Постанова

від 19.06.2024 по справі 915/946/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 року м. ОдесаСправа № 915/946/23

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання, за дорученням головуючого судді: Іванов І.В.

за участю представників учасників справи:

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких», Миколаївська обл., Первомайський район, с. Кумарі - Іванченко О.О., на підставі ордеру;

від Управління освіти Первомайської міської ради, Миколаївська обл., м. Первомайськ - не з`явився;

від Кінецьпільської гімназії Первомайської міської ради, Миколаївська обл., Первомайський р-н, с. Кінецьпіль- не з`явився;

від Миколаївської обласної прокуратури, м. Миколаїв - Улицька А.В., за посвідченням;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких», Миколаївська обл., Первомайський район, с. Кумарі

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2024 року, суддя Смородінова О.Г., повний текст рішення складено та підписано 08.04.2024 року

у справі № 915/946/23

за позовом Керівника Первомайської окружної прокуратури, Миколаївська обл., м. Первомайськ

в інтересах держави в особі: Первомайської міської ради Миколаївської області, Миколаївська обл., м. Первомайськ

до відповідачів: 1) Управління освіти Первомайської міської ради, Миколаївська обл., м. Первомайськ

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» , Миколаївська обл., Первомайський р-н, с. Кумарі

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Кінецьпільська гімназія Первомайської міської ради, Миколаївська обл., Первомайський р-н, с. Кінецьпіль

про визнання недійсним договору про спільний обробіток землі, повернення земельної ділянки

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

У червні 2023 року Керівник Первомайської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Управління освіти Первомайської міської ради, Миколаївська обл., м. Первомайськ та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» , Миколаївська обл., Первомайський р-н, с. Кумарі про:

- визнання недійсним договору про спільний обробіток землі № 1 від 04.01.2022, укладений між Управлінням освіти Первомайської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких»;

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» повернути Первомайській міській раді з правом оренди Кінецьпільської гімназії Первомайської міської ради Миколаївської області земельну ділянку для дослідних та навчальних цілей з кадастровим номером 4825482800:04:000:0091 площею 46,39 га, розташовану в межах Кінецьпільської сільської ради Первомайського району Миколаївської області;

- відшкодування з відповідачів на користь Миколаївської обласної прокуратури м. Миколаїв сплаченого судового збору за подачу позовної заяви.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор, посилаючись на норми статей 15-17, 203, 215, 235, 319, 386, 1130, 1133, 1212 Цивільного кодексу України, статті 3 Господарського кодексу України, статей 21, 152, пп. 1 п. 27 Перехідних положень Земельного кодексу України, статті 1 Закону України «Про господарські товариства», статей 8, 21 Закону України «Про оренду землі», зазначає, що Первомайською окружною прокуратурою в ході виконання повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», виявлено порушення вимог законодавства при використанні земель сільськогосподарського призначення, розташованих на території Первомайського району Миколаївської області.

Зокрема, встановлено, що 01.09.2007 між Первомайською районною державною адміністрацією та Кінецьпільською середньою загальноосвітньою школою І-Ш ступенів (рішеннями Первомайської районної ради від 20.12.2019 № 6 та Первомайської міської ради від 09.06.2022 № 3 перепрофільовано у Кінецьпільську гімназію Первомайської міської ради Миколаївської області) було укладено договір оренди земельної ділянки площею 46,39 га (кадастровий номер 4825482800:04:000:0091). Земельна ділянка з кадастровим номером 4825482800:04:000:0091 упродовж дії договору оренди землі від 01.09.2007 на підставі укладених із Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» щорічних договорів про спільний обробіток землі, які підписувались начальником Управління освіти, передавалась у фактичне користування такого Товариства. Зокрема, 04.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» та Управлінням освіти Первомайської міської ради укладено договір про спільний обробіток землі № 1, за п. 1.1 якого сторони домовились про організацію діяльності щодо спільного обробітку земельної ділянки площею 46,3877 га з кадастровим номером 482548280004:000:0091, розташованої в межах території Кінецпільської сільської ради Первомайського району, яка перебуває у користуванні Кінецпільської СЗОШ на підставі договору оренди земельної ділянки від 01.09.2007.

На переконання прокурора договір про спільний обробіток землі укладений всупереч вимогам чинного законодавства та підлягає визнанню недійсним, оскільки договір про спільний обробіток землі №1 від 04.01.2022 за своєю суттю є договором суборенди землі. Умови спірного договору свідчать, що за своєю правовою природою він є саме договором суборенди землі, укладення якого регулюється Законом України «Про оренду землі» та Земельним кодексом України. Тому прокурор зазначає, що договір про спільний обробіток землі укладено відповідачами з метою приховання іншого правочину - договору суборенди землі (оскільки земельну ділянку фактично передано у користування для здійснення підприємницької діяльності ТОВ «Агрофірма Корнацьких» та визначено істотні умови такого правочину - об`єкт оренди; спосіб та умови розрахунків, порядок її внесення), він, відповідно до ч. 1 ст. 235 Цивільного кодексу України, є удаваним.

Враховуючи, що спірний договір не є договором про спільну діяльність, а є прихованим договором суборенди землі, його зміст суперечить вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельному кодексу України, Закону України «Про оренду землі» та не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, є підстави для визнання його недійсним.

Крім того, прокурором обґрунтовано підстави для представництва ним інтересів держави.

25 серпня 2023 року до Господарського суду Миколаївської області від прокурора надійшла заява про закриття провадження в частині повернення земельної ділянки (вх.11166/23).

В обґрунтування заяви прокурором зазначено, що у відповідь на запит Первомайської окружної прокуратури 28.07.2023 року надійшла інформація Первомайської міської ради Миколаївської області про те, що спірна земельна ділянка, яка оброблялась Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких», звільнена.

Факт звільнення Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» земельної ділянки загальною площею 46,39 га підтверджується комісійним актом обстеження земельної ділянки в межах території Кінецьпільського старостинського округу від 20.07.2022, який свідчить про фактичне добровільне усунення наслідків укладення незаконного правочину.

У зв`язку із чим прокурор вважає, що предмет спору про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» повернути Первомайської міської ради з правом оренди Кінецьпільської гімназії Первомайської міської ради Миколаївської області земельну ділянку для дослідних та навчальних цілей з кадастровим номером 482548280004:000:0091 площею 46,39 га, розташовану в межах Кінецьпільської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, на даний час відсутній.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2024 року у справі №915/946/23 (суддя Смородінова О.Г.) позов задоволено частково; визнано недійсним договір про спільний обробіток землі № 1 від 04.01.2022, укладений між Управлінням освіти Первомайської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких», Миколаївська обл., Первомайський р-н, с. Кумарі; провадження у справі № 915/946/23 в частині позовних вимог про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких», Миколаївська обл., Первомайський р-н, с. Кумарі повернути Первомайській міській раді з правом оренди Кінецьпільської гімназії Первомайської міської ради Миколаївської області земельну ділянку для дослідних та навчальних цілей з кадастровим номером 4825482800:04:000:0091 площею 46,39 га, розташовану в межах Кінецьпільської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, закрито за відсутності предмета спору, а також стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких», Миколаївська обл., Первомайський р-н, с. Кумаріна на користь Миколаївської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору.

Зокрема, суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги та визнаючи підстави представництва прокурором інтересів Первомайської міської ради Миколаївської області правомірними, зазначив про те, що оспорюваний договір не є договором про спільну діяльність, а є прихованим договором суборенди землі, його зміст суперечить вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельному кодексу України, Закону України «Про оренду землі» та не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, а тому є підстави для визнання його недійсним

Щодо вимог прокурора про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» повернути Первомайській міській раді з правом оренди Кінецьпільської гімназії Первомайської міської ради Миколаївської області земельну ділянку для дослідних та навчальних цілей з кадастровим номером 4825482800:04:000:0091 площею 46,39 га, розташовану в межах Кінецьпільської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, суд зазначив, що в період розгляду даної справи прокурором та відповідачем-2 подано суду докази, які свідчать про те, що спірна земельна ділянка, яка оброблялася Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких», звільнена (акт обстеження земельної ділянки сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 4825482800:04:000:0091) від 20.07.2023; акт звірки взаєморозрахунків та виконання умов договору про спільний обробіток землі № 1 від 04.01.2022 року, підписаний 17.07.2023).

Крім того, судом зазначено, що прокурор у заяві № 54-4310ВИХ-23 від 22.08.2023 про закриття провадження в частині повернення земельної ділянки просив суд закрити провадження у справі за позовом керівника Первомайської окружної прокуратури в інтересах держави у особі Первомайської міської ради Миколаївської області до управління освіти Первомайської міської ради та ТОВ «Агрофірма Корнацьких» в частині зобов`язання ТОВ «Агрофірма Корнацьких» повернути Первомайській міській раді з правом оренди Кінецьпільської гімназії Первомайської міської ради Миколаївської області земельну ділянку для дослідних та навчальних цілей з кадастровим номером 4825482800:04:000:0091 площею 46,39 га, розташовану в межах Кінецьпільської сільської ради Первомайського району Миколаївської області. Перевіривши вищевикладені обставини, судом зазначено, що станом на момент розгляду справи по суті припинилося фактичне користування відповідачем-2 спірною земельною ділянкою, а отже, заявлений прокурором предмет даного позову в частині позовної вимоги про його повернення станом на момент проведення судового засідання припинив своє існування, тобто відсутній.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких», Миколаївська обл., Первомайський район, с. Кумарі з рішенням суду першої інстанції не погодилось, тому звернулось 27.03.2024 року до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. №1489/24), у якій просило суд рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2024 року у справі № 915/946/23 в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти нове рішення в цій частині, яким у задоволенні позовних вимог Керівника Первомайської окружної прокуратури до Управління освіти Первомайської міської ради, Миколаївська обл., м. Первомайськ та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» , Миколаївська обл., Первомайський р-н, с. Кумарі про визнання недійсним договору про спільний обробіток землі № 1 від 04.01.2022, укладений між Управлінням освіти Первомайської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» відмовити; вирішити питання про стягнення з позивача на користь відповідача - 2 судових витрат.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з`ясуванням всіх обставин справи.

Зокрема, скаржник наголосив, що судом першої інстанції провадження у даній справі в частині повернення земельної ділянки для дослідних та навчальних цілей з кадастровим номером 4825482800:04:000:0091 площею 46,39 га було закрито у зв`язку з відсутністю предмету спору. З матеріалів справи вбачається, що за умовами спірного договору про спільний обробіток землі № 1 він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.08.2022 року. Спірний договір припинив свою чинність 31.08.2022. Інших строків чи термінів закінчення дії спірного договору його умови не містить. Можливість його автоматичної пролонгації також відсутня.

Отже, скаржник зазначає, що суд першої інстанції розглядав лише одну позовну вимогу про визнання договору про спільний обробіток землі №1 від 04.01.2022 недійсним, який і так давно втратив чинність.

Тому скаржник наголошує, що така позовна вимога має суто декларативний характер та не спрямована на настання реальних правових наслідків для сторін у вигляді створення, зміни чи припинення цивільних прав і обов`язків.

Посилаючись на правову позицію Верховного суду, апелянт вказує, що при вирішенні даної справи прокурором обрано неефективний спосіб захисту - самостійну вимогу про визнання оспорюваного правочину недійсним, оскільки така вимога може бути ефективним способом захисту лише в разі її поєднання з позовною вимогою про витребування майна з володіння відповідача.

У зв`язку із чим апелянт вважає, що суд першої інстанції мав відмовити в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору, який лише створював тимчасові права і обов`язки на майбутнє та давно припинив свою чинність, оскільки задоволення такої вимоги не

створює для сторін правових наслідків у вигляді поновлення жодного права або інтересу, не переслідує жодної легітимної мети та має суто декларативний характер.

Також апелянт наголосив, що прокурором у позовній заяві не наведено, яким чином будуть відновлені порушені права або інтереси позивача - Первомайської міської ради, судом першої інстанції не надано правової оцінки зазначеному, а відтак, невірно установлено обставини, які мають значення для справи, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення.

Щодо відсутності підстав для звернення прокурора з позовом в інтересах держави в особі Первомайської міської ради, скаржник зазначив, що в даній господарській справі прокурор звернувся з позовом в інтересах органу місцевого самоврядування - Первомайської міської ради - як учасника земельних та цивільних (господарських) правовідносин, представника власника земельної ділянки, щодо якої був укладений цивільно-правовий договір, при цьому прокурором не обґрунтовано, які саме функції держави реалізує Первомайська міська рада в даних цивільних правовідносинах.

У зв`язку із чим вважає, що в даній справі відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Первомайської міської ради, оскільки остання в спірних правовідносинах не реалізує жодної функції держави та не виступає суб`єктом владних повноважень.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 року у справі № 915/946/23 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких», Миколаївська обл., Первомайський район, с. Кумарі на рішення Господарського суду Одеської області від 27.03.2024 року у справі №915/946/23, справу призначено до судового розгляду.

05.06.2024 року електронною поштою до Південно-західного апеляційного господарського суду від Миколаївської обласної прокуратури надійшов відзив (вх. №1489/24/Д2), в якому прокурор просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» залишити без задоволення, рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.05.2024 року у справі №915/946/23 залишити без змін. Відзив колегією суддів долучено до матеріалів господарської справи.

Зокрема, у відзиві прокурор, посилаючись на низку правових позицій Верховного суду та практику ЄСПЛ, зазначив, що прокурором обрано належний спосіб захисту прав позивача та задоволення саме таких позовних вимог як визнання недійсним договору про спільний обробіток земельної ділянки призведе до усунення порушень інтересів держави в особі Первомайської міської ради навіть за умови закриття судом провадження в частині позовної вимоги про повернення земельної ділянки.

Також, прокурором вказано, що під час розгляду справи судом першої інстанції зверталось увагу на те, що хоча на даний час підстави для розгляду позову в частині повернення земельної ділянки від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» відсутні, проте така обставина не спростовує можливості за рахунок існування невизнаного недійсним договору спільного обробітку землі в подальшому здійснювати Товариством використання земельної ділянки, що є предметом такого договору, внаслідок пролонгації останнього.

Крім того, прокурор зазначає, що хибними є доводи апелянта щодо відсутності порушеного права або законного інтересу позивача, яке потребує захисту обраним прокурором

способом, оскільки факт невизнання спірного договору недійсним створює правову невизначеність при користування земельною ділянкою з кадастровим номером 482548280004:000:0091, з метою усунення якої прокурором і було подано даний позов. ТОВ «Агрофірма Корнацьких» упродовж 2022-2023 років використовувало таку земельну ділянку лише на підставі договору про спільний обробіток землі № 1 від 04.01.2022, термін дії якого сплив у 2022 році, про що заявляє сам апелянт. У зв`язку із чим, прокурор вказує, що сам лише факт існування вказаного правочину у незмінному, дійсному стані порушувало права позивача упродовж 2023 року та, враховуючи попередню поведінку відповідача 2, є підстави стверджувати про можливість порушення прав міської ради на землю у майбутньому, на запобігання чому і спрямований застосований прокурором спосіб захисту у вигляді визнання недійсним відповідного договору.

З привиду твердження скаржника щодо відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Первомайської міської ради, прокурором зазначено, що судом першої інстанції обґрунтовано виснувано про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Первомайської міської ради під час розгляду вказаної справи.

В судовому засіданні, яке проводилося в режимі відеоконференції, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» підтримав доводи та вимоги своєї апеляційної скарги з мотивів, що викладені письмово, просив її задовольнити, а оскаржуване рішення Господарського суду Миколаївської області скасувати.

Представник прокуратури в судовому засіданні проти вимог апеляційних скарг заперечував, просив суд апеляційної інстанції залишити їх без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

Представники Управління освіти Первомайської міської ради та Кінецьпільської гімназії Первомайської міської ради в судове засідання не з`явився, про причини неявки в судове засідання не повідомили, будь-яких заяв чи клопотань суду не надавали, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи звіти про електронну відправку ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду на їх адресу.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Разом із тим право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за свою природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України").

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Так, відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень, ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України «Про доступ до судових рішень», у відповідності до ст. 2, 4 якого скаржник (інші учасники справи), проявивши належну обачність, оскільки є апелянтом по даній справі, міг дізнатись з Єдиного державного реєстру судових рішень, інформація якого є загальнодоступною, про рух справи, ініціатором перегляду якої в апеляційному порядку він є.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, а затягування строку розгляду скарги в даному випадку може призвести до порушення прав особи, яка з`явилася до суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача - 2.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких», Миколаївська обл., Первомайський район, с. Кумарі не потребують задоволення, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2024 року у справі № 915/946/23 не потребує скасування, виходячи з наступного.

Господарським судом Миколаївської області, Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

01.09.2007 між Первомайською районною державною адміністрацією та Кінецьпільською середньою загальноосвітньою школою І-Ш ступенів (рішеннями Первомайської районної ради від 20.12.2019 № 6 та Первомайської міської ради від 09.06.2022 № 3 перепрофільовано у Кінецьпільську гімназію Первомайської міської ради Миколаївської області було укладено договір оренди земельної ділянки, який 14.12.2007 зареєстровано у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 040702200114.

Відповідно до умов вищезазначеного договору Кінецьпільській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів передано в оренду для дослідних та навчальних цілей земельну ділянку загальною площею 46,39 га, розташовану в межах території Кінецпільської сільської ради (п. п. 1.2, 4.1 договору оренди землі).

Згідно з кадастровим планом, що є невід`ємною частиною договору, земельній ділянці площею 46,39 га присвоєно кадастровий номер 4825482800:04:000:0091.

Положеннями пп. 2.1, 2.2 договору оренди землі узгоджено його укладення терміном на 15 років з моменту державної реєстрації та передбачено переважне право орендаря на поновлення договору на новий строк. За такого термін дії вказаного правочину був розрахований до 14.12.2022.

Втім, в силу пп. 1 л. 27 Перехідних положень Земельного кодексу України, п. 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» дія такого договору оренди була продовжена на один рік без волевиявлення його сторін і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаціями Виконавчого комітету Первомайської міської ради від 25.10.2022 № 4373/03.01-22 та Управління освіти Первомайської міської ради від 30.01.2023 № 165/04.06-01-14.

Отже, зазначений договір станом на час подання позовної заяви був чинним та продовжував діяти.

Невід`ємними частинами договору є: кадастровий план земельної ділянки; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт про встановлення на місцевості меж зон обмежень прав власності на землю та використання земельних ділянок; акт приймання-передачі об`єкта оренди.

04 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких», як стороною 1, та Управлінням освіти Первомайської міської ради, як стороною 2, був укладений договір про спільний обробіток землі № 1 (далі - договір), відповідно до предмету якого сторони домовилися про організацію діяльності щодо спільного обробітку земельної ділянки площею 46,3877 га (рілля) з кадастровим номером 482548280004:000:0091, розташованої в межах території Кінецпільської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, яка перебуває у користуванні Кінецпільської середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, на підставі договору оренди земельної ділянки від 01.09.2007. Сторони зобов`язуються діяти спільно шляхом об`єднання ресурсів, майна, грошових коштів і зусиль. Сторони можуть надавати один одному будь-яку допомогу, в тому числі фінансову, технологічну або організаційну.

За умовами наведеного договору:

- договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.08.2022 року. Після закінчення строку договору сторона 1 має переважне право поновлення його на новий строк (п. 2.1);

- права сторони 2: отримання плати, передбаченої підпунктом 3.4. цього договору; при необхідності забезпечити сторону 1 допомогою з обробітку землі (п. 3.1);

- обов`язки сторони 2: попередити про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її обробітку можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самої земельної ділянки (п. 3.2);

- права сторони 1: самостійно господарювати на земельній ділянці з дотриманням умов договору; отримувати продукцію і доходи та розпоряджатись ними на власний розсуд (п. 3.3);

- обов`язки сторони 1: використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням; приступити до обробітку земельної ділянки в строки, встановлені договором; своєчасно і якісно виконувати роботи з обробітку землі, вирощування та збору врожаю сільськогосподарських культур; з моменту підписання цього договору перераховувати стороні 2 грошовий внесок в розмірі 15 (п`ятнадцять) % (відсотків ) від нормативно-грошової оцінки зазначеної у п. 11 даного договору, що станом на день укладення даного договору у грошовому еквіваленті складає 184 124 (сто вісімдесят чотири тисячі сто двадцять чотири) грн. 25 коп. (п. 3.4);

- оплата внеску здійснюється рівними частинами кожного місяця шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок сторони-2 у сумі - 23 015 (двадцять три тисячі п`ятнадцять) грн. 53 коп., або шляхом оплати витрат по спільній діяльності відповідно до калькуляції робіт, наданою стороною-2 (п. 3.5);

- продукція, що являється результатом спільної діяльності, буде реалізовуватися стороною 1 на власний розсуд (п. 4.1);

- всі доходи, отримані за цим договором внаслідок спільної діяльності, використовуються сторонами на власний розсуд з урахуванням обов`язків, визначених цим договором (п. 4.2);

- прибуток, що отримають сторони від спільної діяльності, підлягає розподілу з урахуванням положень підпункту 3.4. цього договору (п. 4.3);

- кожна зі сторін має право розпоряджатися своєю часткою прибутку в межах частини продукції і доходів від спільної діяльності, яка поступає в розпорядження кожної сторони (п. 4.4);

- фактичний розподіл прибутку здійснюється шляхом перерахування відповідної частки прибутку стороні 2 і отримання відповідної частки прибутку стороною 1, або розподілом вирощеної продукції в порядку, окремо погодженому сторонами (п. 4.5);

- оподаткування прибутку здійснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством України (п. 4.6);

- в разі припинення дії цього договору, сторони укладають відповідний акт, яким засвідчують виконання умов цього договору і відсутність претензій майнового характеру (п. 8.3).

Вищевказаний договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

З витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що власником земельної ділянки площею 46,3877 га (рілля) за кадастровим номером 482548280004:000:0091 є Територіальна громада міста Первомайська в особі Первомайської міської ради.

Крім того, матеріали справи містять виписку системи дистанційного обслуговування клієнтів Державної казначейської служби України за 21.02.2022 року, з якої вбачається, що на рахунок Управління освіти Первомайської міської ради від Товариства з обмеженою відповідальності «Агрофірма Корнацьких» було здійснено внесок для Кінецьпільської ЗОШ згідно договору про спільний обробіток землі №1 від 04.01.2022 року у розмірі 23 015 грн. 53 коп.; виписку системи дистанційного обслуговування клієнтів Державної казначейської служби України за 02.05.2022 року, з якої вбачається, що на рахунок Управління освіти Первомайської міської ради від Товариства з обмеженою відповідальності «Агрофірма Корнацьких» було здійснено внесок для Кінецьпільської ЗОШ згідно договору про спільний обробіток землі №1 від 04.01.2022 року у розмірі 23 015 грн. 53 коп.; виписку системи дистанційного обслуговування клієнтів Державної казначейської служби України за 22.09.2022 року, з якої вбачається, що на рахунок Управління освіти Первомайської міської ради від Товариства з обмеженою відповідальності «Агрофірма Корнацьких» було здійснено внесок для Кінецьпільської ЗОШ згідно договору про спільний обробіток землі №1 від 04.01.2022 року у розмірі 46 031 грн. 06 коп.; виписку за системи дистанційного обслуговування клієнтів Державної казначейської служби України від 16.11.2022 року, з якої вбачається, що на рахунок Управління освіти Первомайської міської ради від Товариства з обмеженою відповідальності «Агрофірма Корнацьких» було здійснено внесок для Кінецьпільської ЗОШ згідно договору про спільний обробіток землі №1 від 04.01.2022 року у розмірі 92 062 грн.13 коп.

Згідно із Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4801267482015 від 09.02.2015 площею 46,3877 га, кадастровий номер 4825482800:04:000:0091, остання належить до державної власності як землі сільськогосподарського призначення, для ведення дослідних і навчальних цілей. Власником є Первомайська районна державна адміністрація Миколаївської області. Документом, що посвідчує права, є рішення органу виконавчої влади - розпорядження Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області від 26.03.2007 №85-р. Орендарем є Кінецьпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.

В матеріалах також є:

запит Первомайської окружної прокуратури Первомайському міському голові від 02.03.2023 року (№54-984 вих-23), за текстом якого в зв`язку з виявленням прокуратурою того, що в користуванні Кінецьпільської гімназії Первомайського району перебуває земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 46,39 га (кадастровий номер 4825482800:04:000:0091), яка фактично обробляється Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких, остання просила надати наступну інформацію:

- правову підставу перебування вказаної земельної ділянки сільськогосподарського призначення в користуванні Кінецьпільської гімназії Певомайського району;

- ким фактично обробляється вищезазначена земельна ділянка, якими сільськогосподарськими культурами на даний час засіяно;

- надати копію договору, на підставі якого на даний час обробляється вказана земельна ділянка іншим суб`єктом господарювання;

- чи надавалось навчальному закладу погодження на передачу вказаної земельної ділянки сільськогосподарського призначення в суборенду, тобто в користування третім особам;

- чи приймалось власником рішення про зміну цільового призначення зазначеної земельної ділянки;

запит Первомайської окружної прокуратури Первомайському міському голові від 14.03.2023 року (№54-1169 вих-23) за текстом якого в зв`язку з виявленням прокуратурою того, що в користуванні Кінецьпільської гімназії Первомайського району перебуває земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 46,39 га (кадастровий номер 4825482800:04:000:0091), яка фактично обробляється Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких без укладання будь-якого договору та на даний час земельна ділянка, за інформацією Управління освіти Первомайської міської ради, засіяна озимою пшеницею, остання просила надати наступну інформацію:

- чи відомий Первомайській міській раді факт того, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 46,39 га (кадастровий номер 4825482800:04:000:0091), яка перебуває в користуванні Кінецьпільської гімназії Певомайського району та належить до комунальної власності, фактично засіяна озимою пшеницею Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких»;

- скласти та надати Акт обстеження земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 46,39 га кадастровий номер 4825482800:04:000:0091, зазначивши, яким господарством та якими культурами на даний час засіяна ділянка;

- які правові підстави для господарювання комерційного підприємства на земельній ділянці освітнього закладу;

- чи вживались міською радою заходи до захисту інтересів держави у вказаних спірних правовідносинах, зокрема, шляхом звернення до суду з позовом;

- вказати, чи заплановано звернення до суду з відповідним позовом у 2023 році;

- якщо відповідні заходи не вживались, повідомити причини незвернення до суду та висловити позицію Первомайської міської ради з вказаного питання;

запит Первомайської окружної прокуратури Первомайському міському голові від 28.04.2023 року (№54-2017 вих-23) про те, що прокуратурою встановлено, що в користуванні Кінецьпільської гімназії Первомайського району перебуває земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 46,39 га (кадастровий номер 4825482800:04:000:0091), яка фактично обробляється Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» без укладання будь-якого договору, бо термін дії попереднього договору про спільний обробіток землі закінчився 31.08.2022. На даний час земельна ділянка відповідно до Акту обстеження комісії від 19.04.2023, створеної розпорядженням міського голови, засіяна ріпаком. Про факт господарювання комерційного підприємства без правових на то підстав на землях комунальної власності, які перебувають в користуванні навчального закладу, було повідомлено міській раді окружною прокуратурою 02.03.2023 та 14.03.2023. У відповідь на запит від 14.03.2023 Первомайською окружною прокуратурою отримана інформація міської ради від 25.04.2023, яка не містить відповідей на всі поставлені в запиті питання, у зв`язку із чим прокуратура просила надати наступну інформацію:

- чи будуть вживатись міською радою заходи до захисту інтересів держави у вказаних спірних правовідносинах, зокрема, шляхом звернення до суду з позовом про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 4825482800:04:000:0091) площею 46,39 га у розпорядження держави в особі Первомайської міської ради з правом оренди Кінецьпільської гімназії Первомайської міської ради;

- якщо відповідні заходи не вживались та не будуть вживатись, повідомити причини незвернення до суду та висловити конкретну позицію Первомайської міської ради з вказаного питання.

Крім того, в матеріалах справи є:

відповідь на запит Виконавчого комітету Первомайської міської ради № 1407/3.1-26 від 10.03.2023, в якому надано інформацію щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4825482800:04:000:0091 та повідомлено, що земельну ділянку площею 46,39 га (кадастровий номер 4825482800:04:000:0091) передано в користування на умовах оренди Кінецьпільській середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів для дослідних і навчальних цілей, на підставі договору оренди землі від 14.12.2007 року №040702200114, укладеного з Первомайською районною державною адміністрацією Миколаївської області. Копія договору, на підставі якого на даний час обробляється вказана ділянка іншим суб`єктом господарювання, в міській раді відсутній. Рішення про дозвіл на передачу в суборенду та на зміну цільового призначення вказаної земельної ділянки Первомайською міською радою не приймалися;

відповідь на запит Виконавчого комітету Первомайської міської ради № 1583/3.1-26 від 20.03.2023, в якому надано інформацію щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4825482800:04:000:0091 та повідомлено, що з метою обстеження земельної ділянки площею 46,39 га (кадастровий номер 4825482800:04:000:0091), яка перебуває в користуванні на умовах оренди у Кінецьпільській гімназії Первомайського району, розпорядженням міського голови від 20.03.2023 року №59-р створено комісію, за результатами роботи якої буде складено відповідний акт;

відповідь на запит Виконавчого комітету Первомайської міської ради № 2975/3.1-26 від 25.04.2023, в якому повідомлено, що комісією, створеною розпорядженням міського голови від 20.03.2023 року №59-р, здійснено обстеження земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 46,39 га (кадастровий номер 4825482800:04:000:0091), яка перебуває в користуванні на умовах оренди у Кінецьпільській гімназії Первомайського району. В ході обстеження встановлено, що вказана вище ділянка засіяна ріпаком. Управлінням освіти Первомайської міської ради надано договір про спільний обробіток землі від 04.01.2022 року №1, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» та Управлінням освіти Первомайської міської ради, термін дії якого закінчився 31.08.2022 року. За договором оренди землі від 01.09.2007 року, зареєстрованим у Книзі державної реєстрації договорів оренди землі 14.12.2007 року реєстр №040702200144, укладеним між Первомайською районною державною адміністрації Миколаївської області та Кінецьпільською середньою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів (на сьогодні між Первомайською міською радою Миколаївської області та Кінецьпільською гімназією Первомайського району), строк дії якого закінчується 01.09.2023 року, дана земельна ділянка була передана в оренду, підстав його розірвання до теперішнього часу не було, відповідно міська рада за позовом до суду не зверталася. За результатами виявлених обставин буде проведено роботу щодо перевірки виконання орендарем умов вказаного вище договору оренди землі. З Акту обстеження земельної ділянки сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 4825482800:04:000:0091) від 19.04.2023 року вбачається, що комісією здійснено виїзне обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 4825482800:04:000:0091 площею 46,39 га, яка перебуває в користуванні Кінецьпільської гімназії Первомайського району згідно договору оренди землі від 01.09.2007 року №040702200114 та встановлено, що вказана земельна ділянка засіяна ріпаком;

відповідь на запит Виконавчого комітету Первомайської міської ради № 3173/3.1-26 від 04.05.2023, в якому повідомлено, що комісією, створеною розпорядженням міського голови від 20.03.2023 року №59-р, здійснено обстеження земельної ділянки кадастровий номер 4825482800:04:000:0091 площею 46,39 га та встановлено, що ділянка засіяна ріпаком. Управлінням освіти Первомайської міської ради надано договір про спільний обробіток землі від 04.01.2022 року №1, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» та Управлінням освіти Первомайської міської ради, термін дії якого закінчився 31.08.2022 року. Зазначено, що правові підстави для звернення до суду щодо повернення ТОВ «Агрофірма Корнацьких» земельної ділянки площею 46,39 га кадастровий номер 4825482800:04:000:0091 відсутні;

відповідь на запит Кінецьпільської гімназії Первомайської міської ради Миколаївської області від 20.02.2023 року №02-18/24, в якому зазначено, що у 2022 році земельна ділянка оброблялась Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» на підставі договору про спільний обробіток землі №1 від 04.01.2022 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» та Управлінням освіти Первомайської міської ради. Дія договору закінчилась 01 вересня 2022 року. Наступну угоду не укладали. Земельна ділянка фактично обробляється Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких». Засіяна озимою пшеницею. Гімназія окремого бухгалтерського підрозділу немає. Все здійснюється через централізовану бухгалтерію Управління освіти Первомайської міської ради. Матеріально - технічна база закладу для обробітку землі не залучалась. Учні та педагогічні працівники у 2022 році до робіт, пов`язаних із використанням землі, не залучались;

відповідь Управління освіти Первомайської міської ради від 02.05.2023 року вих.№747/04.06.01.14 на запит Первомайської окружної прокуратури №54-2026ВИХ-23 від 28.04.23 в якому останнє повідомляє про те, що Управління освіти 22 лютого 2023 року вже надавало копії документів з детальним поясненням на запит щодо співпраці з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» по земельній ділянці кадастровий номер 4825482800:04:000:0091 площею 46,39 га, яка розташована в межах території Кінецьпільської сільської ради Первомайського району Миколаївської області та перебувала у користуванні Кінецьпільської середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеню. Власником зазначеної земельної ділянки є територіальна громада міста Первомайська в особі Первомайської міської ради, який не передав ні рішенням, ні розпорядженням зазначену земельну ділянку Управлінню освіти. Кінецьпільська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступеню (станом на сьогодні - Кінецьпільська гімназія Первомайської міської ради Миколаївської області) є окремою юридичною особою, яка самостійно організовує свою діяльність, а тому Управлінню освіти невідомо, чи здійснювалося будь-яке листування з приводу зазначеної земельної ділянки з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких». З моменту закінчення договору спільного обробітку та станом на сьогоднішній день від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» не надходило письмових листів, звернень до Управління освіти щодо продовження чи укладання нового договору про спільний обробіток;

відповідь Управління освіти Первомайської міської ради від 19.05.2023 року вих.№859/04.06.01.14 на запит Первомайської окружної прокуратури №54-2367ВИХ-23 від 17.05.23, в якому останнє повідомляє про те, що з 1 вересня 2022 року начальником Управління освіти призначено Ткачук Світлану Володимирівну. Договір про спільний обробіток землі №1 від 04.01.2022 року (який діяв до 31.08.2022 року) був укладений минулим керівництвом Управління освіти, яким чином було забезпечено участь Управління освіти у сумісному використанні землі та яка матеріальна база залучалась у спільній діяльності за зазначеним договором, теперішньому керівництву невідомо. З 01.01.2023 року по теперішній час від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» за використання земельної ділянки площею 46,3877 га (рілля) кадастровий номер 4825482800:04:000:0091 не надходило жодних грошових коштів на рахунки Управління освіти. Додатком до вищезазначеної відповіді є: копія витягу з рішення Первомайської міської ради Миколаївської області від 23.12.2021 року №13 з затвердженим Положенням Управління освіти;

лист Первомайської окружної прокуратури від 30.05.2023 року №54-2583вих.23 Первомайській міській раді Миколаївської області, в якому зазначено, що Первомайською окружною прокуратурою відповідно до ст.131-1 Конституції України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено підстави для представництва інтересів держави в особі Первомайської міської ради шляхом пред`явлення позову до Управління освіти Первомайської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Кінецьпільська гімназія Первомайської міської ради, про визнання недійсним договору про спільний обробіток землі № 1 від 04.01.2022, укладеного між Управлінням освіти Первомайської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» і зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» повернути Первомайській міській раді з правом оренди Кінецьпільської гімназії Первомайської міської ради Миколаївської області земельну ділянку для дослідних та навчальних цілей з кадастровим номером 4825482800:04:000:0091 площею 46,39 га, розташовану в межах Кінецьпільської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.

Інших письмових доказів щодо спірних правовідносин матеріали господарської справи не містять.

Предметом апеляційного оскарження у даному разі є встановлення наявності або відсутності підстав для визнання недійсним договору про спільний обробіток землі № 1 від 04.01.2022, укладеного між Управлінням освіти Первомайської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких».

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви неприйняття аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Оскільки в даному випадку апеляційна скарга ґрунтується в тому числі і на доводах щодо повноважень прокурора в частині здійснення представництва інтересів держави в суді, перш ніж здійснювати апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції по суті, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

За змістом ст. 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".

Позиція ЄСПЛ засвідчує, що основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинно чинитися правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02.06.2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30.09.2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено ст. 1311, п. 3 ч. 1 якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (п. 2 ч. 1 с. 2 Закону).

Відповідно до п. 2 Рекомендації Rec(2012)11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятій 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Росії»).

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Частиною 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру», який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Аналіз зазначених норм дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави (наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою) у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі № 1-1/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтерес держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005р., заява № 61517/00, п. 27).

Європейський Суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

Враховуючи викладене, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 року у справі № 924/1256/17.

Разом з тим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме, має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження або підтверджено відсутність такого органу (ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 року у справі №587/430/16-ц зазначила, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

При цьому, судова колегія звертає увагу, що за висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, при вирішенні справ за позовами прокурора, який звертається до суду в інтересах держави в особі компетентного органу, необхідно враховувати таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Статтею 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Крім того, в силу положень ч. 1 ст. 10 вказаного Закону органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади, здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами, сільські, селищні та міські ради.

Відповідно до п. п. «в», «є» ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Згідно зі ст. 189 Земельного кодексу України самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Також статтею 181 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Так, з матеріалів справи вбачається, що органом, який на даний час розпоряджається земельними ділянкам сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Первомайської ОТГ є Первомайська міська рада Миколаївської області, яка має право звернутись до суду за захистом порушеного права як власник та розпорядник земель сільськогосподарського призначення.

З метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді окружною прокуратурою було повідомлено міській раді 02.03.2023 №54-984ВИХ-23, 14.03.2023 №54-1169ВИХ-23 та 28.04.2023 №54-2017ВИХ-23 про факт господарювання комерційного підприємства без правових на то підстав на землях комунальної власності, які перебувають в користуванні навчального закладу.

Проте, у відповідях окружній прокуратурі від 10.03.2023, 25.04.2023, 04.05.202 міською радою визнано факт відсутності правових підстав для господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» на спірній ділянці, підтверджено, що земля на даний час оброблена та засіяна Товариством, але правових підстав для звернення до суду з позовом з питань повернення земельної ділянки розпорядником землі так і не знайдено.

Отже, колегія суддів зазначає, що в даному випадку уповноваженим суб`єктом - Первомайською міською радою - не було вжито заходів до забезпечення судового захисту порушених інтересів держави, що свідчить про пасивну поведінку, має своїм наслідком нездійснення захисту інтересів держави у суді та є підставою для представництва прокурором інтересів держави внаслідок бездіяльності відповідного уповноваженого органу.

Отже, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» Миколаївська обл., Первомайський район, с. Кумарі в частині безпідставного представництва прокурором інтересів держави в особі Первомайської міської ради Миколаївської області у даній справі не приймаються колегією суддів як належні, а висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для такого представництва є законним та обґрунтованим.

Щодо визнання недійсним договору № 1 від 04.01.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» та Управлінням освіти Первомайської міської ради про спільний обробіток землі, колегія суддів зазначає таке.

За положеннями ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою ст. 16 Цивільного кодексу України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес, яке у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Зазначені висновки висвітлені в абзаці 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року № 3-рп/2003.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. До господарського суду вправі звернутись кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, тобто має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права. Під способами захисту права слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб`єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення. Після з`ясування фактичних обставин суд може зробити висновок про відповідність заявленої матеріально - правової вимоги способам захисту права і про порушення охоронюваного законом інтересу позивача. У разі встановлення, що заявлені вимоги за своїм змістом не відповідають матеріально-правовим способам захисту права суд приймає рішення про відмову у позові. Підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Реалізуючи право на судовий захист, передбачене ст. 55 Конституцією України, ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Таким чином, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відповідно до ст. 11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст. 202, 205 Цивільного кодексу України).

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір набирає чинності з моменту його укладення (ч. 2 ст. 631 Цивільного кодексу України). Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 Цивільного кодексу України).

Предметом розгляду даної справи є позовні вимоги прокурора про визнання договору від 04.01.2022 року №1, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» та Управлінням освіти Первомайської міської ради про спільний обробіток землі недійсним, розташовану на території Кінецпільської сільської ради Первомайського району, яка перебуває у користуванні Кінецпільської СЗОШ на підставі договору оренди земельної ділянки від 01.09.2007 та яка використовується Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» на підставі оспорюваного договору. При цьому, прокурор у позовній заяві обґрунтовує свою правову позицію тим, що спірний договір підлягає визнанню недійсним на підставі ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України, оскільки останній, як цивільно-правова угода, вчинена з порушенням норм чинного законодавства України у зв`язку із тим, що його було укладено з порушенням вимог чинного законодавства щодо укладання договорів спільної діяльності, порядку передачі сільськогосподарських земель у користування, без погодження уповноваженими на це суб`єктами владних повноважень і є удаваним, бо насправді сторонами укладено було прихований договір суборенди землі.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ст. 215 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Частиною 1, 3 ст. 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Виконання господарського зобов`язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов`язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов`язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у ст. 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ч.1 ст.1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Згідно із ч.2 ст.1131 Цивільного кодексу України умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Глава 77 Цивільного кодексу України визначає умови спільної діяльності.

На відміну від будь-яких інших зобов`язань, в яких інтереси сторін є протилежними і відбувається перехід майна (права на майно) або результату роботи (послуги) від однієї сторони до іншої, при цьому, одна сторона має на меті продати (передати в користування) майно (результат роботи, послуги) та отримати за це певну грошову суму, а інша - набути майно (право на майно), отримати результат роботи, послугу тощо, в правовідносинах спільної діяльності взаємні права і обов`язки сторін опосередковані необхідністю досягнення загальної мети, тобто сторони мають загальний інтерес.

Так, відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно із вимогами ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

У відповідності до вимог ч.1 ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Так, згідно зі ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 8-1 Закону України «Про оренду землі» право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу, крім передбачених частиною другою цієї статті випадків.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 15 цього Закону істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. У разі якщо договором оренди землі передбачається здійснити заходи, спрямовані на охорону та поліпшення об`єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

Згідно з ч. 2, 4 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що розмір, форма та строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Отже, на відміну від договору про спільну діяльність, договір оренди (суборенди) землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі.

При цьому правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).

Відповідно до статті 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За таким правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають з його змісту.

Відтак, встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 Цивільного кодексу України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Така правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, Касаційним господарським судом у постанові від 04.07.2018 у справі № 916/935/17 та Верховним Судом у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.06.2018 у справі №916/933/17.

При цьому, зміст оспорюваного договору та його правова природа не залежать від його назви. Оскільки воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які ним передбачені, вирішенню підлягають питання правової природи оспорюваного правочину та характер спірних правовідносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 8 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.

Так, судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких», як стороною 1, та Управлінням освіти Первомайської міської ради, як стороною 2, був укладений договір про спільний обробіток землі № 1 (далі - договір), відповідно до предмету якого сторони домовилися про організацію діяльності щодо спільного обробітку земельної ділянки площею 46,3877 га (рілля) з кадастровим номером 482548280004:000:0091, розташованої в межах території Кінецпільської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, яка перебуває у користуванні Кінецпільської середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів на підставі договору оренди земельної ділянки від 01.09.2007. Сторони зобов`язуються діяти спільно шляхом об`єднання ресурсів, майна, грошових коштів і зусиль. Сторони можуть надавати один одному будь-яку допомогу, в тому числі фінансову, технологічну або організаційну

Крім того, за умовами п. 3.3, 3.4 цього договору сторона 1 (Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких») отримала право самостійно господарювати на земельній ділянці з дотриманням умов договору; отримувати продукцію і доходи та розпоряджатись ними на власний розсуд, а також зобов`язалася використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням; приступити до обробітку земельної ділянки в строки, встановлені договором; своєчасно і якісно виконувати роботи з обробітку землі, вирощування та збору врожаю сільськогосподарських культур; з моменту підписання цього договору перераховувати стороні 2 грошовий внесок в розмірі 15 % від нормативно-грошової оцінки зазначеної у п. 11 даного договору, що станом на день укладення даного договору у грошовому еквіваленті складає 184 124 грн. 25 коп.

Згідно із Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4801267482015 від 09.02.2015 площею 46,3877 га, кадастровий номер 4825482800:04:000:0091, вбачається, що остання належить до державної власності, як землі сільськогосподарського призначення для ведення дослідних і навчальних цілей. Власником є Первомайська районна державна адміністрація Миколаївської області. Документом, що посвідчує права, є рішення органу виконавчої влади - розпорядження Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області від 26.03.2007 №85-р. Орендарем є Кінецьпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.

З інформації Кінецьпільської гімназії Первомайської міської ради Миколаївської області від 20.02.2023 року №02-18/24 вбачається, що у 2022 році земельна ділянка оброблялась Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» на підставі договору про спільний обробіток землі і№1 від 04.01.2022 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» та Управлінням освіти Первомайської міської ради. Дія договору закінчилась 01 вересня 2022 року. Наступну угоду не укладали. Земельна ділянка фактично обробляється Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких». Засіяна озимою пшеницею. Гімназія окремого бухгалтерського підрозділу немає. Все здійснюється через централізовану бухгалтерію управління освіти Первомайської міської ради. Матеріально - технічна база закладу для обробітку землі не залучалась. Учні та педагогічні працівники у 2022 році до робіт, пов`язаних із використанням землі не залучались.

Тобто, фактично організаційне, матеріально-технічне та фінансове забезпечення реалізації господарських цілей спірного договору здійснюється тільки Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» без участі Управління освіти Первомайської міської ради, яка, у свою чергу, лише отримує грошові кошти, при цьому надає Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» земельну ділянку, належні йому на праві оренди. Крім того, за умовами договору про спільний обробіток землі передбачені пунктом 3.5 кошти є фактично орендною платою за право користування земельною ділянкою, в даному випадку, її оброблення та збирання врожаю.

Колегія суддів зазначає, що правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, необхідно надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків.

Наявність формальних умов договору про спільну діяльність з обробітку земельної ділянки (назва договору, предмет договору, завдання тощо) необхідно розцінювати як неналежне оформлення відносин суборенди земельної ділянки, а його укладення є лише способом, завдяки якому досягається мета - передача в суборенду Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» спірної землі.

Умови оспорюваного договору свідчать, що за своєю правовою природою він є саме договором суборенди землі, який укладається не з метою здійснення спільної діяльності, а саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі. При цьому, правовими наслідками договору оренди (суборенди) землі є для однієї сторони (орендодавця, орендаря) отримання плати за надане в користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря, суборендаря) - використання майна (земельної ділянки).

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що умовами договору оренди землі від 01.09.2007 не передбачено можливість передачі такої земельної ділянки в суборенду, а відповідно до пункту 8.3 такого договору орендарю надано право лише самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору.

Отже, Кінецьпільська гімназія Первомайської міської ради Миколаївської області, як орендар спірної земельної ділянки, та Управління освіти міської ради не були наділені правами передавати цю землю в користування третім особам.

Більш того, Управління освіти Первомайської міської ради не є орендарем спірної земельної ділянки у розумінні, визначеному ст. ст. 5, 8 Закону України «Про оренду землі», а тому не мало визначених законом повноважень на укладення договору фактичної суборенди спірної земельної ділянки з відповідачем 2.

В той же час, Управлінням освіти у порушення вимог чинного земельного законодавства та з перевищенням повноважень було укладено договір про спільний обробіток землі № 1 від 04.01.2022.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що внаслідок укладення оспорюваного договору фактично змінено цільове призначення земельної ділянки з «для дослідних і навчальних цілей» на «товарне сільгоспвиробництво», що не належить до повноважень Управління освіти взагалі.

Згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, спірна земельна ділянка є землею сільськогосподарського призначення (мають код 01 та підрозділ 09 - для дослідних і навчальних цілей). Вказане підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та умовами договору оренди землі.

Між тим, Товариством з обмеженою відповідальністю ««Агрофірма Корнацьких» земельна ділянка використовувалась для вирощування озимої пшениці та олійних культур. Указаний вид використання земель сільськогосподарського призначення відноситься до інших підрозділів Класифікатора видів цільового призначення земель.

Тобто, Товариство використовувало земельну ділянку для ведення товарного сільгоспвиробництва (код КВЦПЗ 01.01), тоді як земельна ділянка школі передана для дослідних і навчальних цілей (код КВЦПЗ 01.09).

Згідно з правовою позицією Верховного суду України, викладеною в постанові від 08.04.2015 у справі № 6-32цс15, відповідно до закріпленого принципу раціонального використання та охорони земель, земельні ділянки сільськогосподарського призначення підлягають використанню виключно відповідно до видів їх використання, які відповідають їх цільовому призначенню.

З інформації Первомайської міської ради від 10.03.2023 вбачається, що рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 4825482800:04:000:0091 не приймалось і цільове призначення такої землі залишилось незмінним - для дослідних і навчальних цілей.

Тобто, судами встановлено, що при укладенні оспорюваного договору ще й мало місце фактичне порушення порядку зміни цільового призначення землі, що, відповідно до положень п. «б» ч. 1 ст. 21 Земельного кодексу України, є також підставою для визнання недійсною даної угоди.

У зв`язку із вищевикладеним колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлено те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» та Управлінням освіти Первомайської міської ради існують фактичні відносини з передання в користування земельної ділянки, метою яких є отримання прибутку від врожаю сільськогосподарських культур, які там вирощуються, а умови укладеного між відповідачами правочину свідчать про те, що останні фактично уклали договір суборенди земельної ділянки, а відтак, до спірного правочину слід застосовувати правила, передбачені для договору суборенди земельної ділянки.

Отже, враховуючи, що оспорюваний договір не є договором про спільну діяльність, а є прихованим договором суборенди землі, його зміст суперечить вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельному кодексу України, Закону України «Про оренду землі» та не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, є підстави для визнання його недійсним.

Щодо доводів апелянта про обрання прокурором неефективного способу захисту колегія суддів зазначає таке.

Як вже зазначалось вище, договір про спільний обробіток землі №1 від 04.01.2022 за своєю суттю є договором суборенди землі.

Факт вчинення вказаного правочину створив юридичний наслідок - передачу землі фактичному суборендарю - Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких», яке фактично обробило землю та зібрало наявний на земельній ділянці з кадастровим номером 4825482800:04:000:0091 врожай, про що свідчить, зокрема, акт обстеження земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 20.07.2023, складений комісією Первомайської міської ради.

Доказами по справі підтверджено те, що Товариство продовжувало використовувати спірну земельну ділянку і після завершення терміну дії договору про спільний обробіток землі від 04.01.2022 виключно на підставі п. 2.1 такого правочину, а саме, користуючись правом його пролонгації, без укладення додаткової угоди до нього, зокрема, доданими до матеріалів позовної заяви інформаціями Кінецпільської гімназії від 20.02.2023, Виконавчого комітету Первомайської міської ради від 04.05.2023 і 27.06.2023, Управління освіти Первомайської міської ради від 20.02.2023.

Отже, сам факт існування спірного правочину використовувався та може використовуватись в майбутньому апелянтом як правова підстава для здійснення користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4825482800:04:000:0091.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (п. п. 33 та 34) констатовано можливість оспорювати рішення органу місцевого самоврядування, що виступає таким самим правочином, як і спірний договір, у сфері земельних відносин з погляду його законності, якщо внаслідок реалізації такого рішення у фізичної особи виникло цивільне право, і спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У цьому разі вказану вимогу можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред`являти до суду для розгляду, якщо фактично метою з`явлення зазначеної позовної вимоги є оскарження речового права (права власності), що виникло у особи внаслідок реалізації відповідного правочину.

Тобто, якщо на підставі певного правочину особа набула речове право на земельну ділянку, вимога про визнання незаконним такого рішення, недійсним договору стосується приватноправових відносин і є цивільно-правовим способом захисту права позивача (близькі за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала у п. п. 25-28 постанови від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14).

Не скасований (не визнаний недійсним) акт породжує негативні правові наслідки, на які вплинула реалізація незаконного акта, а тому оскарження в частині дійсності договору за умови його невідповідності закону спрямоване на захист інтересу в юридичній визначеності на майбутнє. Такий інтерес порушується, допоки існує незаконний правочин.

Не оскарження укладеного всупереч вимогам закону правочину щодо розпорядження земельними ділянками державної чи комунальної власності матиме своїм наслідком зберігання таким правочином сили, що суперечитиме волі та інтересам суспільства і держави чи відповідної територіальної громади, а також може призвести до продовження його виконання.

Відповідний висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, у п. 83 якої вказано, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, інший правочин за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які вони спрямовані. Тому оскарження такого рішення, правочину направлене не на втрату ним юридичної сили, а на захист інтересу у юридичній визначеності на майбутнє.

Такий інтерес порушується, поки існує незаконне рішення, правочин (триваюче порушення). Тому його можна оскаржити впродовж усього часу тривання порушення зазначеного інтересу.

До того ж, позивачем були заявлені до суду і наслідки визнання договору недійсним у вигляді повернення земельної ділянки державі в особі уповноваженого органу місцевого самоврядування і те, що в зв`язку з добровільним поверненням спірної земельної ділянки відповідачем 2 провадження у цій частині позовних вимог судом було закрито провадження, не свідчить про обрання саме позивачем нібито неефективного способу захисту порушених прав держави у даній справі.

У зв`язку із вищевикладеним колегія суддів зазначає, що прокурором обрано належний спосіб захисту прав позивача та задоволення саме таких позовних вимог як визнання недійсним договору про спільний обробіток земельної ділянки призведе до усунення порушень інтересів

держави в особі Первомайської міської ради.

Крім того, колегія суддів наголошує на тому, що висновки Об`єднаної палати Верховного Суду, викладені в постанові від 26.05.2023 у справі № 905/77/21, на які посилається апелянт, стосуються надання правової оцінки недійсності правочину, укладеного за наслідками процедури закупівлі, за яким сплачено кошти або передано певне майно. Разом з тим, правова природа договору суборенди землі, яким фактично є спірний договір, та наслідки і порядок його виконання суттєво відрізняються від правочину, вчиненого за наслідками проведення процедури закупівлі.

У той час, як договір про закупівлю товарів, робіт та послуг вичерпується обставиною його виконання, договір оренди землі чи її суборенди завершенням своєї дії не вичерпується, що прямо передбачено нормою ст. 33 Закону України «Про оренду землі». При цьому, припинення дії договору оренди чи суборенди земельної ділянки хоча і є підставою для повернення предмету договору - землі, - проте утворює у орендаря чи суборендаря переважне право на поновлення такого договору на новий строк, що прямо вбачається із положень ч. 1 ст. 33, ст. 34 Закону України «Про оренду землі», а отже може мати наслідки майнового характеру і після свого припинення.

За такого правовідносини, яким надано оцінку Об`єднаною платою Верховного Суду у

справі № 905/77/21, є відмінними від дійсних, а тому відповідний правовий висновок не може бути застосований при вирішенні даного спору.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту ст.79 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічний висновок ВС викладений у постанові від 16.02.2021р. у справі №927/645/19.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови ВС від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою ВС у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується і з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.1 ст.32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Надаючи оцінку всім доказам та доводам позивача у їх сукупності із застосуванням стандарту доказування «вірогідності доказів», судова колегія доходить висновку про те, що докази, надані прокурором на підтвердження обставини визнання недійсним договору про спільний обробіток землі № 1 від 04.01.2022, укладеного між Управлінням освіти Первомайської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких», є такими, що відповідають таким стандартам.

Отже, колегія суддів вважає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції, а тому вони не можуть слугувати для його скасування з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В той же час, висновки Господарського суду Одеської області, викладені у рішенні від 27.03.2024 року у справі №915/946/24 є правомірними та такими, що зміни або скасування не потребують.

Обґрунтованим визнається рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подані апеляційні скарги, не можуть бути підставами для скасування вірного по суті рішення.

За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких», Миколаївська обл., Первомайський район, с. Кумарі не потребують задоволення, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2024 року у справі №915/946/23 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржників.

Керуючись ст. 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких», Миколаївська обл., Первомайський район, с. Кумарі на рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2024 року у справі №915/946/23 - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2024 року у справі №915/946/23 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 19.06.2024 року.

Повний текст постанови складено 20 червня 2024 року.

Головуючий суддя Г.І. Діброва Судді С.І. Колоколов Я.Ф. Савицький