Постанова

від 19.06.2024 по справі 920/23/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2024 р. Справа№ 920/23/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Козир Т.П.

Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - Васюта Д.К.,

від відповідача - Ігнатенко Є.В.,

вільний слухач - Холод О.А.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги

Буринської міської ради

на рішення Господарського суду Сумської області від 28.03.2024 (повний текст рішення складено 08.04.2024)

у справі № 920/23/24 (суддя Соп`яненко О.Ю.)

За позовом Фермерського господарства "РУТА-2010"

до Буринської міської ради

про визнання укладеною додаткової угоди, -

ВСТАНОВИВ:

У 2023 році Фермерське господарство "РУТА-2010" звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Буринської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди.

Позов обґрунтовано тим, що позивач протягом строку дії договору належним чином виконував покладені на нього зобов`язання та вчасно сплачував орендну плату, до закінчення терміну дії договору направив відповідачу клопотання про поновлення договору оренди землі, додавши до нього проект додаткової угоди та інші необхідні додатки.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 28.03.2024 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди землі № 50 від 03.06.2011 року, зареєстрованого 06.07.2011 року за № 592098884000522, з моменту набрання рішенням законної сили. Присуджено до стягнення з Буринської міської ради на користь Фермерського господарства "РУТА-2010" 2 684 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наявні підстави для поновлення дії договору оренди землі № 50 від 03.06.2011 року відповідно до норм ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки позивач належно виконував свої обов`язки за Договором, що відповідачем не спростовано, до закінчення строку дії Договору повідомив відповідача в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення Договору на новий строк, до листа-повідомлення позивач додав проект додаткової угоди, не отримав рішення Буринської міської ради про відмову у поновленні договору оренди землі.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Буринська міська рада звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 28.03.2024 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що суд першої інстанції не з`ясував обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Зокрема скаржник вважає, що договір припинив свою дію 17.11.2023 року, у зв`язку із закінченням строку, на який його укладено, у зв`язку із чим було припинено право оренди на земельні ділянки, про що свідчить інформація із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Звідси на думку скаржника слідує, що позивач просить визнати укладеною додаткову угоду до договору, який був припинений. Крім того скаржник вважає, що позивач просить визнати укладеною додаткову угоду зовсім іншу за своїм змістом, аніж ту, яку він надіслав разом із клопотанням від 15.09.2023 року. В той же час, скаржник звертає увагу, що розгляд клопотання позивача було здійснено радою у строки та у відповідності до норм чинного законодавства України. Одночасно скаржник зазначає, що у місячний строк ним було направлено заперечення щодо укладання договору оренди землі на новий строк від 31.07.2023 року №1807. Отже, в даному випадку на думку скаржника відмови чи то наявного зволікання з прийняттям рішення про поновлення договору оренди землі з боку Буринської міської ради не було, у зв`язку з чим у позивача відсутні правові підстави для звернення до суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2024 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Козир Т.П., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Буринської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 28.03.2024 року та витребувано з Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/23/24.

09.05.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду Сумської області надійшли матеріали справи №920/23/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Буринської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 28.03.2024 року, розгляд справи призначено на 19.06.2024 року.

27.05.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) Північного апеляційного господарського суду від Фермерського господарства "РУТА-2010", позивача у справі, надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 року клопотання Фермерського господарства "РУТА-2010" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

В судовому засіданні 19.06.2024 року представник відповідача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник позивача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 03.06.2011 року між Буринською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "Рута-2010" укладено договір оренди землі № 50 (землі запасу). (а.с. 10-13).

Даний договір зареєстровано 06.07.2011 року за № 592098884000522 у відділі Держкомзему у Буринському районі.

Відповідно до умов п. 1 договору орендодавець відповідно до розпорядження голови Буринської РДА № 265 від 10.05.2011 року надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Черепівської сільської ради.

Пунктом 2 договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 39,1273 га, у тому числі 39,1273 га ріллі земель запасу.

Відповідно до п. 5 договору оренди його укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на його поновлення на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 02.11.2017 року у справі № 920/859/17 було затверджено додаткову угоду, якою поновлено термін дії договору оренди землі № 50 від 03.06.2011 року, зареєстрованого 06.07.2011 року за №592098884000522, на 5 років. Інші умови договору оренди землі № 50 залишені без змін.

В матеріалах справи наявний лист від 31.07.2023 року №1807, в якому Буринська міська рада повідомила про відмову в поновленні договору оренди землі № 50 від 03.06.2011 року. (а.с. 47).

Також в матеріалах справи наявна довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справляння яких покладено на контролюючі органи від 22.12.2023 року №40/АП/18-28-13-0205Е. (а.с. 18).

15.09.2023 року позивач надіслав на адресу відповідача клопотання про внесення змін до договору оренди землі № 50 від 03.06.2011 року. До клопотання позивач долучив підписану Додаткову угоду до договору оренди землі № 50 від 03.06.2011 pоку, зареєстрованого 06.07.2011 року за № 592098884000522 (2 шт.); копію договору оренди землі № 50 від 03.06.2011 pоку, зареєстрованого 06.07.2011 року за № 592098884000522 та копію рішення Господарського суду Сумської області від 02.11.2017 року у справі № 920/859/17. (а.с. 19).

Додатковою угодою позивач пропонував продовжити строк дії Договору на 5 років (пункт 1 Додаткової угоди). Внести зміни до п. 5 Договору оренди землі, виклавши його в наступній редакції: "8. Договір укладається терміном на 5 років до 17 листопада 2028 року. Після закінчення строку Договору Орендар має переважне право на поновлення його на новий термін. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію" (пункт 2 Додаткової угоди). (а.с. 20).

У відповідь на клопотання позивача Буринська міська рада надіслала лист від 24.10.2023 року № 2804 "Про надання відповіді", в якому зазначено, що проект рішення по заяві ФГ "Рута-2010" було винесено на сесію Буринської міської ради, пленарне засідання якої відбулось 13.10.2023 року, але за результатами розгляду вказаний проект рішення депутатами міської ради не підтриманий. (а.с. 21).

Отже, спір у даній справі на думку позивача виник у зв`язку з тим, що відповідач у місячний строк не розглянув клопотання про поновлення договору оренди землі, тобто, відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не прийняв рішення про поновлення договору оренди землі або обгрунтованого рішення про відмову у поновленні, отже відповідач проявив бездіяльність щодо розгляду клопотання про поновлення договору оренди землі та укладення додаткової угоди до договору оренди землі, тому позивач звернувся до суду для захисту порушеного права.

Місцевий господарський суд ухвалюючи оскаржуване рішення дійшов висновку, що позивач дотримався процедури повідомлення орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, надавши проект додаткової угоди більше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору, належним чином виконавши свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця про намір його поновити. Крім цього, позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору.

Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам викладеним у відзиві на позовну заяву, а саме відповідач вважає, що договір оренди землі № 50 від 03.06.2011 року припинив свою дію 17.11.2023 року у зв`язку із закінченням строку, на який його укладено. Також відповідач зазначив, що сторони не досягли домовленості щодо умов, запропонованих у проекті додаткової угоди, а тому відсутні підставі для задоволення позовних вимог. Крім цього, у відповідності до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" позивачу у місячний строк було направлено заперечення щодо укладення договору оренди землі на новий строк від 31.07.2023 року №1807, в якому Буринська міська рада повідомила про відмову в поновленні договору оренди землі №50 від 03.06.2011 року. Таким чином, Буринська міська рада у встановлений законодавством строк повністю виконала умови щодо відмови у поновленні договору оренди землі № 50 від 03.06.2011 року.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України від 05.12.2019 року №340-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (далі - Закон від №340-ІХ), який набрав чинності 16.01.2020 року, внесено зміни до низки законодавчих актів, зокрема, до Земельного кодексу України та до Закону України "Про оренду землі".

Так, згідно із Законом № 340-ІХ розділ ІХ "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" доповнено абзацом четвертим такого змісту:

"Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.".

Так, нові правила, що встановлені Законом № 340-ІХ, зокрема, в частині поновлення договорів оренди землі, не стосуються договорів, які були укладені до внесення змін цим Законом у ЗК України та до Закону України "Про оренду землі", тобто договори оренди землі, які були укладені до набрання чинності вказаним законом, можуть поновлюватися відповідно до умов договору оренди та законодавства, що було чинним на момент укладання такого договору, а оскільки Договір було укладено сторонами 03.06.2011 року, а тому порядок його поновлення з урахуванням приписів Закону № 340-ІХ регулюється приписами самого Договору, а також Законом України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент укладення Договору.

Ч. 1-5 ст. 33 Законом України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент укладення Договору визначено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Ч. 6 ст. 33 Законом України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент укладення Договору визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Як було встановлено судом першої інстанції, відповідно до п. 5 договору після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 02.11.2017 року у справі № 920/859/17 було затверджено додаткову угоду, якою поновлено термін дії договору оренди землі № 50 від 03.06.2011 року, зареєстрованого 06.07.2011 року за №592098884000522, на 5 років, тобто до 17.11.2022 року.

Вказане рішення набрало законної сили 17.11.2017 року.

Отже, строк дії договору № 50 від 03.06.2011 року, зареєстрованого 06.07.2011 року за № 592098884000522, закінчувався 17.11.2022 року.

В силу приписів п. 27 Розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (в редакції Закону від 12.05.2022 року) договір оренди землі був поновлений на один рік без волевиявлення сторін відповідного договору і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відтак, строк дії договору № 50 від 03.06.2011 року, зареєстрованого 06.07.2011 року за № 592098884000522, закінчувався 17.11.2023 року.

Колегією суддів встановлено, що матеріали справи містять належні та допустимі докази, що лист-повідомлення (у вигляді клопотання) про поновлення договору оренди землі та проект додаткової угоди, були подані позивачем до Буринської міської ради у визначений договором оренди строк (не пізніше ніж за місяць до спливу троку договору оренди та за 60 днів відповідно д п. 5 договору, а саме 15.09.2023 року), тобто повністю були виконані вимоги пункту 5 договору оренди та частин 1 - 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Водночас, Буринська міська рада, як орган місцевого самоврядування листом від 24.10.2023 року № 2804 "Про надання відповіді", повідомила, що проект рішення по заяві ФГ "Рута-2010" було винесено на сесію Буринської міської ради, пленарне засідання якої відбулось 13.10.2023 року, але за результатами розгляду вказаний проект рішення депутатами міської ради не підтриманий. (а.с. 21).

Відповідно до ч. 5, ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент укладення Договору, орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Згідно з п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради сесії.

За приписами статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Колегія суддів підкреслює, що відповідачем не надано до матеріалів справи рішення Буринської міської ради прийнятого на пленарному засіданні щодо відмови у продовженні дії договору оренди землі № 50 від 03.06.2011 року.

В той же час, колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять будь-яких доказів проведення Буринською міською радою пленарного засідання 13.10.2023 року. Зокрема відповідачем не надано ні рішення ради, ні протоколу пленарного засідання. Втім, зі змісту листа від 24.10.2023 року № 2804 не вбачається за можливе встановити факт наявності тих чи інших заперечень орендодавця, з врахуванням яких він дійшов висновку не підтримати проект рішення щодо продовження терміну дії договору оренди землі № 50 від 03.06.2011 року.

Щодо посилань скаржника на лист від 31.07.2023 року №1807, в якому Буринська міська рада повідомила про відмову в поновленні договору оренди землі № 50 від 03.06.2011 року колегія суддів зазначає наступне. (а.с. 47).

Зі змісту даного листа вбачається, що він надісланий за власною ініціативою ради, а не як відповідь на клопотання орендаря про поновлення договору.

Тобто, зміст даного листа свідчить про намір одностороннього припинення договору оренди землі з боку орендодавця.

Односторонню відмову від договору в тих випадках, коли вона допускається законом або договором, слід кваліфікувати як односторонній правочин, оскільки вона є волевиявленням особи, спеціально спрямованим на припинення цивільних прав та обов`язків.

Вчинення стороною договору такого одностороннього правочину, як відмова від договору, за відсутності рішення суду про визнання його недійсним або підстав нікчемності, зумовлює необхідність з`ясовувати, чи зумовив такий правочин припинення цивільних прав та обов`язків (тобто, чи є підстави для односторонньої відмови від договору, передбачені договором та/або законом).

В той же час, відповідно до ст. 31 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент укладення Договору, Договір оренди землі припиняється в разі:

закінчення строку, на який його було укладено;

викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;

смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;

ліквідації юридичної особи-орендаря;

відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;

набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці;

припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Аналогічні умови зімни і припинення дії договору викладені в п.п. 32, 33 та 34 договору.

Водночас, матеріали справи не місять наявності на момент надсилання листа від 31.07.2023 року №1807 обставин, передбачених ст. 31 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент укладення Договору.

Також колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не місять будь-яких доказів порушення умов договору з боку орендаря, які б могли б свідчити про наявність підстав для припинення договору в односторонньому порядку з боку орендодавця.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу, що у відповідь на клопотання позивача про поновлення договору оренди, відповідач в листі від 24.10.2023 року № 2804 не згадує про наявність листа від 31.07.2023 року №1807.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції і з чим погоджується колегія суддів, позивач дотримався процедури повідомлення орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, надавши проект додаткової угоди за два місяці до закінчення строку дії договору, належним чином виконавши свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця про намір його поновити.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу, що позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору. Належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України в спростування вказаної обставини відповідачем надано не було.

Позивач дотримувався вимог законодавства, які регламентують його поведінку, необхідну для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, тобто, позивач може вважатись таким, що набув права "правомірного очікування".

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що в даному випадку наявні підстави для поновлення спірного договору оренди землі відповідно до норм ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки позивач належно виконує свої обов`язки за договором, що відповідачем не спростовано, до закінчення строку дії Договору він повідомив відповідача в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, до листа-повідомлення позивач додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою. З цього випливає обов`язок орендодавця передати орендареві земельну ділянку у володіння в користування на новий строк.

Крім того, як на підставу для відмови в поновленні договору оренди землі, відповідач посилався на припинення реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права оренди спірної земельної ділянки.

Доводи відповідача в цій частині колегією суддів відхиляються, оскільки Закон України "Про оренду землі", в тому числі і його стаття 33 (у редакціях, чинних на момент укладення договору та в подальшому у змінених редакціях), ні будь-який інший нормативно-правовий акт, ні умови укладеного між сторонами цієї справи договору оренди землі від 03.06.2011 року, не пов`язують відмову в поновленні договору оренди землі з припинення реєстрації права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Тобто, у відповідності до чинного законодавства, наявність реєстрації припинення права оренди, не є умовою для відмови в поновленні договору оренди землі.

Навпаки стаття 33 Закону України "Про оренду землі" (у відповідних застосованих редакціях) чітко регламентує переважне право орендаря на поновлення договору оренди землі та порядок реалізації цього переважного права, який позивачем, як орендарем, дотриманий у визначеному законом обсязі.

Також, доводи скаржника про те, що вимоги позивача щодо визнання укладеною додаткової угоди до Договору та зобов`язання судом органу місцевого самоврядування внести зміни до договору за відсутності волевиявлення таких органів - є порушенням виключної компетенції, передбаченої Конституцією України, компетенції на здійснення права власності та управління землями - колегією суддів відхиляються як підстава скасування оскаржуваного рішення, оскільки в цій частині вказані доводи не узгоджуються з приписами ст. Закону України "Про оренду землі" (у відповідних застосованих редакціях), та жодним чином не порушують компетенцію відповідача у спірних правовідносинах.

Одночасно колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відхилення заперечень відповідача в частині зміни позивачем у резолютивній частині позовної заяви тексту Додаткової угоди, зокрема, зазначення, що договір укладається терміном на 15 років до 17.11.2028 року, оскільки як вірно встановив місцевий господарський суд, надаючи оцінку умовам додаткової угоди, він надав перевагу примірнику такої угоди, що був надісланий позивачем разом з клопотанням про продовження дії договору оренди і міститься в матеріалах справи, відповідно до якого договір оренди укладається на 5 років до 17.11.2028 року (що є арифметично правильним, якщо додати 5 років до дати закінчення дії договору оренди землі - 17.11.2023 року).

Отже, усі доводи, посилання та обґрунтування учасників справи колегією суддів враховані при вирішенні спору, проте, є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким задоволено позовні вимоги.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду Господарського суду Черкаської області повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Отже, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Буринської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 28.03.2024 року у справі №920/23/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 28.03.2024 року у справі №920/23/24 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/23/24.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 19.06.2024 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

Т.П. Козир