ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.06.2024м. ДніпроСправа № 904/5582/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:
за позовом Приватного акціонерного товариства "МЕТАЛУРГТРАНСРЕМОНТ", м. Дніпро
до Приватного підприємства "ЗОДЧІ", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
про стягнення заборгованості за договором оренди №49/19 від 27.05.2021 у загальному розмірі 23 413,19 грн.
ПРОЦЕДУРА
Приватне акціонерне товариство "МЕТАЛУРГТРАНСРЕМОНТ" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Приватного підприємства "ЗОДЧІ" (далі - відповідач) заборгованість за договором оренди нежитлового приміщення №49/19 від 27.05.2021 у загальному розмірі 23 413,19 грн., з яких: інфляційні витрати у розмірі 17 771,19 грн., 3% річних у розмірі 5 642,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023 запропоновано учасникам справи подати до суду документи, але станом на 22.11.2023 вказані документи поданні не були.
Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою юридичною адресою, що підтверджується наявним у справі рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до господарського суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2023 продовжено строк розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в межах розумного строку.
Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.
Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвал суду) за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, буд. 7.
Відповідно до п.4 ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Суд звертає увагу, що адреса, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є офіційним місцезнаходженням відповідача. Отже, якщо відповідач за власним волевиявленням не скористався правом отримати кореспонденцію, а тому відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17 та від 04.12.2018 у справі №921/32/18.
Крім того, Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Отже, відповідач вважається таким, що повідомлений про відкриття провадження у справі належним чином.
Згідно з частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,
АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором на оренду нежитлового приміщення № 49/19 від 27.05.2021 в частині повної та своєчасної сплати орендної плати, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 157 090 грн. 02 коп. За прострочення виконання зобов`язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних за загальний період прострочення з 26.07.2022 по 06.10.2023 у сумі 5 642 грн. 00 коп. та інфляційні втрати за період з серпня 2022 року по вересень 2023 року у сумі 17 771 грн 19 коп.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позиція відповідача
Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявив і про бажання надати власні пояснення по суті спору
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Предметом доказування у справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань в частині повного розрахунку за оренду нежитлового приміщення.
27.05.2021 між Приватним акціонерним товариством "Металургтрансремонт" (далі - орендодавець, позивач) та Приватним підприємством "Зодчі" (далі - орендар, відповідач) укладено договір на оренду нежитлового приміщення № 49/19 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець здає в оренду орендареві:
- частину виробничого приміщення (інвентарний номер № 10187), матеріально-технічний склад, площею 229,7 квадратних метрів;
- частину виробничого приміщення (інвентарний номер № 10189), механо-складальна дільниця, площею 338,1 квадратних метрів;
- частину замощення відкритого типу, площею 10 квадратних метрів;
- кімнату в приміщенні адміністративно-побутового корпусу (інвентарний номер №10185), площею 18 квадратних метрів;
- електрично-підвісний кран-балка г/п 5 т (інвентарний номер № 40870).
Це майно здається в оренду за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Телевізійна, 7, і знаходиться на балансі ПрАТ "Металургтрансремонт".
У пункті 1.2. договору сторони погодили, що договір набуває чинності з 01.06.2021 і діє до 31.12.2021.
Відповідно до п. 2.2. договору орендар зобов`язується:
- прийняти в оренду майно від Орендодавця одночасно з підписанням Договору і акту прийому-передачі;
- після укладення договору оренди, орендар оплачує орендодавцеві, на протязі 10 календарних днів, гарантійний платіж в сумі 19688,34 грн, який є засобом забезпечення зобов`язань і у разі дострокового виїзду орендаря із займаного приміщення без попереднього попередження зараховується як місячний платіж за останній місяць оренди.
У пункті 3.1. договору сторони погодили, що розмір орендної плати складає 19 688 грн. 34 коп. з ПДВ щомісячно:
- частина виробничого приміщення, матеріально-технічний склад площею 229,7 м2 - 7 230 грн. 96 коп., без ПДВ, ПДВ 20% - 1 446 грн. 19 коп., всього 8 677 грн. 15 коп. з ПДВ, (з розрахунку 31 грн. 48 коп. без ПДВ за 1 м2);
- частина виробничого приміщення, механо-складальна дільниця площею 338,1 м2 - 8 141 грн. 45 коп., без ПДВ, ПДВ 20% - 1 628 грн. 29 коп., всього 9 767 грн. 74 коп., з ПДВ (з розрахунком 24 грн. 08 коп. без ПДВ за м2);
- частина замощення відкритого типу площею - 10 м2 143 грн. 50 коп., без ПДВ, ПДВ 20% - 28 грн. 70 коп., всього 172 грн. 20 коп., з ПДВ, розрахунком 14 грн. 35 коп. без ПДВ за м2);
- кімната в приміщенні адміністративно-побутового корпусу площею - 18 м2 з ПДВ, (з розрахунком 34 грн. 78 коп. без ПДВ за м2);
- електрично-підвісний кран-балка - 265 грн. 00 коп., ПДВ 20% - 53 грн. 00 коп., всього 318 грн. 00 коп. з ПДВ;
Розмір орендної плати за неповний період (місяць) розраховується пропорційно кількості календарних днів оренди в місяці до кількості днів цього місяця.
Пунктом 3.2. договору передбачено, що орендна плата здійснюється у безготівковому порядку, щомісячно до 7-го числа поточного місяця у розмірі 100% передоплати згідно з пунктом 3.1. договору. Орендна плата за користування об`єктом оренди починає оплачуватися з дати підписання актів прийому-передачі в об`ємах фактично зайнятої орендарем площі, яка вказується в актах прийому-передачі. Орендар має право вносити орендну плату наперед за квартал і півріччя.
Згідно з пунктом 3.3. договору розрахунки за спожиту воду і електроенергію не включені до складу орендної плати і виконуються орендарем самостійно з їх постачальниками. Орендодавець - має повноваження щодо врегулювання договірних відносин з учасниками роздрібного ринку щодо електрозабезпечення.
Як вбачається з матеріалів справи, в подальшому між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 1 від 30.12.2021 до договору, в якій сторони дійшли згоди:
1) у пункті 1.2 пункту 1 "Предмет договору" внести зміни та викласти в наступній редакції з 01.01.2022:
- договір набуває чинності з 01.01.2022 і діє до 31.12.2022;
2) у пункті 3.1 пункту 3 "порядок розрахунків" внести зміни та викласти в наступній редакції з 01.01.2022:
- розмір орендної плати складає 23 628 грн. 81 коп. з ПДВ щомісячно:
- виробниче приміщення площею 54 м2 - 1 560 грн. 60 коп., без ПДВ, ПДВ 20% - 312 грн. 12 коп., всього 1 872 грн. 72 коп. з ПДВ, (з розрахунку 28 грн. 90 коп. без ПДВ за 1 м2);
- матеріально технічний склад площею 229,7 м2 - 8 678 грн. 07 коп., без ПДВ, ПДВ 20% - 1 735 грн. 61 коп., всього 10 413 грн. 68 коп. з ПДВ, (з розрахунку 37 грн. 78 коп. без ПДВ за 1м2);
- механоскладальна дільниця площею 284,1 м2 8 210 грн. 49 коп., без ПДВ, ПДВ 20% - 1 642 грн. 10 коп., всього 9 852 грн. 59 коп., з ПДВ, (з розрахунком 28 грн. 90 коп. без ПДВ за м2 );
- відкрита територія площею 10 м2 172 грн. 20 коп., без ПДВ, ПДВ 20% - 34 грн. 44 коп., всього 206 грн. 64 коп., з ПДВ, (з розрахунком 17 грн. 22 коп. без ПДВ за м2);
- кімнату в адміністративній частиш площею 18 м2 751 грн. 32 коп., без ПДВ, ПДВ 20% - 150 грн. 26 коп., всього 901 грн. 58 коп., з ПДВ, (з розрахунком 41 грн. 74 коп. без ПДВ за м2 );
- кран-балка - 318 грн. 00 коп., ПДВ 20% - 63 грн. 60 коп., всього 381 грн. 60 коп. з ПДВ;
Розмір орендної плати за неповний період (місяць) розраховується пропорційно кількості календарних днів оренди в місяці до кількості днів цього місяця.
Згідно п. 3.1. Додаткової угоди №1 розмір орендної плати складає 23 628,81 грн з ПДВ щомісячно.
Так, згідно з актом прийому-передачі в оренду від 01.06.2021 року виробниче приміщення було передано Орендарю в користування.
Позивач стверджує, що відповідач не виконував свій обов`язок по внесенню орендної плати.
З метою захисту порушених прав позивач у 2022 році звернувся із позовною заявою до Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 158 758,82 грн.
20.09.2022 року Господарським судом у справі №904/2340/22 прийнято рішення, яким позовні вимоги позивача задоволено частково, стягнуто з Приватного підприємства "Зодчі" на користь Приватного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" 157 090 грн. 01 коп. - основного боргу, 191 грн. 34 коп. - пені, 1 477 грн. 46 коп. - 3% річних та 2 481 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2022, яке набрало законної сили 11.10.2022, 11.10.2022 видано наказ про примусове виконання.
Зокрема, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2022 року по справі №904/2340/22 встановлено те, що матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості у Приватного підприємства "ЗОДЧІ" з орендної плати за період користування об`єктом оренди з грудня 2021 року по липень 2022 року в сумі 157 090,01 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В подальшому іншим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2023 року по справі 904/498/23 суд вирішив задовольнити позов Приватного акціонерного товариства "МЕТАЛУРГТРАНСРЕМОНТ" до Приватного підприємства "ЗОДЧІ" задовольнити у повному обсязі, стягнуто з відповідача на користь позивача суму неустойки в розмірі 236288,16 грн та судовий збір у розмірі 3544,32 грн.
Вказаний позов було заявлено на підставі ст. 785 ЦК України, відповідно до якої у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Вищезгаданим судовим рішенням від 05.05.2023 року по справі 904/498/23 судом встановлено такий преюдиціальний факт.
17.05.2022 Позивач направив на адресу Відповідача лист вих.№80/225, в якому повідомив останнього про те, що на підставі Договору №49/19 від 27 травня 2021 на оренду нежитлового приміщення, яке було надано в оренду Орендареві, Відповідач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги згідно пункту 2.2. вище зазначеного Договору. На підставі пункту 5.4. за порушення умов своєчасної сплати за оренду приміщення, обладнання (електрично-підвісний кран - балка г/п 5 т) ПрАТ "Металургтрансремонт" в односторонньому порядку розриває дію Договору та вимагаємо сплатити заборгованість та звільнити приміщення з передаючою по акту прийому - передачі орендуємі приміщення та електрично-підвісний кран - балку г/п 5 т в найкоротший термін але не пізніше 30 червня 2022 року. Зазначений лист був отриманий нарочно Позивачем 20.05.2022, що підтверджується відміткою на листі. Проте лист вих.№80/225 від 17.05.2022 був залишений Відповідачем без задоволення.
Наведене і є причиною виникнення спору.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Згідно статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
Приписами статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За своєю правовою природою укладений між cторонами договір №49/19 на оренду нежитлового приміщення від 27.05.2021 року є договором оренди, до регулювання правовідносин якого застосовуються загальні положення про найм (оренду), визначені параграфом 1 глави 58 ЦК України.
Відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Положеннями частин 2, 3 статті 180 ГК України встановлено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно частини 1 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до частини 3 статті 762 ЦК України договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.
Частиною 5 цієї статті встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частин 1, 6 статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).
Судом встановлено, що між сторонами існують правовідносини, які виникли на підставі договору№49/19 на оренду нежитлового приміщення від 27.05.2021 року.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2021 позивачем та відповідачем складено Акт прийому-передачі в оренду про те, що позивач передав, а відповідач прийняв в оренду виробниче приміщення.
Суд зазначає, що частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиційність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
Обставина щодо досягнення сторонами згоди щодо усіх істотних умов договору, у тому числі щодо розміру та порядку сплати орендної плати, приміщень, що є об`єктами оренди, обставина передачі та використання відповідачем за договором №49/19 на оренду нежитлового приміщення від 27.05.2021 року. встановлено рішеннями Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2022 у справі №904/2340/22 та від 05.05.2023 по справі № 904/498/23., які набрали законної сили.
Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
На час винесення рішення доказів виконання обов`язку по сплаті заборгованості суду не надано.
Тривале невиконання відповідачем грошового зобов`язання є правовою підставою для нарахування позивачем інфляційного збільшення боргу та відсотків річних.
Позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за загальний період прострочення з 26.07.2022 по 06.10.2023 у сумі 5 642 грн. 00 коп. та інфляційні втрати за період з серпня 2022 року по вересень 2023 року у сумі 17 771 грн 19 коп.
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до вимог статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).
Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах N 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.
Враховуючи встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, нараховані позивачем до стягнення інфляційні втрати та 3% річних відповідають вимогам чинного законодавства та заявлені правомірно.
Перевіривши здійснене позивачем нарахування, суд встановив, що розрахунки 3% річних та інфляційних втрат є вірними.
На підставі викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
СУДОВІ ВИТРАТИ
Щодо судового збору
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у сумі 2 684,00 грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Приватного підприємства "ЗОДЧІ" (50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, буд. 7; код ЄДРПОУ 22214322) на користь Приватного акціонерного товариства "МЕТАЛУРГТРАНСРЕМОНТ" (49051, м. Дніпро, вул. Олександра Оцупа, буд. 4; код ЄДРПОУ 05509858) інфляційні витрати у розмірі 17 771,19 грн., 3% річних у розмірі 5 642,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у сумі 2 684,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано - 20.06.2024
Суддя В.Г. Бєлік
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 20.06.2024 |
Оприлюднено | 24.06.2024 |
Номер документу | 119866971 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні