Ухвала

від 23.06.2023 по справі 320/20373/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про забезпечення позову

23 червня 2023 року № 320/20373/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві заяву ТОВ «Ді Лінк» про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ТОВ «Ді Лінк» до ГУ ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування розпорядження,

в с т а н о в и в :

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "Ді Лінк" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, у якому просить визнати протиправним та скасувати розпорядження ГУДПС у Київській області про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним ТОВ "Ді Лінк", а саме: Розпорядження від "31..0.5.20 №337-Р щодо анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №10080314201900454 (суб`єкт господарювання ТОВ "Ді Лінк", ідентифікаційний код 40273345, адреса місця роздрібної торгівлі пальним Київська область, смт Димер, вул. Соборна, 77/а, АЗС).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.06.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивачем разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, в якій просить зупинити дію розпорядження ГУ ДПС у Київській області від "31..0.5.20 №337-Р щодо анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №10080314201900454 (суб`єкт господарювання ТОВ "Ді Лінк", ідентифікаційний код 40273345, адреса місця роздрібної торгівлі пальним Київська область, смт Димер, вул. Соборна, 77/а, АЗС).

На обґрунтування заяви позивач зазначив, що анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся, а забезпечення позову на час судового розгляду справи відновить його право на здійснення господарської діяльності у сфері роздрібної торгівлі пальним, що, в свою чергу, дасть можливість уникнути заподіяння йому прямих збитків та упущеної вигоди.

Відповідно до ст. 1. 1 ч. 1 153 КАС України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано ст.ст. 150-158 КАС, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання рішення адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу обов`язковості судових рішень.

Як вже зазначалося, підстави для забезпечення позову визначені в ч. 1 ст. 150 КАС України.

Ці підстави є оціночними, тому необґрунтоване вжиття таких заходів може призвести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При розгляді та вирішенні даної заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Отже, у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою.

Крім того, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується необхідність застосування певного заходу забезпечення позову.

Проте, позивачем не надано жодного доказу існування, до ухвалення рішення в даній адміністративній справі, очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам.

До того ж згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однак, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Крім того, Великою Палатою Верховного Суду в рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення в справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

У питанні вжиття заходів забезпечення позову Верховний Суд сформував сталу правову позицію щодо застосування норм процесуального права, яка полягає в наступному: «Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди й мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 КАС зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі». Такий правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 826/16509/18, від 26.12.2019 р. у справі № 640/13245/19 та від 20.03.2019 у справі № 826/14951/18.

Таким чином, навіть вказані заявником ознаки протиправності оскаржуваного рішення є передчасними й не можуть вважатись підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки вони підлягають оцінці під час судового розгляду справи по суті вимог. Аналогічна правова позиція була викладена в постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 26.03.2020 року у справі № 340/2179/19, від 26 березня 2020 року у справі № 340/2179/19.

Можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено в майбутньому.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 6 лютого 2019 року у справі № 826/13306/18.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що клопотання про забезпечення адміністративного позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 150-157, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ТОВ «Ді Лінк» про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Лапій С.М.