Рішення

від 20.06.2024 по справі 240/33845/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2024 року м. Житомир справа № 240/33845/23

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Приватного охоронного підприємства "Зоро" про стягнення податкового боргу,

встановив:

Головне управління ДПС у Житомирській області звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути податковий борг Приватного охоронного підприємства "Зоро" у сумі 835741,26 грн за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Приватне охоронне підприємство "Зоро" має загальний податковий борг у сумі 34164,80 грн. Оскільки платіжні інструкції для стягнення податкового боргу з банківських рахунків відповідача були повернуті, тому контролюючий орган звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Копію ухвали суду від 13.12.2023 надіслано на адресу відповідача, яка вказана в матеріалах справи.

Ухвала суду повернулась на адресу суду як не вручена з незалежних від суду причин.

Враховуючи положення частини 6 статті 7, частини 11 статті 126 КАС України ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи вважається врученою належним чином, оскільки судом було дотримано всіх необхідних вимог щодо своєчасного повідомлення, зокрема, відповідача про здійснення розгляду даної справи.

Відповідач у строк, визначений ч.5 ст.162, ч.1 ст.261 КАС України та встановлений ухвалою суду від 13.12.2023 відзив на адміністративний позов не надіслав.

Частиною 6 статті 162 КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Встановлено, що Приватне охоронне підприємство "Зоро" зареєстроване як юридична особа 30.07.2001 і як платник податків перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Житомирській області (Житомирська ДПІ(м. Житомир)).

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За Приватним охоронним підприємством "Зоро" рахується податкова заборгованість на загальну суму 835741,26 грн.

З податку на додану вартість з вироблений в Україні товарів(робіт,послуг) на загальну суму 318562,75 грн, з яких 318562,75 грн - основний платіж.

З податку на доходи фізичних осіб, що сплачений податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п у сумі 517178,51, з яких 295063,02 - основний платіж, 75546,48 грн - штрафна санкція, 146569,01 - пеня.

В обґрунтування суми податкового боргу позивачем зазначено, що згідно з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 у справі №240/31268/22 задоволено адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про стягнення з відповідача податкового боргу у сумі 621067,00.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з пунктами 87.1, 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 88.1 статті 88 Податкового кодексу України визначено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

За змістом пункту 89.2. статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5. цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт 88.2 статті 88 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

Абзацом першим пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Житомирською об`єднаною Державною податковою інспекцією на виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України сформовано податкову вимогу від 25.05.2015 №4002-25.

Главою 9 "Погашення податкового боргу платників податків" ПК України визначено порядок самостійного погашення податкового боргу платником, а також особливості застосування заходів щодо стягнення такого боргу податковим органом, зокрема податкова застава, стягнення коштів, продаж майна, що перебуває у податковій заставі тощо.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Враховуючи викладене, у разі наявності у платника податків непогашеного податкового боргу за загальним правилом податковий орган вправі здійснити продаж майна такого платника, яке перебуває у податковій заставі, після застосування такого заходу погашення податкового боргу як стягнення коштів.

В силу п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з абз. 2 п.95.3 ст.95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абз. 3 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

Пунктом 95.4 ст. 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зміст наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.

Обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючого орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Отже, ПК України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів для погашення податкового боргу: спочатку вчиняються дії для стягнення коштів з платника податків, а у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Тобто, звернення контролюючого органу до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку. І лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутись до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

На підставі рішення начальника контролюючого органу про опис майна у податкову заставу платника податків №1/06-30-51-17 від 11.01.2019 податковим керуючим, було проведено опис такого майна, за результатами якого складено акт опису майна №180/06-30-13-02 від 01.07.2021.

Як з`ясовано судом, згідно з пунктом 89.8 статті 89 Податкового кодексу України, позивачем зареєстровано у відповідному державному реєстрі податкову заставу майна відповідача, свідченням чого є витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №73492790 від 01.07.2021.

Суд зауважує, що згідно з відомостями зі зведеного розрахунку сум податкового боргу, які не були задоволені боржником протягом строку, встановленого для їх погашення, та довідки, сума податкового боргу ПП "Зоро" становить 835741,26 грн, з яких:

- податковий борг зі сплати податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт,послуг) на загальну суму 318562,75 грн, з яких 318562,75 грн - основний платіж - рішення керівника про стягнення коштів платника податків з рахунків в банках у рахунок погашення податкового боргу від 16.05.2023 №20/4/0630.

- податковий борг зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачений податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п у сумі 517178,51, з яких 295063,02 - основний платіж, 75546,48 грн - штрафна санкція, 146569,01 - пеня - рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 №240/31268/22.

В свою чергу, з аналізу матеріалів справи встановлено та як вже було зазначено судом вище, контролюючий орган для доведення обставини відсутності коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, надав платіжні інструкції про примусове списання (стягнення) коштів на виконання рішення суду від 02.05.2023 №5/06-30-13-02-1, 02.05.2023 №5/06-30-13-02-2, 14.06.2023 №5/06-30-13-02-1, 14.07.2023 №5/06-30-13-02-3, 14.07.2023 №5/06-30-13-02-1, 07.09.2023 №5/06-30-13-02-1, 07.09.2023 №5/06-30-13-02-3.

Судом встановлено, що після виставлення контролюючим органом платіжних інструкцій банківським установам, у яких відповідачем відкриті рахунки, податковий борг не погашено.

Крім цього, на платіжних інструкціях містяться відмітки про їх повернення у зв`язку з відсутністю грошових коштів на рахунках.

Таким чином, враховуючи надані представником позивача докази, а саме платіжні інструкції, суд дійшов висновку, що податковим органом відповідно до приписів податкового законодавства підтверджено відсутність грошових коштів на рахунках, відкритих відповідачем у фінансових установах та про які відомо контролюючому органу, або неможливість стягнення коштів на виконання рішення суду від 09.02.2023 у справі №240/31268/22 .

Щодо позовних вимог в частині надання дозволу на стягнення податкового боргу у сумі розміром 318562,75 грн, з яких: 318562,75 - основний платіж, згідно з рішенням керівника ДПС у Житомирській області №50/4-0630 від 16.05.2023 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, суд зазначає наступне.

Згідно з абз. 2 п. 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

Судом встановлено, що у зв`язку із виникненням заборгованості по сплаті самостійно задекларованих сум, в.о. начальника Головного управління ДПС у Житомирській області прийнято рішення №50/4-0630 від 16.05.2023 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу ПП "Зоро" у розмірі 941097,00 грн.

Також, відповідно до наявних в матеріалах справи документів, майно платника податків передано у податкову заставу згідно з актом опису майна №180/06-30-13-02 від 01.07.2021. Передача майна в податкову заставу сторонами не оскаржувалася, рішення про опис майна в податкову заставу та акт опису на час розгляду справи чинні та не скасовані в судовому або адміністративному порядку.

Право податкової застави зареєстроване у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджено витягом з реєстру №73492790 від 01.07.2021.

Відтак, судом встановлено, що податковим органом здійснені усі необхідні заходи для погашення податкового боргу, визначені законом, а податкова застава майна відповідача оформлена у встановленому порядку.

Таким чином, виходячи з викладеного, з урахуванням встановлених судом обставинами наявності несплаченого товариством податкового боргу у розмірі 517178,51 грн згідно з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 у справі №240/31268/22 та на підставі рішення в.о. начальника Головного управління ДПС у Житомирській області №50/4-0630 від 16.05.2023 та враховуючи вжиття податковим органом заходів з погашення податкового боргу, у тому числі, шляхом направлення податкової вимоги, звернення до суду про стягнення коштів, звернення до банку, що не призвело до погашення податкового боргу відповідача за рахунок його грошових коштів, відсутності на його рахунках грошових коштів, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для відмови позивачу у наданні дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, а тому позов підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Підсумовуючи зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом надання Головному управлінню Державної податкової служби у Житомирській області дозволу на погашення суми податкового боргу у розмірі 835741,26 грн за рахунок майна Приватного охоронного підприємства "Зоро", що перебуває у податковій заставі.

Враховуючи положення до ч.2 ст. 139 КАС України та відсутність судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 4, 6-9, 32, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 258, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Ю.Тютюнника, 7, м.Житомир,10003, код ЄДРПОУ ВП 44096781) до Приватного охоронного підприємства "Зоро" (вул. Перемоги, буд.10,м. Житомир,Житомирська обл., Житомирський р-н,10014. РНОКПП/ЄДРПОУ: 31600090) про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з Приватного охоронного підприємства "Зоро" на користь Головного управління ДПС у Житомирській області податковий борг у розмірі 835741,26 грн за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Липа