Ухвала

від 19.06.2024 по справі 758/7400/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/7400/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 року слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023105070001531 від 11.12.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.197-1, ч.3, 4 ст. 358 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

До Подільського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023105070001531 від 11.12.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.197-1, ч.3, 4 ст. 358 КК України.

В обгрунтування клопотання вказує, що в провадженні СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві знаходяться матеріали кримінального провадження № 12023105070001531 від 11.12.2023 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 197-1, ч.ч. 3, 4 ст.358 КК України, за фактом самовільного зайняття земельної ділянки по

АДРЕСА_1 відповідно до статті 36 КПК України здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023105070001531 встановлено, що надійшло повідомлення від Голови громадської ради при виконавчому органі Київської міської ради про вчинення ТОВ «Юридична фірма «Юрпрофі-К» правопорушення під час забудови земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 .

Так, на підставі договору купівлі-продажу нежилого будинку площею 78,4 кв.м. № 2296 від 31.07.2013, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 , на праві приватної власності ТОВ «Юридична фірма «Юрпрофі-К» належить об`єкт нерухомого майна із реєстраційним номером 123130180000 за адресою АДРЕСА_1.

В подальшому, приватним нотаріусом ОСОБА_6 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56090202 (про внесення зміни загальної площі об`єкта) від 08.01.2021 відносно нерухомого майна 123130180000 за адресою: АДРЕСА_1 . У відповідності до вказаного рішення загальна площа об`єкта нерухомого майна була збільшена з 78.4 кв.м до 139.3 кв.м.

При цьому, як встановлено в ході слідства підставою для прийняття вказаного рішення, серед іншого, слугували технічний паспорт на нежилий будинок АДРЕСА_1 , виготовлений ТОВ «БТІ Груп» на замовлення ТОВ «Юридична фірма «Юрпрофі-К» від 18.12.2020 та висновок про технічні показники об`єкта нерухомого майна від 18.12.2020 № 357 на нежилий будинок АДРЕСА_1 .

У відповідь на запит прокурора від ТОВ «БТІ Груп» отримано інформацію, що на замовлення ТОВ «Юридична фірма «Юрпрофі-К» технічний паспорт на нежилий будинок АДРЕСА_1 та висновок про технічні показники об`єкта нерухомого майна від 18.12.2020, не виготовлялись та не видавались. Надані документи містять ознаки підробки.

Згідно повідомлення від Голови громадської ради за результатами виїзної наради було зафіксовано, що загальна площа будівлі, яка вказана в документах на підставі яких була відкрита контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою №22070004-ПД та отримане повідомлення про початок виконання будівельних робіт N? KB051210405974 мають розбіжність. У договорі купівлі-продажу площа зазначена як 78.4 кв.м., але у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, який зареєстрований на підставі цього ж договору купівлі-продажу, ця площа вказана як 139.3 кв.м.

За інформацією Комунального підприємства Київської міської Ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (далі - Бюро) відповідно до даних реєстрових книг по нежитловому фонду за адресою в АДРЕСА_1 первинна реєстрація права власності на нежилий будинок заг. пл. 78,40 кв.м. (літ. З) була проведена за територіальною громадою міста.

Далі право власності на нежилий будинок, 78,40 кв. м. (літ. 3) перейшло та було зареєстровано за ТОВ «БК «Дніпротрансбуд» на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 22.08.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 (дата ресстрації 03.10.2012).

Згідно з матеріалами реєстраційної справи Бюро проводило 06.05.2009 тa 24.07.2012 технічну інвентаризацію нежитлової будівлі, якою встановлено загальну площу будівлі - 78,4 кв.м.

Згідно інформації з Департаменту земельних ресурсів у відповідності до даних Міського земельного кадастру земельна ділянка площею 0,0225 га (обліковий код 85:159:0020) на АДРЕСА_1 » обліковується за ТОВ «Юридична фірма «Юрпрофі-К».

Так, 30.05.2024 прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва винесено постанову про призначення експертизи.

Слідчим із залученням спеціаліста 04.06.2024 проведено огляд нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1 , під час якого встановлено проведення будівельних робіт та здійснено зовнішні обміри, проте огляд приміщення з внутрішньої сторони не проведено, у зв`язку з відсутністю доступу до приміщення.

Постановою слідчого від 05.06.2024 нежитлова будівля із реєстраційним номером 123130180000 за адресою АДРЕСА_1 на підставі ст. 98 КПК України визнана речовим доказом, оскільки речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Оскільки в ході досудового розслідування отримано інформацію проведення будівельних робіт із зазначенням недостовірних даних у документах дозвільного характеру та ймовірного самовільного зайняття та забудови земельної ділянки площею 0,0225 га, обліковий код ділянки 85:159:0020, виникла необхідність у накладенні арешту на об`єкт нерухомого майна - нежилого будинку із реєстраційним номером 123130180000 за адресою: АДРЕСА_1 з метою забезпечення збереження вказаного речового доказу та унеможливлення подальшого його перепродажу.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав із підстав, наведених в ньому, та просив його задовольнити, наклавши арешт на зазначене майно в частині заборони його відчуження, розпорядження ним, в тому числі із забороною вчинення будь-яких реєстраційних дій та правочинів щодо нього.

Представник власника майна в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання прокурора, вказав, що будівельні роботи по об`єкту здійснені з дотриманням вимог чинного законодавства та за наявності відповідних дозвільних документів, а збільшення площі приміщення відбулося внаслідок скління тераси.

Дослідивши клопотання про арешт майна та матеріали кримінального провадження на його обґрунтування, заслухавши думку учасників, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «East/West Alliance Limited» проти України», в п. 167 рішення Суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля.

У п.168 суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого Європейський суд з прав людини надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправданим за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Згідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

За вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 10, ч. 11 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчим суддею встановлено, що Подільською окружною прокуратурою міста Києва здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023105070001531 від 11.12.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.197-1, ч.3, 4 ст. 358 КК України, за фактом самовільного зайняття земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Постановою слідчого від 05.06.2024 нежитлова будівля із реєстраційним номером 123130180000 за адресою АДРЕСА_1 визнана речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.

Таким чином, наведене вище свідчить про те, що вказане майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку з чим слідчий суддя має достатні підстави вважати, що таке майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Крім того, також є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, що є належною правовою підставою для арешту вказаного майна.

З огляду на положення ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також слідчим суддею враховано, що постановою прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 від 30.05.2024 у кримінальному провадженні призначено будівельно-технічну експертизу вказаної нежитлової будівлі.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає, що в органу досудового розслідування є всі підстави вважати, що незастосування заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно може призвести до зникнення, втрати, пошкодження чи передачі вказаного майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

У відповідності до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, зокрема, враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Із урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором, у відповідності до ч.2 ст. 171 КПК України, доведено необхідність накладення арешту на вказане майно, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, а тому незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна в частині заборони його відчуження та розпорядження ним може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, у зв`язку з чим накладення арешту на вказане майно є необхідною умовою досягнення дієвості кримінального провадження.

Слідчий суддя також враховує, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

На підставі наведеного, з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для накладення арешту на нежилий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 139,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 123130180000, що на праві власності належить ТОВ «Юридична фірма «Юрпрофі-К», код ЄДРПОУ 36282013, в частині заборони його відчуження у будь-який спосіб та розпорядження ним, у тому числі вчинення щодо вказаного майна будь-яких правочинів та здійснення реєстраційних дій.

Керуючись ст. 170, 172-174, 309, 372, 392 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023105070001531 від 11.12.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.197-1, ч.3, 4 ст. 358 КК України,-задовольнити.

Накласти арешт на нежилий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 139,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 123130180000, що на праві власності належить ТОВ «Юридична фірма «Юрпрофі-К», код ЄДРПОУ 36282013, в частині заборони його відчуження у будь-який спосіб та розпорядження ним, у тому числі вчинення щодо вказаного майна будь-яких правочинів та здійснення реєстраційних дій.

Ухвала про арешт майна, у відповідності до вимог ст. 175 КПК України, виконується негайно слідчим, прокурором.

Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надіслати слідчому, прокурору, третій особі, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Роз`яснити, що згідно із частинами 1-2 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1