Рішення

від 19.06.2024 по справі 910/1792/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.06.2024Справа № 910/1792/24Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Державного підприємства "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інтер-Плюс"

про стягнення 250 489,26 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інтер-Плюс" з вимогою про стягнення 250 489,26 грн. страхового відшкодування.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 27.02.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), встановив строк учасникам справи для реалізації процесуальних прав.

18.03.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність заявлених вимог, оскільки причиною пошкодженого застрахованого майна є не повінь, а затоплення, що не входить до переліку страхових випадків. Також не надав документів, що підтверджують наявність майнового інтересу у страхувальника щодо предмету договору страхування. Позивач самостійно визначив розмір збитків. Крім того, зазначив, що позивач не подав до відповідача заяву про виплату страхового відшкодування.

22.03.2024 позивач подав суду відповідь на відзив, в якій проти викладених відповідачем у відзиві обставинах заперечував.

08.04.2024 відповідач подав суду відповідь на відзив, в якій проти викладених позивачем у відповіді на відзив обставинах заперечував.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

28.06.2022 між позивачем та відповідачем був укладений Договір на закупівлю послуг добровільного страхування майна № 1600/260/22.

На підставі вказаного Договору 31.08.2022 між позивачем (страхувальником) та відповідачем (страховиком) був укладений Договір добровільного страхування майна № 1600/260/22/6 (Договір страхування), відповідно до якого було застраховано 32 об`єкти, що знаходяться на Трухановому острові у м. Києві за адресами вул. Труханівська, 1-Г, 1-Д, 34-36.

Предметом договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов`язані з володінням та (або) користуванням та (або) розпорядженням майном, що застраховане за цим договором.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає, що на початку квітня 2023 року на річці Дніпро в м. Києві відмічалося поступове підвищення рівня води. Починаючи з 11.04.2023, спостерігався пропуск весняної повені каскадом Дніпровських водосховищ, що обумовило збільшення скидів води з Київського водосховища і, відповідно, подальший підйом рівня води в межах Києва. Внаслідок даної гідравлічної ситуації під час пропуску весняної повені була частково підтоплена територія Труханового острова в Дніпровському районі м. Києва. На території Труханового острова на вул. Труханівській, 1-Г розміщується один із структурних підрозділів Позивача, застраховане майно якого зазнало пошкоджень через повінь.

Посилаючись на те, що всупереч умов договору відповідач належну суму страхового відшкодування не виплатив, позивач на підставі ст.ст. 979, 988 ЦК України просив стягнути з відповідача на свою користь 250 489,26 грн. страхового відшкодування.

Відповідно до п.п. 2 п. 4. Договору № 1600/260/22 обов`язок страховика протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальнику.

Згідно пункту 5.9.5. Договору 1600/260/22/6 страховим випадком є факт понесення збитків страхувальником внаслідок пошкодження, знищення чи втрати застрахованого майна в результаті настання подій (страхових ризиків), зокрема повінь та паводок.

20.04.2023 позивач звернувся до відповідача із листом № 305, в якому повідомив відповідача, що 18.04.2023 стався страховий випадок, а саме - затоплення застрахованого майна, внаслідок повені, що відбулася внаслідок підняття рівня води в річках Дніпро та Десна. Просив вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати.

Доводи відповідача про те, що позивач не подав заяву про виплату страхового відшкодування безпідставні, оскільки суперечить змісту вказаного листа позивача від 20.04.2023.

Як зазначає позивач у позовній заяві та не заперечено відповідачем 25.04.2023 було здійснено виїзд представника відповідача на місце пошкоджених об`єктів і разом з представниками позивача було здійснено огляд, опис та фото фіксація завданих збитків.

05.05.2023 відповідач листом № 74 повідомив позивача, що повернеться до розгляду справи щодо виплати страхового відшкодування після отримання від позивача наступних документів: документів, що підтверджують наявність майнового інтересу Страхувальника щодо предмету договору страхування, а саме документи, що засвідчують право власності (користування, розпорядження) майном; виставлені рахунки на оплату робіт по ремонту або відновленню пошкодженого майна, акти виконаних робіт тощо; квитанції, рахунки-фактури (інші платіжні документи), що підтверджують витрати на ремонт майна тощо; документи державної установи метереологічної (сейсмологічної) служби або служби МНС, що підтверджують відомості про характер і час дії відповідного стихійного явища або іншого небезпечного явища природи, якщо страховий випадок стався внаслідок таких явищ.

Позивач надав відповідь № 438 від 12.06.2023 з необхідними документами.

07.07.2023 відповідач надіслав позивачу лист № 94, в якому просив надати йому копії технічних паспортів об`єктів затоплених на вул. Труханівській, 1-Г, а також вказав, що мало місце затоплення застрахованого майна, що не входить до переліку ризиків передбачених умовами Договору страхування.

Позивач надав відповідь № 645 від 02.08.2023 та долучив лист Українського гідрометеорологічного центру № 01-18/740 від 11.07.2023 про проходження повені 2023 року на р. Дніпро в м. Києві, а також повторно надав документи, які засвідчують право власності на застраховане майно.

Згідно змісту листа Українського гідрометеорологічного центру № 01-18/740 від 11.07.2023 про проходження повені 2023 року на р. Дніпро в м. Києві з початку квітня на Дніпрі у м. Києві відмічалося поступове підвищення рівня води. Починаючи з 11 квітня спостерігався пропуск весняної повені каскадом Дніпровських водосховищ, що обумовило збільшення скидів води з Київського водосховища і, відповідно, подальший підйом рівня води в межах Києва.

Підпунктом 2.3 Додаткових умов добровільного страхування майна від стихійних явищ (Додаток № 12 до Правил добровільного страхування майна, затверджених рішенням правління відповідача від 17.07.2017) визначено, що за договором страхування, Страховик надає страховий захист від знищення (повного конструктивного знищення) або пошкодження майна внаслідок паводку, повені, затоплення, підтоплення. Також у цьому підпункті надається визначення, що: паводок - це фаза водного режиму річки, що може багаторазово повторюватися в різні сезони року, характеризується збільшенням витрат і рівнів води внаслідок дощів чи сніготанення під час відлиг. Значний паводок може викликати повінь; повінь - фаза водного режиму річки, щорічно повторюється в певних кліматичних умовах в один і той же сезон, що характеризується найбільшою водністю і тривалим стоянням високих рівнів води; затоплення - утворення вільної поверхні води на території в результаті підвищення рівня водотоку, водойми або підземних вод; підтоплення - підвищення рівня ґрунтових вод і зволоження ґрунтів, що призводить до порушення господарської діяльності та умов проживання на певній території.

Враховуючи наявні у справі докази пошкодження застрахованого майна відбулося в результаті повені.

Доводи відповідача про те, що причиною пошкодженого застрахованого майна є не повінь, а затоплення доказами не підтверджені, тому є необґрунтованими.

04.09.2023 відповідач надіслав позивачу лист № 126, у якому зазначив, що згідно з умовами п. 2.3 Додаткових умов добровільного страхування майна від стихійних явищ паводок, повінь, затоплення - є окремими страховими ризиками, які призводять до різного масштабу негативних наслідків для застрахованого майна. При цьому, зазначив, що для можливості розгляду справи щодо виплати страхового відшкодування відповідачу необхідно надати завірені копії технічних паспортів об`єктів, затоплених на вул. Труханівській, 1-Г, а також витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

18.09.2023 позивач надіслав відповідачу лист № 769, в якому вказав, що пошкоджені від весняної повені об`єкти позивача - це не були об`єкти нерухомості, не мають капітального фундаменту і є тимчасовими спорудами, в експлуатацію не приймаються і, хоча перебувають у власності та на балансі позивача, не підлягають державній реєстрації. У Державному класифікаторі будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженому наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 17.08.2000 № 507, міститься визначення терміну «будівля», їх перелік та класифікація - тимчасова споруда до будівель не належить і не є нерухомістю. Отже, тимчасова споруда є рухомою річчю, оскільки виготовляється з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без закладення фундаменту, а тому вільне переміщення тимчасових споруд у просторі можливе без зміни їх призначення. Право власності Позивача на такі споруди підтверджується договорами поставки та документами, що свідчать про взяття на баланс такого майна. Зазначені документи, що підтверджують право власності на застраховане майно надавалися Відповідачу (лист від 02.08.2023 № 645).

05.10.2023 відповідач надіслав позивачу лист № 148, у якому зазначив, що необхідними для здійснення виплати страхового відшкодування є документи, що підтверджують наявність майнового інтересу у страхувальника (вигодонабувача) щодо предмету договору страхування, а саме: документи, які засвідчують право власності (користування, розпорядження) майном, та просив надати копії паспортів прив`язки затоплених тимчасових споруд і копії документів на право користування земельною ділянкою на вул. Труханівській, 1-Г.

Також у цьому листі відповідач послався на «Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244.

У відповідь на цей лист позивач листом № 854 від 18.10.2023 зазначив, що згідно з п. 1.1, «цей Порядок визначає механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», стосується тимчасових споруд, які встановлюються на територіях міст та сіл без оформлення права власності чи користування земельною ділянкою і використовуються власниками цих тимчасових споруд для здійснення підприємницької (комерційної) діяльності. До таких споруд належать, зокрема, розміщені на тротуарах павільйони з продажу кави, квітів, солодощів, цигарок тощо. Постраждалі від весняної повені об`єкти позивача, що розташовані на вул. Труханівській, 1-Г, розміщені на земельній ділянці, яка перебуває в постійному користуванні позивача, були придбані Позивачем для забезпечення побутових потреб працівників підприємства (роздягальні, сантехнічні приміщення, душові кімнати, їдальня) і не використовуються підприємством для здійснення комерційної діяльності, а отже, не підпадають під дію «Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності». Відповідні документи щодо права власності на земельну ділянку були надані Відповідачу у додатках до листа № 854 від 18.10.2023.

25.10.2023 відповідач листом № 162 повідомив позивача проте, що не отримав від позивача документів, що підтверджують наявність майнового інтересу у страхувальника (вигодонабувача) щодо предмету договору страхування, а саме документи, які засвідчують право власності (користування, розпорядження) майном: завірених належним чином копій Технічних паспортів об`єктів та Витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Вказав, що згідно з умовами пункту 12.7 Розділу 12 Правил несвоєчасне подання документів, що підтверджують настання страхового випадку, розмір збитків та є необхідними для виплати страхового відшкодування, може бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Згідно статті 988 Цивільного кодексу України та статті 20 Закону України «Про страхування» обов`язок страховика протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати Страхувальникові.

Згідно умов п. 13.3 Правил добровільного страхування майна, що затверджені рішенням правління відповідача від 17.07.2017 визначено, що протягом 15 (п`ятнадцяти) робочих днів з дня отримання всіх необхідних документів і відомостей про обставини настання страхового випадку відповідно до Розділу 12 цих Умов Страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування та складає відповідний страховий акт або приймає рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.

Як встановлено матеріалами справи позивачем передано відповідачу відповідно до умов спірного договору страхування документи, що підтверджують право власності на застраховане майно та земельну ділянку, на якій майно знаходиться.

При цьому, всупереч ст. 74 ГПК України доказів використання позивачем спірних застрахованих об`єктів для здійснення комерційної діяльності суду не подано.

Посилання на інформацію розміщену на офіційному веб-сайті позивача не доводить факту використання саме спірних застрахованих об`єктів для здійснення комерційної діяльності, тому доводи відповідача з цього приводу безпідставні.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 988 Цивільного кодексу України у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. При цьому, страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору, і не може перевищувати розміру реальних збитків (втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права). Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

За таких обставин відмова відповідача від проведення страхової виплати є неправомірною та такою, що порушує права позивача.

Відповідно до кошторису на ремонтні роботи з ліквідації затоплення приміщень після весняної повені на вул. Труханівський, 1-Г у м. Києві від 06.11.2023 вартість відновлювальних робіт становить 250 489,26 грн.

Доказів, які б спростовували розмір витрат позивача на ремонт застрахованого відповідачем майна, не надано.

Доказів належного виконання відповідачем обов`язку з виплати страхового відшкодування, у т.ч. станом на час розгляду справи, суду не надано.

За таких обставин з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 979, 988 ЦК України підлягає стягненню 250 489,26 грн. страхового відшкодування.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інтер-Плюс" (04116, м. Київ, вул. Кирило-Мефодіївська, 14/2, код 32586973) на користь Державного підприємства "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв" (01054, м. Київ, вул. О.Гончара, 84, код 04013583) 250 489 (двісті п`ятдесят тисяч чотириста вісімдесят дев`ять) грн. 26 коп. страхового відшкодування, 3 757 (три тисячі сімсот п`ятдесят сім) грн. 34 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.241 ГПК України та може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, передбачені розділом IV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак