Рішення

від 20.06.2024 по справі 910/4937/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.06.2024Справа № 910/4937/24

За позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м.Києва"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро 11"

про стягнення 3 616,00 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Патрікеєва Т.В.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м.Києва" (далі - позивач, КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м.Києва") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро 11" (далі - відповідач, ТОВ "Бюро 11") про стягнення 3 616,00 грн заборгованості за спожиті послуги за Договором № 2205Х про надання послуг від 12.07.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов`язань за Договором № 2205Х про надання послуг від 12.07.2019 в частині оплати за надані позивачем послуги за період з 01.11.2020 по 12.02.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 прийнято позовну заяву КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м.Києва" до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/4937/24, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 910/4937/24.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження судом досліджено позовну заяву і додані до неї докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м.Києва" (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бюро 11" (замовник, відповідач) було укладено Договір про надання послуг №2205X від 12.07.2019 (далі - Договір).

Відповідно п. 1.1 Договору виконавець зобов`язується надати замовнику послуги пропорційно до займаної замовником на підставі договору оренди нерухомого майна від 14.06.2019, площі приміщення, яка становить 38,6 кв.м.- перший поверх, вхід окремий, у житловому будинку 12 на вул. Шота Руставелі, у м.Києві, згідно з Додатком №1, який є невід`ємною частиною даного Договору з періодичністю та строками, зазначеними в Додатку №2, який є невід`ємною частиною даного Договору.

Відповідно п. 1.2 Договору виконавець зобов`язується надати послуги згідно умов Договору та відповідних Додатків до нього, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги.

Згідно п. 1.3 Договору розмір щомісячної плати за надані послуги на дату укладення цього Договору становить 91,85 грн з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 2.2 розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі вносять не пізніше ніж до 20 числа місяця, що наступає за розрахунковим.

Відповідно п. 7.1 цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до кінця календарного року в якому був підписаний договір.

Відповідно п. 7.2 у разі коли за місяць до закінчення дії цього Договору однією зі сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору або необхідність його перегляду, цей договір вважається щороку продовженим.

Матеріали справи не містять доказів припинення дії Договору №2205Х від 12.04.2019.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на встановлений ст. 204 ЦК України принцип презумпції правомірності правочину, суд приймає Договір як належну підставу, у розумінні норм статті 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами Договір є договором надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм статей 901-907 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України (далі - ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Спір у справі виник внаслідок неналежного виконання відповідачем обов`язку з оплати заборгованості за спожиті послуги за Договором № 2205Х про надання послуг від 12.07.2019.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що він надавав відповідачу житлово-комунальні послуги за Договором № 2205Х про надання послуг від 12.07.2019, для оплати яких відповідачу кожного місяця надавалися квитанції, в яких повідомлялось про наявність заборгованості за спожиті послуги та на те, що відповідач кожного місяця отримує рахунки-повідомлення від комунального центру "Центр комунального сервісу", в яких відображені розрахунки за житлово-комунальні послуги, в тому числі і за послуги з утримання будинку та прибудинкової території в блоку "Утримання будинків та прибудинкових територій".

Відповідно до актів про надання послуг за період з листопад 2020 року по лютий 2024 року позивач надав відповідачу експлуатаційні послуги, а саме: прибирання прибудинкових територій, ТО та поточний ремонт мереж електропостачання та електрообладнання, систем протипожежної автоматики, поточний ремонт систем гарячого та холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання, дератизації та дезінсекції тощо на загальну суму 3 116,00 грн.

26.03.2024 позивач направив на адресу відповідача цінним листом з описом вкладень: вимогу щодо сплати заборгованості за експлуатаційні послуги від 21.03.2024; розрахунок про нарахування та сплату експлуатаційних послуг за період з 01.11.2020 по 12.02.2024; розрахунок фактуру від 12.02.2024; акти про надання послуг за листопад 2020- лютий 2024.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов`язання та надав відповідачу експлуатаційні послуги з обслуговування житлового будинку за адресою вул. Руставелі Шота, буд.12 в м. Києві , а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання з оплати вартості цих послуг .

Доказів сплати вищевказаної заборгованості так само, як і доказів неотримання послуг від позивача або отримання їх неналежної якості відповідачем до суду не надано та матеріали справи не містять.

Оскільки зобов`язання за Договором щодо сплати суми заборгованості відповідачем виконані не були, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиті послуги за Договором № 2205Х про надання послуг від 12.07.2019 у сумі 3 316,00 грн та 3 028,00 грн. судових витрат.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Статтею 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).

Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду належні та допустимі докази на спростування позовних вимог, суд доходить висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 616,00 грн заборгованості за спожиті послуги за Договором № 2205Х про надання послуг від 12.07.2019 підлягають задоволеню.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем у позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з судового збору 3 028, 00 грн.

Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи суду не подав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на приписи ст. 129 ГПК України сплачений позивачем судовий збір за подання позовної заяви у сумі 3 028, 00 покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ст.ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро 11" (Україна, 02222, місто Київ, БУЛЬВАР ВИСОЦЬКОГО, будинок 6, квартира 126 ; ідентифікаційний код: 40980601) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м.Києва" (Україна, 01021, місто Київ, ПРОВУЛОК ІВАНА МАР`ЯНЕНКА, будинок 7; ідентифікаційний код: 35692211) 3 616,00 грн (три тисячі шістсот шістнадцять гривень 00 коп.) заборгованості, 3 028, 00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 20.06.2024.

Суддя Оксана ГУМЕГА