Рішення

від 19.06.2024 по справі 910/4085/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.06.2024Справа № 910/4085/24Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Семар Поділля"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МВП Лізинг"

про стягнення 678 826,60 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Семар Поділля" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "МВП Лізинг" про стягнення 678 826,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №08/12/20 від 08.12.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня вручення цієї ухвали, встановлено спосіб усунення недоліків.

До Господарського суду міста Києва 10.04.2024 позивачем була подана заява про усунення недоліків позовної заяви, з якої вбачається, що позовну заяву приведено у відповідність до статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, підстави для залишення її без руху, повернення або відмови у відкритті провадження у справі, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, відсутні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

У відповідності до статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 15.04.2024 направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення № 0600261482948 за адресою відповідача, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: 02100, м.Київ, б-р Верховної Ради, 7.

За зазначеною поштовою адресою судом направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі, які відповідно до відміток поштового оператора не було доставлено відповідачу у зв`язку з відсутністю адресату за вказаною адресою.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ухвала Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі своєчасно оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд цієї справи та йому було створено достатні умови для реалізації своїх процесуальних прав.

Станом на 19.06.2024 відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подачу відзиву на позов.

Згідно з частиною другою статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 08.12.2020 укладено договір поставки № 08/12/20, за умовами пункту 1.1. якого відповідач зобов`язався поставити позивачу стрілу до екскаватора, а позивач - сплатити загальну ціну, зазначену в пункту 2.1. цього договору, в порядку та на умовах, встановлених цим договором.

Згідно з пунктом 2.1. договору №08/12/20 від 08.12.2020, вартість товару на момент укладення договору становить: без ПДВ - 292 400,00 грн, крім того ПДВ - 58 480 грн, разом з ПДВ - 350 880,00 грн, що є еквівалентом 10 185,20 євро.

Ціна договору формується виходячи з вартості товару в євро і встановлюється в українських гривнях, розрахованим за курсом продажу євро до гривні, встановленим на Міжбанку +1% (один відсоток) на дату укладення договору, що становить 34,45 грн (пункт 2.2. договору №08/12/20 від 08.12.2020).

Відповідно до пункту 2.4. договору №08/12/20 від 08.12.2020 100% вартості товару оплачується позивачем протягом 3 (трьох) робочих днів з дати виставлення рахунку шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача.

Пунктом 3.1. договору №08/12/20 від 08.12.2020 встановлено, що після виконання позивачем своїх зобов`язань по оплаті товару, відповідач зобов`язується не пізніше 20 денного терміну поставити товар до передачі позивачу й повідомити про це останнього.

Пунктом 5.2. договору №08/12/20 від 08.12.2020 визначено, що у випадку, якщо строк прострочення у виконанні передачі товару відповідачем, згідно з пунктом 3.1. цього договору, складає менше 10 (десяти) календарних днів, позивач не має права відмовитися від приймання товару належної якості.

Як стверджує позивач, відповідачем у визначений договором строк не здійснено поставку товару. Як наслідок, оскільки інших домовленостей не було досягнуто, позивач просить суд стягнути з відповідача сплачений позивачем авансовий платіж.

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).

За приписом статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рахунку на оплату № 281 від 08.12.2020 позивач на рахунок відповідача перерахував грошові кошти в розмірі 350 880,00 грн за стрілу екскаватора, що підтверджується платіжним дорученням № 102 від 08.12.2020.

Згідно з умов договору відповідач мав поставити товар до 28.12.2020 включно.

Доказів поставки товару на адресу позивача відповідачем до суду не надано.

Оскільки інших домовленостей між сторонами щодо поставки товару не досягнуто, відповідач був зобов`язаний протягом 3-х банківських днів з моменту порушення своїх зобов`язань, тобто з 07.01.2021 по 12.01.2021, повернути кошти шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача 100% попередньої оплати вартості товару в розмірі 10 185,20 євро, що є еквівалентом по відношенню до євро за курсом продажу валюти на міжбанку +1% станом на 12.01.2021 року, що становить (курс євро міжбанку +1% 34,45 * вартість товару в євро 10185,2 = 350 582,73 грн разом з ПДВ.

Пунктом 5.3.2. договору №08/12/20 від 08.12.2020 встановлено, що у разі якщо прострочення в передачі товару складає більше 10 (десяти) календарних днів, з моменту встановленого пунктом 3.1. цього договору строк, відповідач на наступний день, якщо не досягнуто з позивачем іншої домовленості, зобов`язаний перерахувати на розрахунковий рахунок позивача вартість непоставленого товару в повному обсязі та відшкодувати позивачу збитки, визначені в пунктах 5.3.3., 5.3.4. цього договору.

За порушення відповідачем строку повернення коштів, визначеного пунктом 6.12 договору №08/12/20 від 08.12.2020, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача 100% суми попередньої оплати вартості товару в повному обсязі, настає відповідальність відповідача у вигляді сплати позивачу штрафу, передбаченого пунктом 5.3.3. договору.

Пунктом 6.13 цього договору зазначено, що кожна із сторін, яка неналежно виконує свої зобов`язання прострочення розрахунку за цим договором, повинна сплатити на користь іншої сторони суму боргу, штрафних санкції, пені.

Пунктом 5.3.3. договору №08/12/20 від 08.12.2020 встановлено, що за порушення строків поставки товару, визначених в пункті 3.1. цього договору, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 50 відсотків вартості товару на розрахунковий рахунок позивача.

Таким чином, 13.01.2021 позивачем нараховано відповідачу штрафні санкції за неповернення коштів шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача 100% попередньої оплати вартості товару в повному обсязі в розмірі 10 185,20 * 50% = 5 092,60 євро, що є еквівалентом по відношенню до євро за курсом продажу валюти на Міжбанку +1% станом на 13.01.2021 та становить 175 445,70 грн.

Сторони домовились, що порядок зарахування коштів від сторони, яка неналежно виконала свої зобов`язання за цим договором, на розрахунковий рахунок іншої сторони, для погашення грошового зобов`язання та збитки, зараховуються за наступною черговістю: спочатку погашається штрафні санкції, потім пеня та три відсотків річних, а в останню чергу сума боргу (пункт 6.15 договору).

Згідно з наданих платіжних доручень, виписок з банку по рахунку та актів звірок встановлено, що з урахуванням здійсних відповідачем часткових оплат за договором №08/12/20 від 08.12.2020, станом на дату звернення до суду сума заборгованості за основним боргом становить 336 977,60 грн (еквівалентно 7 878,83 євро).

Позивач 26.01.2023 надіслав відповідачу претензію про повернення вартості непоставленого товару та відшкодування шкоди з пропозицією уникнути сплати частини штрафних санкції, пені та процентів за порушення умов договору, за умови оплати заборгованості згідно договору купівлі-продажу № 08/12/20 від 08.12.2020 протягом п`яти календарних днів з дня отримання даної претензії.

Вказана претензія належним вином направлена на адресу відпвоідача, однак жодних дій на виконання вимог претензії відповідачем не вчинено.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості в повному обсязі відповідач суду не надав, позовні вимоги в частині стягнення 336 977,60 грн основного боргу підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або Законом.

Судом встановлено факт невиконання відповідачем свого грошового зобов`язання у встановлений договором строк.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з нормами статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому, суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні статті 549 Цивільного кодексу України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов`язань.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України, частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов`язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (презумпція вини).

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 5.3.4. договору за несвоєчасне повернення відповідачем вартості непоставленого товару покупцю повністю або частково, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який обраховується пеня, від вартості непоставленого товару, за кожен календарний день прострочення передачі від вартості товару, шляхом перерахування коштів на рахунок позивача до повного повернення вартості непоставленого товару.

Вимога позивача про нарахування та сплату пені у розмірі 316 513,40 грн (7400,36 євро) відповідає вимогам пунктів 6.13, 5.3.4. договору № 08/12/20 від 08.12.2020 та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 25 335,66 грн (592,37 євро) за період з 13.01.2021 по 01.10.2021, яка здійснена арифметично вірно та у відповідності з чинним законодавством. У зв`язку з чим, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних у заявленому розмірі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МВП Лізинг» (02100, місто Київ, бульвар Верховної Ради, 7, ідентифікаційний код 39930898) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Семар Поділля» (21001, Вінницька область, Вінницький район, місто Вінниця, проспект Коцюбинського, 26, кв. 1, ідентифікаційний код 36995664) 7 878 євро (еквівалентно 336 977,60 грн) основного боргу, 7 400,36 євро (еквівалентно 316 513,40 грн) пені, 592,37 євро (еквівалентно 335,66 грн) 3% річних та 8 145,92 грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Т.Ю. Кирилюк