Рішення

від 20.06.2024 по справі 565/1517/23

КУЗНЕЦОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 565/1517/23

Провадження № 2/565/45/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2024 року м.Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області у складі:

-головуючого судді з участю -секретаря судового засідання -представника відповідача -представника відповідача -третьої особи -представника третьої особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні справу № 565/1517/23 за позовом ОСОБА_7 до Релігійної громади християнська церква «Світло зорі» у місті Вараш про усунення перешкод у користуванні приміщенням та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_8 до ОСОБА_7 про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

До Кузнецовського міського суду Рівненської області надійшов позов ОСОБА_7 до Релігійної громади християнської церкви «Світло зорі» у м. Вараш, у якому просить усунути перешкоди у здійсненні ним права користування та розпорядження його майном нежитловим приміщенням, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 3967,4 кв.м, ресторан «Вараш», шляхом звільнення вказаного нежитлового приміщення від майна та присутності членів Релігійної громади християнської церкви «Світло зорі» у м. Вараш, прибирання цією організацією своїх замків та вивісок, видалення з офіційної електронної адреси вказаної організації посилань на адресу місцезнаходження вищезазначеного нежитлового приміщення, як на місце проведення своїх богослужінь.

Позовні вимоги ОСОБА_7 обґрунтовує тим, що є власником нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 3967,4 кв.м, ресторан «Вараш». При багаторазових спробах потрапити до цього нежитлового приміщення він та його представники стикались з перешкодами у вигляді сторонніх осіб, які представлялись членами Релігійної громади християнської церкви «Світло зорі» у м. Вараш, замків та вивісок «Світло зорі». Він направив вимогу до вказаної релігійної організації від 04.07.2023 про витребування майна з чужого незаконного володіння, однак відповіді не отримав.

Від відповідача Релігійної громади християнської церкви «Світло зорі» у м. Вараш надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити повністю у позові ОСОБА_7 за безпідставністю. Відзив мотивований тим, що об`єкт нерухомого майна ресторан «Вараш», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 3967,4 кв.м, належить ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , виданий 07.07.2009 року.

24.04.2009 на підставі свідоцтва про право власності від 07.09.2009, реєстраційний № НОМЕР_2 , серія ВМС № 107959, свідоцтва на право на спадщину за законом від 07.04.2009, реєстраційний № НОМЕР_3 , серії вмс № НОМЕР_4 та клопотання спадкоємця від 24.04.2009, КП «Кузнецовським МБТІ» зареєстроване право власності на спадкоємця ОСОБА_5 в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 24.04.2009. З 25.04.2009 до 20.02.2023 в інвентаризаційній справі № 02033 на об`єкт нерухомого майна ресторан «Вараш», будь-яких дій щодо технічної інвентаризації відсутні.

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 свого чоловіка ОСОБА_9 , ОСОБА_5 у жовтні 2008 передала право користування приміщенням ресторану «Вараш» Релігійній громаді християнської церкви «Світло зорі» для проведення богослужінь. З того часу і до тепер ОСОБА_3 як представник ОСОБА_5 оплачує усі рахунки за воду, водовідведення, теплову та електричну енергію, доглядає будівлю, проводить ремонтні роботи, утримує прибудинкову територію. ОСОБА_5 заперечує укладення договору купівлі-продажу ресторану «Вараш» з ОСОБА_7 . 29.09.2009. Вказує, що цей договір не укладався, в установленому порядку не посвідчувався, був підроблений, державна реєстрації прав на об`єкт нерухомості за ОСОБА_7 не проводилась та запис в Реєстр прав власності на нерухоме майно не вносився, а тому право власності у останнього на це майно не виникло.

У відповіді на відзив позивач ОСОБА_7 зазначив, що відзив пронизаний маніпуляціями. Звернув увагу, що на момент придбання ним нерухомого майна БТІ не мало повноважень з державної реєстрації нерухомого майна. Відповідач перекручує фактичні обставини справи. Зокрема, стверджує, що ОСОБА_5 у квітні 2009 року приймала спадок у м. Вараш. Проте, згодом зазначив, що її не було в Україні з 01.01.2009 до 30.11.2009., нібито через закінчення терміну дії її паспорту. Відзив містить завідомо фіктивні дані. Зокрема, оскільки ОСОБА_5 зареєструвала право власності на спірне майно лише 24.04.2009, тому не могла передати його у користування у жовтні 2008 року. Відповідач не подав доказів, що ОСОБА_10 має довіреність на представництво інтересів ОСОБА_5 в Україні. Звертає увагу, що надана відповідачем інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 348540038 від 29.09.2023, містить ознаки зміщення рядків як по вертикалі так і по горизонталі та містить інформацію, яка не відповідає аналогічній інформації, яка передана позивачем.

Від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_5 надійшов позов до ОСОБА_7 , у якому просить витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 об`єкт нерухомого майна ресторан «Вараш», загальною площею 3967,4 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2698180456020, який належить їй на праві приватної власності. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.09.2023 від керівника Релігійної організації релігійної громади Християнська церква «Світло Зорі» у місті Вараші їй стало відомо, що ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 13 вересня 2023 року відкрито провадження в цивільній справі №565/1517/23 за позовом ОСОБА_7 до Релігійної організації релігійної громади Християнська церква «Світло Зорі» у місті Варані про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням.

Предмет розгляду цієї справи стосується захисту майнових прав третьої особи, оскільки вона є власником спірного нежитлового приміщення.

Так, об`єкт нерухомого майна - ресторан «Вараш», загальною площею 3967,4 кв. м., розташований за адресою: м. Кузнецовськ (наразі - м. Вараш) Рівненської області, майдан Незалежності, буд. За, належав її померлому чоловікові ОСОБА_11 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Кузнецовського міського нотаріального округу Рівненської області Приймасом В.О. 15.07.2002 року за реєстром №1233 і зареєстрованого в Кузнецовському міському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі № 18к, номер запису: 90-187, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно - 26563263, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом серії ВМС №107961, реєстраційний № НОМЕР_3 , виданим 07.04.2009 року державним нотаріусом Кузнецовської міської державної нотаріальної контори Рівненської області Ріцькою Г.І. їй як спадкоємцю майна.

Право власності на ресторан «Вараш» загальною площею 3967,4 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить їй, що підтверджується Свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_1 , реєстраційний № НОМЕР_2 , виданим 07.04.2009 року державним нотаріусом Кузнецовської міської державної нотаріальної контори Рівненської області Ріцькою Г.І..

24.04.2009року на підставі Свідоцтва про право власності від 07.04.2009 року, реєстраційний № НОМЕР_2 , серія ВМС № 107959, та Свідоцтва на право на спадщину за законом від 07.04.2009 року, реєстраційний № НОМЕР_3 , серія ВМС № 107961 та клопотання Спадкоємця від 24.04.2009 року, КП «Кузнецовським міським БТІ» було зареєстроване право власності за нею в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (номер витягу:22567666 від 24.04.2009 р.)

З 25.04.2009 року і до 20.02.2023 року в інвентаризаційній справі № 02033 на об`єкт нерухомого майна - ресторан «Вараш» будь які дії щодо технічної інвентаризації відсутні, як і відсутні клопотання на її проведення від власника майна.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_7 слідує, що він є власником даного об`єкту нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Мегедь Л.К. 29.09.2009 року за реєстраційним № 4756, укладеного між ним та нею, однак, вона ( ОСОБА_5 ) категорично заперечує факт укладення та підписання даного договору, вважає його підробленим, оскільки на момент нібито його укладення навіть не перебувала на території України, що підтверджується копією паспорта НОМЕР_5 .

Крім того, згідно з відповіддю Київського обласного державного нотаріального архіву № 1580/01-17 від 09.10.2023 року в результаті проведення перевірки архівного фонду № 63 (приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Мегедь Л.К.) наряд 2-04 Договори про відчуження іншого нерухомого майна та документи на підставі яких вони посвідчувались» не формувався.

У відзиві на позовну заяву про витребування майна з чужого незаконного володіння позивач ОСОБА_7 повною мірою заперечив проти цієї позовної заяви та просив відмовити у її задоволенні повністю. Відзив мотивував тим, що до суду не подано доказів, що ОСОБА_6 уповноважений на представництво інтересів ОСОБА_12 . Зазначив, що згідно з копією письмового доказу картка платника податків (номер бланка картки НОМЕР_6 від 26.10.2023), яка завірена представником третьої особи ОСОБА_6 26.10.2023 та є додатком до позовної заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння від 26.10.2023, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків 13.03.2009, попри це у копії письмового доказу наданого цим же представником до цієї ж позовної заяви, Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна (номер інформаційної довідки 351366814, дата та час формування 23.10.2023 10:28:11) неодноразово застерігається, що причиною відсутності коду є те, що ОСОБА_8 не є громадянином України.

Звернув увагу суду, що паспорт ОСОБА_13 не роздивлявся навіть під час укладення договору купівлі-продажу спірного майна, особа на фото з копії письмового доказу (АF 9050597) дуже схожа на дружину його померлого товариша ОСОБА_14 ОСОБА_15 , з якою також свого часу він приятелював та з якою уклав договір купівлі-продажу спірного майна, проте особа на фото з копії письмового доказу (FD 8739900) йому зовсім не знайома та не має навіть в окремих рисах схожості з відомою йому ОСОБА_16 .

Згідно з копією письмового доказу (АF 9050597), це сторінка та/або чотири сторінки паспорта громадянина Республіки Польща, у якого закінчився термін дії у 2012 році, має ознаки проколювання дироколом та інші ознаки, що копію цього письмового доказу зроблено не з оригінального документу тощо, а тому цей документ не може бути доказом.

Вказує, що з даних відображених у цьому так званому «письмовому доказі», ОСОБА_8 не тільки не перебувала на території України на момент укладання договору купівлі-продажу з ним, вона навіть не завжди легально перетинала українські кордони (штампів в`їзду-виїзду НОМЕР_7 замість 16-ти), вона також не перебувала в Україні задля оформлення та отримання Свідоцтва про право на спадщину, Свідоцтва про право власності та проходження реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків.

Також, за відсутності ОСОБА_8 в Україні щонайменше з початку року і до квітня 2009 року, 26.02.2009 внесено запис (Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна (номер інформаційної довідки 351366814, дата та час формування 23.10.2023 10:28:11) про підстави виникнення права власності на спірне майно на ім`я померлого ОСОБА_9 , за відсутності на цю дату його законних представників та встановлених у визначений законом спосіб спадкоємців, за договором купівлі-продажу від 15.07.2002 попри те, що з 25.03.2005 по 06.04.2009 зазначене майно було арештоване та перебувало під обтяженням.

Виходячи з викладеного, копії письмових доказів наданих, а саме: Свідоцтво про право на спадщину; Свідоцтво про право власності; Картка платника податків; Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна (номер інформаційної довідки 351366814, дата та час формування 23.10.2023 10:28:11) та безпосередньо копія письмового доказу (АF 9050597) ставить під сумнів відповідність поданої копії письмового доказу (АF 9050597) оригіналу, а тому такий доказ не повинен братись судом до уваги.

Щодо підписів особи, на ім`я якої оформлено письмові докази (паспорти громадянки Республіки Польща ОСОБА_13 ) НОМЕР_8 та НОМЕР_9 , то ці підписи виконано у різний спосіб, вони мають відмінну літерацію, почерк, напрям розташування та форми виконання, а враховуючи що мова йде не про графічне зображення, а про текстоволітерний формат підпису, то навіть за відсутності відповідної експертизи, не можна навіть припустити, що це підпис однієї й тієї ж самої особи.

Виходячи з викладеного та враховуючи, що ім`я ОСОБА_17 та прізвище ОСОБА_18 є доволі відомими, поширеними та розповсюдженими серед мешканців Республіки Польща, особливо серед людей народжених у 20 столітті, а щодо їх поєднання, то багато жінок, особливо після одруження мали та/або мають такі дані (загальновідома інформація, у тому числі з урахуванням даних сайтів Республіки Польща щодо мешканців країни, створення генеалогічних дерев тощо), виникають здорові сумніви щодо відношення цих письмових доказів до однієї й тієї ж самої особи або їх відповідності оригіналам, за їх наявності.

Крім того, у відзиві позивач ОСОБА_7 визнав, що ОСОБА_19 успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_14 , нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Вараші, Незалежності майдан, буд. № За, загальною площею 3967,4 кв.м, ресторан « ОСОБА_20 ».

Проте зазначив, що, позовна заява про витребування майна з чужого незаконного володіння від 26.10.2023 не є віндикаційним позовом, оскільки він не користується та не розпоряджається нежитловим приміщенням, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 3967,4 кв.м, ресторан «Вараш» внаслідок порушення його прав та охоронюваних законом інтересів відповідачем Релігійною громадою християнської церкви «Світло зорі» у м. Вараш, яка діє спільно з ОСОБА_8 . Доводить, що Релігійна громада християнська церква «Світло зорі» у м. Вараш та ОСОБА_8 (або особа, яка видає себе за неї та/або виступає від її імені користуючись її необізнаністю), дізнались про існування один одного та досягли протиправної домовленості між собою щодо позбавлення мене моєї власності після подачі ним позову про усунення перешкод у користуванні майном.

Зазначає, що враховуючи вимоги актів цивільного законодавства України він не тільки не мав та не має обов`язку щодо проведення технічної інвентаризації оспорюваного майна, а й навіть не мав та не має добровільної потреби реалізовувати своє право на замовлення її проведення, безпідставного та безглуздого витрачання значної кількості грошових коштів на організацію та проведення цих заходів тощо. Технічний паспорт - це документ, що складається в результаті проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомості, це не правовстановлюючий документ, а технічний обрис нерухомості з текстовими та графічними даними, він містить інформацію про технічні дані об`єкта, його складові, об`єм та площу.

Вказує, що йому не відомий обсяг повноважень приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Мегедь Л.К., особи та повноваження її помічників та інших осіб, які перебували з нею у трудових відносинах, відповідних комісій та таке інше щодо ведення діловодства та формування архівів, як ця діяльність впорядковувалась та проводилась. Не може підтвердити, спростувати чи заперечити, чи справді документи, які надавались приватному нотаріусу Обухівського районного нотаріального округу Мегедь Л.К. під час укладання договору купівлі- продажу між ним та ОСОБА_16 , повинні перебувати у розпорядженні Київського обласного державного нотаріального архіву Міністерства юстиції, іншої архівної установи або безпосередньо приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Мегедь Л.К. Виходячи з викладеного, заперечує, що неформування наряду 2-04 Договори про відчуження іншого нерухомого та документи на підставі яких вони посвідчувались є підставою для сумнівів щодо укладення між мною та ОСОБА_8 договору купівлі-продажу.

За даними Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів (https://rnb.nais.gov.ua/index.php/rnb/result) перевіркою спеціального бланка нотаріального документа (доступного для усіх користувачів мережі Internet): серія бланка ВМІ; номер бланка 821743; код витрачання бланка 1-Договір відчуження нерухомого майна, крім земельних ділянок; дата витрачання бланка 29.09.2009.

Посилання у позовній заяві про витребування майна з чужого незаконного володіння від 26.10.2023 на акти цивільного законодавства України та практику судових органів України щодо врегулювання віндикаційних позовів є неприйнятним з огляду на те, що зазначена позовназаява неє віндикацінимпозовом внаслідоквідсутності порушенняправ ОСОБА_8 (абоособи,яка видаєсебе занеї та/абовиступає відїї іменікористуючись їїнеобізнаністю) щодо користування та розпорядження нежитловим приміщенням, яке знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Вараш, Незалежності майдан, буд. № За, загальною площею 3967,4 кв.м, ресторан «Вараш», відсутності будь яких позовних вимог стосовно порушення прав щодо користування та розпорядження цим майном тощо.

Також заперечив щодо витрат пов`язаних із правничою допомогою у розмірі 8 000 гривень 00 копійок, оскільки позовна заява не містить розрахунку та обґрунтування цієї суми, доказів яким саме правочином вона обумовлена та чи була фактично сплачена, з чого вона складається та таке інше.

Позивач ОСОБА_7 у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримав свої вимоги.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_7 не визнав повністю. Пояснив, що у 2008 році, після смерті ОСОБА_9 , який був власником приміщення ресторану « ОСОБА_20 » він почав спілкуватись з ОСОБА_16 та її дочкою ОСОБА_21 . ОСОБА_19 надала йому дозвіл проводити у приміщенні богослужіння на умовах утримання майна та сплати комунальних платежів. З того часу Релігійна громада християнська церква «Світло зорі» у м. Вараш постійно здійснює богослужіння, сплачує комунальні платежі за це приміщення та його утримує. Літом 2023 року від адвоката Мороченця надійшло повідомлення, що законні власники хочуть проводити ремонт у приміщенні. Тоді довідався про ОСОБА_7 як про власника та про це повідомив ОСОБА_12 . Остання повідомила, що договору купівлі-продажу ресторану « ОСОБА_20 » не укладала.

Представник відповідача ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав повністю, просив відмовити у задоволенні позову. У своїх поясненнях послався на обставини, якими обґрунтований відзив на позовну заяву ОСОБА_7 .

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_8 у судовому засіданні допитана як свідок показала, що у 2002 році разом зі своїм чоловіком ОСОБА_22 купили приміщення ресторану « ОСОБА_20 » у спільну власність. Після смерті чоловіка успадкувала його частину і у квітні 2009 стала єдиним власником приміщення. Ремонтувала його та утримувала. ОСОБА_23 не хотіла продавати це приміщення. ОСОБА_7 не знає, його ніколи не бачила, не говорила, ніколи по телефону не спілкувалась. У м. Козин ніколи не була, там угоди не укладала. Гроші за ресторан « ОСОБА_20 » їй ніхто не давав і вона не брала. 29.09.2009 року договір купівлі-продажу не укладала і не підписувала. Цього дня в Україні не була. У 2009 році надала дозвіл Організації Світло Зорі користуватись приміщенням у АДРЕСА_1 .

Представник третьої особи ОСОБА_6 позовні вимоги ОСОБА_7 не визнав, підтримав повністю позовні вимоги третьої особи ОСОБА_5 та надав пояснення аналогічні за змістом, до обставин, якими обґрунтований позов третьої особи до ОСОБА_7 .

Допитаний як свідок ОСОБА_24 , який займає посаду т.в.о. директора БТІ м. Вараш показав, що після смерті ОСОБА_9 , в Бюро технічної інвентаризації 24.04.2009 року було зареєстроване право власності на ресторан « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за Вельгош Броніславою. З нею він перебуває у ділових відносинах, які виникли у зв`язку реєстрацією на неї права власності на ресторан « ОСОБА_20 ». Тоді був виготовлений технічний паспорт та переданий власниці в одному примірнику. В лютому 2010 року на замовлення ОСОБА_12 . Бюро технічної інвентаризації сформувало графічні матеріали щодо земельної ділянки з метою врегулювання земельних відносин, що стосується ресторану « ОСОБА_20 ». Витяг на ім`я ОСОБА_7 на право власності не видався.

Свідок ОСОБА_25 показала, що у 2008 році помер ОСОБА_26 , власниця приміщення ресторану «Вараш» ОСОБА_8 доручила їй здійснювати оплату за утримання цього приміщення. Приблизно через рік власниця повідомила її про те, що дозволила церкві «Світло зорі» здійснювати богослужіння. Після цього представники церкви «Світло зорі» передавали їй гроші у сумі спожитих комунальних послуг, а вона їх перераховувала на рахунки відповідних комунальних підприємств. Такі проплати вона здійснювала до 2022 року. Після цього, представники церкви «Світло зорі» самостійно здійснювали оплату комунальних послуг.

Дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення учасника справи та представників відповідача та третьої особи, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до копії свідоцтва про право власності від 07.04.2009, зареєстроване у реєстрі за № 527 (а.с. 201 т.1), підтверджується право власності ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_10 , зареєстрованої та проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , Польща, на частини ресторану « ОСОБА_20 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у спільному сумісному майні, придбаному подружжям.

Крім того, згідно з копією свідоцтва про право на спадщину від 07.04.2009 року, зареєстроване у реєстрі за № 533 (а.с. 200 т.1), ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_10 , зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , Польща, успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_9 майно, яке складається з частини ресторану « ОСОБА_20 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі зазначених документів 24.04.2009 року КП «Кузнецовське міське БТІ» виданий витяг № 22567666 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, реєстраційний номер 26563263, ресторан «Вараш» (а.с. 203 т.1), яким підтверджується набуття ОСОБА_5 права приватної власності на зазначений об`єкт у цілому.

Місто Кузнецовськ Рівненської області перейменоване на місто Вараш Рівненської області, відповідно до Постанови Верховної Ради Українивід19.05.2016№1377-VIII.

Позивач ОСОБА_7 у відзиві на позовну заяву про витребування майна з чужого незаконного володіння визнав обставину успадкування ОСОБА_5 після смерті її чоловіка спірного нежитлового приміщення та не оспорює, що вона мала право власності на нього.

В той же час, відповідно до копії інформаційної довідки № 336126053 від 19.06.2023 (а.с. 8 т.1), право власності на ресторан « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта 26563263, зареєстроване 22.02.2023 о 20 год 47 хв. державним реєстратором на підставі договору купівлі-продажу, реєстраційний номер 4756, виданому 29.09.2009 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Мегедь Л.К. за позивачем ОСОБА_7 .

В судовому засіданні досліджена копія договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.09.2009, який зареєстрований у реєстрі за № 4756, серія бланка ВМІ, номер бланка 821743 (а.с. 40-41 т.1), подана відповідачем. Зі змісту відзиву вбачається, що вказану копію представник відповідача отримав від сторони позивача на месенджер WhatsApp. У відповіді на відзив позивач ОСОБА_7 не спростовував вказану обставину. Така ж копія договору до суду надійшла від старшого дізнавача Вараського РВП ГУНП в Рівненській області, завірена державним реєстратором Святчук (а.с. 110 т.3). Крім того, у відзиві на позовну заяву третьої особи, позивач ОСОБА_7 фактично визнав, що договір купівлі-продажу нерухомого майна від 29.09.2009 був виготовлений на бланку серії ВМІ № 821743. Так, відповідно до вказаного договору він укладений у смт Козин, Обухівського району, Київської області між Вельгош Броніславою, громадянкою Польщі (ідентифікаційний номер НОМЕР_10 ), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , як продавцем та позивачем ОСОБА_7 як покупцем. За умовами п. 1 цього договору ОСОБА_5 передала у власність, належну їй на праві власності, а ОСОБА_7 прийняв нежитлову будівлю ресторану «Вараш», загальною площею 3967,4 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з п. 4 вказаного договору, продаж нежитлової будівлі ресторану «Вараш» здійснено за 950000 грн. У графі «продавець» цього договору міститься підпис та запис українською мовою « ОСОБА_5 ». При цьому в кінці договору зазначено, що договір підписано сторонами у присутності нотаріуса. Особу сторін встановлено, їх дієздатність перевірено.

У своїй позовній заяві та у судовому засіданні третя особа ОСОБА_5 як свідок категорично заперечила підписання нею та укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.09.2009. Зокрема показала, що це договір не підписувала, його не укладала та ніколи не планувала продавати ресторан «Вараш», у смт Козин Обухівського району Київської області ніколи не була, 29.09.2009 року перебувала за межами України, кошти за ресторан «Вараш» їй ніхто не давав і вона такі кошти не отримувала. З ОСОБА_7 не знайома, його ніколи не бачила. Вказала, що ресторан «Вараш» вибув з її володіння поза її волею.

Відповідно достатті 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно з частинами першою, третьою, п`ятоюстатті 203 ЦК України,зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Устатті 215 ЦК Україниунормовано, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19) зазначено, що: «Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину».

Вирішуючи питання щодо дійсності правочину купівлі-продажу нерухомого майна від 29.09.2009, за яким право власності на спірний ресторан « ІНФОРМАЦІЯ_3 » перейшло до ОСОБА_7 суд бере до уваги наступне.

В судовому засіданні третя особа ОСОБА_5 повністю заперечила укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.09.2009 з ОСОБА_7 .

Відповідно до паспорта № НОМЕР_8 , копія (а.с. 136-155 т.1) та оригінал якого досліджено у судовому засіданні, він належить громадянці Польщі ОСОБА_8 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , місцем народження є Вулька Соколовська та її особистий номер НОМЕР_11 . Згідно з відмітками у вказаному паспорті вона заїхала до України 24.08.2009 року, виїхала з України 30.08.2009 року та знову заїхала до України 29.12.2009 року.

Таким чином, третя особа ОСОБА_5 станом на 29.09.2009, тобто на день укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрованим за номером 4756 не була на території України, а отже не могла підписати вказаний договір.

Також суд бере до уваги, що за повідомленням Київського обласного державного нотаріального архіву від 09.10.2023 (а.с. 129 т 1), в результаті проведення перевірки архівного фонду № 63 (приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Мегедь Л.К.), наряд 2-04 «Договори про відчуження іншого нерухомого майна та документи на підставі яких вони посвідчувались» не формувався.

Згідно з преамбулою договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.09.2009 (а.с. 110 т.3), сторони володіють українською мовою. Проте у судовому засіданні третя особа даючи пояснення користувалась послугами перекладача, зважаючи на те, що не володіє українською мовою.

Зі змісту п. 5 копії договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.09.2009 вбачається, що нотаріус посилається на Витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого КП «Кузнецовське міське бюро технічної інвентаризації» від 29.07.2009 року за № 22567666. Проте, у судовому засіданні досліджена копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 22567666, який виданий КП «Кузнецовське МБТІ» 24.04.2009. У судовому засіданні свідок ОСОБА_24 показав, що витяг з реєстру прав власності не може бути сформований з однаковим номером.

До того ж, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Всупереч викладеного позивач ОСОБА_7 не надав до суду доказів укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.09.2009 року, на підставі якого до нього перейшло право власності на ресторан «Вараш».

На вимогу суду надати оригінал договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.09.2009, з метою проведення судово-почеркознавчої експертизи, позивач подав до суду копію талону-повідомлення єдиного обліку № 16352 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію від 19.05.2023 (а.с. 145 т.3), копію витягу з ЄРДР № 12023105010000647 від 19.05.2023 (а.с. 146 т.3), копію довідки Голосіївського УП ГУНП у м. Києві від 19.05.2023 (а.с. 147 т.3) та копії аркушів з газети «Голос України» № 157 (8174) від 08.08.2023 (а.с. 148-149 т.3). Зі змісту зазначених документів вбачається, що 10.05.2023, приблизно о 19 год 35 хв за адресою: м. Київ, провулок Ремісний 2, невстановлена особа таємно викрала, серед іншого, договір купівлі-продажу нерухомого майна від 29.09.2009, зареєстрованого у реєстрі за № 4756, нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ресторану «Вараш».

Таким чином, суд бере до уваги, що:

- ОСОБА_5 заперечує знайомство з ОСОБА_7 , укладення з ним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.09.2009 та підписання цього договору;

- у день укладення договору ОСОБА_5 була за межами України, в той час як у договорі зазначене місце укладання смт Козин, Обухівського району, Київської області;

- вона не володіє українською мовою, проте договір складений українською мовою та запис у графі «продавець» також виконано українською мовою;

- посилання у пункті 5 договору купівлі-продажу нерухового майна від 29.09.2009 на Витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого КП «Кузнецовське міське бюро технічної інвентаризації» від 29.07.2009 року за № 22567666, який не може існувати, оскільки був виданий КП «Кузнецовське міське бюро технічної інвентаризації» 24.04.2009;

- приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Мегедь Л.К. наряд 2-04 «Договори про відчуження іншого нерухомого майна та документи на підставі яких вони посвідчувались» не формувався;

- позивач ОСОБА_7 не подав до суду оригінал договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.09.2009.

Викладене дає підстави суду для висновку, що договір купівлі-продажу нерухомого майна від 29.09.2009, зареєстрований в реєстрі за № 4756 є недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України, як такий, що не відповідає вимогам ч. 3 ст. 203 ЦК України, у зв`язку з тим, що зміст цього правочину не відповідає внутрішній волі ОСОБА_5 і вона його не укладала.

Доводи позивача ОСОБА_7 про те, що власниця ресторану «Вараш» ОСОБА_5 , з якою ніби то він укладав договір та ОСОБА_5 , яка брала участь у судових засіданнях, це різні особи є безпідставними.

В судовому засіданні на підставі оригіналу паспорта № НОМЕР_9 , завірений переклад якого долучений до матеріалів справи (а.с. 5-13 т.3), суд встановив третю особу ОСОБА_5 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження Вулька-Соколовська, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Її особовий ідентифікаційний номер у паспорті зазначений НОМЕР_11 .

Аналогічні за змістом відомості щодо третьої особи ОСОБА_5 зазначені у паспорті № НОМЕР_5 , оригінал якого досліджено у судовому засіданні, а копія з його перекладом долучені до матеріалів справи (а.с. 137-155 т.1).

Разом з позовною заявою третя особа, яка заявляє самостійні вимоги подала до суду копію картки платника податків на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де зазначено, що вона зареєстрована в державному реєстрі фізичних осіб-платників податків 13.03.2009 з реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_10 .

Також у полісі № НОМЕР_12 , який третя особа ОСОБА_5 подала як документ із вільними зразками її підпису та почерку, зазначено адресу АДРЕСА_3 .

Свідки ОСОБА_24 та ОСОБА_25 підтвердили, що вони безпосередньо знайомі з ОСОБА_5 , як власницею приміщення ресторану « ОСОБА_20 ».

Разом з тим, згідно з копіями свідоцтва про право власності від 07.04.2009, зареєстроване у реєстрі за № 527 (а.с. 201 т.1) та свідоцтва про право на спадщину від 07.04.2009 року, зареєстроване у реєстрі за № 533 (а.с. 200 т.1) власником ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_10 , зареєстрованої та проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , Польща.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що третя особа ОСОБА_8 , яка брала участь у судовому засіданні є власником ресторану «Вараш», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, внаслідок державної реєстрації 22.02.2023 права власності на ресторан « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на підставі договору купівлі-продажу, реєстраційний номер 4756, виданому 29.09.2009 за ОСОБА_7 , вказаний ресторан вибув з володіння власника ОСОБА_5 не з її волі іншим шляхом.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Частиною першоюстатті 316 ЦК Українипередбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (стаття 317 ЦК України). Статтею 319 ЦК Українивизначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Відповідно достатті 321 ЦК України,право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України). Власник має право витребувати майно з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України).

Стаття 388 ЦК Українимістить сукупність підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Так, відповідно до частини першої вказаної норми якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Тобто можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (провадження № 12-35гс21)).

Доводи позивача ОСОБА_7 про те, що позов про витребування майна з чужого незаконного володіння не є віндикаційним є безпідставними. Набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Близькі за змістом висновки наведені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18, від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18.

Таким чином, оскільки ресторан «Вараш» вибув з володіння ОСОБА_5 поза її волею іншим чином, суд на підставі п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, доходить висновку, що вона набула права на витребування вказаного ресторану від позивача ОСОБА_7 , а тому позовні вимоги ОСОБА_5 слід задовольнити повністю та витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 об`єкт нерухомого майна ресторан «Вараш», загальною площею 3967,4 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2698180456020, який належить їй на праві приватної власності.

В той же час, враховуючи задоволення позовної вимоги ОСОБА_5 та визнання судом недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.09.2009, який зареєстрований за № 4756, з урахуванням положень ч. 1 ст. 216 ЦК України, про те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, суд доходить висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_7 до Релігійної громади християнської церкви «Світло зорі» у м. Вараш, оскільки судом не встановлено порушення його прав або охоронюваних законом інтересів зі сторони відповідача через відсутність у нього права власності на ресторан «Вараш». Таким чином, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 до Релігійної громади християнської церкви «Світло зорі» у м. Вараш про усунення перешкод у користуванні приміщенням ресторану «Вараш» необхідно відмовити повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Оскільки позовні вимоги третьої особи ОСОБА_5 до ОСОБА_7 як відповідача задоволені повністю, судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, слід стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 у повному обсязі.

Так, третьою особою до суду подані платіжна інструкція від 25.10.2023 про сплату судового збору у сумі 13420 грн, яка додана до її позовної заяви, та платіжна інструкція від 25.10.2023 про сплату судового збору, яка додана до заяви про забезпечення позову. Таким чином, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 необхідно стягнути 13956,80 грн судового збору.

На підтвердження понесених інших судових витрат представник третьої особи подав до суду копію договору № 53 про надання правничої допомоги від 13.10.2023 та копію квитанції до прибуткового касового ордера № 1 від 13.10.2023, про прийняття від ОСОБА_5 адвокатом Ляшуком М. 8000,00 грн. За умовами п. 4 зазначеного договору, за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар в розмірі 8000,00 грн. У відзиві на позовну заяву третьої особи позивач ОСОБА_7 заперечив щодо витрат пов`язаних із правничою допомогою у розмірі 8 000 гривень 00 копійок, оскільки позовна заява не містить розрахунку та обґрунтування цієї суми, доказів яким саме правочином вона обумовлена та чи була фактично сплачена, з чого вона складається та таке інше.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Згідно з пунктом 4 частини першоїстатті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першоїстатті 1 Закону № 5076-VIвстановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першоїстатті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно достатті 19 Закону № 5076-VIвидами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Оцінюючи зміст зазначених приписів суд доходить висновку, що саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, які були дійсними та необхідними, а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін, суд доходить висновку, що розмір витрат пов`язаних з наданням третій особі правничих послуг у сумі 8000,00 грн є співмірним з характером спірних правовідносин, складністю справи, тривалістю її розгляду, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) і часом, витраченим на виконання цих робіт (послуг). Таким чином, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 8000 грн 00 коп витрат на правничу допомогу

На підставі викладеного, керуючись ст. 203, 215, 316, 319, 387, 388 ЦК України, ст. 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 до Релігійної громади християнської церкви «Світло зорі» у м. Вараш про усунення перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження нежитловим приміщенням, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 3967,4 кв.м, ресторан «Вараш» відмовити повністю.

Позовні вимоги третьої особи ОСОБА_8 до ОСОБА_7 про витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити повністю.

Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 об`єкт нерухомого майна ресторан «Вараш», загальною площею 3967,4 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2698180456020, який належить їй на праві приватної власності.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь Вельгош Броніслави 8000 (вісім тисяч) грн 00 коп витрат на правничу допомогу та 13956 (тринадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість) грн 80 (вісімдесят) коп судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного рішення, через Кузнецовський міський суд Рівненської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_13 .

Відповідач: Релігійна громада християнська церква «Світло зорі» у м. Вараш, місцезнаходження: мкр-н Вараш, 16, кв. 98, м. Вараш, Рівненської області, код ЄДРПОУ 25737492.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 .

Повне рішення виготовлене 20.06.2024

Суддя І.Ю.Зейкан