Рішення

від 20.06.2024 по справі 905/701/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.06.2024 Справа №905/701/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І. за участю секретаря судового засідання Вологжаніної К.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м.Дружківка, Донецька область,

до відповідача Донецького регіонального центру з гідрометеорології, м. Маріуполь, Донецька область,

про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії у сумі 15975,35грн,

За участю:

від позивача: представник не з`явився

від відповідача: представник не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго», м.Дружківка, Донецька область, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Донецького регіонального центру з гідрометеорології, м.Маріуполь, Донецька область, про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії у сумі 15975,35грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобов`язань за публічним типовим індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії зі сплати вартості відпущеної позивачем теплової енергії для потреб опалення орендованого відповідачем нежитлового приміщення загальною площею 87,10м2, розташованого за адресою: 84331, Донецька область, м. Краматорськ, вул. 1 Травня, у період січень-лютий 2022 року, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у сумі 15975,35грн.

Відповідач 23.05.2024 через систему «Електронний суд» подав до матеріалів справи відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив, посилаючись на недоведеність позивачем обставин виникнення у відповідача заборгованості у заявленому до стягнення розмірі за послугу з постачання теплової енергії наданими позивачем актами приймання-передачі послуги з постачання теплової енергії №122_16 за січень 2022 на суму 8934,16грн з ПДВ та №222_16 за лютий 2022 на суму 7041,20грн з ПДВ; зазначає про недостовірність вказаних доказів, оскільки акти не розкривають період надання послуг, акт приймання-передачі теплової енергії № 222_16 на суму 7041,19грн не містить прізвища особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; зазначає, що поштове відправлення 5220402699920 від 08.02.2024 з актами приймання-передачі послуги з постачання теплової енергії за спірний період відповідач не отримав, наголошує, що відправлення здійснено за правильною адресою проживання начальника Донецького РЦГМ Попової М.Г., проте телефон контактної особи одержувача було вказано неправильно; зазначає, шо листами від 02.05.2023 № 995 01-198/995 02 та від 04.12.2023 № 995 01-583/995 02 повідомив позивачу адресу для надсилання рахунків та актів приймання-передачі теплової енергії на паперових носіях (м.Київ, «Нова пошта», відділення № 73 (вулиця Прорізна, 9)».

Позивач 04.06.2024 через систему «Електронний суд» подав до матеріалів справи відповідь на відзив на позовну заяву, в якій з доводами відповідача не погодився, зазначивши, що не мав можливості спрямувати акти та рахунки на юридичну адресу відповідача, оскільки здійснення поштового відправлення до м. Маріуполь Донецької області на поточний час не здійснюється; посилання відповідача на зміну адреси на підставі наказу Донецького РЦГМ №409 від 23.08.2022 вважає недоцільним, оскільки відповідних змін до правоустановчих документів відповідача не вносилось.

Відповідач 13.06.2024 через систему «Електронний суд» подав до матеріалів справи заперечення на відповідь на відзив, в яких посилається на викладені у відзиві на позов обставини та просить залишити без розгляду відповідь на відзив з огляду на подання позивачем цієї заяви з пропуском встановленого в ухвалі про відкриття провадження у справі 10-денного строку з дня отримання відзиву на позов.

Відповідач 20.06.2024 через систему «Електронний суд» звернувся із заявою про продовження встановленого в ухвалі про відкриття провадження у справі строку на подання відповіді на відзив на позовну заяву.

Клопотання відповідача про залишення відповіді на відзив на позов без розгляду суд розглянув у судовому засіданні 20.06.2024, в задоволенні клопотання відмовив з таких мотивів. Відзив на позовну заяву спрямовано відповідачем до системи «Електронний суд» 23.05.2024 після 17:00 год, отже, застосовуючи процесуальну аналогію положень ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України, відзив на позов позивач отримав 24.05.2024 (перший робочий день, наступний після отримання позивачем відзиву). Обчислення строку на подання відповіді на відзив розпочалось з 25.05.2024 (ч.1 ст.116 Господарського процесуального кодексу України), відповідно закінчення 10-денного строку на подачу відповіді на відзив, встановленого ухвалою суду від 09.05.2024 про відкриття провадження у справі, припало на 03.06.2024. Відповідь на відзив на позовну заяву позивач подав через систему «Електронний суд» 04.06.2024, тобто з пропуском строку в один день. Такий пропуск строку суд розцінює як незначний та такий, що не призводить до затягування строків розгляду справи, порушення прав учасників тощо. Отже залишення поданої позивачем заяви по суті позовних вимог внаслідок надмірно формального тлумачення процесуального законодавства на розсуд суду призведе до обмеження позивача у реалізації належних йому процесуальних прав, що є порушенням одного з основних принципів господарського судочинства, яким є змагальність.

Рух справи. Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 09.05.2024; справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 05.06.2024 з подальшим оголошенням перерви до 20.06.2024.

Сторони у судове засідання 20.06.2024 не з`явились; про дату, час та місце судового засідання були повідомлені через систему «Електронний суд». Від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, та оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

У період з січня по лютий 2022 позивачем на підставі рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради від 16.10.2021 №1264 «Про початок опалювального періоду 2021/2022 років», акту про підключення опалення №37 від 25.10.2021, здійснено постачання теплової енергії для опалення багатоквартирного будинку за адресою: 84331, Донецька область, м. Краматорськ, вул. 1 Травня, б.1, який приєднано до системи централізованого теплопостачання.

У нежитловому приміщенні, яке розташоване у багатоквартирному житловому будинку за адресою м. Краматорськ, вул. 1 Травня, знаходиться структурний підрозділ Краматорська лабораторія спостережень за забрудненням атмосферного повітря І групи Донецького РЦГМ, що не є спірними.

За фактом відпуску теплової енергії для опалення приміщення, в якому знаходиться підрозділ відповідача у опалювальний період 2022 року позивачем складені акти приймання-передачі послуги з постачання теплової енергії: №122_16 за січень 2022 на суму 8934,16грн з ПДВ, №222_16 за лютий 2022 на суму 7041,20грн з ПДВ, всього на загальну суму 15975,36грн.

Обставини відпуску теплової енергії відповідач не заперечує.

На оплату спожитих послуг з теплопостачання позивачем сформовані відповідні рахунки.

Позивач зазначає, що акти та рахунки за спірні періоди направлялись ним на електронну адресу відповідача. Поряд з цим акти та рахунки позивач спрямував представнику відповідача Попової М.Г. на адресу: АДРЕСА_1 , на підтвердження чого надав опис вкладення у цінний лист, який містить штамп АТ «Укрпошта» про відправлення поштової кореспонденції 08.02.2024, накладну та фіскальний чек.

Акти та рахунки засобами поштового зв`язку відповідач не отримав, їх підписання з боку відповідача не відбулось.

Оплату за послуги з постачання теплової енергії за період січень-лютий 2022 року відповідач не здійснив.

Розглядаючи спір по суті позовних вимог, суд виходить з такого.

Згідно зі статутом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», затвердженим розпорядженням голови облдержадміністрації від 18.01.2001 №30 в редакції розпорядження голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 28.08.2020 №941/5-20, позивач є юридичною особою публічного права (п. 2.1); метою діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії у вигляді пари та гарячої води споживачам у порядку, встановленому законодавством (п.4.1).

Як визначено ст.1 Закону України «Про теплопостачання» виробництвом теплової енергії є господарська діяльність, пов`язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь-якого походження, у тому числі альтернативних джерел енергії, на теплову енергію за допомогою технічних засобів з метою її продажу на підставі договору; постачанням теплової енергії (теплопостачанням) є господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води тощо, також є предметом регулювання Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

В розумінні наведених в ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» термінів позивач є виконавцем комунальних послуг.

За приписами ст.12 Закону «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно з ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вказано в ч.1 ст.12 Закону «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.

Істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги є: 1) перелік послуг; 2) вимоги до якості послуг; 3) права і обов`язки сторін; 4) відповідальність сторін за порушення договору; 5) ціна послуги; 6) порядок оплати послуги; 7) порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги; 8) строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання (ч.3 ст.12 Закону «Про житлово-комунальні послуги»).

Порядок та особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання житлово-комунальних послуг визначаються статтями 13-15 цього Закону (ч.4 ст.12 Закону «Про житлово-комунальні послуги»).

За приписами ч.1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку визначені ст.14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ч.1 якої встановлено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме: 1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку; 2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою; 3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір. Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії). У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.

Положеннями ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Згідно з ч.7 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами Правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії», якою затверджено Типові договори про надання послуг з постачання теплової енергії за відповідними моделями договірних відносин.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 22.01.2024 у справі №905/1518/23 (набрало законної сили 12.02.2024 за відомостями Реєстру судових рішень) встановлені обставини наявності між позивачем, Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» та відповідачем, Донецьким регіональним центром з Гідрометеорології договірних відносин, які з 01.01.2022 регулювались типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання, який є публічним договором приєднання в розумінні ст.633, ст.634 Цивільного кодексу України та був укладений між сторонами відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», за умовами якого позивач здійснив відпуск теплової енергії на потреби опалення нежитлового приміщення відповідача, розташованого за адресою: м. Краматорськ, вул. 1 Травня, будинок №1.

Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Факт наявності між сторонами договірних відносин, які з 01.01.2022 регулювались типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії встановлений у рішенні суду, що набрало законної сили, отже не підлягає доказуванню в межах розгляду даної справи відповідно до положень ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Суд також враховує визнання відповідачем у відзиві на позовну заяву існування між сторонами з 01.01.2022 договірних відносин, що регулювались типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії.

За умовами п.1 типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця www.kpdtke.com.ua (п.2 індивідуального договору).

Згідно з умовами п.5 індивідуального договору виконавець зобов`язаний надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (Методика розподілу) (п.11 індивідуального договору).

Згідно з п.30 індивідуального договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: (1) плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. №1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; (2) плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному сайті органу місцевого самоврядування та/або сайті виконавця www.kpdtke.com.ua.

Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному сайті органу місцевого самоврядування та/або сайті виконавця www.kpdtke.com.ua (п.31 індивідуального договору).

Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць (п.32 індивідуального договору).

Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу (п.33 індивідуального договору).

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п.34 індивідуального договору).

Договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п.51 індивідуального договору).

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, cплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Пунктом 1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Як визначено ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.

Матеріалами справи встановлено, що відпуск теплової енергії відповідачу для опалення нежитлового приміщення загальною площею 87,10м2, розташованого за адресою: 84331, Донецька область, м.Краматорськ, вул. 1 Травня, б.1, у період з січня по лютий 2022 року підтверджується рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради від 16.10.2021 №1264 «Про початок опалювального періоду 2021/2022 років» та актом на підключення опалення №37 від 25.10.2021.

За наслідком надання відповідачу послуг з централізованого постачання теплової енергії позивачем складено та підписано акти приймання-передачі послуги з постачання теплової енергії: №122_16 за січень 2022 на суму 8934,16грн з ПДВ, №222_16 за лютий 2022 на суму 7041,20грн з ПДВ, всього на загальну суму 15975,36грн.

Вартість поставленої теплової енергії визначено на підставі п.30 індивідуального договору та виходячи з тарифів на теплову енергію для бюджетних установ без індивідуальних теплових пунктів (без врахування витрат на встановлення вузлів комерційного обліку), що постачається Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго». Станом на 01.01.2022 відповідно до розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 27.10.2021 №1083/5-21 тариф встановлений на рівні 2540,13 грн за 1Гкал (без ПДВ); з 05.01.2022 з урахуванням змін, внесених розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 23.12.2021 №1309/5-21, тариф встановлений на рівні 3246,35 грн за 1Гкал (без ПДВ).

Акти та рахунки за спірні періоди позивач спрямував на адресу представника відповідача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , що підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи описом вкладення у цінний лист, що містить штамп АТ «Укрпошта» про відправлення поштової кореспонденції 08.02.2024. Акти та рахунки адресату не вручені.

Відповідач зазначає, що відправлення здійснено за правильною адресою начальника Донецького РЦГМ Попової М.Г., проте телефон (0501608364) контактної особи одержувача було вказано неправильно.

Поряд з цим акт №222_16 за лютий 2022 та відповідний рахунок направлявся 12.03.2022 на електронну адресу відповідача, на підтвердження чого надано скрін про відправку електронної пошти.

Обґрунтованої відмови від підписання актів матеріали справи не містять.

Суд зазначає, що основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність, наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою. Неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.

Як встановлено судом постачання теплової енергії відповідачу для опалення нежитлового приміщення загальною площею 87,10м2, розташованого за адресою: 84331, Донецька область, м.Краматорськ, вул. 1 Травня, б.1, у період з січня по лютий 2022 року підтверджується рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради від 16.10.2021 №1264 «Про початок опалювального періоду 2021/2022 років» та актом на підключення опалення №37 від 25.10.2021.

Обставини постачання позивачем теплової енергії у вказаний період відповідач не заперечує.

Заперечень щодо обсягів поставленої теплової енергії в спірний період, як і щодо здійснених позивачем розрахунків вартості поставленої теплової енергії відповідач не наводить.

Отже, виходячи з обставин доведення матеріалами справи відпуску позивачем теплової енергії у період січень-лютий 2022 року до приміщення відповідача, неістотні недоліки в оформленні актів приймання-передачі послуги з постачання теплової енергії за січень та лютий 2022 , що містять відомості про господарську операцію, суд не розцінює як підставу для висновку про відсутність господарських операцій, з огляду на що заперечення відповідача щодо того, що вказаними актами не зафіксовано факт здійснення господарських операцій є необґрунтованими.

Обставини справи свідчать, що відповідач у визначений п.34 індивідуального договору строк: не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, не здійснив розрахунку за поставлену позивачем у період січень-лютий 2022 теплову енергію на загальну сумі 15975,36грн, внаслідок чого у виникла заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії у сумі 15975,36грн.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією з засад судочинства є змагальність.

Згідно з ч.1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже матеріалами справи доведені обставини відпуску позивачем теплової енергії у період січень-лютий 2022 року для опалення орендованого відповідачем нежитлового приміщення загальною площею 87,10м2, розташованого за адресою: 84331, Донецька область, м.Краматорськ, вул. 1 Травня, б.1, на підставі укладеного сторонами згідно з приписами ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання.

Суд встановив, що вартість наданих послуг у січні та лютому 2022 складає більшу суму, ніж заявлена позивачем. Разом з тим, враховуючи відсутність доказів сплати вартості наданих послуг з постачання теплової енергії у сумі 15975,36грн, суд з урахуванням ч.2 ст.237 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, дійшов висновку про задоволення позову щодо стягнення заборгованості у сумі 15975,35грн.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем судовий збір у сумі 2422,40грн, з огляду на задоволення позовних вимог, покладається на відповідача. Інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, до розподілу між сторонами заявлено не було.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Донецького регіонального центру з гідрометеорології (87510, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Гагаріна, б.5; код ЄДРПОУ 19378681) на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (84207, Донецька область, м.Дружківка, вул. Космонавтів, б.39, код ЄДРПОУ 03337119) заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії у сумі 15975,35грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 20.06.2024 складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.06.2024.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів; зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку, визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя К.І. Аксьонова