ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2024 р. м. УжгородСправа № 907/1183/23
Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,
за участю секретаря судового засідання Піпар А.Ю.
Розглянув матеріали справи
за позовом Ужгородської окружної прокуратури, м. Ужгород в інтересах держави
в особі позивача Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, с. Холмок Ужгородського району Закарпатської області
до відповідача Виробничо-комерційної фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Титан ЛТД», с. Минай Ужгородського району Закарпатської області
про стягнення 197 744,29 грн орендної плати, розірвання договору та повернення земельної ділянки
За участю представників:
прокуратури Андрейчик А.М., посвідчення № 069357 від 01.03.2023;
позивача Майор І.В., адвокат, довіреність №67/02-23 від 17.01.2024;
відповідача Ламбрух О.С., адвокат, ордер серії АО №1120949 від 26.03.2024.
ВСТАНОВИВ:
Ужгородська окружна прокуратура, діючи в інтересах держави в особі позивача Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до Виробничо-комерційної фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Титан ЛТД», в якій просить суд:
- стягнути з відповідача 197 744,29 грн заборгованості з орендної плати за землю у зв`язку з невиконанням відповідачем Договору оренди землі від 25.10.2004;
- розірвати Договір оренди від 25.10.2004 земельної ділянки за кадастровим номером 2124887403:02:001:0028, площею 0,46 га, розташованої на пл. Енді Воргола (пл. Жовтнева) у с. Минай Ужгородського району Закарпатської області;
- зобов`язати Виробничо-комерційну фірму у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Титан ЛТД» повернути Холмківській територіальній громаді в особі Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області земельну ділянку за кадастровим номером 2124887403:02:001:0028, площею 0,46 га, розташованої на пл. Енді Воргола (пл. Жовтнева) у с. Минай Ужгородського району Закарпатської області.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/1183/23 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 січня 2024 року.
Ухвалою від 15.01.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, встановив учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті спору, призначив підготовче засідання на 13 лютого 2024 року.
У підготовчому засіданні 13 лютого 2024 року за клопотанням прокурора суд оголосив перерву до 06 березня 2024 року.
За наслідками проведеного у справі підготовчого провадження, з огляду на вирішення у підготовчому засіданні зазначених у частині 2 ст. 182 ГПК України питань, що підлягали з`ясуванню судом ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 06.03.2024 підготовче провадження закрито та призначено судовий розгляд справи по суті на 27.03.2024 на 12:00 год.
В судовому засіданні неодноразово оголошувалися перерви, востаннє до 14.06.2024 для надання можливості сторонам мирно врегулювати спір, у зв`язку з неявкою усіх учасників справи та з огляду на подані відповідачем клопотання.
В ході судового розгляду справи заяв Виробничо-комерційною фірмою у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Титан ЛТД» та Холмківською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області подано суду заяви від 07.06.2024 та від 13.06.2024 відповідно про визнання мирової угоди, укладеної 31.05.2024 на підставі рішення 37 сесії VIII скликання Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області №1953/УШ-2024 від 31.05.2024.
Прокурор відповідно до письмових заперечень від 14.06.2024 просить відмовити у затвердженні мирової угоди від 31.05.2024 з огляду не невідповідність її умов вимогам закону, невиконуваність мирової угоди та її укладення органом місцевого самоврядування всупереч інтересів територіальної громади с. Холмок.
Розглядаючи умови мирової угоди, укладеної 31.05.2024 між Холмківською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області, як Орендодавцем та Виробничо-комерційною фірмою у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Титан ЛТД», як Орендарем (надалі Мирова угода), судом встановлено наступне.
Згідно з п. 1 Мирової годи Орендар визнає, що станом на 31 травня 2024 року має заборгованість за договором оренди земельної ділянки від 25 жовтня 2004 року реєстровий №0404071000055, яка складає 197 744,29 грн, яку він визнає в повному обсязі і зобов`язується сплатити до 31.12.2024, а відповідно до п. 2 Мирової угоди погашення заборгованості за договором оренди земельної ділянки від 25 жовтня 2004 року здійснюється Орендарем починаючи з 01 липня 2024 року рівними частками, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця, в порядку визначеному п.4. Мирової угоди.
За змістом п. 4 Мирової угоди Орендар зобов`язується, окрім основної плати за користування земельною ділянкою відповідно до Договору, проводити оплату, в рахунок погашення заборгованості, щомісячно 32 957,38 грн з обов`язковим зазначенням в платіжному документі періоду та призначення платежу.
Відповідно до п. 5 Мирової угоди Орендар зобов`язується в повному обсязі щомісячно, в строк до 05 числа місяця, що слідує за розрахунковим місяцем здійснювати сплату поточних щомісячних платежів за оренду земельної ділянки з кадастровим номером 2124887403:02:001:0028.
Згідно з п.п. 7, 8 Мирової угоди сторони домовились, що:
- у разі недобросовісного виконання умов цієї Угоди Орендарем (прострочення платежу) більше ніж на 1 місяць, Орендодавець має право подати до суду позовну заяву про стягнення заборгованості за весь період, за оренду земельної ділянки, з нарахуванням пені, що утворилася на момент подачі позовної заяв з Боржника та розірвання договору оренди;
- при добросовісному виконанні Орендарем умов цієї Угоди Сторони не будуть мати претензій одна до одної та Холмківська сільська рада відмовляється від вимог щодо розірвання договору оренди земельної ділянки від 25 жовтня 2004 року та повернення земельної ділянки за кадастровим номером 2124887403:02:001:0028, площею 0,46 га, що розміщена за адресою: с. Минай, вул. Енді Воргола власнику (Орендодавець) згідно вимог статті 785 Цивільного кодексу України.
За змістом п. 10 Мирової угоди сторони усвідомлюють, що у випадку закриття судом провадження по справі у зв`язку з укладенням Мирової угоди, повторне звернення до суду із спором між тими ж сторонами про той же предмет позову і з тих же підстав не допускається.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 192 Господарського процесуального кодексу України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
За своїм змістом мирова угода - це угода, яка укладається між сторонами з метою припинення спору та вирішення всіх спірних питань, задля яких і було подано позов, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не призводить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спору, не здійснюють правосуддя, що є прерогативою судової влади, а досягнувши угоди між собою, припиняють спір. Така угода призводить до врегулювання спору шляхом визначення її сторонами певних дій, які та чи інша сторона угоди має вчинити. Мирова угода повинна ґрунтуватися на взаємовигідних для обох сторін умовах, і як правило виконується добровільно. У іншому випадку, мирова угода, затверджена судом, може бути підставою для примусового виконання. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов`язків сторін щодо предмета позову. Умови мирової угоди не можуть поширюватися на осіб, які не є сторонами спору, не можуть стосуватися вимог, що не заявлялися у позовній заяві.
У зв`язку з цим, укладення мирової угоди, як способу реалізації процесуальних прав, закріплених у процесуальних нормах права , є правом сторони, яке, відповідно до процесуального Закону, неможливо реалізувати тільки за наявності умов - якщо такі дії суперечать законодавству, або це призводить до порушення чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.
Предметом позовних вимог у справі № 907/1183/23 є стягнення з Виробничо-комерційної фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Титан ЛТД» 197 744,29 грн орендної плати за користування земельною ділянкою кадастровий номер 2124887403:02:001:0028 за період з січня 2022 року по вересень 2023 року включно, розірвання договору оренди означеної земельної ділянки та зобов`язання її повернути органу місцевого самоврядування.
Спірний у даній справі розмір орендної плати (197 744,29 грн) зазначений і в п. 1 Мирової угоди, проте за його змістом 197 744,29 грн загальний розмір боргу за Договором оренди земельної ділянки від 25 жовтня 2004 року, тоді як за встановленими під час розгляду Мирової угоди обставинами загальна сума заборгованості Виробничо-комерційної фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Титан ЛТД» за Договором оренди від 25.10.2004 є значно більшою та тільки за даними інформаційно-комунікаційних систем ДПС по відкритій інтегрованій картці платника податків відповідача станом на 29.05.2024 становить 338 296,79 грн (лист Головного управління ДПС у Закарпатській області від 31.05.2024 №5715/5/07-16-13-08-07).
Означена сума заборгованості виникла у зв`язку з несвоєчасною сплатою орендної плати відповідачем, починаючи з 2017 року та, в тому числі, у зв`язку з неповним виконанням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 у справі №260/4815/22.
З урахуванням викладеного, суд констатує, що в Мировій угоді зазначено недостовірні відомості щодо актуального стану розрахунків за Договором оренди земельної ділянки від 25 жовтня 2004 року, що, у випадку її затвердження в пропонованій сторонами редакції та з огляду на ту обставину, що в тексті Мирової угоди не відображено, що визнана сторонами сума заборгованості 197 744,29 грн стосується виключно спірного в даній справі періоду (січень 2022 року вересень 2023 року включно) спотворюватиме дійсний стан розрахунків між сторонами та впливатиме, в тому числі, й на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 у справі №260/4815/22.
Окрім того, умови п. 5 Мирової угоди суперечать умовам Договору оренди в частині строку сплати орендної плати (щомісячно), що без внесення змін до Договору оренди не допускається.
Суд зазначає, що у Мировій угоді з метою припинення спору повинно бути відображено всі питання позовних вимог. Якщо сторони погодили між собою прощення боргу, то про це повинно бути зазначено в мировій угоді в якій сумі та з яких обґрунтованих підстав відбувається прощення боргу. Умови мирової угоди мають бути викладені чітко та недвозначно для того, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання.
В той же час, проаналізувавши пункти 7, 8 Мирової угоди щодо врегулювання сторонами спірних правовідносин в частині розірвання Договору оренди та повернення земельної ділянки з оренди, суд констатує, що Мировою угодою чітко та однозначно не врегульовано позовні вимоги прокурора про розірвання договору оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку, позаяк сама по собі добросовісність чи недобросовісність виконання Мирової угоди є оціночним поняттям, яке є відмінним від належності виконання умов такої Мирової угоди.
Більше того, відкладальна умова щодо відмови позивача від вимог про розірвання договору оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку у випадку «добросовісного» виконання Орендарем Мирової угоди (п. 8 Мирової угоди) могла б вирішувати спірні правовідносини (в цій частині) у випадку зазначення їх чіткого врегулювання в протилежному випадку, альтернативою чого при «недобросовісному» виконанні Орендарем умов Мирової угоди могло б бути безумовне розірвання Договору оренди та встановлення чіткого обов`язку Виробничо-комерційної фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Титан ЛТД» повернути з оренди земельну ділянку, а не зазначення в п. 7 Мирової угоди права Орендодавця повторно ініціювати судовий спір щодо такого розірвання та повернення земельної ділянки, який і так наразі вже розглядається в Господарському суді.
Позатим, як положення п. 10 Мирової угоди, так і приписи ч. 3 ст. 231 ГПК України не допускають повторного звернення до суду з позовом про той самий предмет і з тих же підстав, що у випадку закриття провадження у даній справі у зв`язку з затвердженням мирової угоди унеможливить повторне звернення Орендодавця з відповідними вимогами в разі «недобросовісного» виконання Мирової угоди.
Таким чином, суд констатує, що сторони остаточно не врегулювали правовідносини щодо розірвання договору оренди земельної ділянки та її повернення з оренди, а, отже, умови мирової угоди можуть призвести до виникнення нового спору, тому така угода не може бути затверджена судом.
Окрім того, суд зазначає, що земельна ділянка, надана у користування відповідачу, - перебуває на адміністративній території Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області та згідно з умовами Договору оренди земельної ділянки від 25 жовтня 2004 року Холмківська сільська рада є отримувачем коштів за її використання.
За змістом ст. 14.1.147, ст. 265.1.3, ст. 10.1.1 Податкового кодексу України плата за землю є місцевим податком.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 69 Бюджетного кодексу України визначено, що до доходів загального фонду бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів належить податок на майно, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування. Згідно Класифікації доходів бюджету, затвердженої наказом |Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 14, орендна плата за землю з юридичних осіб (код доходів бюджетної класифікації 18010600) є складовою податку на майно.
Частиною 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Згідно положень ч. 1 вказаної статті органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свого діяльність відповідно до закону.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, сформованою за наслідками розгляду справи № 6-824цс16 (постанова від 1 1.05.2016), дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового врегулювання безпосередньо належить до інтересів держави.
Таким чином, ненадходження коштів зі сплати орендної плати, |надходження їх несвоєчасно та не в повному розмірі призводить до спричинення шкоди державним інтересам та підриву основ фінансово-економічної діяльності держави та економічної безпеки держави в цілому.
В даному випадку дії Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області при укладенні мирової угоди не відповідають інтересам територіальної громади Холмківської сільської ради і порушують охоронювані законом інтереси громади в інтересах якої і подано даний позов прокурором, що заперечує проти затвердження судом Мирової угоди.
Відповідна правова позиція за схожих обставин справи зазначена в постанові Західного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у справі №907/386/21.
Слід зазначити, що Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов`язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов`язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини твердо врегульовано законом і вони не можуть змінюватись волевиявленням сторін.
Крім того, для затвердження мирової угоди суду необхідно дослідити умови мирової угоди на предмет того, чи відповідають ці умови закону, чи не порушуються права або охоронювані законом інтереси інших осіб, чи не є такі умови не виконуваними, а також чи відповідають дії представників сторін мирової угоди інтересам осіб, яких вони представляють, оскільки порушення будь-якої з наведених вимог є безумовною підставою для відмови у затвердженні мирової угоди і, як наслідок, виключає закриття провадження у справі з цих підстав.
Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 04.08.2022 у справі № 909/170/20.
З урахуванням викладеного, в задоволенні заяв Виробничо-комерційної фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Титан ЛТД» від 07.06.2024 та Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 13.06.2024 про визнання мирової угоди, укладеної 31.05.2024 на підставі рішення 37 сесії VIII скликання Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області №1953/УШ-2024 від 31.05.2024, як і у затвердженні мирової угоди, укладеної 31.05.2024 між сторонами в справі належить відмовити.
Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки наявних в матеріалах справи доказів.
ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Правова позиція прокурора, позивача.
Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем умов Договору оренди земельної ділянки від 25.10.2004 (з урахуванням Додаткових угод від 01.02.2013, 20.11.2017) в частині сплати орендної плати за період з січня 2022 року по вересень 2023 року включно, внаслідок чого станом на 29.12.2023 (дата оформлення позовної заяви) за ним рахується заборгованість по орендній платі в розмірі 197 744,29 грн з вимогами про стягнення якої прокурором заявлено даний позов до господарського суду.
Окрім того, у зв`язку з систематичною несплатою відповідачем орендної плати прокурор просить суд розірвати Договір оренди земельної ділянки від 25.10.2004 та зобов`язати відповідача повернути Холмківській сільській раді Ужгородського району Закарпатської області земельну ділянку за кадастровим номером 2124887403:02:001:0028, площею 0,46 га, розташованої на пл. Енді Воргола (пл. Жовтнева) у с. Минай Ужгородського району Закарпатської області.
Холмківська сільська рада відповідно до листа від 06.03.2024 № 219/02-23 підтримує позовні вимоги в частині стягнення боргу з орендної плати.
Заперечення (відзив) відповідача
Відповідач не подав відзиву на позовну заяву. При цьому, згідно з письмовими поясненнями від 01.04.2024 відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог. Зазначає, що застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Пояснює, що відповідачем з моменту укладення договору справно сплачувалась орендна плата, однак через обмежувальні заходи пов`язані з коронавірусною інфекцією, а в подальшому через агресію російської федерації проти України, що супроводжувалася активними бойовими діями виникла невелика заборгованість, яка буде погашена до закінчення судового процесу.
Доводить, що оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України, а іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.
Звертає увагу, що у вказаній справі відсутні підтвердження щодо завдання шкоди та збитків; недосягнення цілі і мети договору; того, на що Холмківська сільська рада розраховувала або що не отримала при укладенні Договору оренди землі, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати, а відтак і відсутні підстави вважати, що з боку відповідача нанесена шкода, оскільки, здійснивши погашення заборгованості по орендній платі, позивач не позбавлений на даний час того, на що він розраховував при укладені договору.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
25 жовтня 2004 року між Холмківською сільською радою, як Орендодавцем та Виробничо-комерційною фірмою у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Титан ЛТД», як Орендарем укладено Договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір), за умовами п. 1.1. якого Орендодавець на підставі проекту зміни цільового призначення земельної ділянки для будівництва салону-магазину передає в оренду, а Орендар, в свою чергу, приймає в строкове користування земельну ділянку, яка знаходиться в с. Минай, пл. Жовтнева, площею 0,46 га.
Термін дії Договору сторонами визначено в його п. 2.2., за якими Договір укладається на термін 50 років, починаючи з дати його реєстрації.
Договір оренди земельної ділянки від 25.10.2004 зареєстрований в УРЦДЗК, 25.10.2004, про що у Книзі державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за №0404071000055.
Право оренди Виробничо-комерційної фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Титан ЛТД» земельної ділянки кадастровий номер 2124887403:02:001:0028 зареєстроване 18.04.2014 в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про що свідчить долучена до позовної заяви Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав №359022977 від 19.12.2023 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.04.2014, індексний номер 12590796).
01 лютого 2013 Орендодавцем та Орендарем укладено Додаткову угоду до Договору, відповідно до якої внесено зміни до п.п. 1.1., 2.3. Договору в частині визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати.
Крім того, 20.11.2017 між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору, за яким умови Договору викладено в новій редакції, зокрема, відповідно до п. 1.1. Договору (в редакції Додаткової угоди від 20.11.2017) Орендодавець надає на підставі рішень Холмківської сільської ради XV сесії IV скликання від 09.07.2004, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 2124887403:02:001:0028 несільськогосподарського призначення, яка знаходиться в с. Минай, пл Енді Воргола (пл. Жовтнева) Ужгородського району Закарпатської області.
За змістом п.п. 2.1., 2.2. Договору (в редакції Додаткової угоди від 20.11.2017) земельна ділянка передається в оренду для обслуговування салону-магазину. Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. В оренду передається земельна ділянка площею 0,46 га. Договір укладено строком дії до 25.10.2054 року.
Пунктом 2.3. Договору (в редакції Додаткової угоди від 20.11.2017) річна орендна плата вноситься Орендарем виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності Орендаря в розмірі 5% на рік від грошової оцінки земельної ділянки на підставі витягу з технічної документації (або довідки) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки шляхом перерахування коштів на рахунок Орендодавця. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції (коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель).
Річна орендна плата становить 107 345,15 грн. Орендна плата вносить щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати 8945,43 грн на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 10 числа, наступного за звітним місяця.
Розмір орендної плати переглядається один раз у два роки, а також у разі зміни умов гсоподарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, в інших випадках передбачених законом.
Прокурор в позовній заяві та згідно з поданим розрахунком заборгованості по орендній платі (який надано прокурору згідно з листом Холмківської сільської ради від 01.12.2023 за №1465/02-23) стверджує, що відповідач, як Орендар земельної ділянки, площею 0,46 га, кадастровий номер 2124887403:02:001:0028, розташованої на пл. Енді Воргола (пл. Жовтнева) у с. Минай Ужгородського району Закарпатської області, - не виконував належним чином взяті на себе зобов`язання, а саме не оплачував у визначений Договором строк орендну плату за користування земельною ділянкою за період з січня 2017 року по вересень 2023 року, в результаті чого заборгованість Виробничо-комерційною фірмою у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Титан ЛТД» за період з 01.01.2022 по 30.09.2023 становить 197 744,29 грн, з вимогами про стягнення яких прокурором заявлено даний позов до господарського суду.
При цьому, за встановленими у справі обставинами, заборгованість по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,46 га, кадастровий номер 2124887403:02:001:0028, розташованої на пл. Енді Воргола (пл. Жовтнева) у с. Минай Ужгородського району Закарпатської області за період з 2018 по 2021 рік включно була предметом судового розгляду Закарпатським окружним адміністративним судом, рішенням якого від 13.12.2022 у справі №260/4815/22 задоволено позовні вимоги та стягнуто з Виробничо-комерційної фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Титан ЛТД» 310 257,79 грн орендної плати за вказаний період.
Згідно з листами Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 27.03.2023 №447/02-23, віл 12.09.2023 №1183/02-23 орган місцевого самоврядування неодноразово просив Орендаря вжити невідкладних заходів з погашення заборгованості по сплаті орендної плати за Договором, яка на час оформлення листів становила 358 535,31 грн та 298 080,32 грн відповідно.
Доказів надання відповідей на означені листи або їх виконання в повному обсязі відповідачем суду не надано.
Рішенням XVIII сесії VIII скликання Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 14.07.2022 №1147/VIII-2022 у зв`язку з систематичною несплатою орендної плати Виробничо-комерційною фірмою у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Титан ЛТД» постановлено звернутися до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою про розірвання Договору оренди земельної ділянки площею 0,46 га, кадастровий номер 2124887403:02:001:0028, розташованої на пл. Енді Воргола (пл. Жовтнева) у с. Минай Ужгородського району Закарпатської області та доручено сільському голові звернутися з відповідним позовом до суду про розірвання договору, повернення земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі.
При цьому, за встановленими у справі обставинами, які визнаються усіма учасниками справи в реквізитах Договору оренди згідно з п. 1 рішення Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 14.07.2022 №1147/VIII-2022 допущено описку та зазначено невірний номер договору оренди, який підлягає розірванню.
Умови зміни, припинення, розірвання Договору визначені сторонами в розділі IV Договору, новою редакції якого (відповідно до Додаткової угоди від 20.11.2017) визначено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін та у разі змін до земельного законодавства. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір розв`язується в судовому порядку.
Дія договору оренди припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є несплата орендної плати згідно чинного законодавства.
Відповідно до п. 2.4. Договору (в редакції Додаткової угоди від 20.11.2017) після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві земельні ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Прокурор, з урахуванням наявних фактів систематичної несплати відповідачем орендної плати та, з огляду на наявне рішення органу місцевого самоврядування (Орендодавця) від 14.07.2022 №1147/VIII-2022, яке залишилося нереалізованим сільським головою, просить суд розірвати Договір оренди землі від 25.10.2004 та зобов`язати відповідача повернути Холмківській сільській раді Ужгородського району Закарпатської області земельну ділянку за кадастровим номером 2124887403:02:001:0028, площею 0,46 га, розташованої на пл. Енді Воргола (пл. Жовтнева) у с. Минай Ужгородського району Закарпатської області.
ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ
Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах, суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Виходячи з вимог п.п.1, 2 ч.1 ст. З Закону України «Про прокуратуру», діяльність органів прокуратури ґрунтується на засадах верховенства права та законності.
Відповідно до частини 3 статті 23 цього ж нормативно-правового акту, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.
Суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 №15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення частини другої статті 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).
Ці міркування Конституційний Суд зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Відтак, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає суду підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
При цьому, суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Як вбачається із матеріалів справи, позов заявлено прокурором в межах наданих йому законодавством повноважень в інтересах держави в особі Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, яка є власником орендованої за Договором земельної ділянки кадастровий номер 2124887403:02:001:0028, оскільки така була обізнана про факт порушення відповідачем вимог договору оренди в частині систематичної несплати орендної плати, не реалізувала власне рішення від 14.07.2022 №1147/VIII-2022 про звернення до суду з позовом про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, а також беручи до уваги той факт, що це порушує її право на законне очікування отримання місцевим бюджетом грошових коштів у вигляді орендної плати за землю, внаслідок чого завдаються економічні збитки державі, однак, не вживає відповідних заходів.
Відповідно до надіслано в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» запитів 21.09.2022 за №07.53-104-5920 вих.22, від 13.01.2023 №07.53-107-290 вих-23, від 15.06.2023 №07.53-107-4665 вих-23, 06.11.2023 №07.53-107-8699 вих-23 на адресу Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, прокурор просив повідомити про актуальний стан розрахунків з місцевим бюджетом, зокрема, за укладеним з відповідачем Договором, надати підтверджуючі документи та повідомити про вжиття органом місцевого самоврядування заходів реагування щодо стягнення заборгованості за Договором оренди від 25.10.2004 з метою захисту економічних інтересів територіальної громади та надати підтверджуючі документи та розрахунок заборгованості.
Однак, листами від 07.10.2022 № 02-24/2905, від 22.02.2023 №02-24/379, від 30.06.2023 №02-24/1883, від 20.11.2023 №02-24/3353, від 01.12.2023 №1465/02-23 Холмківська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області повідомила про наявність у відповідача заборгованості по сплаті орендної плати із зазначенням її розміру на час підготовки таких листів, надала прокурору підтверджуючі стан виконання Договору додаткові документи (зокрема й розрахунок заборгованості) та зазначила, що у спірних правовідносинах органом місцевого самоврядування прийнято рішення від 14.07.2022 №1147/VIII-2022 про розірвання Договору та підготовлено позовну заяву до Господарського суду. В той же час, доказів подання позовної заяви органом місцевого самоврядування самостійно матеріали справи не містять, а згідно з базою даних «Діловодство спеціалізованого суду» Холмківською сільською радою відповідний позов не подано.
Зазначене є доказом нездійснення захисту інтересів держави суб`єктом владних повноважень та вказує на наявність підстав для застосування представницьких повноважень прокурором, адже, відповідно до вимог чинного національного законодавства та практики Європейського суду з прав людини, факт не звернення відповідного суб`єкта владних повноважень, на якого покладено обов`язок захисту інтересів держави, до суду з відповідною позовною заявою, незалежно від наявності чи відсутності коштів на сплату судового збору, свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів держави таким суб`єктом владних повноважень.
Так, прокурором, в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» листом від 22.12.2023 №07.53-107-10117 вих-23 повідомлено Холмківську сільську раду Ужгородського району Закарпатської області, що з метою захисту інтересів держави будуть вживатися заходи представницького характеру у зв`язку з необхідністю захисту порушених інтересів держави в суді.
Зазначене узгоджується з позицією Великої палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 26.05.2020 у справі 912/2385/18, згідно з якою, звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокурату», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджувані порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Окрім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 в справі № 903/129/18 зазначала, що сам факт не звернення до суду суб`єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Отже, із наведеного вбачається, що прокурор у поданій позовній заяві правомірно зазначив, що Холмківською сільською радою Ужгородського району не здійснювався належним чином захист інтересів держави у даних спірних правовідносинах, а відтак ним доведені належним чином підстави для звернення з відповідним позовом до суду в інтересах держави в особі визначеного прокурором позивача, а заперечення відповідача 2 в цій частині відхиляються судом.
Щодо вимог про стягнення орендної плати.
За змістом ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оренду землі» об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом (ст. 4 Закону України «Про оренду землі»).
Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України (надалі ЗК України) визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини дев`ятої статті 93 ЗК України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом. Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
За змістом пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 13 Закону «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст. 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).
Матеріали справи свідчать, що земельна ділянка кадастровий номер 2124887403:02:001:0028 надавалася в оренду відповідачу Виробничо-комерційній фірмі у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Титан ЛТД» на підставі рішення Холмківської сільської ради XV сесії IV скликання від 09.07.2004 та відповідно до Договору оренди земельної ділянки від 25.10.2004 зі строком дії даного договору (в редакції Додаткової угоди від 20.11.2017), - до 25 жовтня 2054 року.
Вказані обставини визнаються всіма учасниками справи.
Також, за встановленими у справі обставинами відповідно до рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 у справі №260/4815/22, яке на підставі ч. 4 ст. 75 ГПК України є преюдиційним стосовно відповідача у даній справі, заборгованість Виробничо-комерційної фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Титан ЛТД» по сплаті орендної плати за Договором за період з 2018 по 2021 рік становила 310 257,79 грн.
При цьому, відповідно до частини першої статті 15 Закону «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі.
Предметом позовних вимог у даній справі прокурором визначено стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендної плати за період з січня 2022 року по вересень 2023 року включно у сумі 197 744,29 грн.
При цьому, відповідно до долученого прокурором до позовної заяви розрахунку заборгованості по орендній платі (який надано прокурору згідно з листом Холмківської сільської ради від 01.12.2023 за №1465/02-23), щомісячний розмір орендної плати в 2022 році прокурором обраховано в сумі 8847,63 грн (виходячи з річного розміру орендної плати на 2022 рік 106 171,45 грн), а в 2023 році 10 174,76 грн (виходячи з річного розміру орендної плати на 2023 рік 122 097,12 грн), а зміна відповідного розміру орендної плати прокурором відповідно до наданих суду пояснень пов`язується з її індексацією в 2022-2023 роках.
Згідно зі статтею 21 Закону «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
З наведених норм права вбачається, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Відповідно до пункту 288.4 статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Індексація нормативної грошової оцінки земель передбачена пунктом 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, відповідно до якого для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель (п. 289.2 ст. 289 ПК України). Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Отже, нормами Податкового кодексу України не передбачено проведення індексації орендної плати, натомість індексації підлягає нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Зміна нормативної грошової оцінки внаслідок індексації є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками. Зазначене не тягне автоматичної зміни умов договорів щодо розміру орендної плати.
Аналогічну правову позицію Верховного Суду викладено у постановах від 30.03.2018 у справі № 916/3236/16, від 01.10.2018 у справі № 916/3233/16, від 19.12.2019 у справі № 922/1137/19, від 16.03.2020 у справі №922/1658/19.
Відповідно до частини 5 статті 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру, зокрема земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (частина 2 статті 20 Закону України «Про оцінку земель»).
Відповідно до наведених вище положень чинного законодавства нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який не може бути меншим, ніж встановлено положеннями статті 288 Податкового кодексу України.
Частинами першою - третьою статті 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Згідно з пунктом 288.5. статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.
Тобто, чинне законодавство не встановлює конкретний розмір орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначений в договорі оренди. Податковий кодекс України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому саме договором оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати.
Так, судом встановлено, що відповідно до пункту 2.3. Договору (в редакції Додаткової угоди від 20.11.2017) річна орендна плата становить 107 345,15 грн. Орендна плата вносить щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати 8945,43 грн на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 10 числа, наступного за звітним місяця.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.
Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку.
Відповідно до ч.2 ст.632 ЦК України, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Як зазначено вище, сторонами Договору в його п. 2.3. Договору (в редакції Додаткової угоди від 20.11.2017) погоджено, що розмір орендної плати переглядається один раз на два роки у разі: зміни умов гсоподарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, в інших випадках передбачених законом.
Водночас, згідно з розділом IV Договору (в редакції Додаткової угоди від 20.11.2017) зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення згоди щодо зміни умов Договору спір вирішується в судовому порядку.
Чинним законодавством також не передбачено положень про зміну розміру орендної плати за користування орендованим майном саме з моменту таких змін, а надається право сторін правовідносин у подальшому ініціювати внесення відповідних змін до договору.
Отже, до моменту внесення змін до договору оренди, в тому числі за рішенням суду, орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату в розмірі, передбаченому чинним договором оренди (аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 15.02.2018 у справі №916/1578/15-г, від 09.06.2020 у справі №911/2658/18).
При цьому матеріали справи не містять доказів того, що прокурор та/або позивач вживав заходів та дій щодо зміни умов договору в частині перегляду розміру орендної плати за землю в 2022-2023 роках та пропонував відповідачу розглянути проект додаткової угоди щодо збільшення розміру орендної плати (в тому числі в судовому порядку), у зв`язку зі зміною розміру нормативно-грошової оцінки земельної ділянки чи проведенням її індексації, оскільки саме по собі проведення нової нормативно-грошової оцінки земельної ділянки не може зумовлювати автоматичну зміну розміру земельної плати.
Отже, судом встановлено, що господарські відносини між сторонами є договірними, а не контролюючими, при цьому прокурор не навів доводів та доказів на підтвердження існування у відповідача обов`язку самостійно щорічно змінювати розмір орендної плати, а зміст п. 2.3. Договору (в редакції Додаткової угоди від 20.11.2017), що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності здійснюється з урахуванням індексу інфляції, визначеного законодавством є дублюванням змісту приписів ч. 3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на час укладення Додаткової угоди від 20.11.2017 до Договору) та не свідчить про погодження сторонами порядку індексації, визначення орендної плати за базовий місяць оренди, з урахування індексу інфляції щодо якого здійснюється подальша індексація орендної плати за кожен місяць окремо (по наростаючому підсумку).
Суд зауважує, що з урахуванням умов Договору, зокрема, встановленої в п. 2.3. чіткої суми орендної плати за рік та місяць оренди, здійснення прокурором та/або позивачем індексації орендної плати та/або зміна нормативної грошової оцінки можуть бути підставами для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками(в тому числі в судовому порядку). Зазначене не тягне автоматичну зміну умов договорів щодо розміру орендної плати.
З огляду на викладене, оскільки, прокурором не доведено належними та допустимими доказами внесення змін до Договору оренди та, відповідно, наявності у відповідача обов`язку зі сплати орендної плати за користування орендованою земельною ділянкою у 2022-2023 роках виходячи з збільшеного розміру орендної плати, позовні вимоги, заявлені прокурором до відповідача підлягають частковому задоволенні в розмірі орендної плати визначеної Договором (107 345,15 грн на рік та 8945,43 грн на місяць).
Так, матеріалами справи встановлено, що відповідачем в порушення умов Договору оренди земельної ділянки від 25.10.2004 не сплачено орендну плату за користування земельною ділянкою за період з січня 2022 року до вересня 2022 року включно, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що на час розгляду справи в суді за Виробничо-комерційної фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Титан ЛТД» рахується заборгованість по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою кадастровий номер 2124887403:02:001:0028, площею 0,46 га, розташованої на пл. Енді Воргола (пл. Жовтнева) у с. Минай Ужгородського району Закарпатської області в розмірі 187 854,03 грн, що не спростовано відповідачем, а тому позовні вимоги прокурора в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.
В задоволенні вимог про стягнення з відповідача 9890,26 грн належить відмовити за недоведеністю.
Щодо розірвання договору.
За загальним правилом, встановленим статтею 188 ГК України, розірвання господарського договору в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.
Зокрема, за змістом частин 3 та 4 статті 31 Закону України «Про оренду землі» землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.
Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
Іншим критерієм істотного порушення договору є розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.
Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
Як зазначено у постанові Верховного суду від 16.05.2018 у справі №920/817/17 у кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 18.09.2013 у справі N 6-75цс13.
Водночас, нормами статей 24, 25 Закону України «Про оренду землі» визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.
Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
У постанові від 06.03.2019 у справі № 183/262/17 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначив, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У постанові Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 914/374/21 зазначено таке:
Таким чином, аналіз вище вказаних норм права та практики їх застосування дає можливість зробити висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).
При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Тобто систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору (постанови Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 925/549/17, від 06.03.2019 у справі № 183/262/17, від 31.07.2020 у справі № 479/1073/18, від 07.10.2020 у справі № 313/780/19, від 10.02.2021 у справі № 923/1001/19).
При цьому, у постанові від 23.03.2021 у справі № 922/2754/19 Верховний Суд дійшов висновку, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в подальшому (після звернення з позовом про розірвання договору), а у постанові від 10.11.2021 у справі № 175/642/19 Верховний Суд вказав, що тлумачення пункту «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України, частини другої статті 651 Цивільного кодексу України свідчить, що несплата орендної плати охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо). Подібний правовий висновок викладено також у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 293/1011/16-ц.
Таким чином, наявність чи відсутність заборгованості з орендної плати, яка виникла у зв`язку із систематичним порушенням договору оренди щодо сплати орендної плати, що може бути підставою для розірвання такого договору, встановлюється судом саме на момент подання позову про розірвання договору оренди (постанова Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 914/374/21).
За встановленими у справі обставинами, розділом IV Договору (в редакції Додаткової угоди від 20.11.2017) визначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається, а умовами розірвання договору в односторонньому порядку є несплата орендної плати згідно чинного законодавства.
Як обґрунтовано зазначає прокурор, укладаючи Договір оренди землі, орган місцевого самоврядування розраховує, перш за все, на те, що орендар буде систематично вносити плату за використання орендованого майна.
Натомість, позивач протягом тривалого періоду (починаючи з 2017 року й принаймні по вересень 2022 року) у повному обсязі орендні платежі не одержує та не має можливості надати спірний об`єкт в оренду будь-яким іншим юридичним або фізичним особам задля належного та систематичного отримання надходжень до місцевого бюджету у вигляді орендної плати.
Вказана обставина не заперечується, який, однак, у письмових поясненнях звертає увагу, що ним до закінчення розгляду справи в суді буде здійснено повне погашення заборгованості по оренді, доказів чого Виробничо-комерційною фірмою у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Титан ЛТД» суду не надано, а зміст відхиленої судом Мирової угоди та матеріали справи в їх сукупності свідчать про наявність заборгованості зі сплати орендної плати за Договором, окрім спірного у даній справі періоду (січень 2022 року-вересень 2023 року) також і за попередні періоди, зокрема невиконаним є в повній мірі і рішення Закарпатського окружного адміністративного суду, від 13.12.2022 у справі №260/4815/22, що безумовно свідчить про систематичність несплати (несвоєчасної сплати) відповідачем орендної плати за Договором.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги встановлене судом систематичне порушення відповідачем істотних умов Договору щодо сплати орендної плати, зважаючи що право на одностороннє розірвання Договору оренди землі від 25.10.2004 за наведених обставин визначене сторонами в розділі IV Договору (в редакції Додаткової угоди від 20.11.2017) та реалізоване Орендодавцем шляхом прийняття рішення від 14.07.2022 №1147/VIII-2022, а відтак, позовні вимоги прокурора про розірвання Договору оренди землі від 25.10.2004 задовольняються судом як правомірні та обґрунтовані, а заперечення відповідача в цій частині відхиляються судом за необґрунтованістю.
Щодо повернення орендованого майна.
Частиною 4 статті 291 ГК України встановлено, що правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Так, відповідно до частини 1 статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
За змістом статті 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.
Пунктом 2.4. Договору (в редакції Додаткової угоди від 20.11.2017) сторонами визначено, що після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві земельні ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується в судовому порядку.
Здійснені Орендарем без згоди Орендодавця витрати на поліпшення орендованої земельної ділянки, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди цій ділянці, не підлягають відшкодуванню.
Поліпшення стану земельної ділянки, проведені орендарем за письмовою згодою з Орендодавцем землі підлягають (не підлягають) відшкодуванню. Умови, обсяги і строки відшкодування Орендарю витрат за проведене ним поліпшення стану земельної ділянки визначаються окремою угодою.
Орендар не має права на відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання Орендодавцем зобов`язань, передбачених цим договором.
Збитками вважаються фактичні втрати, яких Орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору Орендодавцем, а також витрати, які Орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права; доходи, які Орендар міг би реально отримати в разі належного виконання Орендодавцем умов договору.
Розмір фактичних витрат Орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.
Таким чином, суд приходить до висновку, що внаслідок розірвання Договору у судовому порядку, відповідач зобов`язаний повернути органу місцевого самоврядування орендовану земельну ділянку у стані, не гіршому ніж на час її одержання в оренду, у зв`язку з чим позов прокурора про зобов`язання Виробничо-комерційну фірму у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Титан ЛТД» повернути Холмківській сільській раді Ужгородського району Закарпатської області земельну ділянку за кадастровим номером 2124887403:02:001:0028, площею 0,46 га, розташованої на пл. Енді Воргола (пл. Жовтнева) у с. Минай Ужгородського району Закарпатської області, - є таким, що підлягає до задоволення судом.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають до часткового задоволення судом.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати прокурора по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на прокурора та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 192, 221, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Виробничо-комерційної фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Титан ЛТД» (89422, с. Минай Ужгородського району Закарпатської області, вул. Слов`янська, буд. 1, код ЄДРПОУ 22104771) на користь Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (89422, с. Холмок Ужгородського району Закарпатської області, вул. Свободи, буд. 50, код ЄДРПОУ 22096259) 187 854,03 грн (сто вісімдесят сім тисяч вісімсот п`ятдесят чотири гривні 03 копійки) заборгованості з орендної плати за період з січня 2022 року по вересень 2023 року включно.
3. Розірвати Договір оренди землі від 25.10.2004, укладений між Холмківською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області (89422, с. Холмок Ужгородського району Закарпатської області, вул. Свободи, буд. 50, код ЄДРПОУ 22096259) та Виробничо-комерційною фірмою у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Титан ЛТД» (89422, с. Минай Ужгородського району Закарпатської області, вул. Слов`янська, буд. 1, код ЄДРПОУ 22104771) щодо оренди земельної ділянки за кадастровим номером 2124887403:02:001:0028, площею 0,46 га, розташованої на пл. Енді Воргола (пл. Жовтнева) у с. Минай Ужгородського району Закарпатської області.
4. Зобов`язати Виробничо-комерційну фірму у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Титан ЛТД» (89422, с. Минай Ужгородського району Закарпатської області, вул. Слов`янська, буд. 1, код ЄДРПОУ 22104771) повернути Холмківській сільській раді Ужгородського району Закарпатської області (89422, с. Холмок Ужгородського району Закарпатської області, вул. Свободи, буд. 50, код ЄДРПОУ 22096259) земельну ділянку за кадастровим номером 2124887403:02:001:0028, площею 0,46 га, розташованої на пл. Енді Воргола (пл. Жовтнева) у с. Минай Ужгородського району Закарпатської області.
5. В решті позову відмовити.
6. В задоволенні заяв Виробничо-комерційної фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Титан ЛТД» від 07.06.2024 та Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 13.06.2024 про визнання мирової угоди, укладеної 31.05.2024 на підставі рішення 37 сесії VIII скликання Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області №1953/УШ-2024 від 31.05.2024, - відмовити.
7. Відмовити у затвердженні мирової угоди, укладеної 31.05.2024 між Холмківською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області та Виробничо-комерційною фірмою у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Титан ЛТД».
8. Стягнути з Виробничо-комерційної фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Титан ЛТД» (89422, с. Минай Ужгородського району Закарпатської області, вул. Слов`янська, буд. 1, код ЄДРПОУ 22104771) на користь Закарпатської обласної прокуратури (88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2А, код ЄДРПОУ 02909967) 8185,81 грн (вісім тисяч сто вісімдесят п`ять гривень 81 копійку) у повернення сплаченого судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.
Повне судове рішення складено та підписано 20 червня 2024 року.
СуддяЛучко Р.М.
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 14.06.2024 |
Оприлюднено | 24.06.2024 |
Номер документу | 119867227 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про невиконання або неналежне виконання зобов’язань що виникають з договорів оренди |
Господарське
Господарський суд Закарпатської області
Лучко Р.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні