Ухвала

від 12.06.2024 по справі 320/13759/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

12 червня 2024 року № 320/13759/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: представника позивача Гордуза О.О., представника відповідача Декань М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алего» до Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради про визнання протиправними та скасування наказів,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Алего» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради з вимогами визнати незаконними та скасувати накази Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код 41348526), а саме: наказ від 16.07.2019 № 996 «Про демонтаж рекламних засобів» (в частині пункт 37 додатку 1 до Наказу), (пункт 40 додатку 1 до Наказу), (пункт 46 додатку 1 до Наказу) та (пункт 47 додатку 1 до Наказу), наказ від 20.08.2019 № 1172 «Про демонтаж рекламних засобів» (в частині пункт 6, 30, 31, 32, 33 додатку 1 до Наказу) та наказ від 04.11.2019 № 1562 «Про демонтаж рекламних засобів» (пункти 1,3,2 додатку 1 до Наказу).

Крім того, позивач у позовні заяві клопотав про поновлення строку для оскарження вказаних наказів.

На обґрунтування вказаного клопотання, зазначив, що позивачу стало відомо про існування оскаржуваних наказів Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) лише після надання КП «Київреклама» відповіді на адвокатський запит представника ТОВ «Алего». Зазначені накази на адресу позивача не направлялися, інформація про їх прийняття відповідачем у позивача до моменту отримання відповіді на адвокатський запит була відсутня.

Наголосив на тому, що 24.02.2022 почалася широкомасштабна збройна агресія російської федерації проти України, у зв`язку з чим запроваджено воєнний стан, який триває і на даний час, та директора позивача - ОСОБА_1 було мобілізовано до лав Збройних Сил України, що в свою чергу також відобразилося на можливості оперативного керівництва підприємством, в тому числі і представництва інтересів товариства в судових інстанціях. Вказав, що дане підтверджується витягом із Наказу Командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині).

ОСОБА_2 перебував на військовій службі поза межами міста Києва та Київської області, виконував службові обов`язки як військовослужбовець, відповідно до Статутів Збройних Сил України, тривалий час був позбавлений зв`язку та доступу до мережі Інтернет, що, відповідно, унеможливило вчасну підготовку позову.

Зауважив на тому, що на даний час внаслідок воєнних дій з боку рф, наносяться ракетні та бомбові удари по воєнних та цивільних об`єктах на всій території України, триває збройне протистояння у багатьох населених пунктах держави, що вочевидь створює небезпеку для всіх без виключення громадян. Крім того, у всіх містах України запроваджено комендантську годину та періодично лунає сигнал оповіщення про тривогу.

Зазначив, що в той же час, ОСОБА_2 повернувся до м. Києва 15.03.2023, в зв`язку із необхідністю стаціонарного лікування (травма, отримана внаслідок виконання бойових завдань), яке він проходив в період з 15.03.2023 по 27.03.3023 в Київській міській клінічній лікарні № 8 (вказані обставини підтверджують випискою з медичної карти стаціонарного хворого № 5743 від 27.03.2023), після закінчення лікування, проте мав можливість належним чином вивчити документи та підготувати позовну заяву лише в березні 2024 року.

Вказав, що інші представники, які в порядку ст. 57 КАС України, можуть надавати професійну правничу допомогу ТОВ «Алего», позивачем не залучались через відсутність коштів на підприємстві для оплати гонорару вказаним особам, фактичне припинення господарської діяльності товариства, а також через перебування керівника товариства в лавах Збройних Сил України та неможливості організації/заключення договорів про надання правничої допомоги для захисту прав, свобод та законних інтересів товариства. Також не маючи достатніх знань та навичок у складанні позовних заяв, не маючи фінансової можливості для звернення за правовою допомогою до спеціаліста в галузі права призводило до затримки в підготовці позову.

На думку повивача, вищевказані обставини дають підстави вважати, що у позивача не було об`єктивної можливості підготувати та подати позов до суду у передбачений законом строк., у зв`язку з чим просить суд поновити строк на оскарження вищезазначених наказів відповідача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 вказану позовну заяву залишено без руху, у зв`язку із несплатою позивачем судового збору у належному розмірі.

Надалі, позивачем усунуто недоліки позовної заяви вказані в ухвалі суду від 03.04.2024.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 відкрито спрощене позовне провадження у даній адміністративній справі та призначено судове засідання.

Також, вказаною ухвалою суду вирішено, що клопотання позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду буде розглянуто в судовому засіданні.

До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому, зокрема, відповідач заявив клопотання про залишення даної позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропущенням позивачем строку на звернення до суду із таким позовом.

Вказав, що позивач був обізнаний з 2019 року про існування оскаржуваних наказів безпосередньо, оскільки позивач особисто звертався, підписував акти виконаних робіт щодо повернення рекламних засобі, які були здійсненні на виконання оскаржуваних наказів та отримував демонтовані рекламні засоби (далі РЗ).

Також зауважив, що між відповідачем та ТОВ «Алего» наявні судові процеси та є завершені судові справи, які були у провадженні судів загальної юрисдикції протягом 2022 року, 2023 року та по теперішній час. В кожній судовій справі за власним підписом директора підприємства ТОВ «Алего» - ОСОБА_2 були подані процесуальні документи у судових справах. Також, у справах, розгляд яких здійснювався за правилами загального позовного провадження ОСОБА_2 був особисто присутній у судових засіданнях. На підтвердження зазначеної інформації наявні копії протоколів судових засідань у справі №910/18204/21 за період з 14.12.2021 - 02.10.2023, та рішення судів (справи №910/8510/23, №910/8509/23, №910/18204/21, 910/8581/23, 910/8581/23), з яких вбачається особиста присутність на проголошенні судових рішень директора ТОВ «Алего» - ОСОБА_2 .

Крім того, відповідач вважає, що позивач водить в оману в суд про його перебування на військовій службі з 15.03.2023 (в тому числі на лікуванні від травми, отриманої внаслідок бойових дій), що підтверджується відповідями військових частин на запити Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради.

Стверджує, що вищенаведене дає підстави вважати, що позивачем без поважних причин пропущено встановлений шестимісячний строк для звернення до суду.

Представник позивач у судовому засіданні проти клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду заперечував, просив відмовити у його задоволенні, а даний адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судових засіданнях проти позову заперечував, просив суд залишити даний адміністративний позов без розгляду, у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду визначеного КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши клопотання про залишення позову без розгляду, суд вважає, що даний адміністративний позов слід залишити без розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно ч. 3, 4 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Судом встановлено, що згідно Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067, визначення демонтажу і порядку здійснення демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами визначається Правилами розміщення реклами, затвердженими органами місцевого самоврядування.

Згідно з п. 1.10.13 розділу І Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Києві, затвердженого Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.02.2019 №207 (надалі - Порядок), Управління у встановленому порядку приймає рішення про демонтаж рекламних засобів та організовує проведення відповідних робіт.

Відповідно до пп. 5.25 п. 5 Положення про Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) затвердженого Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 30.01.2017 №85 (у редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16.06.2020 № 857) (яке діяло на момент винесення наказів на демонтаж рекламних засобів) передбачено, що відповідач відповідно до визначених завдань у встановленому порядку приймає рішення про демонтаж рекламних засобів (засобів зовнішньої реклами та реклами на транспорті комунальної власності) та вивісок, організовує проведення відповідних робіт.

Пунктом 1.10.12. розділу І Порядку встановлено, що відповідач організовує та здійснює обстеження місць розміщення зовнішньої реклами, організовує їх інвентаризацію.

За результатами обстеження місць розміщення зовнішньої реклами за адресами:

- Дніпровський р-н, проспект Визволителів, 3-А виявлено рекламний засіб типу - щит, що стоїть окремо (суцільний щит), що розміщувався за Дозволом №39694-14, строк дії якого закінчився і не був продовжений або дозвіл було анульовано в установленому порядку/ самовільно встановлених Р3 (п. 37 додатку до оскаржуваного наказу від 16.07.2019 №996);

- Оболонський р-н, вул. маршала Тимошенка, 18/ проспект Героїв Сталінграду виявлено рекламний засіб типу - щит, що стоїть окремо (суцільний щит), що розміщувався за Дозволом №29578-12, строк дії якого закінчився і не був продовжений або дозвіл було анульовано в установленому порядку/ самовільно встановлених РЗ. (п. 40 додатку до оскаржуваного наказу від 16.07.2019 №996);

- Оболонський р-н, проспект Героїв Сталінграду, 12 ГК2/ маршала Малиновського (на центральному трикутнику) виявлено рекламний засіб типу - щит, що стоїть окремо (суцільний щит), що розміщувався за Дозволом №53546-15, строк дії якого закінчився і не був продовжений або дозвіл було анульовано в установленому порядку/ самовільно встановлених РЗ. (п. 46 оскаржуваного наказу від 16.07.2019 №996);

- Оболонський р-н, проспект Героїв Сталінграду, 19 виявлено рекламний засіб типу - щит, що стоїть окремо (призматрон), що розміщувався за Дозволом №31259-12, строк дії якого закінчився і не був продовжений або дозвіл було анульовано в установленому порядку/ самовільно встановлених РЗ. (п. 47 додатку до оскаржуваного наказу від 16.07.2019 №996).

З матеріалів справи вбачається, що на адресу позивача 21.06.2019 відповідачем направлено вимоги №005950-19, №005951-19, №005952-19 №005953-19, про усунення порушень шляхом демонтажу рекламних конструкцій у термін до 15.07.2019.

У відповідності до п. 3.6. розділу III Порядку у випадках, зазначених у пункті 3.3 цього Порядку, крім випадку, коли розповсюджувача зовнішньої реклами неможливо поновити, розповсюджувач зовнішньої реклами самостійно за власний рахунок у термін, сплачений у Вимозі Робочого органу, демонтує РЗ та проводить відновлення порушеного благоустрою на місці їх розміщення (встановлення).

Станом на 16.07.2019 позивачем не виконано вимоги по демонтажу рекламних засобів за Дозволами №39694-14, №29578-12, №31259-125, №53546-15 у зв`язку із чим відповідачем прийнято наказ від 16.07.2019 № 996 «Про демонтаж рекламних засобів».

За результатами обстеження місць розміщення зовнішньої реклами за адресами:

- Голосіївський р-н, вул. Кільцева дорога/вул. Лятошинського, 4 виявлено рекламний засіб типу - щит, що стоїть окремо (суцільний щит) №110290С, самовільно встановлених РЗ, власник якого невідомий(п. 6 додатку до оскаржуваного наказу від 08.2019 №1172);

- Оболонський р-н, маршала Тимошенка, 12 виявлено рекламний засіб типу - щит, що стоїть окремо (суцільний щит) №110241С, самовільно встановлених РЗ, власник якого невідомий (п. 30 додатку до оскаржуваного наказу від 20.08.2019 №1172);

- Оболонський р-н, маршала Тимошенка, 2 г виявлено рекламний засіб типу - щит, що стоїть окремо (суцільний щит) №1102280, самовільно встановлених РЗ, власник якого невідомий (п. 31 додатку до оскаржуваного наказу від 20.08.2019 №1172);

- Оболонський р-н, проспект Героїв Сталінграду, 12 ГК2/ маршала Малиновського (на центральному трикутнику) виявлено рекламний засіб типу - щит, и стоїть окремо (суцільний щит) №110226 С, самовільно встановлених РЗ, власник :ого невідомий (п. 32 додатку до оскаржуваного наказу від 20.08.2019 №1172);

- Оболонський р-н, проспект Героїв Сталінграду, 19 виявлено рекламний засіб типу - щит, що стоїть окремо (суцільний щит) №110224С, самовільно встановлених РЗ, власник якого невідомий (п. 33 додатку до оскаржуваного наказу від 20.08.2019 №1172).

Відповідно до п. 2.3.7 рекламні засоби забезпечуються маркуванням із зазначенням на його каркасі найменування розповсюджувача зовнішньої реклами, номерів засобів зв`язку, номера, дати видачі дозволу та строку його дії. РЗ, розміщені без належного (повного) маркування, вважаються такими, власники яких невідомі.

У відповідності до. п. 3.6 розділу III Порядку демонтаж рекламного засобу здійснюється без направлення Вимоги, якщо розповсюджувач зовнішньої реклами або його адреса не встановлені.

Керуючись вимогами Порядку, відповідачем 20.08.2019 прийнято наказ від 0.08.2019 №1172 «Про демонтаж рекламних засобів» за №110290С, №110241С, №110228С, №110226С, №110224С.

За результатами обстеження місць розміщення зовнішньої реклами за адресами:

- Дніпровський р-н, вул. Будівельників, 34/1 виявлено рекламний засіб типу - щит, що стоїть окремо (суцільний), що розміщувався за Дозволом №53547-15, строк дії кого закінчився і не був продовжений або дозвіл було анульовано в установленому порядку/ самовільно встановлених РЗ. (п. 1 додатку до оскаржуваного наказу від 14.11.2019 №1562);

- Дніпровський р-н, проспект Юрія Гагаріна, 13 виявлено рекламний засіб типу - щит, що стоїть окремо (суцільний), що розміщувався за Дозволом №28719-11-П-1, строк дії якого закінчився і не був продовжений або дозвіл було анульовано в установленому порядку/ самовільно встановлених РЗ. (п. 2 додатку до оскаржуваного наказу від 04.11.2019 №1562);

- Дніпровський р-н, проспект Юрія Гагаріна, 8 виявлено рекламний засіб типу - щит, що стоїть окремо (суцільний), що розміщувався за Дозволом №28714-11-П-1, строк дії якого закінчився і не був продовжений або дозвіл було анульовано в установленому

- Дніпровський р-н, проспект Юрія Гагаріна, 8 виявлено рекламний засіб типу - щит, що стоїть окремо (суцільний), що розміщувався за Дозволом №28714-11-П-1, строк дії якого закінчився і не був продовжений або дозвіл було анульовано в установленому порядку/ самовільно встановлених РЗ. (п. 3 додатку до оскаржуваного наказу від 04.11.2019 №1562).

Як вбачається матеріалів справи, директору ТОВ «Алего» 10.10.2019 під підпис вручені вимоги №010815-19, №010819-19, №010820-19 про усунення порушень шляхом демонтажу рекламних конструкцій у термін до 01.11.2019.

Однак, станом на 01.11.2019 позивачем не виконано вимоги по демонтажу рекламних засобів за Дозволами №53547-15, №28719-11-П-1, №28714-11-П-1 у зв`язку із чим відповідачем прийнято наказ від 04.11.2019 №1562 «Про демонтаж рекламних засобів».

Відповідно до п. 3.8 розділу III Порядку якщо розповсюджувач зовнішньої реклами самостійно не усунув виявлені порушення у термін, зазначений у Вимозі, демонтаж РЗ здійснює КП «Київреклама», інші підрядні організації на підставі І кладених КП «Київреклама» договорів або балансоутримувач місця.

Згідно з п. 3.9.розділу III Порядку організацію демонтажу або демонтаж здійснює КП «Київреклама» або балансоутримувач місця на підставі наказу Робочого органу відповідно до цього Порядку.

Демонтаж РЗ здійснюється в межах технічних можливостей КП «Київреклама» або балансоутримувача місця з дотриманням вимог з безпеки виконання робіт та охорони праці без повідомлення розповсюджувача зовнішньої реклами про час здійснення демонтажу.

Пунктом 3.10. розділу III Порядку встановлено, що під час демонтажу РЗ складається акт проведення демонтажу з фото- або відеофіксацією, які додаються до нього.

Акт складають представники КП «Київреклама» або балансоутримувач місця.

Акт складається у двох примірниках. Один примірник акта залишається у особи, що здійснила демонтаж, інший надається розповсюджувачу зовнішньої реклами демонтованого РЗ на його письмову вимогу.

На виконання вимог Оскаржуваних наказів КП «Київреклама» 02.08.2019, 23.07.2019, 22.07.2019, 23.07.2019, 03.09.2019, 28.08.2019, 14.11.2019, 13.11.2019 КП «Київреклама» проведено демонтаж рекламних засобі за №№39694-14, 29578-12, 53546-15, 31259-12, 110290С, 110241С, 110226С, 110224С, 110228С, 53547-15, 28719-11-П-1, 28714-11-П-1 про що складено Акти про демонтаж рекламних засобів.

Згідно з п.3.12 розділу III Порядку компенсація витрат, понесених КП «Київреклама» або балансоутримувачем місця, покладається на розповсюджувача зовнішньої реклами, РЗ якого демонтовано, на підставі акта приймання-передачі виконаних робіт з демонтажу із зазначенням характеру робіт та їх вартості, що надається за заявою розповсюджувача зовнішньої реклами, та виставленого рахунка, який формується на підставі звіту про проведення демонтажних робіт. Компенсація витрат здійснюється у строк, зазначений у рахунку.

Компенсація витрат КП "Київреклама" або балансоутримувача місця за зберігання демонтованого РЗ здійснюється розповсюджувачем зовнішньої реклами (за період з дати демонтажу РЗ по дату повернення РЗ включно) на підставі виставленого підприємством рахунка.

Пунктом 3.13. розділу III Порядку встановлено, що розповсюджувач зовнішньої реклами має право на повернення демонтованого РЗ після звернення до КП "Київреклама" або балансоутримувача місця у разі надання;

3.13.1.Заяви про повернення демонтованого РЗ.

3.13.2.Документа, що підтверджує право власності (користування) розповсюджувача зовнішньої реклами на конкретний демонтований РЗ.

3.13.3.Документа, що підтверджує оплату витрат, пов`язаних з демонтажем РЗ, їх транспортуванням та подальшим зберіганням, понесених КП «Київреклама» або балансоутримувачем місця.

3.13.4.Документа, що підтверджує право уповноваженої особи на одержання демонтованого РЗ.

Судом встановлено, що керуючись п. 3.13 розділу III Порядку позивач звернувся із відповідними заявами на повернення вищезазначених рекламних засобів, а саме:

1) заява від 05.08.2019 №05-08-19/1 на повернення рекламного засобу за №39694-14. 09.082019 між КП «Київреклама» та директором ТОВ «Алего» Олексієм Гордузом підписано Акт приймання-передачі виконаних робіт та 13.08.2019 позивачу передано рекламний засіб за №39694-14 про, що складено Акт приймання передачі рекламного засобу, який підписаний сторонами та скріплений печатками;

2) заява від 26.07.2019 №26-07-19/2 на повернення рекламного засобу за №29578-12. 02.08.2019 між КП «Київреклама» та директором ТОВ «Алего» Олексієм Гордузом підписано Акт приймання-передачі виконаних робіт та 02.08.2019 позивачу передано рекламний засіб за №29578-12 про, що складено Акт приймання передачі рекламного засобу, який підписаний сторонами та скріплений печатками;

3) заява від 23.07.2019 №23-07-19/2 на повернення рекламного засобу за №53546-15. 02.08.2019 між КП «Київреклама» та директором ТОВ Алего» Олексієм Гордузом підписано Акт приймання-передачі виконаних робіт та 02.08.2019 Позивачу передано рекламний засіб за №53546-15 про, що складено Акт приймання передачі рекламного засобу, який підписаний сторонами та скріплений печатками;

4) заява від 26.07.2019 №26-07-19/2 на повернення рекламного засобу за №31259-12. 02.08.2019 між КП «Київреклама» та директором ТОВ «Алего» Олексієм Гордузом підписано Акт приймання-передачі виконаних робіт та 02.08.2019 позивачу передано рекламний засіб за №31259-12 про, що складено Акт приймання передачі рекламного засобу, який підписаний сторонами та скріплений печатками;

5) заява від 06.09.2019 №06-09-19/1 на повернення рекламного засобу за №110241С. 08.10.2019 між КП «Київреклама» та директором ТОВ Алего» Олексієм Гордузом підписано Акт приймання-передачі виконаних робіт та 09.10.2019 позивачу передано рекламний засіб за №1102410 про, що складено Акт приймання передачі рекламного засобу, який підписаний сторонами та скріплений печатками;

6) заява від 12.12.2019 №12-12-19/1 на повернення рекламного засобу за №1102900. 13.01.2020 між КП «Київреклама» та директором ТОВ «Алего» Олексієм Гордузом підписано Акт приймання-передачі виконаних робіт та 14.01.2020 позивачу передано рекламний засіб за №110290 про, що складено Акт приймання передачі рекламного засобу, який підписаний сторонами та скріплений печатками;

7) заява від 13.09.2019 №13-09-19/1 на повернення рекламного засобу за №110228С. 09.10.2019 між КП «Київреклама» та директором ТОВ «Алего» Олексієм Гордузом підписано Акт приймання передачі рекламного засобу та позивачу передано рекламний засіб за №1102280 про, що складено, який підписаний сторонами та скріплений печатками;

8) заява від 29.08.2019 №29-08-19-/2 на повернення рекламного засобу за №1102260. 04.09.2019 між КП «Київреклама» та директором ТОВ «Алего» Олексієм Гордузом підписано Акт приймання-передачі виконаних робіт та 09.09.2019 позивачу передано рекламний засіб за №1102260 про, що складено Акт приймання передачі рекламного засобу, який підписаний сторонами та скріплений печатками;

9) заява від 29.08.2019 №29-08-19-/2 на повернення рекламного засобу за №1102240. 04.09.2019 між КП «Київреклама» та директором ТОВ «Алего» Олексієм Гордузом підписано Акт приймання-передачі виконаних робіт та 09.09.2019 позивачу передано рекламний засіб за №1102240 про, що складено Акт приймання передачі рекламного засобу, який підписаний сторонами та скріплений печатками;

10) заява від 20.12.2019 №20-12-19-/1 на повернення рекламного засобу за №53547-15. 13.01.2020 між КП «Київреклама» та директором ТОВ «Алего» Олексієм Гордузом підписано Акт приймання-передачі виконаних робіт та 14.01.2020 позивачу передано рекламний засіб за №53547-15 про, що складено Акт приймання передачі рекламного засобу, який підписаний сторонами та скріплений печатками;

11) заява від 15.11.2019 №15-11-19/1 на повернення рекламного засобу за №28719-11- П-1. 28.11.2019 між КП «Київреклама» та директором ТОВ «Алего» Олексієм Гордузом підписано Акт приймання-передачі виконаних робіт та 10.12.2019 позивачу передано рекламний засіб за №28719-11-П-1 про, що складено Акт приймання передачі рекламного засобу, який підписаний сторонами та скріплений печатками;

12) заява від 15.11.2019 №15-11-19/1 на повернення рекламного засобу за №28714-11- П-1. 28.11.2019 між КП «Київреклама» та директором ТОВ «Алего» Олексієм Гордузом підписано Акт приймання-передачі виконаних робіт та 10.12.2019 позивачу передано рекламний засіб за №28714-11-П-1 про, що складено Акт приймання передачі рекламного засобу, який підписаний сторонами та скріплений печатками.

Таким чином, вище встановлене судом підтверджує те, що позивач був обізнаний з 2019 року про існування оскаржуваних наказів безпосередньо є: його заяви про повернення рекламних засобів, акти приймання-передачі виконаних робіт, акти приймання-передачі рекламних засобів, та інші фактичні обставини, що викладені вище.

Отже, твердження позивача, що йому було невідомо про існування у 2019 році оскаржуваних наказів є безпідставним, оскільки позивач особисто звертався, підписував акти виконаних робіт, які були здійснені на виконання оскаржуваних наказів та отримував демонтовані рекламні засоби.

Крім того, суд враховує твердження відповідача про те, що між Управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради та ТОВ «Алего» наявні судові процеси та є завершені судові справи, які були у провадженні судів загальної юрисдикції протягом 2022 року, 2023 року та по теперішній час. В кожній судовій справі за власним підписом директора підприємства ТОВ «Алего» - Гордузом О.О. були подані процесуальні документи у судових справах. Також, у справах, розгляд яких здійснювався за правилами загального позовного провадження ОСОБА_2 був особисто присутній у судових засіданнях. На підтвердження зазначеної інформації відповідачем наданні копії протоколів судових засідань у справі №910/18204/21 за період з 14.12.2021 - 02.10.2023, та рішення судів (справи №910/8510/23, №910/8509/23, №910/18204/21, 910/8581/23, 910/8581/23), з яких вбачається особиста присутність на проголошенні судових рішень директора ТОВ «Алего» - ОСОБА_2 .

Також, суд зазначає, що не враховує доводи відповідача щодо того, що позивач водить в оману в суд про перебування його на військовій службі з 15.03.2023 (в тому числі на лікуванні від травми, отриманої внаслідок бойових дій), оскільки вказане не стосується предмету спору, водночас інші обставини свідчать, що позивачем пропущений строк на звернення до суду із даним адміністративним позовом.

Суд зазначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.04.2020 по справі №9901/601/19 (11-49заі20) висловила наступні правові висновки, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що право на звернення до суду не є абсолютним чи безмежним, а може бути регламентованим. Поважними визнаються обставини, які об`єктивно є непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Також Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував. що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що змінюється в часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28.05.1985 у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства».

У рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що положення ч.2 ст.55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів всіх органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і у порядку, визначеному процесуальним законом. Отже, конституційне право особи на звернення до суду кореспондує з обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).

Практика Європейського Суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»),

Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява №28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Аналіз практики Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строк у, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Так, позивачем не надано жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду протягом встановленого строку, не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у позивача була можливість звернутись до суду з даною позовною заявою в межах визначеного загальними положеннями КАС України строку. Зокрема, позивач не надав до суд належних доказів на підтвердження того, що існували поважні причини для пропуску строку для звернення до суду з даною позовною заявою.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що даний адміністративний позов слід залишити без розгляду, оскільки позивачем пропущено строки на подачу даного позову, які визначенні КАС України.

Приписами п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених ч. 3 та ч. 4 ст. 123 цього Кодексу.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно з ч. 4 ст. 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 243, 248 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Алего» до Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради про визнання протиправними та скасування наказів в адміністративній справі №320/13759/24, - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя Щавінський В.Р.

Повний текст ухвали виготовлено 19.06.2024.