Рішення

від 19.06.2024 по справі 305/1257/24

РАХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 305/1257/24

Провадження по справі 2/305/513/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2024 Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

судді Ємчука В.Е.

за участі : секретаря судового засідання Шемоти М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Тячівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Великобичківської селищної ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача філія "Великобичківське ЛГ" ДСГП про стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням,

ВСТАНОВИВ :

Заступник керівника Тячівської окружної прокуратури Євгеній Немеша звернувся в суд з даним позовом мотивуючи позовні вимоги тим, що вироком Рахівського районного суду від 16.08.2022 у кримінальному провадженні №12022071140000117 від 20.02.2022 (судова справа 305/803/22) ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 246 КК України та призначено покарання у виді 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень. Вказаний вирок набрав 22.02.2024 року законної сили. Як констатовано судом, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , близько 19-ї години, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відновлення лісу, без передбаченого законом дозволу, у порушення вимог ст. 69 Лісового кодексу України, маючи умисел спрямований на незаконну порубку дерев, не маючи лісорубного квитка (ордера), приїхав на вантажному автомобілі «Зил-131» з номерним знаком НОМЕР_1 до лісового масиву, що знаходиться у кварталі 48 виділу 15 Лужанського лісництва ДП «Великобичківське ЛМГ», що біля смт Великий Бичків, Рахівського району, Закарпатської області, де за допомогою бензопили невстановленої марки, шляхом повного відокремлення стовбура від кореня, здійснив незаконну порубку п?яти сироростучих дерев породи «Бук» та одного сироростучого дерева породи «Граб», після чого, скориставшись допомогою свого знайомого ОСОБА_2 , який не був обізнаний у протиправності вчинюваного ОСОБА_1 діяння, перемістив незаконно зрубану деревину до лісової стежки поблизу, де під час завантаження вказаної деревини на вантажний автомобіль «Зил-131» з номерним знаком НОМЕР_1 , протиправні дії ОСОБА_1 були виявлені майстром лісу Лужанського лісництва ДП «Великобичківське ЛМГ» ОСОБА_3 . Своїми протиправними діями ОСОБА_1 , заподіяв істотну шкоду довкіллю та державі, на загальну суму 39322,98 гривні. Вказана шкода на даний час обвинуваченим у добровільному порядку не відшкодована. Територія, на якій було скоєно самовільну рубку дерев породи «Бук» та «Граб», в межах населеного пункту смт Великий Бичків, Рахівського району, що знаходиться у кварталі 48, виділу 15, Лужанського лісництва ДП «Великобичківське ЛМГ». Крім вироку суду, винуватість ОСОБА_1 доводиться також протоколом огляду місця події та розрахунком заподіяної шкоди та повним визнанням вини останнім, у вчиненні кримінального правопорушення. Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Згідно зі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014, на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів громадянина або держави в суді у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Відповідно до ч. 3 ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором, який повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді. Частиною 7 цієї ж статті визначено, що особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства. Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду із позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Підпунктом 1 пункту «б» частини 1 статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів. Згідно зі статтею 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно із чинним законодавством. Відповідно до пункту 7 частини 3 статті 29, пункту 4 частини 1 статті 69-1 Бюджетного Кодексу України, стягнення за шкоду заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України в розмірі 30 відсотків та до спеціального фонду місцевих бюджетів в розмірі 70 відсотків тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків. Враховуючи наведені положення законодавства, завдана шкода навколишньому природному середовищу підлягає стягненню до Державного бюджету України та місцевих бюджетів. Невжиття цивільно-правових заходів щодо стягнення вказаної шкоди до спеціального фонду Державного бюджету України та до спеціального фонду місцевих бюджетів порушує інтереси держави. При цьому пунктом 9 Порядку організації роботи органів Державної казначейської служби України у процесі казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 09.08.2013 № 128, регламентовано, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в Головних управліннях Казначейства на ім`я органу Казначейства за балансовим рахунком 3311 «Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевим бюджетами» Плану рахунків в розрізів територій та кодів класифікації доходів бюджету. Таким чином збитки, завдані внаслідок незаконної рубки лісових ресурсів на території Великобичківської ОТГ, відповідно до вимог ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п. 7 ч. 3 ст. 29, п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища Великобичківської ОТГ, на території якої вчинено правопорушення, для подальшого перерозподілу між бюджетами відповідних рівнів. Оскільки, незаконна порубка лісу була вчинена ОСОБА_1 у лісовому масиві, що знаходиться у кварталі 48 виділу 15 Лужанського лісництва ДП «Великобичківське ЛМГ», який знаходиться в межах населеного пункту смт Великий Бичків, Рахівського району, то заподіяна відповідачем шкода в загальному розмірі 39 322, 98 гривні підлягає стягненню на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету. При цьому, встановлено, що органом місцевого самоврядування - Великобичківською ОТГ, будь-які заходи спрямовані на стягнення вказаної шкоди не вживались та вживатись не будуть, що свідчить про неналежне здійснення радою наданих законом повноважень, а тому даний позов заявляється прокурором. З огляду на викладене, Тячівська окружна прокуратура звертається до суду з позовом в інтересах держави в особі Великобичківської ОТГ про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням, оскільки незаконна порубка лісових ресурсів заподіяла істотну шкоду економічним інтересам держави, що проявляються у грошових збитках, а саме: вилучення у держави вартості знищеної деревини, недотримання доходів від використання деревини, яку лісокористувач мав реальну можливість одержати, витрати на лісовідновлення зрубаних лісових ділянок, витрати на прибирання місць рубок від порубкових решток тощо. Інтерес держави полягає у поповненні місцевого бюджету, раціонального та законного його використання. Великобичківську ОТГ належним чином повідомлено про представництво прокурором в суді інтересів держави з метою стягнення з відповідача матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Так, до Великобичківської ОТГ направлено лист № 07.52-104-1931 вих - 24 від 26.03.2024 щодо необхідності вжиття відповідних заходів, зокрема й шляхом звернення до суду, згідно з отриманою відповіддю, територіальною громадою не вживались заходи щодо стягнення з ОСОБА_1 матеріальних збитків. Також, отримано додаткову відповідь за № 708/02.1-31 від 10.05.2024 з Великобичківської ОТГ, що територіальна громада вживати заходи до стягнення з ОСОБА_1 матеріальних збитків не буде. Повідомляє, що позивач не поніс жодних судових витрат та з урахуванням положень ч. 7 ст. 141 ЦПК України не очікує їх понести у зв`язку із розглядом справи. З огляду на викладене просить стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Великобичківської ОТГ шкоду, заподіяну кримінальним правопорушенням, в розмірі 39322,98 гривні.

Сторони в судове засідання не викликались, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України. В ухвалі про відкриття провадження у справі від 22.05.2024 року Відповідачу був наданий строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі на подачу відзиву на позовну заяву. Рекомендоване повідомлення з ухвалою Рахівського районного суду про відкриття провадження у даній справі від 22.05.2024 року було вручено за місцем проживання члену сім`ї ОСОБА_1 30.05.2024, отже Відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі, а також день, час та місце розгляду справи належним чином. Останній день на подання відзиву був 14.06.2024.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що Відповідач відзиву у визначений судом строк не подав, у матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд прийшов до такого висновку.

Відповідно до ст. 66 Конституції України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню використання на всій території України.

Відповідно до ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Лісового кодексу України збитки, завдані внаслідок порушення прав власників лісів, лісокористувачів та громадян, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до закону.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Згідно з вимогами ст.ст. 105, 107, 108 Лісового кодексу України, порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законодавством України. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників. Підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України. Незаконно добута деревина та інші лісові ресурси підлягають вилученню, а у разі неможливості їх вилучення, стягується їх вартість.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Своєю чергою відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто діє презумпція вини завдавача шкоди.

З досліджених під час розгляду справи матеріалів судом встановлено, що відповідно до вироку Рахівського районного суду від 16.08.2022 у кримінальному провадженні №12022071140000117 від 20.02.2022 (судова справа 305/803/22 номер провадження 1-кп/305/302/22) ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 246 КК України та призначено покарання у виді 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень. Вказаний вирок набрав 22.02.2024 року законної сили.

Зокрема суд встановив, що ОСОБА_1 19 лютого 2022 року близько 19-ї години, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відновлення лісу, без передбаченого законом дозволу, у порушення вимог ст. 69 Лісового кодексу України, маючи умисел спрямований на незаконну порубку дерев, не маючи лісорубного квитка (ордера), приїхав на вантажному автомобілі «Зил-131» з номерним знаком НОМЕР_1 . до лісового масиву, що знаходиться у кварталі 48 виділу 15 Лужанського лісництва ДП «Великобичківське ЛМГ», що біля смт Великий Бичків, Рахівського району, Закарпатської області, де за допомогою бензопили невстановленої марки, шляхом повного відокремлення стовбура від кореня, здійснив незаконну порубку п?яти сироростучих дерев породи «Бук» та одного сироростучого дерева породи «Граб», після чого, скориставшись допомогою свого знайомого ОСОБА_2 , який не був обізнаний у протиправності вчинюваного ОСОБА_1 діяння, перемістив незаконно зрубану деревину до лісової стежки поблизу, де під час завантаження вказаної деревини на вантажний автомобіль «Зил-131» з номерним знаком НОМЕР_1 , протиправні дії ОСОБА_1 були виявлені майстром лісу Лужанського лісництва ДП «Великобичківське ЛМГ» ОСОБА_3 . У результаті вказаних дій ОСОБА_1 , заподіяно істотної шкоди довкіллю та державі в особі ДП "Великобичківське ЛМГ"на загальну суму 39322, 98 гривень.

В судовому засіданні під час розгляду кримінального провадження ОСОБА_1 свою вину у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 146 КК України визнав повністю.

Даний вирок набрав законної сили 26.02.2024.

Вказана шкода на час розгляду кримінального провадження обвинуваченим не була відшкодована, цивільного позову у кримінальному провадженні не було пред`явлено.

Відповідно до ч. 5, ч. 6 128 Кримінального процесуального кодексу України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Частина 4 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У матеріалах справи наявний висновок експерта №СЕ-19/107-22/2924-ЕК від 28.04.2022, згідно з яким визначено розмір шкоди заподіяної лісу в кварталі 48, виділ 15 Лужанського лісництва ДП "Великобичківське ЛМГ", який проведено на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року №665, зокрема лісовому господарству заподіяно збитків на загальну суму 39322,98 гривні.

Згідно з листом заступника керівника окружної прокуратури - начальника Рахівського відділу Євгенія Немеша від 26.03.2024 №07.52-104-1931 вих 24 прокурор звертався до Великобичківської ОТГ, де просив повідомити чи відшкодовані збитки, що були заподіяні ОСОБА_1 , та чи вживались або вживатимуться Великобичківською заходи щодо стягнення матеріальних збитків.

На вказаний лист прокурора Великобичківська селищна рада надала відповідь №499/02.1-2- від 29.03.2024 про те, що збитки, заподіяні ОСОБА_1 не відшкодовані, заходи щодо відшкодування шкоди міською радою не вживалися та надали реквізити для сплати шкоди.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014, на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів громадянина або держави в суді у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 3 ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором, який повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду із позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій скарзі заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 прокурор або його заступник в кожному конкретному випадку самостійно визначає і обґрунтовує в чому саме відбулося порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Як встановлено підпунктом 1 пункту «б» частини 1 статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Згідно зі статтею 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно із чинним законодавством.

Відповідно до пункту 7 частини 3 статті 29, пункту 4 частини 1 статті 69-1 Бюджетного Кодексу України, стягнення за шкоду заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України в розмірі 30 відсотків та до спеціального фонду місцевих бюджетів в розмірі 70 відсотків тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків. Враховуючи наведені положення законодавства, завдана шкода навколишньому природному середовищу підлягає стягненню до Державного бюджету України та місцевих бюджетів (аналогічна позиція викладена також і у постанові Вищого господарського суду України № 5017/2376/2012 від 06.03.2013).

Невжиття цивільно-правових заходів щодо стягнення вказаної шкоди до спеціального фонду Державного бюджету України та до спеціального фонду місцевих бюджетів порушує інтереси держави. При цьому пунктом 9 Порядку організації роботи органів Державної казначейської служби України у процесі казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 09.08.2013 № 128, регламентовано, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в Головних управліннях Казначейства на ім`я органу Казначейства за балансовим рахунком 3311 «Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевим бюджетами» Плану рахунків в розрізів територій та кодів класифікації доходів бюджету.

Таким чином збитки, завдані внаслідок незаконної рубки лісових ресурсів на території Великобичківської ОТГ, відповідно до вимог ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п. 7 ч. 3 ст. 29, п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища Рахівської міської ради, на території якої вчинено правопорушення, для подальшого перерозподілу між бюджетами відповідних рівнів.

Оскільки, незаконна порубка лісу була вчинена ОСОБА_1 Лужанського лісництва ДП "Великобичківське ЛМГ" в кварталі 48 виділ 15, який знаходиться біля смт Великий Бичків, Рахівського району, то заподіяна відповідачем шкода в загальному розмірі 39322,98 гривні підлягає стягненню на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету. При цьому, встановлено, що органом місцевого самоврядування - Великобичківською селищною радою, будь-які заходи спрямовані на стягнення вказаної шкоди не вживались та вживатись не будуть, що свідчить про неналежне здійснення радою наданих законом повноважень, а тому даний позов заявляється прокурором, оскільки незаконна порубка лісових ресурсів заподіяла істотну шкоду економічним інтересам держави, що проявляються у грошових збитках, а саме: вилучення у держави вартості знищеної деревини, недотримання доходів від використання деревини, яку лісокористувач мав реальну можливість одержати, витрати на лісовідновлення зрубаних лісових ділянок, витрати на прибирання місць рубок від порубкових решток тощо. Інтерес держави полягає у поповненні місцевого бюджету, раціонального та законного його використання.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи, що прокурор надав обґрунтовані правові докази вини Відповідача, а останній не надав суду жодних доказів на спростування доводів позовної заяви, отже позовні вимоги про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення лісового законодавства, є обґрунтованими, підтвердженими зібраними у справі доказами та не спростованими у встановленому процесуальним законом порядку відповідачем, а тому підлягають до задоволення.

Виходячи з наведеного, враховуючи положення ст. ст. 133 та 141 ЦПК України та взявши до уваги те, що у даному спорі прокурор був звільнений від сплати судового збору, тому такий слід стягнути з ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 83, 89, 141, 178, 263-265, 273, 279, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Великобичківської ОТГ шкоду, заподіяну кримінальним правопорушенням, в розмірі 39322,98 грн (тридцять дев`ять тисяч триста двадцять дві гривні 98 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) судового збору на рахунок: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783 банк отримувача казначейство України (ЕАП) рахунок отримувача 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу *;101; судовий збір стягнутий з (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, за рішенням №305/1257/24 провадження по справі 2-/305/513/24).

Відомості про учасників справи:

Позивач:

Тячівська окружна прокуратура, 90500, м. Тячів, вул. Незалежності, 27, тел. (03132) 2-53-81, e-mail: rakhiv@zak.gp.gov.ua;

Великобичківська селищна рада, 90615, смт Великий Бичків, вул. Грушевського, 108, Рахівського району, Закарпатської області, Код ЄДРПОУ:37975895, e-mail: hromada@bychkivrada.gov.ua;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Філія «Великобичківське ЛГ» ДСГП 90615, смт Великий Бичків, вул. Промислова, 39, Рахівський район, Закарпатська область, код ЄДРПОУ: 45025549, тел: +380 (31) 323-33-04, e-mail: velikobychkivske.lmg@e-forest.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя: В.Е.Ємчук