Рішення

від 10.06.2024 по справі 908/1045/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/67/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2024 Справа № 908/1045/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Соколові А.АВ., розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику представників сторін справу № 908/1045/24

За позовом: Приватного підприємства Легенда Плюс (електронна пошта: legplus@ukr.net; пр. Мануйлівський, буд. 73, оф. 712, м. Дніпро, 49081; код ЄДРПОУ 32058093)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Титан Технікс (електронна пошта: promgtz@gmail.com; 3337887@gmail.com; вул. Шкільна, буд. 4, м. Запоріжжя, 69095; код ЄДРПОУ 41181769)

про стягнення 69 608,40 грн.

СУТЬ СПОРУ:

08.04.2024 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного підприємства Легенда Плюс до Товариства з обмеженою відповідальністю Титан Технікс про стягнення 69 608,40 грн.

08.04.2024 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.04.2024 у справі №908/1045/24 позовна заява прийнята судом до розгляду. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, розгляд справи по суті розпочати з 07.05.2024р.

Відповідно до частин 2 і 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Повідомлення про розгляд справи з викликом представників сторін до суду не надходило.

10.06.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що На підставі укладеного 12 липня 2022 року між ПП «Легенда Плюс», як Покупцем, та ТОВ «Титан Технікс» як Постачальником Договіру поставки № 1207/1, Специфікації № 1 від 12 липня 2022 до нього ТОВ «Титан Технікс» було виставлено Рахунок-фактуру № СФ-01503 від 12 липня 2022 року на суму 123600,00 грн., з яких відповідно до умов пункту 5.1. Специфікації № 1 платіжним дорученням № 4999 ПП «Легенда Плюс» на розрахунковий рахунок ТОВ «Титан Технікс» було перераховано 103000,00 грн. в якості попередньої оплати за дозатор пневматичний. Кінцевим строком поставки Товару згідно пункту 3 Специфікації було 24 серпня 2022 року. Проте, відповідачем Товар поставлено в цей строк не було та порушено умови договору щодо строку поставки Товару на 54 календарних дня. (з 25.08.2022 по 18.10.2022). Згідно умов пункту 6.2. Договору за порушенням терміну поставки Товару Постачальник має сплатити Покупцю штраф 6 674,40 грн. 10 лютого 2023 року ПП «Легенда Плюс» на адресу ТОВ «Титан Технікс» за вих.№115/23 було направлено Акт рекламації а 13 лютого 2023 року претензію про постачання неякісного товару за вих. №116/23, з вимогою повернення суми передплати у розмірі 103 000,00 грн. та прийняти повернення Товару протягом 7 календарних днів з дати надання Акту рекламації та Претензії. У відповідь на претензію 27.02.2023 року від ТОВ «Титан-Технікс» на адресу ПП «Легенда Плюс» надійшов лист за вих.№2702-1, в якому гарантувалось повернення коштів до 31.03.2023; просили привести обладнання до нормального стану, провести очистку від матеріалу, який намагались дозувати. Але, кошти передплати своєчасно повернуто не було. Лише 15 березня 2023 року ПП «Легенда Плюс» за видатковою накладною (повернення) №ВП-0000001 повернуло ТОВ «Титан Технікс» товар, чим було порушено строк повернення суми передплати за Товар, який сплив 20 лютого 2023 року. Тільки після направлення ПП «Легенда Плюс» чергового Листа-претензії № 119/23 від 10.05.2023 року з вимогою здійснити розрахунок протягом 3 днів, ТОВ «Титан Технікс» було повернуто з суми передоплати за товар 90 000 гривень. Таким чином, сума основного боргу ТОВ «Титан Технікс» перед ПП «Легенда Плюс» складає 13 000,00 грн. Посилаючись на умови Договору, ст.ст.193, 216, 222, 265 Господарського Кодексу України, ст.ст.526, 536, 655,712 Цивільного Кодексу України, просить стягнути з відповідача 69 608 грн. 40 коп., в тому числі: 13000 грн.00 коп. основного боргу, 6 674 грн.40 коп. штраф за порушення термінів поставки, 49 934 грн. 40 коп. штраф за порушення грошових зобов`язань по поверненню суми передоплати.

У відзиві на позовну заяву Відповідач вказав, що позивач надав копію договору поставки до позовної заяви і в пункті 6.3 цього договору немає відсилки на пункт 2.2. договору, а є відсилка на пункт 2.3 договору. Пунктом 6.3 договору передбачено сплату/ неустойки саме за «порушення терміну повернення загальної вартості неякісного (некомплектного) товару», а не за порушення грошових зобов`язань по поверненню суми передплати. У пункті 5.1 специфікації №1 до цього договору поставки зазначено, що «передплата в розмірі 80% від загальної вартості Товару, за цією Специфікацією, сплачується Покупцем протягом 5 банківських днів від дати підписання Договору Сторонами та отримання рахунку, 20% від загальної вартості Товару сплачується по факту отримання Товару». Сторони передбачали у пункті 6.3 Договору неустойку саме за порушення терміну повернення загальної вартості неякісного (некомплектного) товару, а не за порушення повернення суми передплати. Загальна сума вартості товару не була сплачена позивачем, а тому відповідач не порушував термін повернення загальної вартості товару, як це передбачено у пункті 6.3. Договору. Позивач здійснює нарахування цієї неустойки за період з 21.02.2023 по 31.03.2024 на всю загальну суму вартості товару в розмірі 123 600 грн., хоча відповідач повернув 90 000 грн. передплати з 103 000 грн. ще у 2023 році (30.05.2023 - 20 000 грн., 09.08.2023-20 000 грн., 31.08.2023 - 10 000 грн., 30.10.2023-40 000 грн., що складає 90 000 грн.). З урахуванням того, що карантин припинився 30.06.2023, то нарахування позивачем неустойки до 31.03.2024 є порушенням положень ч. 6 ст. 232 ГК України. Повернення позивачем товару відбулось 15.03.2023 і відповідач здійснив повне повернення суми передплати, як зазначалось раніше, наступним чином: 30.05.2023 - 20 000 грн., 09.08.2023 - 20 000 грн., 31.08.2023 - 10 000 грн., 30.10.2023 - 40 000 грн., 13 000 грн. -05.04.2024. Отже, позивач не має правових підстав для нарахування неустойки, із посилання на пункт 6.3 договору поставки. Відповідач частково визнав позовні вимоги та просить стягнути з відповідача на користь позивача 6 674 грн. 40 коп. неустойки за порушення термінів поставки товару, в іншій частині позовних вимог - відмовити.

Інших заяв по суті справи сторони до суду не направляли.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи без виклику представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

12 липня 2022 року між Приватним підприємством «Легенда Плюс», як Покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Титан Технікс» як Постачальником, було укладено Договір поставки № 1207/1, згідно якого:

1.1. Продавець зобов`язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити «Товар» в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в Специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього договору.

2.1.Прийом товару за кількістю, якістю та комплектності здійснюється на підставі видаткової накладної (акту прийому-передачі), при отриманні Товару на складі Покупця. Товар переходить у власність покупця при підписанні видаткової накладної (акту прийому-передачі).

2.2. У разі виявлення некомплектного Товару, дефектів (прихованих недоліків) або невідповідностей Товару належної якості. Покупець самостійно складає рекламаційний акт. Постачальник має право взяти участь у перевірці якості, кількості та комплектності Товару, що поставляється. Постачальник зобов`язаний замінити некомплектний / неякісний Товар протягом 7 календарних днів з дати отримання рекламаційного акта або повернути Замовнику загальну вартість неякісного / некомплектного Товару в зазначені терміни.

2.3. При приймання продукції Сторони керуються інструкціями про порядок приймання продукції ПТН і ТИП за кількістю і якістю № П-6, П-7.

3.1. Терміни та умови поставки вказуються в Специфікації на відповідну партію товару. Умови поставки Товару викладаються Сторонами згідно Міжнародних правил щодо тлумачення торгових термінів «Інкотермс» в редакції 2020 року.

3.4. Датою поставки Товару є дата позначки про отримання Товару Покупцем у видатковій накладній (акті прийому-передачі).

4.1 Ціна Товару вказується в Специфікаціях до цього Договору.

4.2 Загальна сума Договору визначається загальною вартістю Товару, що поставляється згідно умов даного Договору і Специфікацій до нього.

5.1. Терміни оплати Товару вказуються в Специфікаціях до цього Договору.

5.2. Покупець оплачує Товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

6.1. За порушення термінів оплати Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,1% д суми неоплаченого Товару за кожен день прострочення платежу.

6.2. За порушення терміну поставки Товару Постачальник сплачує Покупцю штрафну неустойку в розмірі 0,1% від загальної вартості несвоєчасно поставленого Товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

6.3. За порушення терміну заміни неякісного (некомплектного) Товару / терміну повернення загальної вартості неякісного (некомплектного) Товару, встановленого в п.2.3. цього Договору, постачальник сплачує Покупцеві штрафну неустойку в розмірі 0,1%, але не більше подвійної 5лікової ставки НБУ від загальної вартості неякісного (некомплектного) Товару за кожен день прострочення.

6.4. За поставку Товару неналежної якості при зриві термінів по заміні неякісного Товару, постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості Товару неналежної якості.

8.2. Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2022 року, а в частині виконання зобов`язань - до повного їх виконання Сторонами.

8.3. Якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодна із сторін не повідомила про намір його розірвати, він вважається пролонгованим на наступний календарний рік.

Згідно підписаної сторонами 12 липня 2022 року Специфікації № 1 до Договору №1207/1 від 12.07.2022 року поставці підлягав Товар на наступних узгоджених умовах:

1. Вартість продукції: Дозатор пневматичний ТТРР-1000УР, в кількості 1 шт. Загальна вартість Товару складає 123600,00 грн., в т.ч. ПДВ 20600,00 грн.

2. Товар поставляється Покупцеві згідно технічних вимог на даний вид Товару.

3. Термін поставки Товару: протягом 30 робочих днів від дати отримання Постачальником передоплати, зазначеної в п.5.1 даної Специфікації.

4. Товар відвантажується на умовах РСА, склад Перевізника в м. Покупця (Інкотермс 2020р.)

5. Строки та умови оплати Товару: 5.1) Передоплата в розмірі 80% від загальної вартості Товару, за цією Специфікації, сплачується Покупцем протягом 5 банківських днів від дати підписання Договору Сторонами та отримання рахунку, 20% від загальної вартості Товару сплачується по факту отримання Товару.

6. Дана Специфікація №1 від 12 липня 2022 року є невід`ємною частиною Договору № 1207/1 від 12 липня 2022 року.

7. Гарантійний термін на Товар складає 12 місяців з дати отримання.

12 липня 2022 року Відповідач надав Позивачу Рахунок-фактуру № СФ-01503 на визначений специфікації товар на суму 123600,00 грн.

Відповідно до умов пункту 5.1. Специфікації № 1 платіжним дорученням № 4999 від 13.07.2022р. ПП «Легенда Плюс» перераховано на розрахунковий рахунок Позивача 103000,00 грн. з призначенням платежу: «попередня оплата за дозатор пневматичний рахунок СФ-01503 від 12.07.2022 у сумі 85833,33 грн. ПДВ-20% 17166,67 грн.»

Отже, за умовами пункту 3 Специфікації кінцевим строком поставки було 24 серпня 2022 року.

Відповідач у визначений строк свої зобов`язання за Договором з поставки товару не виконав, доказів зворотного суду не представив.

05.09.2022р. Позивач направив на його адресу лист-претензію за № 110/22, в якій вимагав надати письмове пояснення причин затримки та вказати термін поставки Товару. Відповідь на вказану претензію Позивач не отримав.

11.10.2022р. за № 112/22 Позивач повторно направив Відповідачу лист-претензію, у якій звернув увагу Відповідача на порушення ним п. 3 Специфікації №11 від 12.07.2022р., п. 9.3. та п.6.2. Договору поставки № 1207/1 від 12.07.2022. Станом на 11.10.2022р. порушення термінів поставки складає 41 календарний день. Штрафна неустойка складає суму в розмірі 5 067,60 грн. Просив надати письмове пояснення причин затримки та вказати термін поставки Товару., а також вказав на можливість звернення з позовом до Господарського суду.

18.10.2022р. за видатковою накладною № 27 Відповідач передав, а представник Позивача Клікушев О.О. отримав Дозатор пневматичний ТТРР-1000УР, в кількості 1 шт. загальною вартістю 123600,00 грн., в т.ч. ПДВ 20600,00 грн.

10.02.2023р. за № 115/23 Позивач направив Відповідачу Акт рекламації, де вказав, що під час післяпродажної перевірки працездатності Товару: Дозатор пневматичний ТТРР-1000УР були виявлені наступні недоліки: 1) замовлена шнекова мішалка, отримано лопатеву; 2) відсутня стійкість обладнання при змішуванні та подачі суміші в тубу; 3) лопаті мішалки не перемішують весь обсяг суміші тому, що не дістають до стін мішалки; 4) суміш не подається у вікно для наповнення туби; 5) при включенні вакууму стінки обладнання втягуються усередину і вал перестає обертатися, що за заважає роботі обладнання; 6) при заповненні туб сумішшю відсутня плавна дозована подача, а продукція виплескується не пев ними порціями.

13.02.2023р. Позивач за № 116/23 направив Відповідачу претензію про постачання неякісного товару, в якій зокрема вказав, що на підставі Договору поставки № 1207/1 від 12.07.2022р., Специфікації №1 від 12.07.2022р., нашим підприємством на р/рахунок ТОВ «ТИТАН-ТЕХНІКС» була внесена передоплата рахунку №СФ-01503 від 12.07.2022. за Дозатор пневматичний ТТРР-1000УР. Сума передоплати 103 000,00 грн. Згідно п. 3 Специфікації №1 від 12.07.2022р. до Договору поставки № 1207/1 від 12.07.2022р. термін поставки товару протягом 30 робочих днів від дати отримання Постачальником передоплати, а саме: оплата 13.07.2022р. - поставка до 24.08.2022р. Посилаючись на пункти Договору: 2.2 3.2 9.3 вказав, що була замовлена шнекова мішалка, а отримано лопатеву. 10.02.2023р. представниками нашого підприємства був складений Акт рекламації щодо якості отриманого Дозатора пневматичного TTFР-1000VР. У зв`язку p порушенням Відповідачем умов чинного Договору щодо: терміну поставки, надання Товару не замовленого технологічного призначення, заміни неякісного Товару, не надання документу, що підтверджує якість Товару та гарантійний термін експлуатації, та присутність інших недоліків згідно Акту рекламації, Позивач зазнав значних збитків від не поставленої своєчасно продукції його замовникам, що спричинило складні не переборні умови для наших замовників, а тому просив здійснити повернення суми передплати у розмірі 103 000,00 грн. та прийняти повернення Товару протягом 7 календарних днів з дати надання Акту рекламації та Претензії.

У відповідь на вказану претензію Відповідач листом № 2702-1 від 27.02.2023р. гарантував повернення коштів дол. 31.03.2023р., просив привести обладнання до нормального стану, провести очистку від матеріалу, який Позивач намагався дозувати.

Згідно видаткової накладної (повернення) № ВП-0000001 від 15.03.2023р. Позивач повернув Відповідачу, в особі технічного директора Чупіна І.В., Дозатор пневматичний TTFР-1000VР, 1 шт., вартістю 123600,00 грн.

Однак в подальшому за № 119/23 від 10.05.2023р. Позивач повторно звернувся до Відповідача з листом-претензією, в якому посилаючись на п. 2.2 Договору підтвердив отримання 27.02.2023. на електронну пошту Листа Відповідача №2702-1 від 27.02.23. Вказав, що 15.03.2023. Відповідач за усною згодою сторін повернув Дозатор пневматичний TTFР-1000VР за видатковою накладною (повернення) №ВП-0000001 від 15.02.23. Однак, Відповідач порушив умови Договору щодо повернення коштів внесеної передоплати по рахунку №СФ-01503 від 12.07.2022, у зв`язку з чим Позивач просив здійснити повернення суми передплати у розмірі 103 000,00 грн. протягом 3 днів.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що Відповідач в подальшому частково повернув Позивачу суму передоплати за товар в розмірі 90000,00 грн.:

- 30 травня 2023р. за платіжною інструкцією № 7510 - 20000,00 грн. з призначенням платежу: «повернення коштів згідно листа вих. № 119/23 від 10.05.2023, вт.ч. ПДВ 20%-3 333,33 грн.»

- 09 серпня 2023р. за платіжною інструкцією № 7510 - 20000,00 грн. з призначенням платежу: «повернення коштів згідно листа вих. № 119/23 від 10.05.2023, вт.ч. ПДВ 20% - 3 333,33 грн.»

- 31 серпня 2023р. за платіжною інструкцією № 7657 - 10000,00 грн. з призначенням платежу: «повернення коштів згідно листа вих. № 119/23 від 10.05.2023, в т. ч. ПДВ 20% -1 666,67 грн.»

- 30 жовтня 2023р. за платіжною інструкцією № 7727 - 40000,00 грн. з призначенням платежу: «повернення коштів згідно листа вих. № 119/23 від 10.05.2023, в т.ч. ПДВ 20% - 6 666,67 грн.»

Таким чином, Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача суму основного боргу у розмірі 13 000,00 грн., а також на підставі пункту 6.3. та пункту 2.2.Договору нараховано штраф за порушення терміну повернення загальної вартості неякісного Товару вартістю 123600,00 грн. за період з 21 лютого 2023 року по 31 березня 2024 року (404 днів) на суму 49 934,40 грн. (123600,00 х 0,1% х 404 дні = 49934,40 грн.)

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором № 1207/1 від 12.07.2022, який за своєю правовою природою є договором поставки (купівлі-продажу). Приписами ст. 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України).

Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаного виду договору. Доказів розірвання, припинення чи визнання недійсним договору сторонами не надано.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як свідчать матеріали справи, позивач на виконання умов Договору, рахунку-фактури № СФ-01503 від 12.07.2022 та п. 5.1. Специфікації № 1 платіжним дорученням № 4999 від 13.07.2022р. Позивач перерахував на розрахунковий рахунок Відповідача 103000,00 грн. з призначенням платежу: «попередня оплата за дозатор пневматичний рахунок СФ-01503 від 12.07.2022 у сумі 85833,33 грн. ПДВ-20% 17166,67 грн.»

За умовами п. 3 Специфікації кінцевим строком поставки було 24 серпня 2022 року.

Відповідач у визначений строк свої зобов`язання за Договором з поставки товару не виконав, доказів зворотного суду не представив.

В подальшому після отримання претензій Позивача Відповідач 18.10.2022р. за видатковою накладною № 27 передав, а Позивач отримав Дозатор пневматичний ТТРР-1000УР, в кількості 1 шт. загальною вартістю 123600,00 грн., в т.ч. ПДВ 20600,00 грн.

Таким чином, ТОВ «Титан Технікс» було порушено умови договору щодо строку поставки Товару на 54 календарних дня. (з 25.08.2022 по 18.10.2022).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.2 Договору встановлено, що за порушення терміну поставки Товару Постачальник сплачує Покупцю штрафну неустойку в розмірі 0,1% від загальної вартості несвоєчасно поставленого Товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Отже, вказане у п. 6.2 Договору визначення штрафної неустойки відповідає законодавчому визначенню пені.

Перевіркою за допомогою ІПС Законодавство розрахунку пені судом встановлено, що вона за вказаний період розрахована Позивачем вірно у сумі 6674,40 грн., визнається Відповідачем, а тому підлягає стягненню з Відповідача у повному обсязі.

Щодо стягнення штрафу у розмірі 49934,40 грн. за порушення повернення попередньої оплати суд зазначає наступне.

Пунктом 2.2 Договору сторони домовилися, що у разі виявлення некомплектного Товару, дефектів (прихованих недоліків) або невідповідностей Товару належної якості постачальник зобов`язаний замінити некомплектний / неякісний Товар протягом 7 календарних днів з дати отримання рекламаційного акта або повернути Замовнику загальну вартість неякісного / некомплектного Товару в зазначені терміни.

При цьому судом встановлено та не заперечується сторонами, що Позивач залишок вартості поставленого товару в сумі 20600,00 грн. в порушення п. 5.1 Специфікації № 1 від 12.07.2022р., тобто по факту отримання товару, Відповідачу не сплатив. В подальшому, лише 10.02.2023р., тобто майже через 4 місяці після отримання 18.10.2022р. Дозатора склав Акт рекламації № 115/23 щодо поставки неякісного товару.

Відповідач не заперечує щодо виявлених Позивачем недоліків Дозатора та підтверджує факт повернення 15.03.2023р. згідно видаткової накладної (повернення) № ВП-0000001 Дозатора загальною вартістю 123600,00 грн.

Разом з тим з доданих Позивачем доказів неможливо встановити дату отримання Відповідачем Акту рекламації від 10.02.2023р., оскільки Позивачем не додано доказів його направлення Відповідачу.

Однак, з огляду на посилання на вказаний Акт рекламації у претензії за № 116/23 від 13.02.2023р., у відповідь на яку Відповідач листом від 27.02.2023р. за № 2702-1 гарантував повернення коштів до 31.03.2023р., то суд дійшов висновку, що Акт рекламації від 10.02.2023р. отриманий Відповідачем не пізніше 27.02.2023р., а тому саме з цієї дати має відліковуватись передбачений пунктом 2.2 Договору 7-денний строк повернення загальної вартості товару, а саме не пізніше 06.03.2023р.

При цьому судом встановлено, що санкцію за порушення вказаного строку сторони визначили п.6.3 Договору: за порушення терміну повернення загальної вартості неякісного (некомплектного) Товару, встановленого в п.2.3. цього Договору, постачальник сплачує Покупцеві штрафну неустойку в розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості неякісного (некомплектного) Товару за кожен день прострочення.

Відповідач вказує на те, що оскільки сторони передбачали у пункті 6.3 Договору неустойку саме за порушення терміну повернення загальної вартості неякісного (некомплектного) товару, а не за порушення повернення суми передплати, то оскільки загальна сума вартості товару не була сплачена позивачем, а тому відповідач не порушував термін повернення загальної вартості товару. Відповідальність у вигляді неустойки за порушення терміну повернення саме передоплати Договором не визначена.

Оцінюючи доводи сторін в цій частині суд констатує, що за умовам п. 2.2. Договору Постачальник (Відповідач) був зобов`язаний замінити некомплектний / неякісний Товар протягом 7 календарних днів з дати отримання рекламаційного акта або повернути Замовнику загальну вартість неякісного / некомплектного Товару, тобто до 06.03.2023р. включно.

Проте Відповідач неякісний товар не замінив, оскільки Позивач повернув його, а тому був зобов`язаний повернути суму попередньої оплати Позивачу.

Щодо строків повернення попередньої оплати суд встановив, що вперше з такою вимогою Позивач звернувся до Відповідача у претензії № 116/23 від 13.02.2023р., в якій просив повернути суму попередньої оплати 103000,00 грн. протягом 7 календарних днів з дати надання Акту рекламації та Претензії. Доказів направлення цієї претензії матеріали справи також не містять, але, як вказувалося вище, судом встановлено що вона отримана Відповідачем не пізніше 27.02.2023р., а тому строк повернення 103000,00 грн. передоплати сплив 06.03.2023р.

Відповідач лише частково повернув суму попередньої оплати в загальному розмірі 90000,00 грн.: 30 травня 2023р. - 20000,00 грн., 09 серпня 2023р. - 20000,00 грн.; 31 серпня 2023р. - 10000,00 грн.; 30 жовтня 2023р. - 40000,00 грн.

Статтею 526 ЦК України визначені загальні умови виконання зобов`язання:

1. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому ст. 530 ЦКУ встановлено строк (термін) виконання зобов`язання:

1. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

2. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на викладене суд зазначає, що дійсно, Договором не встановлена відповідальність Постачальника за несвоєчасне повернення попередньої оплати, а пункт 6.3 Договору встановлює відповідальність саме за порушення терміну повернення загальної вартості неякісного (некомплектного) Товару, яка у повному обсязі в порушення умов Договору не була сплачена самим Позивачем.

З огляду на буквальне тлумачення умов п. 6.3 Договору, суд частково погоджується з доводами обох сторін, а саме вважає обґрунтованими твердження Позивача щодо порушення Відповідачем строку повернення попередньої оплати в сумі 103 000,00 грн. до 06.03.2023р., а також з доводами Відповідача, щодо відсутності його відповідальності у вигляді пені (штрафної неустойки) в розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, за несвоєчасне повернення попередньої оплати.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Оскільки за згодою сторін Договором відповідальність у вигляді пені за прострочку платежу з повернення Постачальником попередньої оплати не встановлена, то вимоги Позивача в цій частині є безпідставними незалежно від вірності здійсненого розрахунку, а тому не підлягають задоволенню.

В свою чергу, за відсутності доказів повернення Відповідачем залишку попередньої оплати в сумі 13 000, 00 грн. позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення з Відповідача в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, компенсації інфляційних втрат та 3% річних Позивачем не заявлені.

Інші доводи сторін судом до уваги не приймаються в силу викладеного.

Статтями 7, 13 ГПК України закріплено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, судом досліджено усі обставини даної справи та надано оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам.

З урахуванням викладеного, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги частково підтверджуються належними, достовірними та допустимими доказами, а тому підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Титан Технікс (вул.Шкільна, буд. 4, м. Запоріжжя, 69095; код ЄДРПОУ 41181769) на користь Приватного підприємства Легенда Плюс (пр. Мануйлівський, буд. 73, оф. 712, м. Дніпро, 49081; код ЄДРПОУ 32058093) заборгованість у сумі 13 000 (тринадцять тисяч) грн. 00 коп. попередньої оплати, 6 674 (шість тисяч шістсот сімдесят чотири) грн. 40 коп. пені (штрафу) за порушення термінів поставки товару. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Титан Технікс (вул.Шкільна, буд. 4, м. Запоріжжя, 69095; код ЄДРПОУ 41181769) на користь Приватного підприємства Легенда Плюс (пр. Мануйлівський, буд. 73, оф. 712, м. Дніпро, 49081; код ЄДРПОУ 32058093) витрати зі сплати судового збору у сумі 847 (вісімсот сорок сім) грн. 84 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне судове рішення складено та підписано 17.06.2024.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.