Ухвала

від 17.06.2024 по справі 760/16985/19

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/16985/19

2/760/7634/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2024 року Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді -Букіної О.М.,

при секретарі-Кавун В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-впроваджувальна фірма «Техновен» про розірвання договору купівлі-продажу вкладу, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Солом`янського районного суду м. Києва перебуває вказана позовна заява.

У вимогах позову позивач просить розірвати договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-впроваджувальна фірма «Техновен», укладений 10.03.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

11.06.2019 згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.

Ухвалою суду від 13.06.2019 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу 15-денний строк для подання відзиву.

03.07.2019 відповідач подав зустрічний позов, який 04.07.2019 на підставі протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.

Ухвалою суду від 09.07.2019 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 26.07.2019 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду на 05.12.2019.

29.07.2019 до суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про забезпечення зустрічного позову, яке на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.

Ухвалою від 30.07.2019 заяву про забезпечення зустрічного позову задоволено.

04.12.2019 та 05.12.2019 від сторін надійшли клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 05.12.2019, на іншу дату.

Справу призначено до розгляду на 23.03.2020, у зв`язку з чим учасникам справи направлено судові повістки-повідомлення на вказану дату.

Проте, 23.03.2020 учасники справи у судове засідання не з`явилися, про причини неявки не повідомили, будь-яких клопотань від них до суду не надходило.

Далі справу призначено до розгляду на 20.10.2020, у зв`язку з чим учасникам справи направлено судові повістки-повідомлення на вказану дату.

Учасники справи знову у судове засідання не з`явилися, не повідомивши суд про причини неявки.

Конверти з повістками, направлені відповідачу та третій особі рекомендованим поштовим відправленням, повернулися до суду як такі, що не вручені адресатам, причина повернення: за закінченням терміну зберігання.

Згідно з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 особисто отримали повістки про виклик до суду на 20.10.2020.

Далі справу призначено до розгляду на 17.06.2024, учасникам справи направлено повістки про виклик до суду на вказану дату.

Учасники справи повторно у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких клопотань від них щодо розгляду справи на адресу суду не надходило.

Конверт з повіскою, направлений відповідачу рекомендованим поштовим відправленням повернувся до суду, оскільки адресат відсутній за вказаною адресою.

Представник третьої особи за довіреністю особисто отримав повістку про виклик до суду згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Конверт з повісткою, направлений позивачу рекомендованим поштовим відправленням повернувся до суду як такий, що не вручено адресату, причина: адресат відсутній за вказаною адресою.

Представник позивача заздалегідь - 14.05.2024, особисто отримав повістку про виклик до суду, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Аналізуючи вищевикладені факти, суд враховує таке.

Відповідно до п.1-3 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Згідно з ч.1, 3 ст. 131 ЦПК України Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Таким чином, сторона справи, враховуючи положення статей 128, 130 ЦПК України, вважається таким, що повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання.

Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання учасника справи.

Відповідно до частини першої, пунктів 1, 2 частини другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи;

За змістом цих вимог процесуального закону правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише в разі повторної неявки позивача, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка без поважних причин, а також за умови, що він був належним чином повідомлений, від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

З матеріалів справи суд встановив, що позивач та його представник, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, вдруге поспіль - 20.10.2020 та 17.06.2024 у судове засідання не з`являються, що підтверджено доказами, які містяться в матеріалах справи.

Жодних заяв, клопотань, пояснень по суті справи чи в будь-якій іншій формі від позивача та його представника, починаючи з 05.12.2019, на адресу Солом`янського районного суду міста Києва не надходило.

Зокрема, клопотань про проведення судового розгляду справи за відсутності позивача та/або представника, чи про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

За ч. 1, 2 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За ч.3 цієї статті основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність.

Зміст даного принципу наведений в статті 13 ЦПК України, за частиною 1,3 якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Крім того, враховуючи нормативне регулювання даного питання національним та європейським законодавством, суд вважає, що позивач та його представник, не з`являючись у судові засідання, не даючи суду можливості своїми діями у встановлений законом строк вирішити справу, зловживають своїми процесуальними правами.

При цьому, неявка позивача та/чи його представника перешкоджає розгляду справи по суті з огляду на наявність спірних правовідносин між сторонами, що пов`язано з необхідністю обґрунтування позову та надання пояснень позивачем.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 28.10.2021 у справі №465/6555/16-ц залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи.

Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Враховуючи викладене, оскільки позивач та його представник повторно у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про час, дату та місце судового розгляду справи, що підтверджується належними доказами, які містяться у матеріалах справи, про причини неявки суд не повідомили, жодних клопотань на адресу суду про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за їх відсутності на адресу суду не надходило, розгляд справи за відсутності позивача/або представника є неможливим з огляд на характер спірних правовідносин та з`ясування спірних питань, а відтак суд прийшов до висновку, що на підставі п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України позов необхідно залишити без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. 43, 131, ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст.257, 260, 353-354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-впроваджувальна фірма «Техновен» про розірвання договору купівлі-продажу вкладу - залишити без розгляду.

Роз`яснити наслідки залишення позовної заяви без розгляду, а саме відповідно до ч.2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складений 17.06.2024.

Суддя О.М. Букіна