Ухвала

від 20.06.2024 по справі 473/2997/24

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/2997/24

УХВАЛА

іменем України

"20" червня 2024 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Ротар М.М., при секретарі судового засідання Ніколаєнко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську Миколаївської області скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

встановив

в червні 2024 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність посадових осіб Першого відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

В обґрунтування скарги зазначено, що під час оформлення спадщини стало відомо про наявність арешту на належну йому 1/3 частину квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Вказаний арешт був накладений на підставі постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА № 048287 від 26.03.2004 року.

Вказана постанова була видана на підставі рішення місцевого Вознесенського суду від 11.02.2004 року справа №2-41.

Відповідно до відповіді Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області матеріали виконавчого провадження, які стали підставами для накладення зазначеного арешту були знищені у зв`язку з закінченням терміну їх зберігання.

Отже, оскільки посадовими особами Першого відділу ДВС у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) було відмовлено ОСОБА_1 у знятті арешту з його майна, заявникпросив скаргу задовольнити.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Ричков М.Ю. не з`явилися, про час та місце повідомлені належним чином.

Представник Першого відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явився, на адресу суду надіслав заяву, в якій просив розгляд скарги здійснювати без його участі, вирішення скарги залишив на розсуд суду.

Дослідивши матеріали скарги, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек. Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 18.07.2023 року у спеціальному розділі містяться записи про обтяження за № 3861688 за яким постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження номер АА №048287, виданою 26.03.2004 року Відділом державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції, застосовано вид обтяження арешт нерухомого майна. Об`єкт обтяження 1/3 частка квартири що розташована за адресою АДРЕСА_2 .

Відповідно до відповіді Першого відділу ДВС у Вознесенському районі Миколаївської області від 17.05.2024 року перевірити наявність виконавчих проваджень в Автоматизованій системі виконавчих проваджень неможливо, так як Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень фактично почав працювати з 2008 року.

Перевірити матеріали виконавчого провадження за боржником ОСОБА_1 в архіві відділу немає можливості так як згідно з пунктом 1-2 Розділу «Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями» затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 року №1829/5 матеріали проваджень знищені у зв`язку з закінченням терміну його зберігання.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).

Умови та порядок примусового виконання рішень визначений Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-ХІV (надалі - Закон №606-ХIV), що був чинний на момент відкриття та закінчення виконавчого провадження, у якому було накладено арешт на нерухоме майно.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З метою забезпечення гарантій прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні згідно з ст. 6 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 статті 11 Закону №606-XIV державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 30 Закону №606-XIV визначено, що державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону: повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 47 цього Закону: повернення виконавчого документу до суду чи іншого органу, який його видав - згідно із статтею 48 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.50 Закону у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

В судовому засіданні було встановлено, що на сьогоднішній день ОСОБА_1 не є боржником за будь яким виконавчим провадженням.

Однак як вбачається з відповіді відділу ДВС зняти арешт неможливо через те, що виконавче провадження знищене у зв`язку з закінченням строку зберігання.

Разом з тим на теперішній час відсутня правова підстава накладення арешту на майно

ОСОБА_1 та його наявності на сьогоднішній день.

Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.386 Цивільного кодексу України, власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно із ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

На сьогоднішній день на виконанні у Першому відділі державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відсутні виконавчі провадження боржником по яким є ОСОБА_1 . В Реєстрі боржників ОСОБА_1 не перебуває.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що не зняття відділом ДВС арешту з майна ОСОБА_1 є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби і порушене право підлягає захисту шляхом зобов`язання посадових осіб ДВС зняти арешт з нерухомого майна що належить ОСОБА_1 .

Згідно зі ст.451 ЦПК України, у разі встановлення обгрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи вище викладене, керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України "Про виконавче провадження" №606-ХIV, статтями 2, 4, 5, 10, 447, 451 ЦПК України, суд

Постановив

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов`язати посадових осіб Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що накладений постановою державного виконавця ВДВС Вознесенського МРУЮ серії АА № 048287 від 26.03.2004 року, обтяження № 3861688; об`єкт обтяження: 1/3 частка квартири за адресою АДРЕСА_2 .

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя М.М. Ротар