Ухвала

від 18.06.2024 по справі 320/27857/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

18 червня 2024 року м.Київ №320/27857/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ТОВ "Центральний енергетичний контрагент" до Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченка Миколи Борисовича про визнання бездіяльності протиправною, скасування постанов,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ТОВ "Центральний енергетичний контрагент" з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченка Миколи Борисовича, у якому просить суд:

- визнати бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича що полягає у невчиненні дій зі скасування арешту із заставленого майна коштів боржника протиправною, та зобов`язати Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича скасувати (зняти) арешт, накладений постановою від 14.09.2023 у виконавчому провадженні № 72791011, з коштів боржника, що містяться на відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесеня постанови про арешт коштів боржника, що є предметом застави;

- визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича від 14.09.2023 про арешт коштів боржника, що містяться на відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесеня постанови про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №72791011;

- визнати бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича що полягає у невчиненні дій зі скасування арешту із заставленого майна рухомого та нерухомого майна боржника протиправною, та зобов`язати Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича скасувати (зняти) арешт, накладений постановою від 14.09.2023 у виконавчому провадженні № 72791011, з усього рухомого та нерухомого майна, що є предметом застави;

- визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича від 14.09.2023 про арешт всього рухомого та нерухомого майна боржника у виконавчому провадженні №72791011;

- визнати бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича що полягає у невчиненні дій зі скасування арешту із заставленого майна природний газ протиправною, та зобов`язати Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича та скасувати (зняти) арешт, накладений постановою від 22.09.2023 у виконавчому провадженні № 72791011, з майна боржника природний газ, що належить ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» транспортується ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 42795490), що є предметом застави;

- визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича від 22.09.2023р. про арешт майна боржника природний газ, що належить ТОВ «ОДЕСАГАЗ ПОСТАЧАННЯ» транспортується ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 42795490) у виконавчому провадженні №72791011;

- визнати бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича що полягає у невчиненні дій зі скасування арешту із заставленого майна коштів боржника протиправною, та зобов`язати Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича та скасувати (зняти) арешт, накладений постановою від 10.05.2024р. у виконавчому провадженні № 72791011, з коштів боржника, що містяться на відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, що є предметом застави;

- визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича від 10.05.2024р. про арешт коштів боржника, що містяться на відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесеня постанови про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №72791011;

- стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місцезнаходження: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Желябова, буд. 4-А, офіс 307, 308) судовий збір в сумі 19 379 гривень 20 копійок (дев`ятнадцять тисяч триста сімдесят дев`ять гривень 20 копійок).

17.06.2024 від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд зупинити стягнення на підставі наказу Господарського суду Одеської області про примусове виконання №916/2550/22, який виданий 12.09.2023 року на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 09.05.2023 року у справі №916/2550/22,, в межах виконавчого провадження № 72791011, відкритого 14.09.2023 року Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколою Борисовичем (Ідентифікаційний код особи 2868611771, м. Одеса, Одеська обл., вулиця Желябова, буд. 4-А, офіс 307, 308) до набрання законної сили рішенням у даній справі; зупинити дію всіх постанов, винесених Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколою Борисовичем (Ідентифікаційний код особи 2868611771, м. Одеса, Одеська обл., вулиця Желябова, буд. 4-А, офіс 307, 308) в межах виконавчого провадження № 72791011, а також дію всіх постанов, винесених будь-якими іншими державним та/або приватним виконавцям, яким буде пред`явлено до виконання наказ Господарського суду Одеської області про примусове виконання №916/2550/22, який виданий 12.09.2023 року на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 09.05.2023 року у справі №916/2550/22, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначив, що невжиття судом заходів забезпечення позову може унеможливити ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, також очевидними є ознаки протиправності оскаржуваних актів відповідача.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахування вищенаведеного положення КАС України, розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.

Розглядаючи заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно Рекомендації №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятої Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 87640690) зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 92270719) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 78022699).

Щодо "очевидності" ознак протиправності спірного рішення суб`єкта владних повноважень та порушення прав позивача Верховний Суд у постанові від 10.04.2019 у справі №826/16509/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 81046468) зазначив, що попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх "якість": вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом.

Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч.2 ст.2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів правовідносин. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Верховний Суд у постановах від 30.08.2022 у справі №640/16613/21, від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17, від 25.04.2019 у справі № 826/10936/18, від 30.03.2021 №420/4037/20, від 14.07.2021 у справі №300/2540/19, від 06.10.2021 у справі №640/424/21, від 20.07.2022 у справі № 640/16623/19 зазначив, що позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підміняє собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Водночас, фактичні обставини справи підлягають встановленню та доведенню на підставі відповідних доказів та аналізу норм права, які регулюють спірні правовідносини, під час розгляду справи по суті.

Сам по собі факт прийняття відповідачем рішень, які стосуються прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.

Суд звертає увагу на те, що позивач не надав доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Отже, позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б унеможливили захист його прав та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі, а тому не доведено наявності тих обставин, які є обов`язковими передумовами для надання тимчасового судового захисту.

Враховуючи вказане, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись статтями 150, 151, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Лисенко В.І.