Рішення

від 19.06.2024 по справі 904/3764/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2024м. ДніпроСправа № 904/3764/23

За позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Приватного підприємства "КАСІ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за спожиту послугу з постачання теплової енергії

Суддя Красота О.І.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "КАСІ" і просило суд стягнути заборгованість за спожиту теплову енергію за період 01.11.2022 по 31.03.2023 у розмірі 122 009,45 грн., пеню у розмірі 712,20 грн., 3% річних у розмірі 585,36 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 670,18 грн. та плату за абонентське обслуговування у розмірі 40,34 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії № 847/жб від 01.11.2021 в частині повної та своєчасної оплати поставленої теплової енергії.

У поданій позовній заяві викладене клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 17.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

24.07.2023 від Позивача надійшла заява про зміну предмету позову (зменшення позовних вимог), в якій він просив суд стягнути з Відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію за період 01.12.2022 по 31.03.2023 у розмірі 102 716,67 грн., пеню у розмірі 986,91 грн., 3% річних у розмірі 811,15 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 786,55 грн. та плату за абонентське обслуговування у розмірі 32,34 грн.

02.05.2024 від Позивача надійшла заява, в якій він зазначив, що після звернення Позивача з позовом до суду Відповідачем сплачено у повному обсязі заборгованість за надану послугу з постачання теплової енергії та надання послуги з абонентського обслуговування, у зв`язку з чим стягненню підлягає лише пеня у розмірі 986,91 грн., 3% річних у розмірі 811,15 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 786,55 грн. Тому Позивач просив суд:

- закрити провадження у справі в частині стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 102 716,67 грн. та плати за абонентське обслуговування у розмірі 32,34 грн.;

- стягнути з Відповідача пеню у розмірі 986,91 грн., 3% річних у розмірі 811,15 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 786,55 грн.

Відповідач відзив на позов не надав, про розгляд справи був повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 61), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4930022993820 (а.с. 75).

З урахуванням викладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Справу відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглянуто судом протягом розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" 16.03.2017 перетворено у Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (п. 1.2 Статуту товариства).

Відповідно до ч. 2 ст. 108 Цивільного кодексу України Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є правонаступником Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль".

У зв`язку із проведенням державної реєстрації змінено тип товариства з Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", про що 14.05.2018 внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" (далі Позивач) є теплопостачальною організацією в розумінні Закону України "Про теплопостачання" як суб`єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання і постачає споживачам теплову енергію.

Згідно з рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради № 343 від 12.10.2011 "Про надання згоди на передачу окремих об`єктів теплопостачання від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" передано об`єкти теплопостачання у Довгинцівському, Жовтневому, Інгулецькому та Саксаганському районах міста.

Таким чином, з 01.10.2013 виконавцем послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання для будинку № 15 за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Харцизька, є Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль".

Відповідно до витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 27656205 власником нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Харцизька, буд. 15, прим. 42, площею 265,4 кв.м, є Приватне підприємство "КАСІ" (далі Відповідач). Вказане приміщення знаходиться у багатоквартирному житловому будинку.

Частинами 1, 2 статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з:

плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;

плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 1209 від 10.11.2021) затверджений Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

Позивачем, як виконавцем послуг, 01.10.2021 на своєму офіційному сайті було оприлюднено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Індивідуальний договір), який є публічним договором приєднання.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що співвласниками багатоквартирного будинку № 15 по вул. Харцизька у м. Кривий Ріг, протягом 30 днів з дня опублікування Типового індивідуального договору на адресу Позивача надсилалось рішення про обрання моделі договірних відносин.

У пункті 1 Індивідуального договору зазначено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - Споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Згідно з п. 2 Індивідуального договору останній є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті Виконавця Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" https://tec.dp.ua/.

Пунктом 4 Індивідуального договору встановлено, що фактом приєднання Споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання Виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надану послугу, факт отримання послуги.

Аналогічні положення щодо приєднання споживача до умов договору наведені в пункті 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021) (далі - Правила).

За приписами ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Отже, з 01.11.2021 між Позивачем (далі - Виконавець) та Приватним підприємством "КАСІ" (далі Відповідач, Споживач) укладений Індивідуальний договір, що обліковується за реквізитами № 847/жб.

Згідно з п. 5 Індивідуального договору Виконавець зобов`язується надавати Споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а Споживач зобов`язується своєчасно і у повному обсязі оплачувати надану послугу у строки та на умовах, визначених Договором.

Обсяг спожитої Споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", і складається з:

- обсягу теплової енергії на опалення приміщення Споживача безпосередньо;

- частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;

- обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.

Відповідно до п. 11 Індивідуального договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року № 315 (далі - Методика розподілу).

Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги. Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).

Пунктом 16 Індивідуального договору передбачено, що на час відсутності вузла комерційного обліку у зв`язку з його ремонтом, проведенням повірки засобу вимірювальної техніки, який є складовою частиною вузла обліку, ведення комерційного обліку здійснюється відповідно до Методики розподілу.

За умовами п. 17 Індивідуального договору зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється Виконавцем щомісяця.

У пункті 30 Індивідуального договору зазначено, що Споживач вносить однією сумою плату Виконавцю, яка складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному Виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті Виконавця https://tec.dp.ua/plata-za-abonentske-obslugovuvannya/.

У пункті 31 Індивідуального договору зазначено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або веб-сайті Виконавця https://tec.dp.ua/3020/.

Відповідно до п. 32 Індивідуального договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги Споживачу не пізніше ніж за 10 днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу (п. 33 Індивідуального договору).

Пунктом 34 Індивідуального договору встановлено, що Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (частина 3 пункту 41 Індивідуального договору).

Згідно з п. 45 Індивідуального договору у разі несвоєчасного здійснення платежів Споживач зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.

Відповідно до п. 51 Індивідуального договору останній набирає чинності з моменту акцептування його Споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, він вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 52 Індивідуального договору).

Згідно з п. 55 Індивідуального договору припинення дії цього договору не звільняє сторони від обов`язку виконання зобов`язань, які на дату такого припинення залишились невиконаними.

На виконання рішень Виконавчого комітету Криворізької міської ради "Про початок опалювального сезону 2022/2023 років" від 28.09.2022 № 760 та "Про закінчення опалювального сезону 2022/2023 років" від 22.03.2023 № 338 Позивач розпочинав і закінчував опалювальний сезон 2022/2023 років у м. Кривому Розі.

Позивач надав Відповідачу послуги з теплопостачання за період з 01.11.2022 по 31.03.2023, що підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Харцизька, буд. 15, а саме:

- Акт № 17 від 27.10.2021 про подачу теплоносія;

- Акт № 166 від 01.04.2022 про припинення подачі теплоносія;

- Акт № 122 від 02.11.2022 про подачу теплоносія;

- Акт № 140 від 28.03.2023 про припинення подачі теплоносія.

Позивач зазначає, що у будинку № 15 по вул. Харцизька у м. Кривому Розі встановлено комерційний прилад обліку теплової енергії, що підтверджується актом введення приладу обліку в експлуатацію від 28.07.2022. Прилад-розподілювач теплової енергії у вказаному будинку не встановлено, тому розподіл обсягу спожитої енергії по будинку здійснюється з урахуванням приладу комерційного обліку і пропорційно опалювальній площі приміщення.

Згідно з актами передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг):

- № 26681 від 30.11.2022 Відповідачу у листопаді 2022 року поставлено 3,61 Гкал теплової енергії на суму 19 292,78 грн. та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,00 грн., що разом складає 19 300,78 грн. з ПДВ;

- № 31720 від 31.12.2022 Відповідачу у грудні 2022 року поставлено 5,63 Гкал теплової енергії на суму 30 088,19 грн. та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,00 грн., що разом складає 30 096,19 грн. з ПДВ;

- № 1365 від 31.01.2023 Відповідачу у січні 2023 року поставлено 5,25 Гкал теплової енергії на суму 28 057,37 грн. та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,00 грн., що разом складає 28 065,37 грн. з ПДВ;

- № 5021 від 28.02.2023 Відповідачу у лютому 2023 року поставлено 5,82 Гкал теплової енергії на суму 31 103,59 грн. та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,00 грн., що разом складає 31 111,59 грн. з ПДВ;

- № 10460 від 31.03.2023 Відповідачу у березні 2023 року поставлено 2,52 Гкал теплової енергії на суму 13 467,54 грн. та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн., що разом складає 13 475,88 грн. з ПДВ.

Вказані акти підписані сторонами без будь-яких зауважень і заперечень, а також Позивач виставив відповідні рахунки на оплату.

Позивач зазначає, що оскільки Відповідач спожив теплову енергію для обігріву належного йому на праві власності нежитлового приміщення, то ним при розрахунку наданих Відповідачу послуг застосовувались тарифи, передбачені для групи "інші споживачі".

Відповідно до наданого Позивачем розрахунку Відповідачем спожито теплову енергію за період з 01.11.2022 по 31.03.2023 на загальну суму 122 009,47 грн., а також Відповідачу нараховано плату за абонентське обслуговування за період з 01.11.2022 по 31.03.2023 на загальну суму 40,34 грн. При цьому, Відповідачем сплачено за спожиту теплову енергію 0,02 грн. за листопад 2022 року.

Заборгованість за спожиту теплову енергію складала 122 009,45 грн., а заборгованість за абонентське обслуговування складала 40,34 грн., що і було причиною виникнення спору.

24.07.2023 від Позивача надійшла заява про зміну предмету позову (зменшення позовних вимог), в якій він просив суд стягнути з Відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію за період 01.12.2022 по 31.03.2023 у розмірі 102 716,67 грн., пеню у розмірі 986,91 грн., 3% річних у розмірі 811,15 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 786,55 грн. та плату за абонентське обслуговування у розмірі 32,34 грн.

Так, Позивач зазначав, що Відповідачем 17.05.2023 була здійснена оплата, що підтверджується платіжним дорученням № 2681 від 17.05.2023 на суму 19 300,78 грн. відповідно до рахунку-фактури № 26681 від 30.11.2023 за листопад 2022 року.

02.05.2024 від Позивача надійшла заява, в якій він зазначив, що після звернення Позивача з позовом до суду Відповідачем сплачено у повному обсязі заборгованість за надану послугу з постачання теплової енергії та надання послуги з абонентського обслуговування, у зв`язку з чим стягненню підлягає лише пеня у розмірі 986,91 грн., 3% річних у розмірі 811,15 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 786,55 грн. Тому Позивач просив суд:

- закрити провадження у справі в частині стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 102 716,67 грн. та плати за абонентське обслуговування у розмірі 32,34 грн.;

- стягнути з Відповідача пеню у розмірі 986,91 грн., 3% річних у розмірі 811,15 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 786,55 грн.

Ухвалюючи рішення, господарський суд виходив з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За приписами ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII до житлово-комунальних послуг належать, зокрема комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація (п. 2 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII).

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII надане визначення: індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу перерв на міжопалювальний період.

Згідно з ч.ч. 2, 3, 7 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

За приписами ч. 5 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі.

Частиною 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" встановлено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ч. 6 ст. 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За приписів ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 5 статті 254 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи умови п. 34 Індивідуального договору та положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, строк оплати поставленої теплової енергії за період з 01.12.2022 по 31.03.2023, а також строк оплати за абонентське обслуговування за період з 01.12.2022 по 31.03.2023 є такими, що настали.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість за спожиту теплову енергію за період 01.12.2022 по 31.03.2023 складала 102 716,67 грн., а заборгованість з плати за абонентське обслуговування складала 32,34 грн.

02.05.2024 від Позивача надійшла заява, в якій він зазначив, що після звернення Позивача з позовом до суду Відповідачем сплачено у повному обсязі заборгованість за надану послугу з постачання теплової енергії та надання послуги з абонентського обслуговування, у зв`язку з чим стягненню підлягає лише пеня у розмірі 986,91 грн., 3% річних у розмірі 811,15 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 786,55 грн. Тому Позивач просив суд:

- закрити провадження у справі в частині стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 102 716,67 грн. та плати за абонентське обслуговування у розмірі 32,34 грн.;

- стягнути з Відповідача пеню у розмірі 986,91 грн., 3% річних у розмірі 811,15 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 786,55 грн.

На підтвердження оплати Відповідачем заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії та надану послугу з абонентського обслуговування за період з 01.12.2022 по 31.03.2023 Позивач надав заяву Відповідача за № 06/07-23 від 06.07.2023 та платіжні інструкції № 2771 від 13.07.2023 на суму 10 096,19 грн., № 2898 від 06.09.2023 на суму 3 475,88 грн., № 8 від 14.09.2023 на суму 18 065,37 грн., № 2756 від 21.09.2023 на суму 10 000,00 грн., № 3235 від 19.01.2024 на суму 10 000,00 грн., № 2583 від 25.03.2024 на суму 3 491,50 грн., № 3192 від 16.01.2024 на суму 20 000,00 грн., № 3383 від 24.04.2024 на суму 20 000,00 грн.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з Відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію за період 01.12.2022 по 31.03.2023 у розмірі 102 716,67 грн. та плати за абонентське обслуговування за період 01.12.2022 по 31.03.2023 у розмірі 32,34 грн. підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

За приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вказувалось вище, згідно з п. 45 Індивідуального договору у разі несвоєчасного здійснення платежів Споживач зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню за загальний період з 01.02.2023 по 14.06.2023 у розмірі 986,91 грн.

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені, дійшов висновку, що вказаний розрахунок зроблено вірно, тому позовна вимога щодо стягнення з Відповідача пені у розмірі 986,91 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача 3% річних за загальний період з 01.02.2023 по 14.06.2023 у розмірі 811,15 грн. та інфляційні втрати за загальний період з 01.02.2023 по 14.06.2023 у розмірі 1 786,55 грн.

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку, що розрахунок зроблено вірно, тому позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача 3% річних у розмірі 811,15 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1 786,55 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позовної заяви покладається на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, ч. 9 ст. 165, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Приватного підприємства "КАСІ" заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 102 716,67 грн. та плати за абонентське обслуговування у розмірі 32,34 грн.

В решті позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства "КАСІ" (50036, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Харцизька, 15, прим. 42, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 23937689) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00130850) пеню у розмірі 986,91 грн., 3% річних у розмірі 811,15 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 786,55 грн., судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

19.06.2024