Ухвала

від 18.06.2024 по справі 5/105-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

18 червня 2024 р. Справа № 5/105-09

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Полотнянко Б.Ю.., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "УкрВодПром" (вул. Чехова, 31А, м. Вінниця, 21034)

про визнання банкрутом

за участю :

арбітражний керуючий (ліквідатор) Томашук М.С.

від ТОВ "Файненс Компані" : Нестерик М.О. (в режимі відеоконференцзв`язку)

від ПП "Торговий дім "Арго": Ярмак В.В.

від ГУ ПФУ у Вінницькій області : Базалицька І.В., в якості слухача

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 5/105-09 про банкрутство ТОВ фірми "Укрводпром".

Ухвалою від 14.04.2009 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Укрводпром" за заявою боржника, в порядку ст. 53 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою від 07.07.2009 року відкрито процедуру санації.

Ухвалою від 19.01.2010 року визнано Виконавчу дирекцію Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності кредитором по справі № 5/105-09 з грошовою вимогою до боржника в сумі 216,60 грн.

Визнано Лівобережний міжрайонний центр зайнятості кредитором по справі № 5/105-09 з грошовою вимогою до боржника в сумі 164,93 грн.

Визнано ПАТ "Сведбанк" кредитором по справі № 5/105-09 з грошовою вимогою до боржника в сумі 5 852 694,94 грн.

Визнано ПП "Торговий Дім "Арго" кредитором по справі № 5/105-09 з грошовою вимогою до боржника в сумі 4 441 374,00 грн.

Ухвалою від 02.09.2010 року усунуто від виконання обов`язків розпорядника майна ТОВ фірми "Укрводпром" арбітражного керуючого Стороженка С.С. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Томашука М.С.

Постановою від 14.12.2010 року визнано ТОВ фірму "Укрводпром" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором по справі № 5/105-09 арбітражного керуючого Томашука М.С.

Ухвалою від 10.02.2011 року збільшено поточні вимоги ПАТ "Сведбанк" в сумі 683 210,48 грн.

Ухвалою від 06.03.2012 року визнано поточні вимоги Державної податкової інспекції м. Вінниці до боржника в сумі 2 442 109,35 грн., з них: 1 301 084,35 грн. - в четверту чергу, 1 141 025,00 грн. - в шосту чергу.

Ухвалою від 20.08.2012 року замінено кредитора по справі №5/105-09 Державну податкову інспекцію у м. Вінниці на його правонаступника Вінницьку об`єднану державну податкову інспекцію Вінницької області Державної податкової служби.

Ухвалою від 25.10.2012 року визнано поточні кредиторські вимоги Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби до боржника в сумі 600 000,00 грн. в четверту чергу.

Ухвалою суду від 09.07.2013 року ПАТ "Сведбанк" замінено на його правонаступника - ПАТ "Омега Банк".

Ухвалою від 10.04.2018 року замінено кредитора у справі № 5/105-09 - ПАТ "Омега Банк" на його правонаступника - ПАТ "Дельта Банк".

Ухвалою від 11.12.2018 року замінено кредитора у справі № 5/105-09 - Лівобережний міжрайонний центр зайнятості м. Вінниці на його правонаступника - Вінницький міський центр зайнятості.

Ухвалою від 04.10.2019 року замінено кредитора у справі № 5/105-09 - Головне управління ДФС у Вінницькій області на Головне управління ДПС у Вінницькій області.

Ухвалою від 05.03.2021 року замінено кредитора у справі № 5/105-09 - Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 43142454) на Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ ВП 44069150).

Ухвалою від 02.10.2023 року замінено кредитора у справі № 5/105-09 - ПАТ "Дельта Банк" на правонаступника - ТОВ "Файненс Компані".

В подальшому, 18.04.2024 року до суду від арбітражного керуючого Томашука М.С. надійшли такі документи:

- підсумковий звіт ліквідатора № 02-21/88 від 17.04.2024 року у справі № 5/105-09;

- звіт № 02-21/89 від 17.04.2024 року про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками виконання повноважень арбітражного керуючого ТОВ фірми "Укрводпром";

- клопотання № 02-21/90 від 17.04.2024 року про пропорційне стягнення з кредиторів на користь ОСОБА_1 основної грошової винагороди та витрат ліквідатора, а саме: з Управління ВД ФСС України у Вінницькій області - 21,08 грн.; з Вінницького міського центру зайнятості - 16,05 грн.; з ГУ ДПС у Вінницькій області - 296 147,94 грн.; з ПП "ТД "Арго" - 432 365,72 грн.

Ухвалою від 19.04.2024 року вказані звіти та клопотання призначено до розгляду на 18.06.2024 року.

Також, ухвалою від 22.04.2024 року продовжено строк ліквідаційної процедури банкрута та повноваження ліквідатора Томашука М.С. по справі № 5/105-09 до 18.06.2024 року. Призначено справу до розгляду на 18.06.2024 року.

Ухвалою від 14.06.2024 року задоволено заяву представника ТОВ "Файненс Компані" б/н від 12.06.2024 року про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалено забезпечити участь представника ТОВ "Файненс Компані" Нестерика М.О. у судовому засіданні, яке призначено на 18.06.2024 року - 11:30 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 5/105-09, в приміщенні Господарського суду Вінницької області, за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

В судове засідання на визначену дату з`явились арбітражний керуючий, представники ТОВ "Файненс Компані", ПП "Торговий дім "Арго", ГУ ПФУ у Вінницькій області в якості слухача. Інші учасники провадження у даній справі повноважних представників для участі в судовому засіданні не направили, будь-яких заяв, клопотань, чи письмових пояснень по суті справи чи згаданих вище клопотання та звітів арбітражного керуючого до суду не подали.

Про дату, час та місце слухання справи кредитори повідомлені належним чином ухвалами суду від 19.04.2024 року та 22.04.2024 року, які, зокрема, надіслані на адреси електронної пошти: ГУ ДПС у Вінницькій області - vin.official@tax.gov.ua; Управлінню ВД ФСС України у Вінницькій області - vi@fssu.gov.ua; Вінницькому міському центру зайнятості - vinmiskcz@gmail.com. Також, згідно сформованих в КП "ДСС" довідок про доставку електронного листа були доставлені до електронного кабінету ГУ ДПС у Вінницькій області - 19.04.2024 року - 20:40 год. та 25.04.2024 року - 19:20 год., відповідно, та в силу положень ч. 6 ст. 242 ГПК України, вважаються врученими 22.04.2024 року та 26.04.2024 року, відповідно.

Крім того, суд зазначає, що ухвали суду у даній справі офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua та знаходяться у вільному доступі.

За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового слухання, але останні не скористались правом на участь у судовому засіданні.

Згідно із ч.1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представників кредиторів.

Будь-яких письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи на день розгляду справи від учасників справи до суду не надійшло.

З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку, що кредиторів належним чином було повідомлено про дане судове засідання. Неявка сторін є підставою до розгляду справи за їх відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст. 202 ГПК України.

Так, в ході розгляду справи, арбітражний керуючий надав пояснення щодо обставин, наведених у підсумковому звіті ліквідатора та ліквідаційному балансі банкрута, просив їх затвердити та закрити провадження у даній справі.

Представник ПП "Торговий дім "Арго" не заперечив щодо затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута.

Представник ТОВ "Файненс Компані" заперечень не висловив щодо затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута.

Суд, розглянувши підсумковий звіт ліквідатора арбітражного керуючого Томашука М.С. № 02-21/88 від 17.04.2024 року у справі № 5/105-09, а також дослідивши письмові докази надані на підтвердження викладених у звіті обставин, заслухавши пояснення арбітражного керуючого, встановив наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи та остаточного звіту ліквідатора боржника, на підставі постанови господарського суду Вінницької області від 14.12.2010 року, ліквідатором з метою проведення ліквідаційної процедури направлено ряд розпоряджень та звернень до керівника ТОВ фірма "Укрводпром" Бродського М.П. та до засновника банкрута ОСОБА_2 з вимогою передати всю наявну бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, майнові активи, матеріальні та інші цінності банкрута, правовстановлюючі документи банкрута, відомості про дебіторську заборгованість товариства з відповідними підтверджуючими документами. Відомості про наявний трудовий архів.

На вказані розпорядження та вимоги від керівника ТОВ фірма "Укрводпром" Бродського М.П. та засновника банкрута ОСОБА_2 відповіді не отримано, та не передано ліквідатору бухгалтерської та іншої документації банкрута, печатки та штампи. Не передано майнові активи, матеріальні та інші цінності банкрута, правовстановлюючі документи банкрута, не надано відомостей про дебіторську заборгованість товариства із відповідними підтверджуючими документами.

Не надано відомостей про наявний трудовий архів та не передано жодних документів, які підлягають архівному зберіганню.

Отримано відповідь від ГУ Статистики у Вінницькій області, відповідно до якої повідомлено ліквідатора про те, то ТОВ фірма "Укрводпром" за 2008, 2009, 2010 роки не подавало щорічної фінансової звітності.

Відповідно до довідки від ДП МВС України "Вінниця-Інформ-Ресурси" (бюро знахідок) ліквідатора повідомлено про те, що документи ТОВ фірма "Укрводпром", печатка, штампи та установчі документи у бюро знахідок не надходили.

В зв`язку з невиконанням посадовими особами банкрута вимог закону щодо передачі ліквідатору документів та майнових активів, ліквідатором було подано заяву до Староміського РВ УМВС в м.Вінниця про незаконні дії посадових осіб банкрута.

01.08.2011 року ліквідатором після оскарження бездіяльності працівників до Староміського РВ УМВС в м.Вінниця до УМВС у Вінницькій області було отримано постанову від 14.05.20214 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно керівника ТОВ фірма "Укрводпром" Броцького М.П., в зв`язку з тим, що працівниками Староміського РВ УМВС в м.Вінниця не встановлено місце перебування гр. ОСОБА_3 .

Разом з тим, ліквідатором було подано заяву до Управління податкової міліції ДПА у Вінницькій області про факт незаконного привласнення грошових коштів боржника керівником ТОВ фірма "Укрводпром" ОСОБА_3 та за фактами ухилення від передачі ліквідатору майна, документів , печаток, штампу та використання їх в корисливих цілях.

За результатами розгляду заяви ліквідатора відносно керівника ТОВ фірма "Укрводпром" Броцького М.П. було порушено кримінальну справу, яка в послідуючому була скерована до суду.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 13.12.2012 року у справі №1-239/11р. звільнено керівника ТОВ фірма "Укрводпром" Броцького М.П. від кримінальної відповідальності на підставі п. "в" ст.1, ст.6 ЗУ "Про амністію у 2011 році" від 08.07.2011 року, провадження по кримінальній справі закрито.

Ліквідатором було вжито всіх можливих заходів щодо отримання від боржника документів ТОВ фірма "Укрводпром" в тому числі і архівних, печатки, штампу та установчих документів, які ліквідатору не були передані посадовими особами банкрута та не були виявлені в ході ліквідації божника.

В зв`язку з цим, до архівної установи документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню не передавались.

Також, вжитими заходами ліквідатором було виявлено, що ТОВ фірма "Укрводпром" є кредитором у справі про банкрутство ТОВ СП "Леннокс-Прут" № 10/325-07 на суму 150 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 11.06.2013 року ТОВ СП "Леннокс- Прут", як юридичну особу ліквідовано, вимоги ТОВ фірма "Укрводпром" на суму 150 000,00 грн. не погашались та визнано погашеними.

Ліквідатором було заявлено вимоги ТОВ фірма "Укрводпром" до боржника ПАТ "Зірниця" на суму 958 449,44 грн. в межах справи про банкрутства № 909/25/13-г .

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 25.02.2020 року ПАТ "Зірниця", як юридичну особу ліквідовано, вимоги ТОВ фірма "Укрводпром" на суму 958 449,44 грн. не погашались та визнано погашеними.

Ліквідатором було виявлено, що 26.12.2006 року Господарським судом Вінницької області у справі №15/280-06 було видано виконавчий лист про зобов`язання ДПІ в м.Вінниця надати до Державного казначейства у м.Вінниця висновок про бюджетне відшкодування ТОВ фірма "Укрводпром" ПДВ в сумі 3 278 708,00 грн..

Однак, в ході виконання судового рішення ТОВ фірма "Укрводпром" було відкликано виконавчий лист із Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС та подано заяву про закінчення виконавчого провадження. Виконавче провадження було закінчене внаслідок чого було прийнято постанову примусовим відділом виконання рішень ВДВС у Вінницькій області.

В подальшому, Підрозділом примусового виконання рішень ВДВС було скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження та поновлено виконавче провадження.

Постанова про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа від 26.12.2006 року у справі № 15/280-06 була оскаржена ДПІ в м.Вінниця до Вінницького окружного адміністративного суду та була скасована судом постановою від 25.06.2009 року у справі №2-а- 2285/09/0270 , яка була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2010 року.

Ліквідатором 16.11.2011 року було подано касаційну скаргу на постанову ВОАС від 25.06.2009 року у справі № 2-а-2285/09/0270 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2010 року з заявою про поновлення пропущеного строку.

Постановою ВАСУ від 18.07.2013 року в задоволенні Касаційної скарги ліквідатора було відмовлено.

В зв`язку з чим, право на отримання ТОВ фірма "Укрводпром" бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 3 278 708,00 грн. банкрутом було втрачено.

Враховуючи викладене, дебіторська заборгованість боржника, що була виявлена ліквідатором була списана за рішеннями судів без повернення грошових коштів банкруту.

Відповідно до вчинених дій ліквідатором встановлено, що у ТОВ фірма "Укрводпром" не виявлено будь-якого майна банкрута, яке підлягає включенню до ліквідаційної маси у справі про банкрутство.

Відповідно до Договору застави (рухомого майна) від 04.06.2007 року, який було укладено між ТОВ фірма "Укрводпром" та АКБ "ТАС-Комерцбанк" в якості забезпечення повернення кредиту за кредитним Договором від 04.06.2007 року №19/КЛ/24-05-07, ТОВ фірма "Укрводпром" було передано в заставу банку рухоме майно (офісні меблі та ін. рухоме майно згідно із переліком).

Правонаступником АКБ "ТАС-Комерцбанк", під час розгляду справи про банкрутство були АТ "Сведбанк", ПАТ "Омега-Банк". ПАТ "Дельта Банк", а на даний час є ТОВ "Файненс компані", оскільки ухвалою суду від 02.10.2023 року замінено кредитора ПАТ "Дельта Банк" на його правонаступника ТОВ "Файненс Компані".

31.01.2011 року ліквідатором спільно з заставним кредитором АТ "Сведбанк" проведено огляд заставного майна в м. Вінниця, вул. Чехова 31А, про що складено відповідний Інвентаризаційний опис майнових активів.

За результатами огляду майна було встановлено, що все майно, яке є предметом застави відсутнє або знаходиться в незадовільному стані є не ліквідним (розукомплектоване), майна яке було предметом застави і підлягало включенню до складу ліквідаційної маси не виявлено.

При спробі повторно оглянути та оцінити наявне заставне майно банкрута, яке оглянуто 31.01.2011 року з залученням оцінювача (за ініціативи ПАТ "Сведбанк") - ліквідатора, заставного кредитора ПАТ "Сведбанк" та оцінювача не було допущено на територію де знаходиться майно банкрута за адресою м. Вінниця, вул. Чехова 31 А, в зв`язку з цим ліквідатором та кредитором ПАТ "Сведбанк" складено відповідний акт та подано заяву в правоохоронні органи.

Ліквідатором було подано заяву до УСБУ у Вінницькій області про незаконні дії посадових осіб та засновників банкрута.

За заявою ліквідатора УСБУ у Вінницькій області порушило кримінальну справу відносно засновника ТОВ фірма "Укрводпром" Маліновського В.В. по факту незаконного заволодіння майном банкрута та виведення цього майна зі складу ліквідаційної маси.

25.12.2013 року СВ УМВС України у Вінницькій області було винесено постанову про закриття кримінального провадження.

Ухвалою Вінницького міського суду від 10.10.2014 року за скаргою ліквідатора, постанову СВ УМВС України у Вінницькій області про закриття відносно ОСОБА_2 та групи осіб від 25.12.2014 року було скасовано, а справу направлено на стадію досудового розгляду в СВ УМВС України у Вінницькій області.

25.03.2016 року матеріали кримінального провадження щодо незаконного заволодіння предметом іпотеки та рухомим майном, обладнанням, що перебувають в приміщеннях у відповідності до якого пред`явлено підозру засновнику ТОВ фірма "Укрводпром", ТОВ Торговий дім "Віктор" та ТОВ "Вінпродторг ЛТД" - ОСОБА_2 направлені до суду для судового розгляду.

Фактично весь цей час ліквідаційна процедура ТОВ фірма "Укрводпром" продовжувалась, оскільки матеріали кримінального провадження по обвинуваченню засновника ТОВ фірма "Укрводпром", ТОВ Торговий дім "Віктор" та ТОВ "Вінпродторг ЛТД" - Малиновського В.В. перебували на стадії судового розгляду.

Від прийняття рішення у кримінальній справі залежала позиція кредиторів щодо повернення майна банкруту або пред`явлення до винних осіб цивільного позову.

Ухвалою Вінницького міського суду від 08.06.2023 року встановлено визнання ОСОБА_2 пред`явленого обвинувачення та звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, в зв`язку з закінченням строків притягнення до відповідальності. Кримінальне провадження закрито .

Майно, яке згідно з Договору застави від 04.06.2007 року укладеного між ТОВ фірма "Укрводпром" та АКБ "ТАС-Комерцбанк" в якості забезпечення повернення кредиту за кредитним Договором від 04.06.2007 року №19/КЛ/24-05-07, (офісні меблі та ін. рухоме майно згідно із переліком) на загальну суму 1 060 270,00 грн. в ліквідаційній процедурі виявлено не було.

Разом з тим, з метою виявлення майнових активів ТОВ фірма "Укрводпром", ліквідатором банкрута направлено запити щодо виявлення майна боржника до реєстраційних органів, а саме: органів ДВС, Державна авіаційна служба, Вінницька митниця ДФС, ДС інтелектуальної власності, ДС геології та надр України, ДП АІРТ, ГУ ДПС, ДС з безпеки на транспорті, Державне космічне агентство, РСЦ МВС у Вінницькій області, ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області, філія ГІОЦ ПАТ Укрзалізниця, НКЦПФР та ін.

За даними Вінницької ОДПІ Вінницької області за ТОВ фірма "Укрводпром" рахуються рахунки в 2-х банківських установах, АТ Приватбанк та ПАТ КБ "Даніель".

Листом від 12.10.2017 року №1-11-775, ПАТ КБ "Даніель" повідомив про закриття рахунку боржника у відділені банку.

Відповідно до відомостей з застосунку Приват 24 було встановлено, що АТ Приватбанк було закрито всі рахунки банкрута, які рахувались відкритими за боржником,

За даними Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області за ТОВ фірма "Укрводпром" в інформаційній базі обліку сільськогосподарська техніка не зареєстрована.

Відповідно до довідки Департаменту архітектури та містобудування у м. Вінниця, інформація у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва стосовно ТОВ фірма "Укрводпром" відсутня.

Відповідно до довідки Вінницького ВРЕР транспортні засоби за ТОВ фірма "Укрводпром" не зареєстровані.

За інформацією з Вінницького КП ВОО БТІ та ОКП Коломийське МБТІ об`єкти нерухомого майна зареєстровані за ТОВ фірма "Укрводпром" відсутні.

Відповідно до відомостей із ДРРПНМ відомості про реєстрацію земельних ділянок та нерухомості за ТОВ фірма "Укрводпром" відсутні.

За даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку станом на 30.06.2020 року, будь-яких ліцензій на провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) та діяльності у системі накопичувального пенсійного забезпечення, передбачені статтею 4 ЗУ "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" у ТОВ фірма "Укрводпром" не має, власником 5% і більше пакетів акцій боржник не значиться.

За даними Державної митної служби України, ТОВ фірма "Укрводпром" до Реєстру осіб, які під час провадження своєї діяльності є учасниками відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи не включено, майнові активи на тимчасовому зберіганні не перебувають.

За даними Державної системи правової охорони інтелектуальної власності інформація про ТОВ фірма "Укрводпром" як власника, винахідника або заявника права інтелектуальної власності не виявлено.

За даними Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України інформація про ТОВ фірма "Укрводпром" як власника плавзасобів не виявлено.

Відповідно до відомостей ЄДР ЮО ФОП та ГФ ТОВ фірма "Укрводпром" не має відокремлених підрозділів та Дочірніх підприємств.

За даними Державного космічного агентства України відсутні зареєстровані за ТОВ фірма "Укрводпром" унікальні об`єкти космічної діяльності.

За даними Державіаслужби відсутні відомості про зареєстровані за ТОВ фірма "Укрводпром" повітряні судна не зареєстровані.

Відповідно до відомостей Державної служби з питань геології та надр України ТОВ фірма "Укрводпром" не має спеціальних дозволів на користування надрами.

За даними Філії ГІОЦ АТ "Укрзалізниця" відсутня інформація про реєстрацію за ТОВ фірма "Укрводпром" вагонів, локомотивів та під`їзних колій.

За даними Державного агентства ідентифікації і реєстрації тварин відсутня інформація про зареєстровані за ТОВ фірма "Укрводпром" тварини.

Станом на 01.04.2024 року майнові активи в банкрута відсутні, грошові кошти на рахунках в банківських установах відсутні, рахунки закрито.

Також у звіті ліквідатором щодо можливого притягнення до субсидіарної відповідальності керівника та засновників банкрута, повідомлено те, що підприємство перебуває в процедурі банкрутства з 2009 року та відповідно керівник банкрута був звільнений та припинив виконувати свої обов`язки з 14.12.2010 року з моменту введення процедури ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора.

В той же час, норма Закону про притягнення до субсидіарної відповідальності в порядку ст. 61 КУзПБ набула чинності 21.10.2019 року з набуттям чинності КУзПБ.

За таких обставин, притягнути керівника та засновників банкрута до субсидіарної відповідальності немає підстав.

Відповідно до правової позиції ВС КГС, яку висвітлено у ряді постанов, критерієм для застосування норм статті 61 КУзПБ та статті 41 Закону про банкрутство, у тому числі і до заяв, поданих після введення в дію цього Кодексу, є дата відкриття провадження у справі про банкрутство.

Тож, стаття 61 КУзПБ застосовується до усіх заяв арбітражних керуючих та кредиторів, поданих у справах про банкрутство, провадження у яких відкрито після введення в дію цього Кодексу.

Застосування спеціальних норм законодавства про банкрутство можливо лише при наявності відкритого провадження у справі про банкрутство боржника.

Відповідно до ч 5. ст. 41 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка почала діяти з 19.01.2013 року, встановлено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.

Справа про банкрутство ТОВ фірма "Укрводпром" порушена 14.04.2009 року під час дії норм ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції закону, яка діяла до 19.01.2013 року.

Редакція ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції закону, яка діяла до 19.01.2013 року не містила положень про застосування субсидіарної відповідальності засновників та керівника товариства та ін. третіх осіб, отже на даний час відсутні законні підстави, які надають права звертатись до суду із заявою про застосування субсидіарної відповідальності третіх осіб, оскільки провадження у справі про банкрутство порушено під час дії Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції закону, редакція якого діяла до 19.01.2013 року .

02.04.2024 року проведено засідання комітету кредиторів на якому було схвалено кінцевий звіт ліквідатора за період ліквідаційної процедури та ліквідаційний баланс банкрута та прийнято рішення звернутись до Господарського суду Вінницької області з клопотанням про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТОВ фірма "Укрводпром" та припинення у справі № 5/105-09 про банкрутство ТОВ фірма "Укрводпром".

Посилаючись на наведені обставини, арбітражний керуючий Томашук М.С. просить суд затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ фірма "Укрводпром", ліквідувати юридичну особу ТОВ фірма "Укрводпром" та закрити провадження по справі № 5/105-09.

Наведені в остаточному звіті ліквідатора підтверджені відповідними письмовими доказами, наявними у матеріалах справи.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

В силу ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 КУзПБ, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії документів, що підтверджують відчуження активів боржника під час ліквідаційної процедури (у тому числі протоколи про проведення аукціону, договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі майна, акти про придбання майна на аукціоні тощо); реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, що підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, видане Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів боргових цінних паперів - звіт про результати погашення цінних паперів.

Про час і місце судового засідання, в якому мають розглядатися звіт і ліквідаційний баланс, господарський суд повідомляє ліквідатора та кредиторів.

Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Згідно ч. 6 ст. 65 КУзПБ, ліквідатор виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Кодексом.

В силу ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.12.2022 року у справі № 904/4387/19, у поданому суду на затвердження звіті ліквідатор зобов`язаний зазначити повну інформацію щодо всіх вжитих ним заходів та обґрунтувати їх достатність і вичерпність для досягнення мети ліквідаційної процедури, а господарський суд має перевірити висновки ліквідатора та надати мотивовану оцінку повноті його дій у ліквідаційній процедурі.

КУзПБ передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

На необхідності дотримання зазначеного принципу неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема у постановах від 08.05.2018 у справі № 904/5948/16, від 02.07.2019 у справі № 5011-46/1733-2012, від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15, від 28.11.2019 у справі № 18/1971/12, від 27.02.2020 у справі № 910/21227/16, від 25.06.2020 у справі № 44/484-б, від 27.10.2020 у справі № 28/29-б-43/212-2012, від 02.09.2021 у справі № 910/3438/13, від 07.10.2021 у справі № 914/3812/15.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.12.2022 року у справі № 927/1361/13, ліквідація боржника - це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств.

Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі. Тому обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення.

За змістом положень статей 61-65, 90 КУзПБ ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для цієї справи. Затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, зокрема, оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута, для включення їх в ліквідаційну масу, дати оцінку діям ліквідатора щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, надати оцінку повноті реалізації ліквідатором активів боржника, а також з`ясувати чи здійснювались ліквідатором заходи для виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута. Висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, в судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора, а також, достовірність змісту ліквідаційного балансу.

Звіт та ліквідаційний баланс, як підсумковий документ, що подається ліквідатором господарському суду в зв`язку з закінченням ліквідаційної процедури, не може бути затверджений господарським судом у відсутності доказів аналізу ліквідатором первісної бухгалтерської документації боржника, а також, у відсутності аналізу судом дій ліквідатора щодо виявлення майна банкрута що підлягає включенню до ліквідаційної маси, а також, його дій щодо пошуку нерухомого, рухомого майна банкрута і дебіторської заборгованості.

Згідно ч. 2, ч. 3 ст. 65 КУзПБ, якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна або майно не виявлено чи відсутнє, господарський суд постановляє ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов`язаний окремо зазначити такі майнові активи у ліквідаційному балансі та подати до господарського суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Судом встановлено, що в ході ліквідаційної процедури, ліквідатором вживались заходи щодо виявлення майнових активів банкрута, за наслідками яких встановлено, що станом на 01.04.2024 року майнові активи в банкрута відсутні, грошові кошти на рахунках банкрута відсутні.

Відтак, в зв`язку з відсутністю у банкрута майнових активів, вимоги кредиторів залишились не погашеними.

Також, як зазначено вище, 02.04.2024 року відбулись збори комітету кредиторів боржника (протокол від 02.04.2024 року), за результатами проведення яких було прийнято, зокрема, рішення: схвалити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ фірма "Укрводпром"; звернутись до Господарського суду Вінницької області з клопотанням про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТОВ фірма "Укрводпром"; уповноважити ліквідатора подати до суду клопотання про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТОВ фірма "Укрводпром".

Отже, суд, дослідивши підсумковий звіт арбітражного керуючого (ліквідатора) Томашука М.С. № 02-21/88 від 17.04.2024 року у справі № 5/105-09 та наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, дійшов висновку, що ліквідатором в повній мірі виконано обов`язки щодо належного проведення ліквідаційної процедури, покладені на нього Законом.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 90 КУзПБ встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у разі: затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4 ст. 90 КУзПБ, провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 5, 9, 11 і 12 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8 і 10 частини першої цієї статті, - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 7 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом.

Про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала.

У випадках, передбачених пунктами 5-8 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

З огляду на встановлені обставини та наведені приписи законодавства, суд дійшов висновку про затвердження підсумкового звіту арбітражного керуючого (ліквідатора) Томашука М.С. № 02-21/88 від 17.04.2024 року у справі № 5/105-09 та ліквідаційного балансу банкрута станом на 01.04.2024 року, в зв`язку з чим, банкрут - ТОВ фірма "Укрводпром" підлягає ліквідації, що є наслідком закриття провадження у справі № 5/105-09.

Згідно ч. 8 ст. 41 КУзПБ, дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство.

За наведених обставин, мораторій, що був вжитий ухвалою суду від 14.04.2009 року у цій справі, підлягає припиненню.

Також, судом було розглянуто звіт арбітражного керуючого Томашука М.С. № 02-21/89 від 17.04.2024 року про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками виконання повноважень арбітражного керуючого ТОВ "Укрводпром"; клопотання № 02-21/90 від 17.04.2024 року про пропорційне стягнення з кредиторів на користь ОСОБА_1 основної грошової винагороди та витрат ліквідатора.

В ході розгляду справи, арбітражний керуючий надав пояснення щодо обставин, наведених у клопотанні та звіті, підтримав вимоги клопотання та просив його задоволити, а звіт - затвердити.

Представники кредиторів не заперечили щодо затвердження згаданого звіту та задоволення клопотання.

Так, за змістом звіту № 02-21/89 від 17.04.2024 року про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками виконання повноважень арбітражного керуючого ТОВ "Укрводпром", ухвалою суду від 02.09.2010 року усунуто від виконання обов`язків розпорядника майна ТОВ фірми "Укрводпром" арбітражного керуючого Стороженка С.С. та призначено розпорядником майна ТОВ фірми "Укрводпром" арбітражного керуючого Томашука М.С.

Постановою від 14.12.2010 року у справі про банкрутство №5/105-09 визнано ТОВ фірма "Укрводпром" банкрутом, відкрито процедуру ліквідації, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Томашука М.С.

В зв`язку з цим, нарахування основної грошової винагороди та відшкодування витрат проводиться за період з 02.09.2010 року по 01.04.2024 року.

Так, відповідно до наведених вище судових рішень, арбітражний керуючий Томашук М.С. виконує повноваження арбітражного керуючого у справі про банкрутство ТОВ фірма "Укрводпром" в період з 02.09.2010 року по 14.12.2010 року - розпорядник майна і відповідно в період з 14.12.2010 року по 01.04.2024 року - ліквідатор.

За таких обставин до суду подається звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого в період з 02.09.2010 року по 02.04.2024 року.

Розрахунок грошової винагороди арбітражного керуючого ТОВ фірма "Укрводпром" здійснювався у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання повноважень арбітражного керуючого ліквідатора ТОВ Фірма "Укрводпром" відповідно до КУзПБ .

Ухвалою суду від 15.06.2021 року за період виконання повноважень арбітражного керуючого ТОВ фірма "Укрводпром" з 02.10.2010 року по 01.06.2021року, арбітражному керуючому Томашуку М.С. затверджено основну грошову винагороду в сумі 718 077,54 грн., з якої погашено 3 726,00 грн. (залишок непогашеної основної грошової винагороди складає 714 351,54 грн.) та витрати арбітражного керуючого ТОВ фірма "Укрводпром" за період з 02.09.2010 року по 01.06.2021 року, в розмірі 2 166,65 грн.

Тобто, в період з 02.10.2010 року по 01.06.2021 року непогашеної основної грошової винагороди складає 714 351,54 грн., розмір невідшкодованих витрат за період з 02.10.2010р. по 01.06.2021 року складає 2 166,65 грн..

В зв`язку з цим та з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленого чинним законодавством України у відповідному році, за період виконання повноважень арбітражного керуючого ТОВ фірма "Укрводпром" з 01.06.2021 року по 01.04.2024 року арбітражному керуючому Томашуку М.С. нараховано основну грошову винагороду в сумі 648 300,00 грн., згідно наведеного у звіті розрахунку.

Нарахована грошова винагорода арбітражного керуючого ТОВ фірма "Укрводпром" у розмірі 648 300,00 грн. арбітражному керуючому Томашуку М.С. не виплачувалась, в зв`язку з відсутністю майна та грошових коштів у підприємства - банкрута ТОВ фірма "Укрводпром".

Таким чином, загальна сума нарахованої грошової винагороди за період виконання повноважень арбітражного керуючого Томашука М.С. з 02.09.2010 року по 01.04.2024 року складає 1 366 377,54 грн. (648300,00 + 718 077,54), із якої погашено 3 726,00 грн..

Сума нарахованої та не виплаченої основної грошової винагороди арбітражного керуючого Томашука М.С. з 02.09.2010 року по 01.04.2024 року складає 1 362 651,54 грн..

02.04.2024 року відбулись збори комітету кредиторів боржника (протокол від 02.04.2024 року), за результатами проведення яких було прийнято, зокрема, рішення:

схвалити звіт арбітражного керуючого Томашука М.С. про нарахування і виплату грошової винагороди в розмірі 1 366 377,54 грн. з якої погашено 3 726,00 грн. за підсумками процедури банкрутства в період з 02.09.2010 року по 01.04.2024 року у справі № 5/105-09 про банкрутство ТОВ Фірма "Укрводпром";

схвалити звіт арбітражного керуючого Томашука М.С. про здійснення та відшкодування витрат в розмірі 2 166,65 грн. за підсумками процедури банкрутства в період з 02.09.2010 року по 01.04.2024 року у справі № 5/105-09 про банкрутство ТОВ Фірма "Укрводпром".

Відтак, арбітражний керуючий Томашук М.С. просить суд:

затвердити витрати арбітражного керуючого ТОВ фірма "Укрводпром" за період з 02.09.2010 року по 01.04.2024 року в розмірі 2 166,65 грн.

затвердити основну грошову винагороду арбітражного керуючого ТОВ фірма "Укрводпром" за період з 02.09.2010 року по 01.04.2024 року у розмірі 1 366 377,54 грн. з якої погашено 3 726,00 грн.

За змістом клопотання № 02-21/90 від 17.04.2024 року про пропорційне стягнення з кредиторів на користь арбітражного керуючого основної грошової винагороди та витрат ліквідатора, відповідно до звіту ліквідатора про нарахування та виплату основної грошової винагороди та витрат, витрати арбітражного керуючого ТОВ фірма "Укрводпром" за період з 02.09.2010 року по 01.04.2024 року становлять 2 166,65 грн. основна грошова винагорода за період із 02.09.2010 року по 01.04.2024 року становить 1 362 651,54 грн..

Всього розмір непогашеної основної грошової винагороди ліквідатора та понесених витрат у справі про банкрутство становить 1 364 818,19 грн..

Виходячи з вищенаведеного, виплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому Томашуку М.С. та понесених витрат за період виконання повноважень арбітражним керуючим Томашуком М.С. у розмірі 1 364 818,19 грн. доцільно розподілити між кредиторами, керуючись принципом пропорційності їх грошових вимог, що включені до реєстру вимог кредиторів.

До реєстру вимог кредиторів ТОВ фірма "Укрводпром" на підставі ухвал суду увійшли:

Управління виконавчої дирекції ФСС у Вінницькій області з сумою грошових вимог 216,60 грн.;

Вінницький міський центр зайнятості з сумою грошових вимог 164,93 грн.;

ГУ ДПС у Вінницькій області з сумою грошових вимог 3 042 109,35 грн.;

ТОВ "Файненс Компані" з сумою грошових вимог 6 535 905,42 грн.;

ПП "Торгівельний Дім "Арго" з сумою грошових вимог 4 441 374,00 грн.

Загальна сума визнаних господарським судом вимог кредиторів до боржника складає - 14 019 770,30 грн.

Визначення відсотку стягнення основної грошової винагороди за виконання повноважень арбітражного керуючого у справі № 5/105-09 про банкрутство ТОВ фірма "Укрводпром" Томашука М.С. за період з 14.12.2010 року по 01.04.2024 року, визначено наступним чином.

Сума до стягнення - 1 364 818,19 грн.

Сума вимог кредиторів до боржника складає -14 019 770,30 грн.

Розрахунок: 1 364 818,19 грн. х 100 : 14 019 770,30 грн. = 9,734954 % з кожної суми кредиторських вимог кредитора по справі, а саме:

Управління виконавчої дирекції ФСС у Вінницькій області сума вимог - 216,60 грн. х 9,734954 % : 100 = 21,08 грн., до стягнення - 21,08 грн.

Вінницький міський центр зайнятості сума вимог - 164,93 грн. х 9,734954 % : 100 = 16,05 грн.. до стягнення - 16,05 грн.

ГУ ДПС у Вінницькій області сума вимог - 3 042 109,35 грн. х 9,734954 % : 100 = 296 147,94 грн., до стягнення - 296 147,94 грн..

ТОВ "Файненс Компані" сума вимог - 6 535 905,42 грн. х 9,734954 % : 100 = 636 267,40 грн., до стягнення - 636 267,40 грн.

ПП "Торгівельний Дім "Арго" сума вимог - 4 441 374,00 грн. х 9,734954 % : 100 = 432 365,72 грн., до стягнення - 432 365,72 грн.

Загальна сума до стягнення - 1 364 818,19 грн.

Разом з тим, арбітражним керуючим не ставиться питання щодо пропорційного стягнення основної грошової винагороди та витрат з кредитора ТОВ "Файненс Компані" в сумі 636 267,40 грн., оскільки кредитор ТОВ "Файненс Компані" лише 02.10.2023 року набув статусу кредитора у справі про банкрутство на підставі ухвали господарського суду Вінницької області від первісного кредитора ПАТ "Дельта Банк", рухоме майно, яке було предметом застави боржника перед кредитором ТОВ "Файненс Компані" втрачено боржником до початку процедури банкрутства (детально відображено у звіті ліквідатора).

Первісний кредитор ПАТ "Дельта Банк" є неплатоспроможним та перебуває в процедурі припинення ФГВФО та відповідно до чинного законодавства стягнення із неплатоспроможного банку на підставі судових рішень не передбачено ЗУ "Про виконавче провадження".

Питання пропорційного стягнення основної грошової винагороди та витрат є правом арбітражного керуючого, а не його обов`язком, реалізація такого права здійснюється арбітражним керуючим на його особистий розсуд.

Враховуючи викладені обставини, арбітражним керуючим вирішено не клопотати перед судом про пропорційне стягнення основної грошової винагороди та витрат з кредитора ТОВ "Файненс Компані" та ПАТ "Дельта Банк" в сумі 636 267,40 грн.

Враховуючи наведене вище, посилаючись на положення КУзПБ, ст. 43 Конституції України та судову практику, арбітражний керуючий Томашук М.С. просить суд стягнути грошові кошти в якості виплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого Томашука М.С. за виконання повноважень арбітражного керуючого ТОВ Фірма "Укрводпром", а саме з: Управління ВД ФСС України у Вінницькій області - 21,08 грн.; з Вінницького міського центру зайнятості - 16,05 грн.; з ГУ ДПС у Вінницькій області - 296 147,94 грн.; з ПП "ТД "Арго" - 432 365,72 грн.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

В силу ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та №916/3545/15.

Так, відповідно до ст. 1 КУзПБ, ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 12 КУзПБ, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Статтею 30 КУзПБ урегульовано питання винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Згідно ч.ч. 1, 2, 4-6 ст. 30 КУзПБ, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) та затверджуються ухвалою господарського суду.

Арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

У постанові Верховного Суду від 22.08.2023 року у справі № 903/160/22 вказано, що кредитори за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з належним виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі були подавати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, оскаржувати ухвали суду про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди.

Також, згідно постанови Верховного Суду від 07.03.2023 року у справі 908/1946/15-г, кредитори, які очікують на результат діяльності арбітражного керуючого, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий, в свою чергу, правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, а оплата грошової винагороди, у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел, має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

Крім цього, відхиляючи аргументи скаржника про відсутність підстав для вимог ліквідаторів щодо стягнення з кредиторів виплати грошової винагороди у заявлених розмірах через недоведення ліквідаторами часу, витраченого на вчинення ними окремих дій у ліквідаційній процедурі Боржника, Суд зауважив, що положення статті 30 КУзПБ імперативно закріплюють щомісячний характер нарахування основної грошової винагороди за весь період виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень з оплатою цієї винагороди у межах розміру, встановленого законом (частина друга стаття 30 КУзПБ), що встановлюється ухвалою суду (у цій справі ухвалою від 23.03.2018, пункт 3.5).

Як вбачається з матеріалів цієї справи, учасники справи № 5/105-09 не зверталися до суду із скаргами чи запереченнями щодо дій (бездіяльності) арбітражного керуючого Томашука М.С. під час здійснення ним повноважень у даній справі, які б свідчили про неналежне виконання ним повноважень.

Разом з цим, суд зауважує, що відповідно до ч. 3, ч. 4, ч. 7 ст. 43 Конституції України використання примусової праці забороняється; кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За змістом ч. 2 ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997), ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

Згідно з частинами 1, 4, 7 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Європейський Суд з прав людини (рішення від 28.03.2006 за заявою № 31443/96 у справі "Броньовський проти Польщі") зазначив, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.

Як вказано вище та підтверджено матеріалами справи, 02.04.2024 року відбулись збори комітету кредиторів боржника (протокол від 02.04.2024 року), за результатами проведення яких було прийнято, зокрема, рішення:

схвалити звіт арбітражного керуючого Томашука М.С. про нарахування і виплату грошової винагороди в розмірі 1 366 377,54 грн. з якої погашено 3 726,00 грн. за підсумками процедури банкрутства в період з 02.09.2010 року по 01.04.2024 року у справі № 5/105-09 про банкрутство ТОВ Фірма "Укрводпром";

схвалити звіт арбітражного керуючого Томашука М.С. про здійснення та відшкодування витрат в розмірі 2 166,65 грн. за підсумками процедури банкрутства в період з 02.09.2010 року по 01.04.2024 року у справі № 5/105-09 про банкрутство ТОВ Фірма "Укрводпром".

Дослідивши поданий до суду звіт арбітражного керуючого Томашука М.С. № 02-21/89 від 17.04.2024 року про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками виконання повноважень арбітражного керуючого ТОВ Фірма "Укрводпром" у справі № 5/105-09, суд дійшов висновку про його затвердження.

Щодо клопотання арбітражного керуючого Томашука М.С. № 02-21/90 від 17.04.2024 року про пропорційне стягнення з кредиторів на користь арбітражного керуючого основної грошової винагороди та витрат ліквідатора, суд зазначає наступне.

За змістом ч. 2 ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997), ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

У своїй постанові від 04.10.2018 року по справі № 916/1503/17, Верховний Суд зазначив, що відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.56 року, Конвенції Міжнародної організації праці N 105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.

Якщо процедура банкрутства триває після закінчення коштів, авансованих заявником відповідно до абзацу 6 частини другої статті 30 КУзПБ, або таке авансування не здійснювалося через інше правове регулювання на час ініціювання процедури банкрутства, фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створено, а коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника або від продажу його майна, яке не перебуває в заставі, недостатньо для оплати послуг арбітражного керуючого та його витрат, або взагалі відсутні, арбітражний керуючий не позбавлений права звернутися до суду із заявою про стягнення з кредиторів банкрута коштів на сплату грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування його витрат у справі, пропорційно розміру визнаних кредиторських вимог (висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 5011- 15/2551-2012).

Таким чином, покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів боржника є правильним, як у разі створення ними фонду для авансування таких витрат відповідно до частини п`ятої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства, так і за ухвалою суду пропорційно сумам грошових вимог, адже залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого у відповідності до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 5002-17/1718-2011).

Слід зазначити, що кредитори за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі були подавати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, оскаржувати ухвали суду про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди.

Згідно з викладеним у постанові Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 12/23-Б висновком про правильне застосування норм права, які регулюють питання нарахування, оплати та відшкодування витрат арбітражного керуючого (ліквідатора) і оплати його послуг (п. 44 вказаної постанови), не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника чи інших його активів та грошових коштів жодним чином не впливає на оплату його послуг. А відмова судом у задоволенні клопотання арбітражного керуючого про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за рахунок кредиторів за умови потенційної можливості виявлення майнових активів банкрута у майбутньому, а також за умови попереднього затвердження звітів про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого нівелює стадію виконання судових рішень, якими встановлювалися і затверджувалися розміри послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.03.2023 року у справі № 908/1946/15-г, відхиляючи аргументи скаржника про відсутність підстав для вимог ліквідаторів щодо стягнення з кредиторів виплати грошової винагороди у заявлених розмірах через недоведення ліквідаторами часу, витраченого на вчинення ними окремих дій у ліквідаційній процедурі Боржника, Суд зауважує, що положення статті 30 КУзПБ імперативно закріплюють щомісячний характер нарахування основної грошової винагороди за весь період виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень з оплатою цієї винагороди у межах розміру, встановленого законом (частина друга стаття 30 КУзПБ), що встановлюється ухвалою суду (у цій справі ухвалою від 23.03.2018, пункт 3.5).

Як зазначено раніше, учасники справи № 5/105-09 не зверталися до суду зі скаргами чи запереченнями щодо дій (бездіяльності) арбітражного керуючого Томашука М.С. під час здійснення ним повноважень у даній справі, які б свідчили про неналежне виконання ним повноважень.

Також, як встановлено судом, у цій справі фонд для авансування грошової винагороди арбітражного керуючого кредиторами не створювався; майно та кошти у банкрута, які могли б бути спрямовані для сплати винагороди арбітражного керуючого також відсутні, що підтверджується наявними матеріалами справи.

За наведених вище обставин, положень законодавства та судової практики, суд дійшов висновку про те, що сплата основної грошової винагороди арбітражного керуючого Томашука М.С. повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

При цьому, суд зауважує, що звіт арбітражного керуючого Томашука М.С. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками виконання повноважень арбітражного керуючого ТОВ Фірма "Укрводпром" у справі № 5/105-09, був схвалений комітетом кредиторів (протокол від 02.04.2024 року) та затверджений судом, про що зазначено вище.

Водночас, суд здійснивши перевірку наведеного у клопотанні розрахунку основної грошової винагороди, пред`явленої до пропорційного стягнення з кредиторів, дійшов висновку, що нараховані суми коштів є арифметично вірними та відповідають обставинам справи і приписам законодавства.

З огляду на наведені вище обставини та положення закону, зокрема, щодо конституційно закріпленого права на оплату праці та щодо недопустимості примушування до безоплатної праці в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення клопотання арбітражного керуючого Томашука М.С. № 02-21/90 від 17.04.2024 року про пропорційне стягнення з кредиторів на користь арбітражного керуючого основної грошової винагороди та витрат ліквідатора у справі № 5/105-09.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 30, 41, 58-67, 90 КУ з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 169, 232-236, 242, 326, 327 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Затвердити звіт арбітражного керуючого Томашука М.С. № 02-21/89 від 17.04.2024 року про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками виконання повноважень арбітражного керуючого ТОВ фірми "Укрводпром" у справі № 5/105-09 (витрати арбітражного керуючого ТОВ фірми "Укрводпром" за період з 02.09.2010 року по 01.04.2024 року в розмірі 2 166,65 грн.; основна грошова винагорода арбітражного керуючого ТОВ фірми "Укрводпром" за період з 02.09.2010 року по 01.04.2024 року у розмірі 1 366 377,54 грн.).

2. Задоволити клопотання арбітражного керуючого Томашука М.С. № 02-21/90 від 17.04.2024 року про пропорційне стягнення з кредиторів на користь ОСОБА_1 основної грошової винагороди та витрат ліквідатора у справі № 5/105-09.

3. Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 41315197; вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21037) на користь арбітражного керуючого Томашука Миколи Савелійовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) - 21,08 грн. основної грошової винагороди за виконання повноважень арбітражного керуючого у справі № 5/105-09 про банкрутство ТОВ фірми "Укрводпром".

4. Стягнути з Вінницького міського центру зайнятості (код ЄДРПОУ 42433672; вул. Привокзальна, 28, м. Вінниця, 21001) на користь арбітражного керуючого Томашука Миколи Савелійовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) - 16,05 грн. основної грошової винагороди за виконання повноважень арбітражного керуючого у справі № 5/105-09 про банкрутство ТОВ фірми "Укрводпром".

5. Стягнути з ГУ ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036; код ЄДРПОУ ВП 44069150) на користь арбітражного керуючого Томашука Миколи Савелійовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) - 296 147,94 грн. основної грошової винагороди за виконання повноважень арбітражного керуючого у справі № 5/105-09 про банкрутство ТОВ фірми "Укрводпром".

6. Стягнути з Приватного підприємства "Торгівельний Дім "Арго" (код ЄДРПОУ 36109303; пров. Педагогічний, 3/4, офіс 2, м. Одеса) на користь арбітражного керуючого Томашука Миколи Савелійовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) - 432 365,72 грн. основної грошової винагороди за виконання повноважень арбітражного керуючого у справі № 5/105-09 про банкрутство ТОВ фірми "Укрводпром".

7. Видати накази після набрання ухвалою суду законної сили.

8. Затвердити підсумковий звіт арбітражного керуючого (ліквідатора) Томашука М.С. № 02-21/88 від 17.04.2024 року за період ліквідаційної процедури у справі № 5/105-09 та ліквідаційний баланс ТОВ фірми "Укрводпром" у справі № 5/105-09.

9. Товариство з обмеженою відповідальністю фірму "Укрводпром" (вул. Чехова, 31А, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 25499673) як юридичну особу ліквідувати.

10. Відповідно до положень ч. 4 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства, вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

11. Припинити повноваження ліквідатора ТОВ фірми "Укрводпром" - арбітражного керуючого Томашука М.С. у справі № 5/105-09.

12. Припинити дію мораторію введеного ухвалою Господарського суду Вінницької області від 14.04.2009 року у справі № 5/105-09.

13. Закрити провадження у справі № 5/105-09 про банкрутство ТОВ фірми "Укрводпром".

14. Копію ухвали надіслати згідно переліку рекомендованим листом; до електронних кабінетів ЄСІТС та на адреси електронної пошти: ПП "ТД "Арго" - argo-td@gmail.com; арбітражному керуючому Томашуку М.С. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ГУ ДПС у Вінницькій області - vin.official@tax.gov.ua; Управлінню ВД ФСС України у Вінницькій області - vi@fssu.gov.ua; Вінницькому міському центру зайнятості - vinmiskcz@gmail.com; ТОВ "Файненс Компані" - finance.company@ukr.net, представниками ТОВ "Файненс Компані" адвокату Штокалу Т.В. ІНФОРМАЦІЯ_3 , адвокату Нестерику М.О. - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; Першому відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - info_tsr@vnm.vn.dvs.gov.ua; Центру адміністративних послуг "Прозорий офіс" Вінницької міської ради - cap@vmr.gov.ua.

Згідно ч. 4 ст. 9 КУ з процедур банкрутства, ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, прийняті господарським судом у справі про банкрутство (неплатоспроможність), набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. 2 прим.:

1 - до справи;

2 - Центру адміністративних послуг "Прозорий офіс" Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м.Вінниця, 21050).