Постанова

від 19.06.2024 по справі 923/1137/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 рокум. ОдесаСправа № 923/1137/21м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №6

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Діброви Г.І.,

Філінюка І.Г.,

секретар судового засідання Полінецька В.С.,

за участю представників учасників судового процесу:

від прокурора: Волкова Н.М., за посвідченням;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Желобницький Я.С., за ордером;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Одеської області

від 06 березня 2024 року (повний текст складено 18.03.2024)

у справі №923/1137/21

за позовом: Першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мускатель ЛТД"

про витребування земельних ділянок

суддя суду першої інстанції: Смелянець Г.Є.,

місце винесення рішення: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 19.06.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2021 року Перший заступник керівника Херсонської обласної прокуратури (далі Прокурор) в інтересах держави в особі Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області (далі також позивач, Милівська сільради) звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мускатель ЛТД" (далі також відповідач, ТОВ «Мускатель ЛТД», Товариство), в якому просив суд:

- витребувати від ТОВ "Мускатель ЛТД" розташовану на території Качкарівської сільської ради Бериславського району Херсонської області земельну ділянку площею 40,29995 га кадастровий номер 6520681800:03:001:0252 на користь держави в особі Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області,

- витребувати від ТОВ "Мускатель ЛТД" розташовану на території Качкарівської сільської ради Бериславського району Херсонської області земельну ділянку площею 40,29996 га кадастровий номер 6520681800:03:001:0253 на користь держави в особі Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області,

- скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ "Мускатель ЛТД" на земельну ділянку площею 40,29995 га кадастровий номер 6520681800:03:001:0252, що розташована на території Качкарівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, на підставі рішення державного реєстратора Милівської сілської ради Бериславського району Херсонської області від 30.05.2018 № 41332259 та запис про право власності № 26366066 від 26.05.2018, та припинити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності ТОВ "Мускатель ЛТД" на розташовану на території Качкарівської сільської ради Бериславського району Херсонської області земельну ділянку площею 40,29995 га кадастровий номер 6520681800:03:001:0252, реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 1538496465206, номер запису про право власності № 26366066 від 26.05.2018,

- скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ "Мускатель ЛТД" на земельну ділянку площею 40,29996 га кадастровий номер 6520681800:03:001:0253, що розташована на території Качкарівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, на підставі рішення державного реєстратора Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області від 30.05.2018 № 41332242 та запис про право власності №26366049 від 26.05.2018, та припинити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності ТОВ "Мускатель ЛТД" на розташовану на території Качкарівської сільської ради Бериславського району Херсонської області земельну ділянку площею 40,29996 га кадастровий номер 6520681800:03:001:0253, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1538508965206, номер запису про право власності № 26366049 від 26.05.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані обставинами вибуття спірних земельних ділянок у 2016 році в приватну власність поза волею власника держави, оскільки в судовому порядку, а саме постановою Херсонського апеляційного суду від 09.02.2021 у справі №766/13819/19, що набрала законної сили, визнано недійсними укладений 20.07.2016 між Головним управлінням Держгеокадастру в Херсонській області (далі ГУ Держгеокадастру в Херсонській області) та Соболевим Є. В. договір оренди земельної ділянки площею 80,599 га, кадастровий номер 6520681800:03:053:0001 (включає в себе дві спірні земельні ділянки), та накази ГУ Держгеокадастру в Херсонській області про передачу в приватну власність земельних ділянок, які в подальшому за відплатними договорами (договорами міни) та іншими правочинами вибули на користь інших осіб ((Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Омега 11", Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Оазис ЛТД", ТОВ "Мускатель ЛТД")), що не були сторонами вказаного договору оренди, та на час звернення до суду з даним позовом перебувають у власності ТОВ "Мускатель ЛТД".

При цьому, на думку Прокурора, без скасування рішень про державну реєстрацію права власності ТОВ "Мускатель ЛТД", записів про право власності, припинення права власності Товариства, неможливо здійснити реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки, стосовно яких заявлено позовні вимоги про їх витребування.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 01.12.2021 у справі №923/1137/21, яке було залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 у даній справі, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Ухвалюючи вказані рішення суди першої та апеляційної інстанції виходили з обґрунтованості позовних вимог та доведеності підстав для витребування спірного нерухомого майна з володіння ТОВ «Мускатель ЛТД» на користь Милівської сільради; суді дійшли висновку, що без скасування рішень про державну реєстрацію права власності ТОВ "Мускатель ЛТД", записів про право власності, припинення права власності Товариства, неможливо здійснити реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки, стосовно яких заявлено позовні вимоги про їх витребування. Також суди дійшли висновку про обґрунтованість доводів Прокурора щодо необхідності представництва останнім інтересів держави, в зв`язку з неналежним виконанням Милівською сільрадою відповідних повноважень. Разом з цим, апеляційний суд відхилив посилання скаржника на те, що судом першої інстанції не взято до уваги обставину набуття спірного нерухомого майна відповідачем як добросовісним набувачем на підставі розподільчого балансу в результаті реорганізації ТОВ "Оазис ЛТД".

Постановою Верховного Суду від 11.04.2023 у справі №923/1137/21 частково задоволено касаційну скаргу ТОВ "Мускатель ЛТД"; рішення Господарського суду Херсонської області від 01.12.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 у справі №923/1137/21 скасовано.

Ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову в частині скасування державної реєстрації права власності ТОВ "Мускатель ЛТД" на земельні ділянки площею 40,29995 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0252, та площею 40,29996 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0253, що розташовані на території Качкарівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, на підставі рішень державного реєстратора Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області від 30.05.2018 № 41332259 і № 41332242, та записів про право власності від 26.05.2018 №26366066 і № 26366049, та про припинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності вказаного товариства на зазначені земельні ділянки, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1538496465206 і 1538508965206, записи про право власності від 26.05.2018 № 26366066 і № 26366049 відповідно.

В іншій частині позовних вимог (про витребування від ТОВ "Мускатель ЛТД" зазначених земельних ділянок на користь держави в особі Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області) справу №923/1137/21 передано на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області.

Скасовуючи вказані рішення судів попередніх інстанцій, Верховний Суд дійшов висновку, що останні, обмежившись посиланням на встановлення остаточним судовим рішенням у справі №766/13819/19 незаконності первісного вибуття в листопаді 2016 року в приватну власність фізичних осіб спірних земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що зумовлює їх вибуття з володіння власника (держави) поза його волею, в порушення положень статей 86, 236, 269, 282 Господарського процесуального кодексу України, суди попередніх інстанцій взагалі не надали оцінки тим істотним обставинам, на існуванні яких наполягає відповідач в аспекті наявності у ТОВ «Мускатель ЛТД» статусу добросовісного набувача та недотримання принципу "пропорційності" втручання в право на мирне володіння майном, в разі задоволення позову.

Судом касаційної інстанції також зауважено, що суди не перевірили, чи обґрунтував Прокурор в позовній заяві належним чином існування справедливого балансу між інтересами суспільства, пов`язаними з втручанням у право добросовісного набувача на мирне володіння майном, та інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності, зокрема, в чому полягає відповідний публічний інтерес.

Вказане, з огляду на неповне з`ясування судами фактичних обставин справи, стало підставою скасування оскаржуваних судових рішень у частині задоволення позовних вимог про витребування спірних земельних ділянок та передачі справи в цій частині позову на новий розгляд до суду першої інстанції.

Разом з цим, Верховним Судом було зазначено про необхідність достовірного з`ясування обставини, чи була на час подання позову (в серпні 2021) та чи є наразі Милівська сільрада, яку Прокурор зазначив позивачем у цій справі, правонаступником Качкарівської сільради, що має істотне значення для визначення належного суб`єктного складу сторін цього господарського спору, оскільки: по-перше, за змістом ст. 388 Цивільного кодексу України саме легітимний власник вправі витребовувати майно з чужого незаконного володіння в разі його вибуття поза волею власника; а по-друге, відповідно до положень ч. 2 ст. 327 Цивільного кодексу України та ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Водночас, враховуючи постанову Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №442/3663/20, в якій викладено висновки щодо застосування норм статей 387, 388 Цивільного кодексу України та ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Верховний Суд вказав про наявність підстав для скасування оскаржуваних рішення та постанови в частині задоволення позовних вимог стосовно скасування державної реєстрації права власності ТОВ "Мускатель ЛТД" на спірні земельні ділянки, записів про право власності на них і про припинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності відповідача на зазначені земельні ділянки та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині, з огляду на обрання позивачем неефективного способу захисту.

Розпорядженням Верховного Суду від 18.03.2022 №11/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Херсонської області на Господарський суд Одеської області.

При новому розгляді позову у Господарському суді Одеської області ТОВ "Мускатель ЛТД" було, зокрема, заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.03.2024 у справі №923/1137/21 (суддя Смелянець Г.Є.) у задоволенні позовних вимог (про витребування земельних ділянок) відмовлено у повному обсязі. Судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 20 430,00 грн. покладено на Херсонську обласну прокуратуру.

Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ТОВ «Мускатель ЛТД» є добросовісним набувачем спірних земельних ділянок, оскільки на момент відчуження спірних земельних ділянок фізичними особами ТОВ «Омега -11» шляхом укладення договору міни від 16.11.2016 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно був наявний запис про реєстрацію права власності на спірні земельні ділянки за фізичними особами.

Місцевий господарський суд зазначив, що обставини придбання ТОВ «Омега 11» спірних земельних ділянок у власність за ціною 143 грн., із внесенням їх в подальшому до статутного фонду ТОВ «Оазис ЛТД» та ТОВ «Мускатель ЛТД» свідчать про набуття їх у власність відповідачем за заниженою вартістю. Разом з цим, набуття земельних ділянок відповідачем за заниженою вартістю спростовує твердження прокуратури про фактичне безоплатне їх набуття у власність відповідачем та можливість їх витребування у відповідача з дотриманням критеріїв пропорційності втручання у права набувача на мирне володіння майном.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про недоведеність прокуратурою всіх ї наявних підстав, передбачених вимогами ст. 388 Цивільного кодексу України для витребування майна у відповідача та, відповідно, - недоведеність порушеного права позивача у даному спорі, що в свою чергу, має наслідком залишення без розгляду заяви відповідача про застосування строків позовної давності.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Заступник керівника Херсонської обласної прокуратури звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 06.03.2024 у справі №923/1137/21 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Доводи прокуратури є аналогічними доводам, викладеним у позовній заяві.

Водночас, прокурор вказує про помилковість висновку суду першої інстанції про добросовісність набуття ТОВ «Мускатель ЛТД» спірних земельних ділянок та зазначає, що відповідач, проявивши розумну обачність, міг і повинен був знати про те, що на момент набуття ним права власності на спірне майно в провадженні суду йде спір щодо законності набуття спірних земельних ділянок членам фермерського господарства «Ахтуба» та витребування землі від ТОВ «Омега-11».

При цьому, судом першої інстанції у цій справі не надано оцінки доводам прокурора щодо скасованих цивільним судом наказів Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, які свідчать про відсутність волі власника на передачу земельної ділянки у правомірний спосіб.

На переконання апелянта, висновок суду про оплатне набуття спірних земельних ділянок ТОВ «Мускатель ЛТД» є помилковим, оскільки матеріалами справи доведено, що спірні земельні ділянки за 143 грн. набуто ТОВ «Омега 11», проте в подальшому, за безоплатними односторонніми правочинами шляхом виділу передано у власність ТОВ «Оазис ЛТД» та ТОВ «Мускатель».

Крім того, за твердженям апелянта, безпідставним є висновок суду, що витребування майна із володіння добросовісного набувача та позбавлення ТОВ «Мускатель» права власності на оспорювану земельну ділянку буде втручанням у мирне володіння майном.

Так, прокурор зауважує, що ТОВ «Омега 11», як першим власником, набуто земельну ділянку на підставі договору міни від 16.11.2016, за умовами якого Товариством передано у власність членів фермерського господарства «Ахтуба» земельну ділянку площею 0,0143 га вартістю 143 грн., натомість отримано від останніх земельну ділянку 80,599 га вартістю за договором близько 1 млн. грн. (нормативна грошова оцінка земельної ділянки складала 1 992 429 грн.). Оскільки ця земельна ділянка в подальшому перейшла до ТОВ «Оазис, ЛТД», ТОВ «Мускатель, ЛТД» безоплатно, то невідповідність заходу втручання держави в право власності заявника критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ, відсутня. Вказане також свідчить про те, що ТОВ «Мускатель» не нестиме індивідуальний та надмірний тягар у зв`язку із таким втручанням.

Детальніше доводи Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури наведені в апеляційній скарзі останнього.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 06.03.2024 у справі № 923/1137/21 та призначено її розгляд на 19.06.2024 о 12:00 год.

05.06.2024 до суду апеляційної інстанції від ТОВ "Мускатель ЛТД" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач не погоджується з доводами останньої та просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Водночас, відповідач просить поновити строк для подання відзиву із наведення обґрунтування пропуску строку на таке подання, що враховується судовою колегією.

Зокрема, ТОВ "Мускатель ЛТД" наполягає на тому, що право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. З посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17, відповідач зауважує, що добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. З огляду на вказане, ТОВ «Мускатель ЛТД» зазначає, що воно є є добросовісним набувачем спірних земельних ділянок у розумінні статті 388 Цивільного кодексу України.

У судовому засіданні 19.06.2024 прокурор підтримав доводи апеляційної скарги і, виклавши свою правову позицію, наполягав на задоволенні останньої та скасуванні оскаржуваного рішення, з прийняттям нового про задоволення позовних вимог.

Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився; про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином. Про причини своєї неявки апеляційному господарському суду не повідомив, будь-яких клопотань не надав.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача.

У судовому засіданні 19.06.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника прокуратури та представника відповідача, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 13.06.2016 ГУ Держгеокадастру в Херсонській області видало наказ № 148/0/7-16 "Про проведення земельних торгів у формі аукціону", яким передбачено продати на земельних торгах у формі аукціону право оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 80,5991 га для ведення фермерського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Качкарівської сільради. Зазначеним наказом передбачено за результатами земельних торгів передати переможцю за лотом вказану земельну ділянку в користування на умовах, визначених договором оренди землі.

Згідно з протоколом земельних торгів від 20.07.2016 № 16/07/16 з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 80,5991 га, кадастровий номер 6220681800:03:053:0001, для ведення фермерського господарства на території Качкарівської сільради, проведених ГУ Держгеокадастру в Херсонській області, визнано ОСОБА_1 переможцем торгів.

20.07.2016 між ГУ Держгеокадатру в Херсонській області та ОСОБА_1 , як переможцем земельних торгів за лотом № 72, визначеним на підставі протоколу земельних торгів від 20.07.2016 №16/07/16, було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 7 років.

27.07.2016 ОСОБА_1 засновано та зареєстровано ФГ "Ахтуба", до складу якого ввійшли також громадяни ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які звернулися із заявами до ГУ Держгеокадастру в Херсонській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність як члену фермерського господарства земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) із земель, раніше наданих в оренду громадянину ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства згідно з договором оренди землі від 20.07.2016.

Наказами ГУ Держгеокадастру в Херсонській області від 14.09.2016 надано громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 дозволи на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок у розмірі, що не перевищує розмір земельної частки (паю) із земельної ділянки площею 80,5991 га, кадастровий номер 6220681800:03:053:0001, яка перебувала в користуванні ОСОБА_1 згідно з договором оренди землі від 20.07.2016. На виконання вказаних наказів було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність в розмірі, що не перевищує розмір земельної частки (паю) членам ФГ "Ахтуба" загальною площею 80,5991 га для ведення фермерського господарства із земель державної власності на території Качкарівської сільради та надано погоджувальні висновки.

Після розроблення проекту землеустрою, його погодження та присвоєння земельним ділянкам кадастрових номерів ГУ Держгеокадастру в Херсонській області видало накази від 26.10.2016 № 21-6029/18-16-СГ, № 21-6028/18-16-СГ, № 21-6032/18-16-СГ, № 21-6033/18-16-СГ, № 21-6026/18-16-СГ, № 21-6031/18-16-СГ, № 21-6030/18-16-СГ, № 21-6024/18-16-СГ, якими затвердило проект землеустрою та передало у власність для ведення фермерського господарства такі земельні ділянки:

- площею 9,8512 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0143 - ОСОБА_8 ;

- площею 8,8313 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0138 - ОСОБА_4 ;

- площею 11,9867 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0137 - ОСОБА_10 ;

- площею 8,3089 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0139 - ОСОБА_11 ;

- площею 8,3040 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0140 - ОСОБА_5 ;

- площею 9,3780 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0142 - ОСОБА_12 ;

- площею 9,1030 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0141- ОСОБА_3 ;

- площею 14,8360 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0136 - ОСОБА_1

04.11.2016 державним реєстратором Милівської сільради зареєстровано право власності вказаних фізичних осіб на ці земельні ділянки.

16.11.2016 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (надалі фізичні особи) уклали з ТОВ "Омега 11" договори міни належних їм земельних ділянок, внаслідок чого зазначеними фізичними особами отримано в спільну часткову власність (по 1/8 частини) ділянку площею 0,0143 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Шляхівської сільської ради Бериславського району, та цього ж дня приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу вчинено державну реєстрацію права власності ТОВ "Омега 11" на земельні ділянки площею 14,8360 га, 11,9867 га, 8,8313 га, 8,3089 га, 8,3040 га, 9,1030 га, 9,3780 га, 9,8512 га відповідно.

За даними Публічної кадастрової карти України після набуття ТОВ "Омега 11" права власності на вказані земельні ділянки їх об`єднано, внаслідок чого утворено єдину земельну ділянку площею 80,5991 га, якій присвоєно кадастровий номер 6520681800:03:001:0161 та 19.12.2016 здійснено державну реєстрацію права власності ТОВ "Омега 11" на цю земельну ділянку (запис № 18137428).

19.03.2018 загальними зборами учасників ТОВ Омега 11 ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , за участю керівника ОСОБА_15 , прийнято рішення про реорганізацію ТОВ Омега 11 шляхом виділу з нього нової юридичної особи у формі ТОВ Оазис ЛТД, із статутним капіталом 1000 грн. та іншими показниками активів і пасивів, що виділяються з ТОВ Омега 11 відповідно до розподільчого балансу, а саме, серед іншого: земельна ділянка, що розташована на території Качкарівської сільської ради Бориславського району, Херсонської області, контур № НОМЕР_1 , ділянка 31, кадастровий номер 6520681800:03:001:0161, площею 80.5991 га.

23.03.2018 проведено державну реєстрацію припинення права власності ТОВ Омега 11 на земельну ділянку, та тією ж датою 23.03.2018, право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6520681800:03:001:0161, площею 80.5991 га зареєстровано за ТОВ Оазис ЛТД (запис №25430693).

21.05.2018 загальними зборами учасників ТОВ Оазис ЛТД ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , за участю керівника ОСОБА_15 , прийнято рішення про реорганізацію ТОВ Оазис ЛТД шляхом виділу з нього нової юридичної особи у форми ТОВ Мускатель ЛТД зі статутним капіталом 714,98 грн. та іншими показниками активів та пасивів, що виділяються з ТОВ Оазис ЛТД, відповідно до розподільчого балансу, в т.ч.: земельна ділянка площею 40,2995 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0252, площею 40,2996 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0253.

Загальними зборами учасників ТОВ Мускатель ЛТД ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , 21.05.2018 прийнято рішення про заснування ТОВ Мускатель ЛТД, затвердження Статуту та обрання директором ОСОБА_15 .

Відповідно до інформації, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка, площею 40,2995 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0252, що розташована на території Качкарівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, цільове призначення для ведення фермерського господарства, належить на праві приватної власності ТОВ "Мускатель ЛТД" на підставі рішення державного реєстратора Милівської сілської ради Бериславського району Херсонської області від 30.05.2018 №41332259, запис про право власності №26366066 від 26.05.2018.

Крім того, земельна ділянка, площею 40,2996 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0253, що розташована на території Качкарівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, цільове призначення для ведення фермерського господарства, належить на праві приватної власності ТОВ "Мускатель ЛТД" на підставі рішення державного реєстратора Милівської сілської ради Бериславського району Херсонської області від 30.05.2018 №41332242 та запис про право власності №26366049 від 26.05.2018.

Вказані обставини також підтверджуються Листом від 19.04.2021 ГУ Держгеокадастру в Херсонській області, наданим на запит Херсонської обласної прокуратури від 05.04.2021 № 15/1-2126-18, яким повідомлено прокурора про те, що земельна ділянка, кадастровий номер 6520681800:03:001:0161, перенесена до архівного шару Державного земельного кадастру в результаті поділу на підставі "Технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, наданої у власність ТОВ "Оазис ЛТД" для ведення фермерського господарства, яка розроблена ФОП Столярчук О.Я.". В результаті поділу утворилися дві земельні ділянки площею 40,2995 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0252, площею 40,2996 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0253.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 09.02.2021 у справі №766/13819/19 (за участю Херсонської обласної прокуратури, ГУ Держгеокадастру в Херсонській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_16 , ОСОБА_8 , ТОВ "Мускатель ЛТД", ТОВ "ЮТС-Агропродукт"), яка залишена без змін Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.12.2021, апеляційну скаргу заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру задоволено частково. Рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 30.07.2020 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору оренди, визнання недійсними (незаконними) наказів скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення.

Визнано недійсним договір оренди розташованої на території Качкарівської сільради земельної ділянки площею 80,599 га (кадастровий номер 6520681800:03:053:0001), укладений 20.07.2016 між ГУ Держгеокадастру в Херсонській області та ОСОБА_1 , зареєстрований 22.07.2016 за №15523816.

Визнано недійсним (незаконним) наказ ГУ Держгеокадастру в Херсонській області від 26.10.2016 №21-6024/18-16-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 14,8360 га (кадастровий номер 6520681800:03:001:0136) для ведення фермерського господарства на території Качкарівської сільради.

Визнано недійсним (незаконним) наказ ГУ Держгеокадастру в Херсонській області від 26.10.2016 №21-6032/18-16-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 11,9867 га (кадастровий номер 6520681800:03:001:0137) для ведення фермерського господарства на території Качкарівської сільради.

Визнано недійсним (незаконним) наказ ГУ Держгеокадастру в Херсонській області від 26.10.2016 №21-6028/18-16-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 8,8313 га (кадастровий номер 6520681800:03:001:0138) для ведення фермерського господарства на території Качкарівської сільради.

Визнано недійсним (незаконним) наказ ГУ Держгеокадастру в Херсонській області від 26.10.2016 №21-6033/18-16-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_11 земельну ділянку площею 8,3089 га (кадастровий номер 6520681800:03:001:0139) для ведення фермерського господарства на території Качкарівської сільради.

Визнано недійсним (незаконним) наказ ГУ Держгеокадастру в Херсонській області від 26.10.2016 №21-6026/18-16-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 8,3040 га (кадастровий номер 6520681800:03:001:0140) для ведення фермерського господарства на території Качкарівської сільради.

Визнано недійсним (незаконним) наказ ГУ Держгеокадастру в Херсонській області від 26.10.2016 №21-6030/18-16-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 9,1030 га (кадастровий номер 6520681800:03:001:0141) для ведення фермерського господарства на території Качкарівської сільради.

Визнано недійсним (незаконним) наказ ГУ Держгеокадастру в Херсонській області від 26.10.2016 №21-6031/18-16-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_7 земельну ділянку площею 9,3780 га (кадастровий номер 6520681800:03:001:0142) для ведення фермерського господарства на території Качкарівської сільради.

Визнано недійсним (незаконним) наказ ГУ Держгеокадастру в Херсонській області від 26.10.2016 № 21-6029/18-16-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_8 земельну ділянку площею 9,8512 га (кадастровий номер 6520681800:03:001:0143) для ведення фермерського господарства на території Качкарівської сільради.

В іншій частині рішення від 30.07.2020 залишено без змін.

В основу вказаної постанови покладено висновок апеляційного суду про недоведеність фактичного ведення відповідачами фермерського господарства на території знаходження земельної ділянки в Херсонській області, оскільки належні з 04.11.2016 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_17 земельні ділянки загальною площею 80,5991 га, через 12 днів, а саме, 16.11.2016 обміняні ними з ТОВ "Омега 11" на земельну ділянку 0,0143 га (по 1/8 частині кожному), яка розташована на території Шляхівської сільської ради Бериславського району Херсонської області та відповідно зареєстровано припинення їх права власності. У постанові встановлено, що договір оренди як правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а тому наявні підстави для визнання його недійсним. Оспорені накази ГУ Держгеокадатру у Херсонській області, якими затверджено проект землеустрою та надано у власність відповідачам-фізичним особам для ведення фермерського господарства на території Качкарівської сільської ради Бериславського району Херсонської області не відповідають вимогам закону, оскільки договір оренди земельної ділянки, як об`єкта для подальших правовідносин, є недійсним та спростовано мету надання земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Окрім того, прокурором, серед іншого, надано до суду:

- ухвалу про відкриття провадження у справі №923/149/18, яка постановлена господарським судом Херсонської області 20.03.2018, та якою справу за позовом Заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі позивача: Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до відповідача-1: Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області, відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега 11" (74900, м.Нова Каховка, Херсонської області, вул.Першотравнева, 77-а) про визнання недійсним договору оренди та витребування земельної ділянки, визнання недійсними (незаконними) протоколу земельних торгів, наказів про надання ділянок та скасування рішень про реєстрацію речового права прийнято до провадження та здійснено роз`єднання позовних вимог, об`єднаних за текстом позовної заяви, виділивши кожну з позовних вимог в самостійне провадження, зокрема, про витребування із володіння ТОВ Омега 11 розташовану на території Качкарівської сільської ради Бериславського району Херсонської області земельну ділянку площею 80,5991 га, кадастровий номер, 6520681800:03:001:0161, вартістю 1 992 429 (один мільйон дев`ятсот дев`яносто дві тисячі чотириста двадцять дев`ять) грн. 73 коп., на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області.

- ухвалу Господарського суду Херсонської області від 13.07.2021 у справі №923/192/18, якою позов заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області до ТОВ Мускатель ЛТД, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ ЮТС-Агропродукт про витребування майна з володіння залишений без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.226 ГПК України, із врахуванням законодавчих змін, на цей час, передані у приватну власність на підставі недійсного договору оренди та скасованих наказів ГУ Держгеокадастру у Херсонській області земельні ділянки підлягають витребуванню на користь держави в особі органу місцевого самоврядування, що потребує зміни та уточнення суб`єктного складу учасників.

- рішення Качкарівської сільської ради Бориславського району Херсонської області від 13.08.2018 №249 Про добровільне об`єднання територіальних громад, яким вирішено об`єднатися з територіальними громадами сіл Милове, Суханове, Червоний Яр Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, сіл Качкарівка та Саблуківка Качкарівської сільської ради Бериславського району Херсонської області в Милівську об`єднану територіальну громаду Бериславського району Херсонської області з адміністративним центром у селі Миловому. Установлено, що повноваження сільської ради, сільського голови завершуються в день набуття повноважень Милівською сільською радою, головою територіальної громади, утвореної внаслідок добровільного об`єднання. Визначено, що правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, є Милівська сільська рада, утворена внаслідок добровільного об`єднання, з дня набуття нею повноважень.

- лист Милівської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 07.08.2023 №02-28/600/23;

- лист Херсонської обласної прокуратури від 04.08.2023 №15/1-1572-21.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Насамперед судова колегія зазначає, що оскільки у даному випадку підставність представництва прокурором інтересів держави в апеляційному провадженні не оспорюється, вказані обставини колегією суддів в силу вимог ст. 269 Господарського процесуального кодексу не досліджуються та не переглядаються.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що справа №923/1137/21 направлена на новий розгляд Верховним Судом, який, зазначив про необхідність достовірного з`ясування обставин відносно визначення належного суб`єктного складу сторін цього господарського спору, оскільки, за змістом ст. 388 Цивільного кодексу України саме легітимний власник вправі витребовувати майно з чужого незаконного володіння в разі його вибуття поза волею власника.

Відповідно до ч.1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

У даному контексті колегія суддів зазначає, що місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні досліджено відповідне питання та, з урахуванням встановлених судом обставин, зроблено висновок проте, що станом на 20.08.2021, тобто на момент подання прокуратурою до суду позову у даній справі, Милівська сільська рада була правонаступником прав та обов`язків Качкарівської сільської ради з 15.07.2019, тобто з того моменту, як Милівська сільська рада розпочала свої повноваження. Отже, судом встановлено правонаступництво Милівської сільської ради, яку прокурор зазначив позивачем у цій справі від Качкарівської сільради.

Вказаний висновок жодним учасником справи також не оспорюється, а тому дані встановлені обставини колегією суддів також не переглядаються.

Щодо доводів апеляційної скарги прокуратури.

Як вбачається зі змісту останній прокурор вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ Мускатель ЛТД є добросовісним набувачем спірних земельних ділянок та зазначає, що, відповідач, проявивши розумну обачність, міг і повинен був знати про те, що на момент набуття ним права власності на спірне майно в провадженні суду йшов спір щодо законності набуття спірних земельних ділянок членам фермерського господарства «Ахтуба» та витребування землі від ТОВ «Омега-11».

Проте, судова колегія критично ставиться до вказаного аргументу прокуратури, з огляду на таке.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Виникнення права власності у добросовісного набувача відбувається за таких умов: факт відчуження майна; майно відчужене особою, яка не мала на це права; відчужене майно придбав добросовісний набувач; відповідно до ст. 388 Цивільного кодексу України, майно, відчужене особою, яка не мала на це право, не може бути витребуване у добросовісного набувача.

Правила частини 1 ст. 388 Цивільного кодексу України стосуються випадків, коли набувач за відплатним договором придбав майно в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач). У такому випадку власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього (частина 1 ст. 330 Цивільного кодексу України).

За змістом ч. 5 ст. 12 Цивільного кодексу України добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі про те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача й є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.

Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України). Добросовісність набувача майна має значення для застосування як критерію законності втручання держави у право набувача на мирне володіння майном, так і критерію пропорційності такого втручання легітимній меті останнього. Якщо особа витребовує нерухоме майно, то для визначення добросовісності його набувача, крім приписів Цивільного кодексу України, слід застосовувати припис п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якого державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (близькі за змістом висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №922/3537/17 (пункти 37), від 02.11.2021 у справі №925/1351/19 (пункт 6.45), від 06.07.2022 у справі №914/2618/16 (пункт 53)).

Отже, якщо нерухоме майно придбаває добросовісна особа, тобто та, яка не знала та не могла знати про існування обтяжень речових прав на це майно або про наявність на нього речових прав третіх осіб, вона може покладатися на відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень і відсутності даних про те, що набувач майна знав або міг знати про існування таких прав чи обтяжень, цей набувач, добросовісно покладаючись на відомості зазначеного реєстру, набуває відповідне право на нерухоме майно, вільне від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (див. близькі за змістом висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №922/3537/17 (п. 38), від 15.06.2021 у справі №922/2416/17 (п. 7.15, 7.16), від 02.11.2021 у справі №925/1351/19 (п. 6.46), від 06.07.2022 у справі №914/2618/16 (пункт 54)).

Вирішуючи питання про можливість витребування від відповідача майна, зокрема про наявність або відсутність підстав для застосування ст. 388 Цивільного кодексу України, слід враховувати висновки Великої Палати Верховного Суду щодо необхідності оцінювати добросовісність поведінки насамперед зареєстрованого володільця нерухомого майна (див., зокрема, постанови від 26.06.2019 у справі №669/927/16-ц (пункт 51), від 23.10.2019 у справі №922/3537/17 (пункти 38-39, 57), від 01.04.2020 у справі №610/1030/18 (пункти 46.1-46.2), а також висновок про те, що не може вважатися добросовісною особа, яка знала чи могла знати про порушення порядку реалізації майна або знала чи могла знати про набуття нею майна всупереч закону (див., зокрема, постанови від 22.06.2021 у справі №200/606/18 (пункт 61), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 211), від 06.07.2022 у справі №914/2618/16 (пункт 55), від 21.09.2022 у справі №908/976/19 (пункт 5.66)).

Великою Палатою Верховного Суду зауважено, що питання про добросовісність чи недобросовісність покупця, слід оцінювати у кожному конкретному випадку окремо.

З огляду на вказане, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про добросовісність ТОВ «Мускатель ЛТД» як набувача, який виходив з того, що:

- спірні земельні ділянки набуті у власність ТОВ Мускатель ЛТД шляхом виділу останнього з ТОВ Оазис ЛТД та попереднього виділу ТОВ Оазис ЛТД з ТОВ Омега-11;

- ТОВ Мускатель ЛТД є правонаступником ТОВ Оазис ЛТД, яке в свою чергу є правонаступником ТОВ Омега-11;

- на момент відчуження спірних земельних ділянок фізичними особами ТОВ Омега -11 шляхом укладення договору міни від 16.11.2016 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно був наявний запис про реєстрацію права власності на спірні земельні ділянки за фізичними особами.

З цього приводу судова колегія звертає увагу, що набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Близькі за змістом висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц (провадження №14-256 цс 18, пункти 95, 96), від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13 (провадження №12-158гс19, пункт 10.29).

Отже, внесення державним реєстратором до реєстру запису про право власності є офіційним підтвердженням існування юридичного факту права власності відповідно до підстав, передбачених положеннями чинного законодавства.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ані ТОВ Омега -11 (як покупець спірних земельних ділянок), ані ТОВ Оазис ЛТД (як правонаступник ТОВ Омега-11), ані ТОВ Мускатель ЛТД (як правонаступник ТОВ Оазис ЛТД), не знали та не могли знати про неправомірне вибуття спірних земельних ділянок із володіння позивача.

При цьому, ні договір міни земельних ділянок від 16.11.2016, укладений між ТОВ «Омега-11» та фізичними особами, ні рішення загальних зборів ТОВ «Омега-11» про передачу земельної ділянки ТОВ «Оазис ЛТД», ні рішення загальних зборів ТОВ «Оазис ЛТД» про створення ТОВ «Мускатель ЛТД» і передачу останньому спірних земельних ділянок, не були визнані недійсними, з відповідними позовами до суду звернень не було.

Водночас, суд першої інстанції правильно зазначив про те, що у матеріалах справи відсутні докази повідомлення судом ТОВ Омега-11 про відкриття провадження у справі у справі №923/149/18 (ухвала Господарського суду Херсонської області від 20.03.2018) за позовом заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до відповідачів: Головного Управління Держгеокадастру (відповідач-1) та ТОВ Омега-11 (відповідач-2) про визнання недійсним договору оренди та витребування земельної ділянки, визнання недійсними (незаконними) протоколу земельних торгів, наказів про надання ділянок та скасування рішень про реєстрацію речового права.

Посилання апелянта на те, що позовна заява у справі №923/149/18 залишалась господарським судом без руху, проте, не з підстав не надання позивачем доказів, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів (обов`язковість чого встановлена положеннями п.1 ст.164, 172 Господарського процесуального кодексу України, в редакції на час заявлення позову), апеляційний суд не бере до уваги, оскільки відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України (в редакції на момент відкриття провадження у справі №923/149/18/), до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Однак, зазначені норми законодавства не встановлюють обов`язку сторони або суду пересвідчитись у врученні копії позовної заяви з додатками іншому учаснику справи. Таким чином, сам лише факт направлення відповідних документів ТОВ «Омега-11» не може автоматично свідчити про їх отримання стороною, а відповідно і про обізнаність щодо наявності спору.

Водночас, матеріали даної справи не містять належних та допустимих доказів обізнаності ТОВ «Омега-11» про відкриття провадження у справі №923/149/18, зокрема (крім відсутності доказів отримання стороною ухвали про відкриття провадження у справі №923/149/18) - саме доказів отримання ТОВ Омега-11 відповідного позову заступника прокурора Херсонської області, за яким ухвалою Господарського суду Херсонської області від 20.03.2018 було відкрито провадження у справі №923/149/18.

Апелянтом наведеного не спростовано.

Інших доказів на підтвердження обізнаності ТОВ Омега-11 (ТОВ «Мускатель ЛТД») щодо наявності судового спору у справі №923/149/18 позивачем та прокурором надано не було.

Також судом першої інстанції у даній справі правильно встановлено, що ухвала Господарського суду Херсонської області від 13.07.2021 у справі №923/192/18 про залишення без розгляду позову заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до Головного Управління Держгеокадастру (відповідач-1) та ТОВ «Мускатель» (відповідач-2) про витребування із володіння майна свідчить, що про наявність відповідного судового спору ТОВ «Мускатель ЛТД» дізналося після того, як 21.05.2018 загальними зборами ТОВ «Оазис ЛТД» було прийнято рішення про реорганізацію шляхом виділу з останнього нової юридичної особи - ТОВ «Мускатель ЛТД».

Будь-яких інших доказів, які свідчать про обізнаність ТОВ «Мускатель ЛТД» із розглядом справи №923/192/18 до суду не надано.

Щодо зауваження апелянта про те, що судом першої інстанції у цій справі не надано оцінки доводам прокурора щодо скасованих цивільним судом наказів Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, які свідчать про відсутність волі власника на передачу земельної ділянки у правомірний спосіб, то судова колегія звертає увагу на таке.

Можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі №925/1351/19 (провадження № 12-35гс21).

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №914/3224/16 (провадження №12-128гс19).

Апеляційний суд вказує, що підстави скасування згаданих прокурором наказів Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області досліджувались у справі №766/13819/19, за результатом розгляду якої було ухвалено рішення, відповідно до якого, зокрема, підставою для скасування відповідних наказів Держгеокадастру стало порушення умов передачі землі в оренду, відповідно договору оренди, укладеного 20.07.2016 між ГУ Держгеокадастру в Херсонській області та ОСОБА_1 , зареєстрований 22.07.2016 за №15523816, а саме укладання його не з метою ведення фермерського господарства.

Відтак, прокурором не доведено, що сама процедура видачі наказів ГУ Держгеокадастру фізичним особам була здійснена з будь-якім порушенням вимог законодавства або без дотримання відповідних процедур, що свідчить про те, що укладення договору оренди та передача землі у власність фізичних осіб була добровільною, відповідало волевиявленню сторони, а саме власника землі в особі держави.

Судова колегія погоджується із позицією відповідача, що ні у справі №766/13819/19, ні у даній господарській справі позивачем не стверджувалось, а судом не було встановлено відсутність волевиявлення у держави в особі ГУ Держгеокадастру на передачу спірних ділянок в оренду, а в подальшому у власність.

Згідно постанови Херсонського апеляційного суду від 09.02.2021 у справі №766/13819/19, на яку посилається прокурор, судом встановлено, що Наказами Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 14.09.2016 фізичним особам (членам ФГ «Ахтуба») надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок у розмірі, що не перевищує розмір земельної частки (паю) із земельної ділянки кадастровий номер 6220681800:03:053:0001, яка перебувала у користуванні згідно договору оренди від 22.07.2016.

Прийняття вказаних наказів додатково вказує на наявність волі держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на передачу земельних ділянок у власність фізичних осіб, з метою чого послідовно та цілеспрямовано ухвалювались відповідні накази про надання дозвіл на розроблення проектів землеустрою, а у подальшому про затвердження проектів землеустрою.

Апеляційна колегія звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження скасування відповідних наказів про надання дозволу на розробку проектів землеустрою.

Також судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що незважаючи на обставини придбання відповідачем спірних земельних ділянок у власність за заниженою вартістю, твердження прокурора набуття ТОВ «Мускатель ЛТД» цих земельних ділянок саме безоплатно є безпідставним.

Таким чином, не можна стверджувати про те, що можливість витребування у відповідача спірних земельних ділянок є такою, що передбачає дотримання критеріїв пропорційності втручання у права набувача на мирне володіння майном.

Апеляційна колегія звертає увагу на те, що ні положення законодавства, ні висновки ЄСПЛ щодо застосування 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та можливості втручання у право мірного володіння майном не визначають розмір або вартісні рамки ціни, за якою власник набуває майно.

Відтак, посилання апелянта на ціни, за яких ТОВ «Мускатель ЛТД» набуло спірні земельні ділянки, не може слугувати достатньою підставою для обґрунтування втручання у право власності відповідача.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів наголошує на тому, що зі змісту оскаржуваного судового рішення у цій справі вбачається, що суд першої інстанції, з врахуванням вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, надав належну правову оцінки всім доказам у справі з урахуванням предмета та підстав позову та вірно кваліфікував спірні правовідносини, а доводи апеляційної скарги Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури висновків суду не спростовують.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено наявність підстав, передбачених вимогами ст. 388 Цивільного кодексу України, для витребування майна у ТОВ «Мускатель ЛТД».

Інші заперечення, аргументи та міркування апелянта, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, що викладені в апеляційній скарзі прокурора, не спростовують вищенаведених судових висновків, а тому, решту аргументів скаржника суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі Серявін проти України від 10.05.2011, пункт 58).

За таких обставин, перевіривши відповідно до ст. 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції об`єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із чим дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги положення чинного законодавства і встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 06.03.2024 у справі №923/1137/21 задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишається без змін.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Одеської області від 06.03.2024 у справі №923/1137/21 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст постанови складений 20.06.2024.

Головуючий суддяСавицький Я.Ф.

СуддяДіброва Г.І.

СуддяФілінюк І.Г.