Рішення

від 20.06.2024 по справі 753/13655/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13655/23

провадження № 2/753/298/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2024 року Дарницький районний суд міста Києва у складі головуючого судді Котвицького В.Л. розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Євро-Реконструкція» у серпні 2023 року звернулось до Дарницького районного суду м.Києва з позовом, в якому просить стягнути з відповідачів заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у сумі 64 895,42 грн, інфляційну складову боргу в сумі 11 751,60 грн, 3 % річних у сумі 3334,77 грн та судовий збір у сумі 2684,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що надання послуг з постачання централізованого опалення/постачання теплової енергії та постачання гарячої води в будинку АДРЕСА_1 здійснюється ТОВ «Євро-Реконструкція» на підставі ліцензії від 01.06.2012 року № 198. Відповідачі є споживачами послуг з постачання централізованого опалення/постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Однак з грудня 2015 року відповідачі своєчасно не вносить плату за отримані послуги в результаті чого станом на 01.07.2023 утворилась заборгованість у сумі 64 895,42 грн, з яких: 31 347,02 грн - за послуги з теплової енергії; 33 548,40 грн - за послуги з постачання гарячої води.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 23.08.2023 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками надсилались відповідачам на адресу їх місця реєстрації, проте повернулись до суду без вручення адресатам, з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Від відповідача ОСОБА_1 11.10.2023 надійшли письмові заперечення на позов, відповідно до яких відповідач заперечувала проти позову, зазначивши, що позов не обгрунтовано, позивачем не надано доказів надання послуг за вказаний період. Крім того, відповідач просила суд застосувати строки позовної давності.

Від позивача 23.11.2023 до суду надійшли письмові пояснення, відповідно до яких позивач уточнив позовні вимоги та просив суд, з врахуванням заяви відповідача ОСОБА_1 про застосування строку позовної давності, стягнути з відповідачів 29 003,67 грн - за послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії (за період з 12.03.2017 по 30.06.2023); 33 548,40 грн - за послуги з постачання гарячого водопостачання/постачання гарячої води (за період з 01.05.2017 по 30.06.2023), а також 10 363,88 грн. - інфляційної складової боргу та 2946,07 грн. - 3% річних.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що надання послуг з постачання централізованого опалення/постачання теплової енергії та постачання гарячої води в будинку АДРЕСА_1 , здійснюється ТОВ «Євро-Реконструкція» на підставі ліцензії від 01.06.2012 № 198.

Правовідносини із споживання житлово - комунальних послуг, на час виникнення спірних правовідносин, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

У залежності від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення тощо), 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо), 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо) (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) Договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.

23.07.2014 у газеті «Хрещатик» № 103 (4503) позивачем розміщено повідомлення із пропозицією укладення договору про надання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом звернення до відповідних житлово-експлуатаційних організацій або до ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ».

З матеріалів справи вбачається, що проект договору про надання ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» послуг централізованого опалення та постачання гарячої води опубліковано в офіційному віснику Київської міської ради - газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 за № 111 (4511).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачі зареєстровані та проживають у квартирі АДРЕСА_1 , а відтак є споживачами послуг з постачання централізованого опалення/постачання теплової енергії та постачання гарячої води за даною адресою.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Відповідно до п.п. 18, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк. Споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Згідно з п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572, власник та наймач квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) врегульовані права та обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, якими є власник, споживач, виконавець та виробник, серед яких обов`язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості, згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладання із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за недотримання умов його виконання, згідно з типовим договором.

Правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а його обов`язком - оплатити житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Крім того, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» відповідач є споживачем комунальних послуг.

Даним Законом передбачено, що під договором слід розуміти усну чи письмову угоду між споживачем та виконавцем послуг. Цей Закон також передбачає оформлення письмової угоди через посередництво квитанцій та інших розрахункових документів.

Згідно ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги»№2189-VIII споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Так, виходячи з наведеного, не дивлячись на те, що відповідачі впродовж певного періоду споживають послуги без укладеного з позивачем договору про постачання централізованого опалення/постачання теплової енергії та постачання гарячої води, вони не звільняються від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція, викладена у Постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі № 401/710/15.

Як з`ясовано судом та підтверджується наявними у справі доказами, відповідачі свої зобов`язання за договором про надання послуг належним чином не виконують, внаслідок чого виникла заборгованість за послуги з постачання централізованого опалення/постачання теплової енергії та постачання гарячої води в сумі 62 552,07 грн, що підтверджується долученими позивачем розрахунками заборгованості за вказаний період.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно положень статей 525, 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи порушення відповідачами виконання зобов`язань по сплаті житлово-комунальних послуг, а саме: послуг з постачання централізованого опалення/постачання теплової енергії та постачання гарячої води, суд визнає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідачів на користь позивача втрат від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку у сумі 10 363,88 грн, а також 3 % річних від простроченої суми заборгованості у сумі 2946,07 грн.

Разом з тим, на подану відповідачем ОСОБА_1 заяву про забезпечення позову, судд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», прийнятої відповідно до ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», на усій території України встановлений карантин з 12.03.2020, який, у свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України був неодноразово продовжений ( від 25.03.2020 № 338, від 20.05.2020 № 392, від 22.07.2020 № 641, від 26.08.2020 № 760, від 13.10.2020 № 956, від 09.12.2020 № 1236, від 17.02.2021 № 104, від 21.04.2021 № 405, від 23.02.2022 № 229, від 27.05.2022 № 630, від 19.08.2022 № 928 був неодноразово продовжений.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2022 №1423 вносились зміни до постанов Кабінету Міністрів України до від 25.03.2020 № 338 та від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV- 2», якими продовжено термін дії карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів в Україні для запобігання розповсюдженню COV1D-19 до 30.06.2023.

Отже, починаючи з 12.03.2020 строк позовної давності продовжений на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Тобто, виходячи з наведених положень закону, пропущеною може бути позовна давність лише за вимогами, що виникли до 12.03.2017.

Строк позовної давності за всіма вимогами, що виникли після 12.03.2017, та на які поширюється загальна позовна давність у три роки, вважаються продовженим на підставі п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, до закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Як вбачається з розрахунку заборгованість за надання послуг з централізованого опалення/постачання теплової енергії нараховується з грудня 2015 року, заборгованість за послуги з гарячого водопостачання/постачання гарячої води нараховується з травня 2017 року. При цьому відповідач заявляє вимоги про стягнення заборгованості за період останніх трьох років, тобто з березня 2020 року.

Оскільки, з 12.03.2017 строк позовної давності продовжений, відтак, борг у період з березня 2017 року по 23 лютого 2022 року нарахований в межах строку позовної давності, а відповідно подана відповідачем заява про застосування судом наслідків спливу строку позовної давності може бути застосована судом лише до частини заявлених позивачем позовних вимог про стягнення заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з грудня 2015 року по 11 березеня 2017 року включно.

Заборгованість за послуги з постачання гарячої води нарахована в межах строку позовної давності.

Оскільки, відповідачі прострочили виконання грошового зобов`язання, з них на користь позивача стягуються заявлені 3% річних та інфляційні втрати.

Зважаючи на те, що на території України з 12.03.2020 було запроваджено карантин, на період дії якого Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (№530-ІХ від 17 березня 2020 року) заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово- комунальні послуги.

При цьому, відповідно до на приписів п.п.4 п. З розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», оскільки вони стосуються заборони нарахування саме неустойки (шрафу та пені), як одного із способів забезпечення виконання грошового зобов`язання (ст. 549-552ЦК України).

Однак, така заборона не стосується 3% річних та інфляційних втрат, які передбачені ст. 625 ЦК України, та які не є неустойкою, а є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, яка має компенсаційний характер. Така позиція, висловлена у постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 №912/1120/16, від 19.06.2019 № 703/2718/16-ц, від 08.11.2019 № 127/15672/16-ц, від 18.03.2020 №902/417/18.

Оскільки, 3% річних та інфляційні втрати, які передбачені ст. 625 ЦК України, є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання і мають компенсаційний характер, тому до положення даної статті закону застосовується загальний строк позовної давності.

Таким чином, із врахуванням заявленої відповідачем заяви про застосування судом наслідків спливу строків позовної давності підлягає стягненню 75 862,02 гри, (ціна вимоги), яка складається з: суми заборгованості за послуги з централізоване опалення/постачання теплової енергії у розмірі 29 003,67 грн. (за період з 12.03.2017 по 30.06.2023); суми заборгованості за послуги з гарячого водопостачання/постачання гарячої води у розмірі 33 548,40 грн. (за період з 01.05.2017 по 30.06.2023); інфляційної складової боргу в розмірі 10 363,88 грн.; трьох відсотків річних у розмірі 2 946,07 грн. Як вбачається з розрахунку заборгованість за послуги з постачання гарячої води нараховується з травня 2017 року.

Оскільки, з 12.03.2017 строк позовної давності продовжений, відтак, борг за послуги з постачання гарячої води у період з травня 2017 року по 23 лютого 2022 року нарахований в межах строку позовної давності, а відповідно подана відповідачем ОСОБА_1 заява про застосування судом наслідків спливу строку позовної давності непідлягає задоволенню.

Згідно із ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд вважає встановленим факт порушення прав позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню та стягненню з відповідача.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 509, 526, 625, 901, 903 ЦК України, статтями 9, 13, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статтями 81, 89, 141, 259, 263-265, 353 ЦПК України, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, Правилами користування приміщеннями житлових будинків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (код ЄДРПОУ 37739041) заборгованість за послуги з постачання централізованого опалення/постачання теплової енергії та постачання гарячої води у сумі 62 552,07 грн, інфляційну складову боргу в сумі 10 363,88 грн, 3 % річних у сумі 2946,07 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (код ЄДРПОУ 37739041) витрати зі сплати судового збору у сумі 2684,00 грн. у рівних долях по 894,67 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя В.Л. Котвицький