07.12.07 р.

           відповідно до вимог ст. 84 ГПК України