Ухвала

від 19.06.2024 по справі 642/2159/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

19.06.2024

Справа № 642/2159/23

Провадження № 2/642/227/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 року Ленінський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Гримайло А.М.,

за участю секретаря Антонян А.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «ФК» Дніпрофінансгрупп» та Державного реєстратора відділу надання адміністративних послуг виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Людмили Іванівни, третя особа ТОВ «Агроінвест Холдинг Старовірівка» про визнання протиправним та скасування запису про право власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ленінського районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФК» Дніпрофінансгрупп» та Державного реєстратора відділу надання адміністративних послуг виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Людмили Іванівни, третя особа ТОВ «Агроінвест Холдинг Старовірівка» про визнання протиправним та скасування запису про право власності на нерухоме майно.

Ухвалою судді від 01.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 11.00 год. 24.05.2023 року у залі судових засідань Ленінського районного суду м. Харкова.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 05.09.2023 було здійснено перехід зі спрощеного провадження цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФК» Дніпрофінансгрупп» та Державного реєстратора відділу надання адміністративних послуг виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Людмили Іванівни, третя особа ТОВ «Агроінвест Холдинг Старовірівка» про визнання протиправним та скасування запису про право власності на нерухоме майно до загального позовного провадження.

В підготовче судове засідання 19.06.2024 року позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Хоміч Артем Анатолійович не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи, повідомлені належним чином, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомили, заяву про розгляд справи за її відсутності не подавали.

Відповідачі - представник ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" та Державний реєстратор Мереф`янської міської ради Микитенко Людмила Іванівна в судове засідання не з`явилися, про час слухання справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не сповістили.

Представник третьої особи - ТОВ "АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ СТРАХОВІРІВКА" до суду не прибув, про дату, час та місце розгляду справи, повідомлені належним чином, причини неявки не повідомив, клопотань не подавав.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду, виходячи з наступного.

Ухвалою судді від 01.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 11.00 год. 24.05.2023 року у залі судових засідань Ленінського районного суду м. Харкова.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 05.09.2023 було здійснено перехід зі спрощеного провадження цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФК» Дніпрофінансгрупп» та Державного реєстратора відділу надання адміністративних послуг виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Людмили Іванівни, третя особа ТОВ «Агроінвест Холдинг Старовірівка» про визнання протиправним та скасування запису про право власності на нерухоме майно до загального позовного провадження.

Ухвалою Ленінськогорайонного судум.Харковавід 27грудня 2023року заклопотанням представникапозивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 буловитребувано відТОВ «ФК»Дніпрофінансгрупп»таДержавного реєстраторавідділунадання адміністративнихпослугвиконавчого комітетуМереф`янськоїміськоїради Харківськогорайону Харківської області - звіту суб`єкта оціночної діяльності ФО-П Багрова Д.О.

В судові засідання які були призначені на 24.05.2023, 19.06.2023, 10.08.2023, 05.09.2023, 18.09.2023, 26.10.2023, 23.11.2023, 27.12.2023, 29.01.2024, 12.03.2024, 03.04.2024, 25.04.2024, 13.05.2024 та 19.06.2024 позивач ОСОБА_1 не з`явивсь, про день, час та місце слухання справи повідомлялась шляхом направлення на його адресу судових повісток.

Згідно рекомендованого повідомлення 30.05.2023 копію ухвали про відкриття провадження отримано позивачем особисто.

16.09.2023, 25.09.2023, 08.02.2024, 19.03.2024, 16.04.2024, 22.05.2024 рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, були повернуті до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

16.06.2024 рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, було повернуто до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частини 1 статті 43 ЦПК України учасники справи мають право користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Однак, в жодне із призначених судових засідань, які відбулися, позивач так і не з`явився, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Як вбачається з матеріалів справи, інтереси позивача на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги № 11/23ф від 17.04.2023.

В судові засідання які були призначені на 03.04.2024, 25.04.2024, 13.05.204, 03.06.2024 та 19.06.2024 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Хоміч Артем Анатолійович не з`явивсь, про день, час та місце слухання справи повідомлялась шляхом направлення на його адресу судових повісток та смс-повідомлень.

25.04.2024 від адвоката надійшла заява про відкладення розгляду справи.

20.05.2024, 16.06.2024 рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, були повернуті до суду із відміткою «отримано особисто».

Також, відповідно до довідок про доставку sms-повідомлень судові повістки про виклик до суду на 03.04.2024, 25.04.2024, 13.05.204, 03.06.2024 та 19.06.2024 доставлені.

Окрім того, згідно довідок про доставку електронного документу документ в електронному вигляді «Судова повістка про виклик до суду у цивільній справі» від 12.03.2024, 05.04.2024, 26.04.2024, 15.05.2024, 10.06.2024 було надіслано одержувачу адвокату Хоміч А.А.

Також, інформація про дату та час проведення підготовчого судового засідання була розміщена на офіційному веб-сайті суду.

Проте, в вищеперелічені призначені судові засідання, які відбулися представник позивача не з`явився, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У пункті 41 рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною 1 статті 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Згідно з ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість з`явлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;

5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Частиною 5 ст. 223 ЦПК України встановлено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Вказані положення також зазначені у ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Тобто, законом не вказано про врахування поважності причин повторної неявки позивача, зазначені зміни до законодавства внесені з метою недопущення зловживання особами, які беруть участь у справі, своїми процесуальними правами.

Таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 210 ЦПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

При цьому законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 5 ст. 142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).

Суд не повинен з`ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і це не може бути підставою для скасування постановленої ним ухвали про залишення заяви без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі№ 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі№ 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.

Системний аналіз зазначених вище норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).

Згідно ч.4 ст.10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Крім того, слід зазначити, що Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Хоміч А.А. у судове засіданні не з`явились, неодноразово належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи по суті. Отже, обставини неявки у судові засідання позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Хоміча А.А., яким було відомо наявність цивільної справи за позовом ОСОБА_1 в суді, неодноразові виклики в судові засідання, дають підстави стверджувати про неналежне здійснення ними своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, що призводить до затягування судового розгляду даної справи, яка тривалий час не може бути вирішена по суті.

Згідно ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім цього, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне позов залишити без розгляду, у зв`язку з повторною неявкою у підготовче судове засідання позивача.

При прийнятті рішення про залишення позову без розгляду, суд також приймає до уваги позицію Верховного Суду, викладену у своїй постанові у справі № 658/1141/18 від 21 вересня 2020 року, згідно якої у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Верховний Суд наголосив, що зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його незалежно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Крім того, слід зазначити, що залишення позову без розгляду не буде визначати обмеження права позивача на звернення до суду, так як він не втрачає права знов звернутися до суду з таким саме позовом. Разом з тим, продовження розгляду справи, буде порушувати вимоги ст.ст.223, 257 ЦПК України, та може призвести до порушення розумного строку її розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. 10, 43, 44, 136, 210, 223, 257 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «ФК» Дніпрофінансгрупп» та Державного реєстратора відділу надання адміністративних послуг виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Людмили Іванівни, третя особа ТОВ «Агроінвест Холдинг Старовірівка» про визнання протиправним та скасування запису про право власності на нерухоме майно - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дняскладення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 19.06.2024.

Суддя Гримайло А.М.