Рішення

від 11.06.2024 по справі 910/2791/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.06.2024Справа № 910/2791/24Господарський суд міста Києва у складі судді - Бондаренко-Легких Г. П. розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи № 910/2791/24.

За позовом Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83)

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаїв-Вугілля» (01014, м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 13-15)

про стягнення штрафу та пені у розмірі 68 000, 00 грн

За участі представників сторін: не прибули

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаїв-Вугілля» (відповідач) про стягнення пені та штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним виконанням відповідачем його зобов`язань щодо сплати штрафу накладеного на відповідача відповідно до рішення Адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №65/17-р/к від 20.12.2022, у зв`язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача несплачений штраф та пеню за період прострочення.

13.03.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати у порядку загального позовного провадження, та підготовче засідання у справі призначив на 30.04.2024.

25.04.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.

В підготовче судове засідання 30.04.2024 представники сторін не прибули. Представник позивача повідомив суд про причини неявки 25.04.2024. Відповідач про причини неявки суд не повідомив. У зв`язку з тим, що відзив на позовну заяву відповідач не подав і пропущений процесуальний строк для подачі відзиву та від відповідача не надходили інші заяви/клопотання, суд констатує, що таким чином всі заяви в підготовчому проваджені зібрані, а тому можливе закриття підготовчого провадження. Суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 11.06.2024.

10.06.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.

В судове засідання по суті 11.06.2024 представники сторін не прибули. Відповідач про причини неявки суд не повідомив.

Згідно частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

І. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

20.12.2022 за результатами розгляду справи № 68-02/2021 Адміністративною колегією Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 65/17-р/к, яким визнано дії ТОВ «МИКОЛАЇВ-ВУГІЛЛЯ» порушенням, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу голови Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 02.08.2021 № 65-02/2908 у встановлений ним строк.

За зазначене порушення на ТОВ «МИКОЛАЇВ-ВУГІЛЛЯ» відповідно до статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» накладено штраф у розмірі 34 000, 00 грн.

Копію Рішення № 68-02/2021 від 20.12.2022 відповідач отримав 26.03.2024, що підтверджується наступним.

Орган АМК України направив відповідачу копію рішення № 68-02/2021 від 20.12.2022 засобами поштового зв`язку, однак останнє повернулося органу АМК України з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

У зв`язку із неможливістю вручення рішення № 68-02/2021 від 20.12.2022 відповідачу, орган АМК України оприлюднив інформацію про прийняте рішення в офіційному друкованому органі, яким у відповідності до приписів статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є газета «Урядовий кур`єр», а саме № 53 (7451) від 16.03.2023.

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Отже, факт отримання відповідачем рішення № 68-02/2021 від 20.12.2022 підтверджується копією газети «Урядовий кур`єр» № 53 (7451) від 16.03.2023, копія якої наявна в матеріалах справи.

Таким чином, рішення № 68-02/2021 від 20.12.2022 було вручене відповідачу - 26.03.2024.

В силу приписів частини 3 та 8 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

За розрахунком позивача, кінцевим терміном сплати відповідачем штрафу є 26.05.2023.

Однак, позивач не отримував від відповідача документів, що підтверджують сплату штрафу, накладеного рішенням № 68-02/2021 від 20.12.2022.

II. Предмет позову.

Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього штрафу в розмірі 34 000, 00 грн за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та 34 000, 00 грн пені за прострочення сплати штрафів за період з 27.05.2023 по 06.03.2024 (221 днів).

III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

Так, згідно з доводами позивача, викладеними в позовній заяві, відповідач прострочив двомісячний строк на оплату штрафів, а відтак зобов`язаний сплати штраф у розмірі 34 000, 00 грн та в силу частини 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» пеню у розмірі розрахованому позивачем.

IV. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 13.03.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, а саме: 01014, м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 13-15.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи повернення поштового відправлення, ухвала суду від 13.03.2024 була повернена до Господарського суду міста Києва 03.04.2024 з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

В подальшому суд направив відповідачу ухвалу-виклик від 01.05.2024, яка повернулася до суду 23.05.2024 з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно із частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Також у відповідності до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Системний аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19 та від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22).

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Окрім цього, в ухвалі від 13.03.2024, суд повідомив відповідача, що у відповідності до статті 6 та статті 42 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 3200-ХІ, що введений в дію 18.10.2023 відповідач зобов`язаний зареєструвати «Електронний кабінет» в ЄСІТС.

Однак, позивач не виконав обов`язок, який передбачений частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України щодо реєстрації «Електронного кабінету» в ЄСІТС.

Також, суд зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

- автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (частина 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 у справі №910/2791/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідач правом на подання відзиву в даній справі не скористався.

Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи викладене вище, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи № 910/2791/24, відтак, останній вважається повідомленим про розгляд справи належним чином, втім відзив або заяву про продовження/поновлення строку для його подання до суду не подав, а відтак, відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, з огляду на що суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

V. Оцінка судом доказів та висновки суду.

Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 34 000, 00 грн з підстав вчиненням відповідачем порушення передбаченого

пунктом 13 статті 50 «Про захист економічної конкуренції» та наявності та/або відсутності підстав для притягнення відповідача до такого виду відповідальності, як стягнення неустойки, за порушення двомісячного строку, встановленого законом, для сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Отже, на переконання суду, для вирішення справи по суті суду необхідно надати відповідь на питання, що мають значення для вирішення спору:

- чи порушив відповідач строк сплати штрафу?;

- чи вірно визначені позивачем періоди прострочення відповідача?;

- чи є законні підстави у позивача нараховувати відповідачу пеню та вимагати її стягнення?

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

За порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами (стаття 238 Господарського кодексу України).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов`язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування на умовах та в порядку, визначених законом; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб`єкта господарювання; ліквідація суб`єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами (стаття 239 Господарського кодексу України).

Стаття 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» пов`язує початок перебігу строку для добровільної сплати штрафу особою, на яку його накладено, саме з днем одержання відповідного рішення органу АМК України.

Відповідно до наявних у справі доказів копію рішення відповідач отримав 26.02.2023.

Перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Строк, який обчислюється роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку. Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця (стаття 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

За розрахунком позивача, строк добровільної сплати відповідачем штрафу накладеного рішенням № 68-02/2021 від 20.12.2022 закінчився 26.05.2023.

Проте, відповідач на момент подання позивачем позовної заяви до суду та в подальшому в процесі розгляду справи не сплатив штраф по рішенню № 68-02/2021 від 20.12.2022.

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання у Господарського кодексу України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається (частина 1 статті 231 Господарського кодексу України).

За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України (частина 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

У зв`язку з простроченням відповідачем сплати штрафу, позивач нарахував відповідачу пеню.

Позивач, нараховує пеню з 27.05.2023 по 06.03.2023 (221 дні) і таким чином розмір пені становить 112 710, 00 грн.

Проте, оскільки в силу припису закону, розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 34 000, 00 грн.

Доказів на підтвердження сплати штрафу у розмірі 34 000, 00 грн та пені у розмірі 34 000, 00 грн відповідачем суду не надано.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 3 статті 13 та частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (частина 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України). Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України). Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (частина 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України). Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (частина 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 81 Господарського процесуального кодексу України).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем по сплаті штрафу в розмірі 34 000, 00 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк виконання зобов`язання відповідно до статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення штрафу та пені у загальному розмірі 68 000, 00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

VI. Розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог, суд покладає судовий збір за подання позовної заяви на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаїв-Вугілля» про стягнення штрафу та пені у розмірі 68 000, 00 грн - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаїв-Вугілля» (01014, м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 13-15; ідентифікаційний код: 37991922) штраф у розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп. та пеню у розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп. і зарахувати зазначені суми в дохід загального фонду Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100, символ банку 106, «Адміністративні штрафи та інші санкції»).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаїв-Вугілля» (01014, м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 13-15; ідентифікаційний код: 37991922) на користь Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; ідентифікаційний код: 20992104) (розрахунковий рахунок UA438201720343180001000008516, банк - Державна казначейська служба України, МФО 820172) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.06.2024

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких