Рішення

від 18.06.2024 по справі 918/372/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/372/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., при секретарі судового засідання Мельник В.Я., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Керівника Дубенської окружної прокуратури (35603, Рівненська обл., м. Дубно, вул. Івана, 10, код ЄДРПОУ 02910077) в інтересах держави в особі Дубенської міської ради (35603, Рівненська обл., Дубенський район, м. Дубно, вул. Замкова, 4, код ЄДРПОУ 05391063)

до відповідача 1: Комунального некомерційного підприємства "Пологовий будинок" Дубенської міської ради (35500, Рівненська обл., Дубенський район, м. Дубно, вул. Грушевського, 103, код ЄДРПОУ 22579288)

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71-Б, код ЄДРПОУ 42101003)

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 39391 грн. 15 коп..

В судовому засіданні приймали участь:

від позивача: не з`явився;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: адвокат Мельник О.П.;

від прокуратури: Немкович І.І..

ВСТАНОВИВ:

Керівник Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Дубенської міської ради звернувся в Господарський суд Рівненської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Пологовий будинок" Дубенської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" в якому просить:

- визнати недійсною Додаткову угоду №2 від 29.09.2022 до Договору на постачання електричноїенергії №4174-ВЦ від 30.12.2021, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Пологовий будинок" Дубенської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія";

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71-Б, код ЄДРПОУ 42101003) на користь Дубенської міської ради (35603, Рівненська обл., Дубенський район, м. Дубно, вул. Замкова, 4, код ЄДРПОУ 05391063) в дохід місцевого бюджету кошти у розмірі 39391 грн. 15 коп..

Даний позов обгрунтовує наступним.Комунальним некомерційним підприємством" Пологовий будинок" Дубенської міської ради проведено закупівлю UA-2021-11-19-002648-с за предметом: «Електрична енергія», за результатами якої з ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №4174-ВЦ від 30.12.2021р..

Відповідно до Додатку № 3 до Договору, ціна цього договору становить 1 931 093,00 грн в тому числі ПДВ (20%) 321 848,8334 грн., а загальний обсяг електроенергії - 450 тис. кВт*год.

Пунктом 5.2 Договору визначено, що спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника.

Відповідно до Додатку № 2, до договору про постачання електричної енергії № 4174-ВЦ від 30.12.2021, ціна за електричну енергію становить 3,576 грн. за 1 кВТ*год без ПДВ (4,29 грн / кВт*год з ПДВ).

Керівник Дубенської окружної прокуратури зазначає, що у подальшому між сторонами, на підставі даних з сайту ДП «Оператор Ринку» підписано ряд додаткових угод, якими кожного разу збільшено ціну за одиницю товару посилаючись на коливання ціни такого товару на ринку:

-додатковою угодою №1 від 29.09.2022 визначено, що ціна за спожиту електричну енергію за 1 кВт/год, з урахуванням тарифу на послуги з передачі, становить 3,89871 грн. без ПДВ, що на 9,02% вище відносно ціни Договору (дія угоди поширюється з 01.09.2022);

-додатковою угодою № 2 від 29.09.2022 визначено, що ціна за спожиту електричну енергію за 1 кВт/год, з урахуванням тарифу на послуги з передачі становить 4,20748 грн. без ПДВ за 1 кВт/год, тобто на 17,65% вище відносно ціни Договору (дія угоди поширюється з 11.09.2022).

Керівник Дубенської окружної прокуратури зазначає, що внаслідок укладення додаткових угод відбулось збільшення ціни за одиницю товару на 17,65%.

Керівник Дубенської окружної прокуратури зазначає, що за даним Договором ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" поставлено 288936 кВт*год електричної енергії на загальну суму 1322260,60 грн.. Вказане підтверджується реєстром актів приймання-передавання електричної енергії за Договором №4174-ВЦ від 30.12.2021р..

Керівник Дубенської окружної прокуратури зазначає, що відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю UA-2021-11-19- 002648-с, що сформований 12.01.2023 на веб порталі «Prozorro», правовідносини за вказаним Договором припинені.

Керівник Дубенської окружної прокуратури вважає, що додаткова угода №2 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №4174-ВЦ від 30.12.2021р. укладена всупереч вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», а тому підлягає визнанню недійсною в судовому порядку, а надмірно сплачені кошти - стягненню з ТОВ "РОЄК" на користь Дубенської міської ради Дубенського району Рівненської області.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 11.04.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на "07" травня 2024 року.

26.04.2024 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду КНП "Пологовий будинок" Дубенської міської ради подано клопотання, в якому зазначає, що проти позову не заперечує.

01.05.2024 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" подано відзив на позов, в якому проти позову заперечує. Відповідач вважає, що Прокурор звертаючись в інтересах держави в особі Дубенської міської ради в позовній заяві не наводить жодних обставин та не надає до позову належних та допустимих доказів, які б свідчили про порушення прав та/або інтересів Дубенської міської ради по Договору (спірних додаткових угод). При тому, що даний Договір (спірні додаткові угоди) укладені між КНП «Пологовий будинок» Дубенської міської ради та TOB "РОЕК", до яких Дубенська міська рада немає жодного відношення та більш того не є стороною даного Договору.

Вказаний Відповідач вважає, що додаткова угода №2 до Договору, була укладена між сторонами у відповідності до умов договору, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Відповідач зазначає, що оскільки правові підстави щодо визнання додаткових угод недійсними відсутні, то відповідно вимога Прокурора в частині застосування наслідків недійсності правочинів шляхом стягнення з TOB «РОЕК» на користь Дубенської міської ради коштів в сумі 39 391,15 грн., задоволенню не підлягає.

06.05.2024 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представником прокуратури подано відповідь відзив, в якій позовні вимоги підтримує повністю.

Ухвалою суду від 21.05.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на "18" червня 2024 року.

У судове засідання 18.06.2024 року не з`явились представники позивача та відповідача 1, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Ні Позивач, ні Відповідач 1 причин неявки суду не повідомили, клопотань про не розгляд справи без їх участі не подавали.

Відповідно до частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відтак суд розглядає справу за відсутності Позивача та Відповідача 1.

Під час розгляду справи по суті представник прокуратури позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Натомість представник ТОВ "РОЕК" проти задоволення позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

Щодо підстав для представництва інтересів держави прокурором.

Звертаючись з даною позовною заявою до суду, прокурор виконує конституційну функцію, закріплену в ст. 131-1 Конституції України, шляхом представництва інтересів держави у суді у виключних випадках.

Такі випадки передбачено ч. З ст. 23 Закону України Про прокуратуру, за приписами якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У п. п. 3, 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/ 99 зазначається, що в основі інтересів держави є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі, як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, тощо.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, наведені вище норми законів та Рішення Конституційного Суду України, надають прокуророві право звертатися до суду з позовами про захист інтересів держави, обґрунтовуючи при цьому, в чому саме полягає таке порушення.

Аналогічну позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 23.05.2006 у справі №16/472, від 03.04.2007 у справі №05-5-46/8142, від 15.05.2007 у справі №12/111 та Верховний Суд від 26.07,2018 у справі №926/1111/15.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у п.5.6 постанови від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 зазначив, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

У постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт не звернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) оспорюваних додаткових угод, на підставі яких ці кошти витрачено, такому суспільному інтересу не відповідає.

Виконання зобов`язань за додатковою угодою, укладеною з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України Про публічні закупівлі та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в ст.3 даного Закону.

Окремо слід зазначити, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 для підтвердження судом підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого ст. 23 Закону України Про прокуратуру, та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Факт не звернення до суду суб`єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та, відповідно, мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що такий суб`єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Вказане узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18.

У даному випадку, укладення додаткової угоди до Договору всупереч вимогам чинного законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання вимог законодавства у цій сфері становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 по справі №912/989/18).

Крім того, використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави.

Звернення прокурора до суду з вказаною позовною заявою має важливе значення для зміцнення правопорядку в сфері здійснення публічних закупівель і захисту економічної конкуренції та додержання всіма учасниками цих суспільних відносин принципу законності.

Невиконання встановлених законодавством норм при організації та проведенні тендерних процедур порушує інтереси держави в частині гарантування організації діяльності органів державної влади відповідно до вимог Конституції та законів України, забезпечення безумовного виконання нормативно-правових актів держави.

Окрім того, укладенням додаткової угоди до договору поставки електричної енергії порушені матеріальні інтереси, оскільки з урахуванням додаткової угоди КНП Пологовий Будинок Дубенської міської ради фактично отримано менший обсяг електричної енергії у порівнянні з первісним договором за значно вищою ціною.

Недотримання в даному випадку законодавства в сфері публічних закупівель сприяло виникненню особливих негативних економічних і соціальних наслідків.

Укладення оспорюваних додаткових угод до договору закупівлі товару всупереч норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України Про публічні закупівлі є порушенням законності в бюджетній системі, порушує принципи добросовісної конкуренції, об`єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, та принципу запобігання корупційним діям і зловживанням при проведенні публічних закупівель.

Таке звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності та цільового використання кошті з державного підприємства або установи.

Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, а отже існують підстави для представництва даних порушених інтересів держави органами прокуратури.

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і в разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний установлювати причини, з яких позивач не здійснює захисту своїх інтересів.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18. та Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020.

Окрім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020 наведено висновки про те, що звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він наділений відповідними повноваження для їх захисту інтересів держави, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Зазначена позиція міститься у постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 4/166 б.

Аналогічні правові позиції Верховного суду щодо наявності підстав для представництва органами прокуратури інтересів держави викладені у постановах від 01.03.2018 у справі № 922/1361/17, від 13.03.2018 у справі № 911/620/17, від 25.09.2018 у справі N° 804/2244/18, від 17.10.2018 у справі Ке 910/11919/17, від 05.02.2019 у справі № 910/7813/18, від 13.02.2019 у справі № 914/225/18, від 26.02.2019 у справі № 905/803/18, від 25.03.2019 у справі № 469/580/16-ц.

Відповідно до Статуту, затвердженого рішення Дубенської міської ради від 15.05.2019 № 3712, Комунальне некомерційне підприємство Пологовий будинок Дубенської міської ради є закладом охорони здоров`я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає вторинну медичну допомогу будь-яким особам у порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим Статутом, а також вживає заходів із профілактики захворювань населення та підтримання громадського здоров`я.

Засновником є територіальна громада міста Дубно в особі Дубенської міської ради. Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним Засновнику. Підприємство створене на базі майна територіальної громади міста Дубна.

Відповідно до п. 1 розділу 5 Статуту, Майно Підприємства є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління. Майно Підприємства становлять необоротні та оборотні активи, основні засоби та грошові кошти, а також інші цінності, передані йому Засновником (Дубенською міською радою), вартість яких відображається у самостійному балансі Підприємства.

Відповідно до п. 3 розділу 7 Статут, засновник (Дубенська міська рада) здійснює контроль за ефективністю використання майна, що є власністю територіальної громади м. Дубно за закріплене за Підприємством на праві оперативного управління.

Крім того, слід повторно зазначити, що згідно плану закупівлі, джерелом її фінансування є місцевий бюджет.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі N° 905/1907/21, оскільки засновником закладу та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, що фінансує і контролює діяльність такого комунального закладу, а також зобов`язаний контролювати виконання обласного бюджету, зокрема, законність та ефективність використання зазначеним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету.

Схожі правові висновки викладені у постановах КГС ВС від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (пункт 33).

Згідно з ч.І ст.6 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Відповідно до ч.І ст.10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Водночас згідно з ч.5 ст.60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Частиною 4 статті 71 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Статтею 32 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.

Доходи місцевих бюджетів, інші кошти, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (ст.142 Конституції України, ст.16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні), Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема на доходи місцевих бюджетів, інші кошти (ст.60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні).

Тобто, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. У ст. 143 Конституції України зазначено, що місцеві органи самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки та збори відповідно до закону; утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації, установи.

Відтак, завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.

Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку відповідно до ст.145 Конституції України.

Дубенською окружною прокуратурою, у відповідності до вимог ст. 23 Закону України Про прокуратуру, скеровано на адресу Дубенської міської ради відповідний лист № 51-443вих-24 від 02.02.2024, яким повідомлено про наявність порушень при укладанні КНП Пологовий будинок Дубенської міської ради додаткових угод до Договору постачання електричної енергії.

Згідно відповіді Дубенської міської ради № 638/05-02-29/24 від 16.02.2024 вбачається, що орган місцевого самоврядування не вживав заходи щодо оскарження додаткових угод до Договору № 4174-ВЦ від 30.12.2021, оскільки не є стороною договору.

Крім того, опрацюванням веб-порталу Судова влада України та відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що Дубенська міська рада не використовує надані їй повноваження та не звернулася до суду щодо оскарження вказаних додаткових угод та стягнення коштів.

Вказане відповідно до ст. 53 ГПК України, ст.23 Закону України Про прокуратуру є підставою для захисту інтересів держави в особі Дубенської міської ради шляхом звернення до суду з даним позовом.

Щодо суті спору.

Комунальним некомерційним підприємством Пологовий будинок Дубенської міської ради (далі по тексту КНП Пологовий будинок) проведено закупівлю UA-2021-11-19- 002648-с з предметом: Електрична енергія, з очікуваною вартістю 2 565 000,00 гривень. Згідно до плану, вказану закупівлю здійснено за рахунок коштів місцевого бюджету. За результатами переговорної процедури переможцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю Рівненська обласна енергопостачальна компанія (далі по тексту TOB РОЕК), з яким укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 4174-ВЦ від 30.12.2021 (далі - Договір).

За цим Договором, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 2.1 Договору).

Пунктом 5.2 Договору визначено, що спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника.

Так, відповідно до Додатку № 2, до договору про постачання електричної енергії № 4174-ВЦ від 30.12.2021, ціна за електричну енергію становить 3,576 грн. за 1 кВТ*год без ПДВ (4,29 грн / кВт*год з ПДВ).

Відповідно до Додатку № 3 до Договору, ціна цього договору становить 1 931 093,00 грн в тому числі ПДВ (20%) 321 848,8334 грн, а загальний обсяг електроенергії - 450 тис.

кВт*год.

Згідно до п. 13.1. Договору, цей Договір набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання (додаток № 1 до Договору) і договірних величин споживання електричної енергії (додаток № 3 до Договору) та укладається на строк до 31.12.2021 включно, а в частині виконання фінансових зобов`язань (в т.ч. повної оплати заборгованості, включаючи штрафні санкції) Договір діє до їх повного виконання.

Відповідно до п. 13.8 Договору, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.

Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання Стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні «ОЕС України». Таким документальним підтвердженням можуть бути офіційні дані про ціну, обсяги купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу на перед» (далі - РДН) та внутрішньодобовому ринку (далі - ВДР), та інші показники, які склалися у відповідному періоді в торговій зоні "ОЕС" України» та оприлюднені на офіційному веб-сайті ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» за адресою в мережі Інтернет https://www.oree.com.ua згідно з частиною шостою статті 67 Закону України «Про ринок електричної енергії».

У якості документального підтвердження даних, Сторонами визнаються, зокрема, завірені належним чином копії (роздруківки з вебсайту) оприлюднених результатів роботи РДН/ВДР та про діяльність ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» за відповідний розрахунковий період, які оприлюднюються ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» згідно законодавству або інші документи органу, установи чи організації, які мають повноваження здійснювати моніторинг цін на товари, визначати зміни ціни товару на ринку.

Судом встановлено, що в подальшому між сторонами підписано ряд додаткових угод, якими кожного разу збільшено ціну за одиницю товару, зокрема:

- додатковою угодою № 1 від 29.09.2022 визначено, що ціна за спожиту електричну енергію за 1 кВт/год, з урахуванням тарифу на послуги з передачі, становить 3,89871 грн. без ПДВ, що на 9,02% вище відносно ціни Договору (дія угоди поширюється з 01.09.2022);

- додатковою угодою № 2 від 29.09.2022 - 4,20748 грн. без ПДВ за 1 кВт/год, тобто на 17,65% вище відносно ціни Договору (дія угоди поширюється з 11.09.2022).

Отже, внаслідок укладення додаткових угод відбулось збільшення ціни за одиницю товару на 17,65 %.

Крім того, встановлено, що ТОВ «РОЕК» на виконання Договору поставлено Споживачу 238 936 кВт*год електричної енергії на загальну суму 1 322 260,6 грн з ПДВ, а саме:

- згідно акту приймання-передачі № 480029700/1/1 за січень 2022 року - 36 053 кВт*год на суму 154 710,64 грн з ПДВ, сплачену відповідно до платіжного доручення № 5 від 11.02.2022;

- згідно акту приймання-передачі № 480029700/2/1 за лютий 2022 року - 34 033 кВт*год на суму 146 042,41 грн з ПДВ, сплачену відповідно до платіжного доручення № 12 від 11.03.2022;

- згідно акту приймання-передачі № 480029700/3/1 за березень 2022 року - 23 480 кВт*год на суму 100 757,36 грн з ПДВ, сплачену відповідно до платіжного доручення № 18 від 13.04.2022;

- згідно актуприймання-передачі№ 480029700/4/1 заквітень 2022року - 28 079 кВт*год на суму 120 492,6 грн з ПДВ, сплачену відповідно до платіжного доручення № 23 від 23.05.2022;

- згідно актуприймання-передачі№ 480029700/5/1 затравень 2022року - 23 062 кВт*год на суму 98 963,65 грн з ПДВ, сплачену відповідно до платіжного доручення № 28 від 16.06.2022;

- згідно акту приймання-передачі № 480029700/6/1 за червень 2022 року - 12 516 кВт*год на суму 53 708,65 грн з ПДВ, сплачену відповідно до платіжного доручення № 33 від 25.07.2022;

- згідно актуприймання-передачі№ 480029700/7/1 залипень 2022року - 11 644 кВт*год на суму 49 966,74 грн з ПДВ, сплачену відповідно до платіжного доручення № 38 від 19.08.2022;

- згідно актуприймання-передачі№ 480029700/8/1 засерпень 2022року - 9063 кВт*год на суму 38 891,15 грн з ПДВ, сплачену відповідно до платіжного доручення № 43 від 16.09.2022;

- згідно акту приймання-передачі № 480029700/9/1 за вересень 2022 року - 14 089 кВт*год на суму 69 395,8 грн з ПДВ, сплачену відповідно до платіжного доручення № 50 від 19.10.2022;

- згідно акту приймання-передачі № 480029700/10/1 за жовтень 2022 року - 40 166 кВт*год на суму 202 797,17 грн з ПДВ, сплачену відповідно до платіжного доручення № 57 від 16.11.2022;

- згідно акту приймання-передачі № 480029700/11/1 за листопад 2022 року - 24 673 кВт*год на суму 124 573,38 грн з ПДВ, сплачену відповідно до платіжного доручення N8 65 від 15.12.2022;

- згідно акту приймання-передачі № 480029700/12/1 за грудень 2022 року - 32 078 кВт*год на суму 161 961,05 грн з ПДВ, сплачену відповідно до платіжного доручення № 67 від 29.12.2022.

Відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю UА-2021-11-19-002648-с, що сформований 12.01.2023 на веб порталі «Ргогогго», правовідносини за вказаним Договором припинені.

Судом встановлено, Додаткова угода №2 від 29.09.2022 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 4174-ВЦ від 30.12.2021, укладена всупереч Закону України «Про публічні закупівлі», а тому підлягає визнанню недійсною в судовому порядку, а надмірно сплачені кошти - стягненню з відповідача - ТОВ "РОЕК" на користь міської ради, з огляду на наступне.

Відповідно до преамбули Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону, замовники, учасники процедур закупівлі, суб`єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними ним Законом. Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника.

Як зазначено в ч. 1 ст. 41 Закону, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 4 ст. 41 Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Разом з тим, п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Ключовим у даній нормі Закону є те, що для збільшення ціни за одиницю товару має бути реальне коливання ціни такого товару на ринку в сторону збільшення, що повинно оцінюватися починаючи від підписання договору та до моменту укладення відповідної додаткової угоди, тобто на момент укладання додаткової угоди ціни на товар повинні бути вищими ніж на момент укладання основного договору про закупівлю (або ж додаткової угоди, у разі її обґрунтованого укладення).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Частиною 1 ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Варто відмітити, що Закон не містить виключень з цього правила.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, що входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Так, між сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 29.09.2022 до Договору, якою на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» збільшено ціну за одиницю товару до 3,89871 грн/кВт*год. без ПДВ, тобто на 9,02% вище відносно ціни Договору, при цьому вказана ціна починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 01.09.2022.

Також, 29.09.2022, тобто в один і той же день з Додатковою угодою №1, між сторонами укладено додаткову угоду №2 якою збільшено ціну за (одиницю товару) кВт*год спожитої електричної енергії до 4,20748 грн/кВт*год. без ПДВ, що на 17,65% вище відносно такої ціни, встановленої в Договорі.

При цьому відповідно до умов додаткової угоди № 2, встановлена нею ціна починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 11.09.2022.

Вказані дії з боку постачальника призвели до збільшення ціни за одиницю товару на 17,65 %.

Враховуючи вищевказане, додаткова угода № 2 укладена з порушенням ст. 41 Закону та підлягає визнанню недійсною в судовому порядку.

Так, укладення додаткової угоди № 2 призвело до збільшення ціни за 1 кВт/год. на 17,65 % відносно ціни, що визначеної за умовами Договору.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.

Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, Закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%.

При цьому, Верховним Судом висловлено правову позицію, що обмеження у 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (постанова Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 927/1058/21).

Вказана правова позиція також підтверджена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

Крім того, Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі та мети проведення відкритих тендерів, визначених Законом.

В той жде час слід відмітити, що у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 зазначено, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого «каскадного» укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.

Враховуючи наведене, перемога у закупівлі, джерелом фінансування якої є кошти місцевого бюджету та укладення договору про закупівлю електричної енергії з ціною за 1 кВт*год електричної енергії 3,576 грн без ПДВ та її подальше підвищення шляхом укладення оспорюваної додаткової угоди (без відповідного коливання ціни на ринку), що призвело до загального збільшення ціни на 17,65 % є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку відповідача.

Аналогічну правову позицію викладено і в постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі № 903/366/22, та, окрім вищенаведеного, вказано, що відповідно до ст. 5 Закону, закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях. Поряд з цим, перемога в тендері (закупівля за кошти місцевого бюджету) та укладення договору за однією ціною та її подальше підвищення більш як на 10% у спосіб укладення оскаржуваних додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця, та свідчить про свідоме заниження цінової пропозиції у тендері з метою перемоги.

Також, слід наголосити, що підвищення сторонами Договору ціни шляхом неодноразового укладання додаткових угод та «каскадного» підвищення ціни за одиницю товару суперечить меті Закону. Зокрема, такі дії нівелюють інститут публічних закупівель, як засіб забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у цій сфері, запобігання проявам корупції та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки якщо пристати на тлумачення сторонами п. 2 ч. 5 статті 41 Закону, то при укладанні додаткових угод ціну за товар можна збільшувати необмежену кількість разів.

Аналізуючи вищевказану інформацію щодо підстав укладання додаткових угод та рівня середньозважених цін на ринку, можна прийти до висновку, що TOB «РОЕК» ініціювало укладення додаткових угод фактично для збагачення за рахунок коштів місцевого бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підсумовуючи вищевикладене, суд констатує, що оскаржувана додаткова угода № 2 від 29.09.2022 укладена з порушенням вимог ст. 41 Закону, а тому, з огляду на положення ст.ст. 203, 215 ЦК України підлягає визнанню недійсною в судовому порядку.

Статтею 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відтак, оскільки вищевказана додаткова угода визнається недійсною, то розрахунок за поставлену електроенергію у вересні - грудні 2022 року повинен здійснюватися за ціною, що визначена умовами додаткової угоди № 1 від 29.09.2022 до Договору № 4174-ВЦ, а саме - 3,89871 грн. за 1 кВт/год без ПДВ.

Таким чином, з вересня по грудень 2022 року КНП «Пологовий будинок», згідно з актами приймання-передачі електричної енергії отримано 111 006 кВт/год електричної енергії, за що, відповідно, сплачено 558 727,4 грн з ПДВ.

Разом з тим, відповідно до ціни, встановленої додатковою угодою № 1 від 29.09.2022, за вказану кількість електроенергії необхідно було сплатити 519 336,24 грн з ПДВ. (111 006 х 3,89871+20 % ПДВ).

Отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання спірної додаткової угоди з порушенням законодавства мала місце за сторони КНП «Пологовий будинок» переплата коштів Товариству у розмірі 39 391,15 грн з ПДВ.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та зимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частиною 2 статті 208 ГК визначено, що у разі визнання недійсним зобов`язання з інших підстав, кожна сторона зобов`язана повернути другій стороні все одержане за зобов`язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов`язання не передбачені законом.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п.1 ч. З ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Таким чином, грошові кошти в сумі 39 391,15 грн є такими, що були безпідставно одержані TOB «РОЕК», підстава їх набуття відпала, а тому у відповідності до ст.ст. 216, 1212 ІІК України, підлягають поверненню.

Вказаний правовий висновок, закріплено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі №922/2321/22, в якій, зокрема, зазначено про те, що грошові кошти, які одержані постачальником електричної енергії на підставі додаткових угод, які укладені з порушенням норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, є такими, що були безпідставно одержані останнім, підстава їх набуття відпала, а тому постачальник зобов`язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 3 БК України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Статтею 23 Бюджетного кодексу України встановлено, що усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до роз`яснення Міністерства фінансів України, наданих листом від 06.03.2003 р. № 021-03/6 та Державного казначейства України від 09.03.2006 ,№3.4 - 22/498 та від 12.02.2008 №7 1-10/744, якщо спочатку нового бюджетного періоду здійснюються повернення зайво виплачених в минулих бюджетних періодах коштів, то зазначені кошти не можуть бути відображені як відновлення касових видатків, а повинні бути перераховані цо бюджету.

Відповідно до Статуту, затвердженого рішення Дубенської міської ради від 15.05.2019 № 3712, Комунальне некомерційне підприємство «Пологовий будинок» Дубенської міської ради є закладом охорони здоров`я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає вторинну медичну допомогу будь-яким особам у порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим Статутом, а також вживає заходів із профілактики захворювань населення та підтримання громадського здоров`я.

Засновником є територіальна громада міста Дубно в особі Дубенської міської ради. Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним Засновнику. Підприємство створене на базі майна територіальної громади міста Дубна.

Відповідно до п. 1 розділу 5 Статуту, Майно Підприємства є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління. Майно Підприємства становлять необоротні та оборотні активи, основні засоби та грошові кошти, а також інші цінності, передані йому Засновником (Лубенської міською радою), вартість яких відображається у самостійному балансі Підприємства.

Відповідно до п. 3 розділу 7 Статут, засновник (Дубенська міська рада) здійснює контроль за ефективністю використання майна, що є власністю територіальної громади м. Дубно та закріплене за Підприємством на праві оперативного управління.

Крім того, згідно зі звітом про виконання договору, джерелом його фінансування є місцевий бюджет.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2022 у справі № 126/2157/19 вказала, що у випадку, коли повернення майна (коштів) стороні правочину не відновлює права позивача, який не є стороною правочину, суд може застосувати інший, крім реституції, ефективний спосіб захисту порушеного права в межах заявлених позовних вимог.

Якщо позивачем у справі є розпорядник бюджетних коштів, то його правовий статус, повноваження, відповідальність визначаються положеннями Бюджетного кодексу України та Порядком складання, розгляду, затвердження та основними вимогами до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (далі - Порядок № 228).

Так, абз. 1, 2 п. 5 Порядку № 228 визначено, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду. Установи мають право брати бюджетні зобов`язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

За змістом абз. 2 п. 43 Порядку № 228, розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

Враховуючи наведене, в даному випадку КНП «Пологовий Будинок» Дубенської міської ради у спірних правовідносинах діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником товару (електричної енергії) в обсязі та в межах видатків, визначених Дубенською міською радою (розпорядником бюджетних коштів вищого рівня).

Згідно з ч. 4 ст. 48 БК України, зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до ч. 6 цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

Водночас з урахуванням того, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців громади, завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності, неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладання підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про наявність підстав для стягнення безпідставно отриманих коштів за незаконними правочинами.

Вказані висновки висвітлені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2023 у справі Ns 924/1283/21.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, безпідставно отримані TOB «РОЕК» кошти в результаті укладення додаткових угод, мають бути стягнуті на користь Дубенської міської ради в дохід місцевого бюджету.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Згідно зі статтею 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищенаведене, та те, що Керівник Дубенської окружної прокуратури довів належними та допустимими доказами те, що Додаткова угода №2 від 29.09.2021 до Договору на постачання електричної енергії споживачу №4174-ВЦ від 30.12.2021 укладена з порушенням актів цивільного законодавства України, а також інтересів держави і суспільства, а Відповідачі вказаного не спростували, позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на Відповідача 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівненська обласна енергопостачальна компанія», так як спір виник внаслідок неправильних дій останнього.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Дубенської міської ради задоволити.

2. Визнати недійсною Додаткову угоду № 2 від 29.09.2022 до Договору на постачання електричної енергії № 4174-ВЦ від 30.12.2021, укладеного між КНП «Пологовий Будинок» Дубенської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівненська обласна енергопостачальна компанія».

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненська обласна енергопостачальна компанія» (код ЄДРПОУ 42101003, адреса: вул. Князя Володимира, 71-Б, м. Рівне, 53013) на користь Дубенської міської ради Рівненської області (ЄДРПОУ 05391063, вул. Замкова, 4, м. Дубно, Дубенський район, Рівненська область, 35600) в дохід місцевого бюджету кошти у розмірі 39 391 грн. 15 коп..

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненська обласна енергопостачальна компанія» » (код ЄДРПОУ 42101003, адреса: вул. Князя Володимира, 71-Б, м. Рівне, 53013) на користь Рівненської обласної прокуратури (р/р UА228201720343130001000015371, МФО 820172, ЄДРПОУ 02910077, банк одержувач Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 6 056 грн..

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано 20 червня 2024 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.