Ухвала

від 19.06.2024 по справі 750/659/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/659/24

Провадження № 1-кс/750/2822/24

У Х В А Л А

19 червня 2024 року м. Чернігів

Слідчий суддя Деснянського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , дізнавача ОСОБА_3 , розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в місті Чернігові клопотання старшого дізнавача відділу дізнання Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023272010000238 від 27.12.2023

В С Т А Н О В И В:

Дізнавач звернулася до суду з клопотанням, погодженим прокурором Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , в якому просить накласти арешт на нежитлову одноповерхову будівлю, загальною площею 163,9 м2, за адресою: АДРЕСА_1 , від якої на момент огляду залишився пошкоджений фундамент, яка на праві власності належить ТОВ «Чернігівська інвестиційна компанія» (ЄРДПОУ 42929615) із забороною власнику розпоряджатися (зокрема вчиняти дії, направлені на остаточне знесення та демонтаж даного нерухомого майна) та відчужувати вказане майно.

Дізнавач в судовому засіданні клопотання підтримала, просила його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, якими обґрунтоване клопотання, приходжу до наступного висновку.

Відділом дізнання Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023272010000238 від 27.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 192 КК України.

З клопотання вбачається, що під час приватизації нежитлової окремо розташованої одноповерхової будівлі загальною площею 163,9 м2 за адресою: АДРЕСА_1 (аукціон № SPE001-UA-20230727-75880) бенефіціари та службові особи ТОВ «МАСАНИ-20» та ТОВ «Чернігівська інвестиційна компанія» за попередньою змовою між собою заподіяли майнову шкоду бюджету Чернігівської територіальної громади у великих розмірах шляхом обману в сумі 800 тис грн., шляхом не підписання протоколу про результати електронного аукціону переможцем електронного аукціону ТОВ "МАСАНИ-20" та подальшого не укладання договору купівлі-продажу за визначеною аукціоном ціною (3 007 000 грн.), та укладанням у зв`язку з цим договору купівлі-продажу з ТОВ «Чернігівська інвестиційна компанія» за 2 207 000 грн.

В ході досудового розслідування був проведений огляд місця події по АДРЕСА_1 , при якому на момент огляду виявлено, що приміщення будівлі за вказаною адресою частково зруйновано, а саме проведено знесення та демонтаж нерухомого майна. Від колишньої одноповерхової будівлі, загальною площею 163,9 м2, залишився фундамент, який частково пошкоджений, захаращений дикими рослинами, та всередині по площині знаходиться будівельне сміття. Територія за вказаною адресою, перебуває у вільному доступі та не має будь-яких перешкод (паркану тощо).

Обґрунтовуючи необхідність накладення арешту на нежитлову будівлю, дізнавач вказує на необхідність збереження речового доказу, оскільки нежитлова одноповерхова будівля загальною площею 163,9 м2, від якої на момент огляду залишився пошкоджений фундамент,є предметом скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 192 КК України, а незастосування заборони будь-кому розпоряджатись зазначеним майном може перешкодити повному та всебічному розслідуванню усіх обставин скоєння кримінального правопорушення, призвести до остаточного знесення та демонтажу спірного об`єкта нерухомості, знищення усіх слідів вчиненого правопорушення.

Відповідно доч.2ст.173КПК Українипри вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненврахувати:1)правову підставудля арештумайна; 2)можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 5)розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно доч.3ст.132КПК Українизастосування заходівзабезпечення кримінальногопровадження недопускається,якщо слідчий,дізнавач,прокурор недоведе,що: 1)існує обґрунтованапідозра щодовчинення кримінальногоправопорушення такогоступеня тяжкості,що можебути підставоюдля застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадження; 2)потреби досудовогорозслідування виправдовуютьтакий ступіньвтручання управа ісвободи особи,про якийідеться вклопотанні слідчого,дізнавача,прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням. Також клопотання про арешт майна не підлягає задоволенню, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

З постанови дізнавача від 13.06.2024 вбачається, що речовим доказом у цьому кримінальному провадженні визнано «нежитлову окремо розташовану одноповерхову будівлю загальною площею 163.9 м2, на момент огляду якої залишився зруйнований фундамент».

Таке формулювання є юридичним нонсенсом (абсурдом), оскільки згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. За таких обставин визнання речовим доказом будівлі, якої фактично не існує, тобто, вона не є матеріальним об`єктом, суперечить положенням цієї статті та нівелює поняття речового доказу.

Відтак, за фактичної відсутності будівлі, про арешт якої просить дізнавач, не буде досягнута мета арешту майна, а саме, збереження речового доказу. Санкція ч. 2 ст. 192 КК України не передбачає ні конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, ні спеціальної конфіскації. У даному кримінальному провадженні жодна особа не визнана потерпілим, відсутня інформація про цивільні позови, тому відсутня і мета накладення арешту для відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Необхідність збереження такого «речового» доказу як неіснуюча будівля органом дізнання не доведена.

За наведених обставин у задоволенні клопотання дізнавача про накладення арешту на майно слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 98, 132, 170, 172, 173 КПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання дізнавача ОСОБА_3 , розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в місті Чернігові клопотання старшого дізнавача відділу дізнання Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42023272010000238 від 27.12.2023, про арешт майна, а саме, нежитлової одноповерхової будівлі, загальною площею 163,9 м2, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , від якої на момент огляду залишився пошкоджений фундамент, яка на праві власності належить ТОВ «Чернігівська інвестиційна компанія» (ЄРДПОУ 42929615).

Ухвала протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Чернігова.

Слідчий суддя ОСОБА_1