Ухвала

від 20.06.2024 по справі 914/1265/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.06.2024 Справа№914/1265/24

Суддя Запотічняк О.Д., розглянувши матеріали

позовної заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю «Західдорбуд», м. Івано- Франківськ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рода Ексім Трейд», м. Львів,

про: стягнення 5 992 579,02 грн та розірвання договору поставки

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Західдорбуд» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рода Ексім Трейд» про стягнення 5 992 579,02 грн та розірвання договору поставки.

Ухвалою від 27.05.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив розгляд справи на 02.07.2024.

18.06.2024 року позивачем через систему «Електронний суд» було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову (Вх.№ 2383/24).

Відповідно до ч.1 ст. 138 ГПК України, заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;

2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно із ч.6 ст.140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Як вбачається із заяви про забезпечення позову, ТОВ «Західдорбуд» просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти у розмірі ціни позову 5 992 579,02 грн, які обліковуються на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Рода Ексім Трейд».

Заява мотивована тим, що ТОВ «Рода Ексім Трейд» ухиляється від виконання своїх обов`язків передбачених поговором поставки.

Позивач вважає, що невжиття заходів щодо накладення арешту на майно та грошові суми, що належать ТОВ «Рода Ексім Трейд» може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Вищого господарського суду України наданих у постанові Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову від 26.12.2011 №16 у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд також враховує положення пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №16 про адекватність заходу до забезпечення позову. Згідно з цим пунктом постанови, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17 та постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи не поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Слід зауважити, що за загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

З урахуванням наведеного, заява про забезпечення позову повинна бути обґрунтованою з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень при виконанні судового рішення, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Варто зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки у сумі 5 992 579,02 грн та розірвання договору поставки.

Як на підставу для вжиття заходів забезпечення позову позивач вказує на те, що ТОВ «Рода Ексім Трейд» порушуючи вимоги ст. 265 ГК та ст.712 ЦК України, ухиляється від виконання своїх обов`язків передбачених поговором поставки. Відтак невжиття заходів щодо накладення арешту на майно та грошові суми, що належать ТОВ «Рода Ексім Трейд» може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Суд зазначає, що заявник не надав жодного доказу і не навів жодного обґрунтування, із якими діюче законодавство пов`язує доцільність застосування заходів забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а посилання заявника на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків - імовірне невиконання рішення суду, без надання відповідного обґрунтування, в тому числі доказів вчинення відповідачем певних дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення у даній справі у разі задоволення позову, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову. Водночас, позивач не надає жодних доказів своїх припущень.

Така правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 13.01.2020 у справі №922/2163/17, від 08.11.2019 у справі №904/421/19.

Аналіз наведених позивачем обґрунтувань доцільності вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти Відповідача, не дає підстав вважати, що є необхідність у забезпеченні позову, саме лише посилання на наявність заборгованості відповідача перед позивачем не є належною підставою для накладення арешту на кошти відповідача.

Позивачем не надано суду жодних доказів які б підтверджували факт, що грошові кошти можуть зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

По суті подана позивачем заява ґрунтується на припущеннях щодо можливого ухилення від виконання рішення суду у цій справі у разі задоволення позову, а відтак і щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання такого рішення.

Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 320/3560/18 зазначено, що відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Водночас, звернувшись з проханням накласти арешт на грошові кошти відповідача, в межах суми грошової вимоги в розмірі 5 992 579,02 грн які обліковуються на банківських рахунках, позивачем не надано інформації про наявність у відповідача банківських рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті.

Виходячи зі змісту заяви та доказів, наявних у матеріалах доданих до заяви, суд дійшов висновку про безпідставність заяви про забезпечення позову, оскільки необхідність у застосуванні судом таких заходів достатньо не обґрунтована.

За таких обставин, оскільки, заявником не доведено те, що невжиття, визначених ним заходів, забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Західдорбуд» (Вх.№ 2383/24) про забезпечення позову.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Західдорбуд» у задоволенні заяви (Вх.№ 2383/24) про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 914/1265/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254-257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

Суддя Запотічняк О.Д.