Рішення

від 11.06.2024 по справі 909/284/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.06.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/284/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., за участі секретаря судового засідання Феденько Н.М., учасника справи: представника позивача адвоката Бернацької О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 909/284/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза" про стягнення 375 649 476,38 грн.

Суть спору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза" про стягнення боргу в сумі 375 649 476,38 грн.

Стислий виклад позиції позивача.

Позовні вимоги мотивовано тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору № 5268-ТКЕ(23)-15 постачання природного газу від 04.09.2023 відповідач не здійснив оплату за поставлений позивачем природний газ, в зв`язку з чим, за період вересень-грудень 2023 року та січень 2024 року, утворилася заборгованість в сумі 375 649 476,38 грн.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав.

В той же час відповідач надав суду додаткові пояснення у справі, в яких визнає заборгованість перед позивачем та вказує, що ТОВ "Костанза" перебуває у складному фінансовому становищі та з об`єктивних причин не може виконати взяті на себе зобов`язання перед ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".

За наведеного, відповідач просить суд розстрочити виконання рішення шляхом сплати з червня 2024 року по листопад 2024 року (включно) по 1 000 000,00 грн щомісячно; з грудня 2024 року по 10 000 000,00 грн щомісячно протягом 2025, 2026, 2027 років до повної оплати заборгованості.

Процесуальні дії у справі, вирішення заяв та клопотань.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 28.03.2024 для розгляду справи № 909/284/24 визначено суддю Горпинюка І.Є.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 909/284/24; ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 30.04.2024 о 10:30 год.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 02.04.2024 вручена сторонам в електронній формі шляхом надсилання до їх електронних кабінетів. Копія ухвали доставлена в електронні кабінети сторін та представника позивача 02.04.2024.

Ухвалою від 22.04.2024 суд задовольнив заяву представника позивача (вх. № 6664/24 від 19.04.2024) про його участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У підготовчому засіданні 30.04.2024 в режимі відеоконференції взяла участь представник позивача адвокат Бернацька О.В.

Відповідач участь свого представника у засіданні суду 30.04.2024 не забезпечив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином ухвалою суду від 02.04.2024.

Відповідно до зазначеної вище ухвали суду явка сторін не визнавалася обов`язковою.

Засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" 30.04.2024 до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи через неможливість забезпечити явку повноваженого представника.

У поданому клопотанні відповідачем не наведено об`єктивних причин, за яких представник ТОВ "Костанза" позбавлений можливості приймати участь у підготовчому судовому засіданні. Також у клопотанні не вказано чому участь представника відповідача у підготовчому судовому засіданні є обов`язковою.

В контексті викладеного, відповідно до вимог ст. 74 ГПК України клопотання відповідача про відкладення розгляду справи є необґрунтованим.

За змістом п. 19 ч. 2 ст. 182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд здійснює дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні 30.04.2024 суд вчинив відповідні дії, з`ясував та вирішив питання, передбачені ч. 2 ст.182 ГПК України.

За наведеного, виходячи зі змісту статей 177, 182, 183, 202 ГПК України, у суду відсутні підстави для відкладення підготовчого засідання.

Після вирішення питань підготовчого провадження протокольною ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання в режимі конференції № 2807969 від 30.04.2024, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 24.05.2024.

24.05.2024 до суду засобами модуля (підсистеми) ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 8669/24 від 24.05.2024), в яких ТОВ "Костанза" просить суд розстрочити виконання судового рішення. До пояснень додано копії рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.02.2023 по справі № 909/718/23; рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 08.01.2024 по справі № 909/880/23 (вступна та резолютивна частини); постанови про заміну сторони виконавчого провадження у ВП № 71873500; рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.10.2021 по справі № 909/668/21 (вступна та резолютивна частини); листа ТОВ "Карпатнафтохім2 № 471 від 22.03.2022 "Про припинення відбору теплоенергії".

Також 24.05.2024 від відповідача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи через неможливість забезпечити явку повноваженого представника, в якому відповідач просить суд надати можливість представнику ТОВ "Костанза" підтримати безпосередньо у судовому засіданні позицію викладену у додаткових поясненнях.

В судовому засіданні з розгляду справи по суті 24.05.2024 взяла участь представник позивача - адвокат Бернацька О.В.

Суд повідомив представника позивача про надходження від відповідача додаткових пояснень у справі та клопотання про відкладення розгляду справи.

Заслухавши думку представника позивача, враховуючи першу неявку представника відповідача в судове засідання, протокольною ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання в режимі конференції № 2911600 від 24.05.2024, суд відклав розгляд справи на 11.06.2024.

04.06.2024 до суду засобами модуля (підсистеми) ЄСІТС "Електронний суд" від представника позивача надійшли заперечення на додаткові пояснення та заяву про розстрочення виконання рішення (вх. № 9234/24 від 04.06.2024), в яких адвокат Бернацька О.В. просить суд: додаткові пояснення та клопотання відповідача у них про розстрочення виконання судового рішення у справі залишити без розгляду; відмовити у задоволенні клопотання про розстрочення виконання рішення суду у справі № 909/284; позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

11.06.2024 до суду засобами модуля (підсистеми) ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 9624/24 від 11.06.2024), в яких відповідач надає пояснення щодо заперечення позивача на додаткові пояснення та заяву про розстрочення виконання рішення; просить суд розстрочити виконання судового рішення.

В судове засідання з розгляду справи по суті 11.06.2024 з`явився представник позивача - адвокат Бернацька О.В.

Представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті 11.06.2024 не з`явився.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду ухвалою-повідомленням про судове засідання від 24.05.2024, яка доставлена до електронного кабінету відповідача 24.05.2024.

Відповідно до п. 2 частини 3 статті 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання з розгляду справи 11.06.2024 є повторною, суд розглянув справу за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 11.06.2024 суд повідомив про надходження від відповідача додаткових пояснень у справі (вх. № 9624/24 від 11.06.2024) та оголосив зміст останніх, заслухав вступне слово представника позивача, дослідив письмові докази, заслухав виступ представника позивача у судових дебатах, після чого в нарадчій кімнаті ухвалив це рішення. В судовому засіданні 11.06.2024 суд проголосив вступну та резолютивну частини цього рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом. Оцінка доказів. Норми права, які застосував суд, та інші мотиви ухваленого рішення.

04.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (як постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Костанза" (як споживачем) укладено договір № 5268-ТКЕ(23)-15 постачання природного газу (а.с. 7-14).

Зазначений вище Договір укладено у письмовій формі, підписано і скріплено печатками сторін, погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього.

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов`язується поставити споживачеві, який є виробником теплової енергії в розумінні пп.1 пункту 4 Положення, природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах нього Договору.

До договору № 5268-ТКЕ(23)-15 від 04.09.2023 сторони уклали додаткову угоду №1 від 22.01.2024 (а.с.14зворот-15), якою узгоджувалися періоди реєстрації в реєстрі постачальника на інформаційній платформі, тощо.

Згідно з п. 3.5 договору, приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Ціна природного газу встановлюється у порядку, визначеному у пункті 4 Договору, зокрема окремо врегульовано ціну та порядок її встановлення на Обсяг І (фіксований), Обсяг ІІ та Обсяг ІІІ (фіксований).

Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) та діє до 15 квітня 2024 р. включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання (п. 13.1. договору).

На виконання умов договору протягом вересня-грудня 2023 року та січня 2024 року позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 378 049 476,38 грн. В матеріалах справи наявні (а.с. 16-27):

- акт приймання-передачі природного газу від 30 вересня 2023 року, обсяг переданого газу: 446,82024 тис. куб. м, вартістю 8 906 951,84 грн (обсяг ІІ);

- акт приймання-передачі природного газу від 31 жовтня 2023 року , обсяг переданого газу 1534,87225 тис. м. куб. вартістю 31 199 181,23 грн (обсяг ІІ);

- акт приймання-передачі природного газу від 30 листопада 2023 року, обсяг переданого газу: 1 015,00000 тис. куб. м, вартістю: 7 697 645,51 грн (обсяг І);

- акт приймання-передачі природного газу від 30 листопада 2023 року , обсяг переданого газу 2 627,23107 тис. м. куб. вартістю 52 181 273,24 грн (обсяг ІІ);

- акт приймання-передачі природного газу від 30 листопада 2023 року , обсяг переданого газу: 270,00000 тис. куб. м, вартістю: 4 469 549,54 грн (обсяг ІІІ);

- акт приймання-передачі природного газу від 31 грудня 2023 року, обсяг переданого газу: 1037,00000 тис. куб. м, вартістю: 7 864 491,02 грн (обсяг І);

- акт приймання-передачі природного газу від 31 грудня 2023 року, обсяг переданого газу: 8 147,59894 тис. куб. м, вартістю: 148 482 618,73 грн (обсяг ІІ);

- акт приймання-передачі природного газу від 31 грудня 2023 року, обсяг переданого газу: 414,00000 тис. куб. м, вартістю: 6 853 309,30 грн (обсяг ІІІ);

- акт приймання-передачі природного газу від 31 січня 2024 року, обсяг переданого газу: 837,00000 тис. куб. м, вартістю: 6 347 713,58 грн (обсяг І);

- акт приймання-передачі природного газу від 31 січня 2024 року, обсяг переданого газу: 5709,52552 тис. куб. м, вартістю: 99 428 207,87 грн (обсяг ІІ);

- акт приймання-передачі природного газу від 31 січня 2024 року, обсяг переданого газу: 279,00000 тис. куб. м, вартістю: 4 618 534,52 грн (обсяг ІІІ).

Зазначені вище акти приймання-передачі природного газу підписані та скріплені печатками сторін.

Пунктом 5.1 договору сторони погодили, що споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку:

- 70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акту/актів приймання- передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;

- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту/актів приймання-передачі природний газ до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

В порушення договірних зобов`язань споживач не здійснив оплату за переданий постачальником природний газ за період вересень-грудень 2023 року та січень 2024 року, в зв`язку з чим утворилася заборгованість в сумі 375 649 476,38 грн.

Виходячи з встановлених обставин, суд при вирішенні спору застосовує норми права, які регулюють правовідносини сторін.

Положеннями частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також інші юридичні факти.

За своєю правовою природою відносини, що склалися між позивачем та відповідачем, є правовідносинами з приводу поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

Згідно зі статтею 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України). Вказане положення кореспондується з приписами ст. 712 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За ч. 1 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 13 Закону України "Про ринок природного газу", споживач зобов`язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом (ч. 3 статті 13 Закону України "Про ринок природного газу").

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 525 та частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Як передбачено ст. 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України, згідно з положеннями якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В порушення договірних зобов`язань відповідач свого обов`язку з оплати за спожитий природний газ за період вересень-грудень 2023 року та січень 2024 року у визначені договором строки не виконав. Борг відповідача перед позивачем становить 375 649 476,38 грн.

Відповідно до вимог статті 165 ГПК України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач відзиву проти позову не подав, проти задоволення позовних вимог іншим чином не заперечував.

Крім того, до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 8669/24 від 24.05.2024) та (вх. № 9624/24 від 11.06.2024) з тексту яких вбачається, що ТОВ "Костанза" не заперечує спірну заборгованість, клопоче перед судом про розстрочку виконання зобов`язань перед позивачем.

В контексті наведеного позов ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" обґрунтований та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо доводів відповідача про розстрочення виконання рішення, суд зазначає таке.

Як вказано вище, до суду 24.05.2024 від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 8669/24 від 24.05.2024), в яких ТОВ "Костанза", в тому числі, просить суд розстрочити виконання судового рішення.

04.06.2024 до суду від представника позивача надійшли заперечення на додаткові пояснення та заяву про розстрочення виконання рішення (вх. № 9234/24 від 04.06.2024), в яких адвокат Бернацька О.В. просить суд: додаткові пояснення та клопотання відповідача у них про розстрочення виконання судового рішення у справі залишити без розгляду; відмовити у задоволенні клопотання про розстрочення виконання рішення суду у справі № 909/284; позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

11.06.2024 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 9624/24 від 11.06.2024), в яких відповідач надає пояснення щодо заперечення позивача на додаткові пояснення та заяву про розстрочення виконання рішення; просить суд розстрочити виконання судового рішення.

У зазначених вище поясненнях у справі відповідач просить суд розстрочити рішення суду шляхом сплати з червня 2024 року по листопад 2024 року включно по 1 000 000,00 грн щомісячно, а з грудня 2024 року по 10 000 000,00 грн щомісячно протягом 2025, 2026, 2027 років до повної оплати заборгованості.

Обґрунтовуючи необхідність розстрочення виконання рішення суду відповідач покликається на важке фінансове становище (збитковість), на заборгованість своїх кінцевих споживачів, запровадження на території України воєнного стану та положення Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".

За змістом п. 2 частини 6 статті 238 ГПК України, у разі необхідності у резолютивній частині рішення суду також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду.

Згідно з частиною першою статті 239 ГПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. (частини третя - п`ята статті 331 ГПК України).

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.

Отже, підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом.

В рішенні Конституційного Суду України N 5-пр/2013 від 26 червня 2013 року зазначено, що відстрочення або розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі Іммобільяре Саффі проти Італії, заява N 22774/93, п. 74).

Таким чином, для з`ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.

Розстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 квітня 2018 року у справі № 920/199/16.

Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочки.

Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

При цьому, положення ГПК України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 ГПК України.

Відповідно до вказаної статті, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Разом з тим, необхідно враховувати, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема:

- законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012);

- невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012);

- відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року, п. 40);

- за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого п. 1 ст. 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V). Для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

З огляду на вищевикладене, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення, при цьому, винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочення або відстрочення виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Тому, особа, яка подала заяву про розстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Водночас, питання щодо розстрочення виконання рішення належить до дискреційних повноважень суду та є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи та дослідження доказів.

Оцінюючи надані відповідачем обґрунтування про розстрочення виконання рішення суду разом із доказами, суд дійшов висновку, що наведені у додаткових поясненнях у справі аргументи відповідача не підтверджують наявності виняткових обставин у розумінні ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, які б ускладнювали чи робили неможливим своєчасне виконання судового рішення, та які б могли бути підставою для розстрочення його виконання.

Відсутність коштів, тяжкий фінансовий стан боржника, заборгованість споживачів, запровадження на території України воєнного стану та положення Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", на які покликається відповідач, не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та не є підставою для розстрочення виконання рішення.

Складне фінансове становище заявника, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для надання відстрочення виконання рішення суду; при цьому, відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Господарська діяльність здійснюється на власний ризик, за власним комерційним розрахунком щодо наслідків вчинення відповідних дій, суб`єкт господарювання повинен самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій.

Судом враховано, що військова агресія російської федерації проти України та введення в Україні військового стану має загальний характер та впливає на діяльність, без виключення, усіх суб`єктів господарювання.

Позивач так само, як і відповідач, поніс збитки внаслідок ведення бойових дій, а дії російської федерації мали і мають негативний вплив на господарську діяльність обох сторін.

Разом з тим, заборгованість відповідача виникла за період після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, а тому ці обставини не могли бути не відомі відповідачу під час придбання природного газу у позивача.

Відповідачем не надані належні та допустимі докази тих виключних обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду згідно з ст. 331 ГПК України, а саме:

- відсутність коштів на рахунках;

- відсутність майна, на яке можливо звернути стягнення;

- наявність реальної загрози банкрутства.

Крім того, нормами Господарського процесуального кодексу України встановлено часові обмеження, протягом яких може надаватися розстрочення виконання судового рішення, а саме: розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 ГПК).

Відтак, рішення у справі № 909/284/24 ухвалене - 11.06.2024, отже розстрочення виконання останнього можливе лише до 11.06.2025.

Натомість, відповідач просить суд розстрочити рішення суду шляхом сплати з червня 2024 року по листопад 2024 року включно по 1 000 000,00 грн щомісячно, а з грудня 2024 року по 10 000 000,00 грн щомісячно протягом 2025, 2026, 2027 років до повної оплати заборгованості. Тобто відповідач просить про розстрочку виконання рішення суду на строк, який не узгоджується з положеннями ч. 5 статті 331 ГПК України.

Наостанок, суд враховує, що ТОВ "Костанза" отримало ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії у межах місць провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, і за обставинами справи придбавало природний газ для виробництва теплової енергії, що постачалась населенню м. Калуш.

Відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення", врегулюванню за цим законом підлягає, зокрема, кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", суб`єктом господарювання, що здійснює функції постачальника "останньої надії", за спожитий природний газ з 1 червня 2021 року по останнє число шостого місяця після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, а також за послуги з його розподілу і транспортування.

Відтак, державою запроваджено законодавчі механізми врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед, зокрема, ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг". В той же час відповідач не навів суду обставин, чому він не користується або не може скористатися зазначеними законодавчими механізмами.

З огляду на вищевикладене, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін та приймаючи до уваги, що заявником (відповідачем) всупереч приписів ч.3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України не надано беззаперечних, неспростовних доказів неможливості чи утруднення на даний час виконання рішення суду, винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов`язує можливість розстрочення виконання судового рішення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розстрочення виконання рішення суду.

Судові витрати.

Згідно з приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 розділу I ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду з позовом, відповідач оплатив 847840,00 грн судового збору (платіжна інструкція № 0000020161 від 26 березня 2024 р.), враховуючи передбачений ч. 3 статті 4 Закону України Про судовий збір понижувальний коефіцієнт 0,8.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову, судовий збір у розмірі 847840,00 грн покладається на відповідача.

В судовому засіданні 11.06.2024 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення. Дата складення повного рішення: 20.06.2024.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 75, 86, 129, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза" про стягнення 375 649 476,38 грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза" (77304, Івано-Франківська область, Калуський р-н, м. Калуш, вул. Промислова, буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи: 39822094) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи: 42399676) борг у сумі 375 649 476 (триста сімдесят п`ять мільйонів шістсот сорок дев`ять тисяч чотириста сімдесят шість) грн 38 коп. та 847840 (вісімсот сорок сім тисяч вісімсот сорок) грн 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Вебадреса, за якою можна знайти текст судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя І.Є. Горпинюк