Ухвала

від 20.06.2024 по справі 916/2722/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

"20" червня 2024 р. Справа № 916/2722/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

дослідивши матеріали заяви (вх.№ 2784/24 від 18.06.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» (вул. Рилєєва, № 10А, м. Київ, 04073) в особі філії «Інфоксводоканал» (вул. Басейна, № 5, м. Одеса, 65039) про видачу судового наказу до боржника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квітка» (вул. 25-ї Чапаївської дивізії, № 6/1, м. Одеса, 65101) про стягнення 168 572,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квітка» 168572,94 грн. боргу за послуги водопостачання та водовідведення, обслуговування та заміну двох вузлів комерційного обліку за період з 01.11.2023 по 01.06.2024, а також витрат по сплаті судового збору.

Заяву обґрунтовано неналежним виконанням з боку боржника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квітка» договору на послуги водопостачання та водовідведення № 137/1 від 10.12.2008 за період з 01.11.2023 по 01.06.2024, внаслідок чого у останнього утворився борг у сумі 168572,94 грн.

Дослідивши матеріали поданої заяви, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на наступне.

Наказне провадження, відповідно до частини другої статті 12 Господарського процесуального кодексу України, призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями Розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України.

Частиною першою статті 147 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Положеннями статті 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, та в разі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.

У заяві повинно бути зазначено, серед іншого, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника.

Заяву про видачу судового наказу подано з порушенням п. 2 ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у заяві про видачу судового наказу заявником зазначено невірний ідентифікаційний код юридичної особи - боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника.

У вступній частині заяви про видачу судового наказу боржником визначено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квітка», код ЄДРПОУ 26288523.

Втім, за даним кодом у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не значиться така юридична особа та взагалі будь-яку інформацію за вказаними параметрами не знайдено.

У договорі на послуги водопостачання та водовідведення № 137/1 від 10.12.2008 абонентом є Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квітка» з ідентифікаційним кодом 36288523, що не відповідає ідентифікаційному коду боржника, який зазначено в заяві про видачу судового наказу.

Окрім того, згідно з ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу, зокрема, додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості та інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Згідно з частиною 1 статті 10 ГПК України, господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.

Враховуючи викладене, суд зауважує, що докази, додані до заяви про видачу судового наказу, повинні бути подані державною (українською) мовою.

Згідно з ч. 2, 4 ст. 91 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Пунктом 12 ч. 34 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, зокрема, засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу.

Відповідно до статті 79 Закону України «Про нотаріат», нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд зазначає, що при зверненні із заявою про видачу судового наказу, заявником разом із документами, які виготовлені на іноземній мові, повинні бути подані належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на державну мову.

Між тим, надана заява про видачу судового наказу подана всупереч наведених приписів процесуального закону, оскільки заявником подано без нотаріально засвідченого перекладу на українську мову договір на послуги водопостачання та водовідведення № 137/1 від 10.12.2008, додаток № 1 до нього та додаткову угоду від 09.08.2013.

Враховуючи наведене, суд зазначає про невідповідність поданої заяви про видачу судового наказу вимогам п.3 ч.3 ст.150 ГПК України.

Відтак, судом встановлено, що заявником не дотримано вимог ст.150 Господарського процесуального кодексу України щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу, оскільки у заяві повинно бути зазначено, зокрема, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України боржника, а також надано суду договір з додатками на іноземній мові без нотаріально засвідченого перекладу на українську мову.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу. З урахуванням зазначеного вище, суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу.

За ч.2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Відповідно до ч.2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

При цьому, суд зазначає, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» у видачі судового наказу.

Керуючись ст.ст. 150, 152, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» (вх. №2784/24 від 18.06.2024) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квітка» заборгованості в сумі 168572,94 грн - відмовити.

2. До уваги заявника, згідно ч.2 ст.151 ГПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Ухвала набирає законної сили 20.06.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Суддя О.В. Цісельський