Рішення

від 19.06.2024 по справі 400/374/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2024 р. № 400/374/24

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Устинова І.А. розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2

до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_3

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання позивачу довідки про обставини отримання позивачем травми (поранення, контузії, каліцтва) під час проходження військової служби безпосередньо під час виконання бойового завдання пов`язаного із захистом Батьківщини, за формую, визначеною додатком 5 до Положення про військово лікарську експертизу в Збройних Силах України, зареєстрованого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402;

- зобов`язати відповідача оформити та надати позивачу довідку про обставини отримання позивачем травми (поранення, контузії, каліцтва) під час проходження військової служби безпосередньо під час виконання бойового завдання пов`язаного із захистом Батьківщини, за формую, визначеною додатком 5 до Положення про військово лікарську експертизу в Збройних Силах України, зареєстрованого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив військову службу у військовій частина НОМЕР_1 у період з 28.02.2022 по 17.08.2022 за призовом по мобілізації і 21.03.2022 від час виконання бойового наказу отримав поранення. Позивач 02.11.2023 звертався до відповідача через свого представника щодо отримання документів про обставини отримання поранення, однак відповідачем не було видано довідку про обставини отримання позивачем травми (поранення, контузії, каліцтва) під час проходження військової служби безпосередньо під час виконання бойового завдання пов`язаного із захистом Батьківщини, за формую, визначеною додатком 5 до Положення про військово лікарську експертизу в Збройних Силах України, зареєстрованого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402. Таку бездіяльність відповідача вважає протиправною та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У хвалою від 17.01.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що вимоги позивача є передчасними, оскільки подія, яка відбулась на блок-посту « ІНФОРМАЦІЯ_1 » 20.03.2022 року о 19:30 годині, в межах Корабельного району міста Миколаїв Миколаївської області, в результаті якої позивач отримав вогнепальне поранення має ознаки вчинення кримінального правопорушення в зв`язку з чим працівниками органами національної поліції було зафіксовано факт вказаної події, та відповідно, мають бути проведені заходи досудового розслідування (слідчі дії). За результатом проведення досудового розслідування (слідчих дій), командуванням військової частини НОМЕР_1 , будуть прийняті відповідні рішення в межах повноважень. На даний час, від органів національної поліції щодо події яка відбулась на блок-посту « ІНФОРМАЦІЯ_1 » 20.03.2022 року о 19:30 годині, в межах Корабельного району міста Миколаїв Миколаївської області, в результаті якої ОСОБА_1 , отримав вогнепальне поранення, до військової частини НОМЕР_1 ніякі матеріали не надходили. Тому, на даний час відсутні підстави для видачі довідки про обставини отримання позивачем травми (поранення, контузії, каліцтва) під час проходження військової служби безпосередньо під час виконання бойового завдання пов`язаного із захистом Батьківщини, за формую, визначеною додатком 5 до Положення про військово лікарську експертизу в Збройних Силах України, зареєстрованого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402. Крім того, відповідач звертає увагу, що в позовній заяві позивач посилається на положення нормативно-правового акту який втратив чинність. Так, зокрема Наказ Міністерства Оборони України від 06.02.2001 р. № 36, на який посилається позивач як на підставу обґрунтування правових підстав, втратив чинність 06.01.2022 р.

Від позивача надійшла відповідь на відзив,в якій позивач зазначив, про порушення відповідачем строку подання відзиву і з посиланням на ч. 6 ст. 162 КАС України вказав на неможливість долучення відзиву до матеріалів справи. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідив матеріали справи, суд встановив невступне.

Позивач у період з 28.02.2022 по 17.08.2023 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 за мобілізацією.

20.03.2022 позивач на блок-посту «Балабановка» в межах Корабельного району міста Миколаїв Миколаївської області отримав вогнепальне поранення.

Згідно довідок військово лікарської комісії (далі - ВЛК) від 30.04.2022 № 98, від 01.06.2022 № 160, від 08.11.2022 № 1189, від 29.12.2022 № 7 позивач отримав травму, «Так, пов`язана з проходженням військової служби». При цьому, у зазначених довідках вказано, що довідка про обставини поранення не надана.

Позивач через свого представника звернувся до відповідача 02.11.2023 з метою отримання документів про обставини отримання поранення.

Відповідачем було направлено на електронну пошту відповідь, однак довідки про обставини отримання поранення не направлено.

Позивач вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання позивачу довідки про обставини отримання позивачем травми (поранення, контузії, каліцтва) під час проходження військової служби безпосередньо під час виконання бойового завдання пов`язаного із захистом Батьківщини, за формую, визначеною додатком 5 до Положення про військово лікарську експертизу в Збройних Силах України, зареєстрованого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Згідно із статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює та загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-XII від 25 березня 1992 року (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання, а саме межі реалізації військовослужбовцями своїх службових прав у зв`язку з специфікою їх правового статусу, а також відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством.

При цьому, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 №548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби Збройних Сил України).

Статтею 9 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статей 18-19 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовці перебувають під захистом держави і мають усю повноту прав і свобод, закріплених Конституцією України.

Держава гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей соціальний і правовий захист відповідно до законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов`язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв`язку з виконанням обов`язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту визначає Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332.

Пунктом 2 розділу І Інструкції № 332 визначено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, визначених частиною четвертою статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Згідно із частиною 4 статті 24 Закону №2232-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:

1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;

3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;

5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції №332 ця Інструкція поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил.

Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців внаслідок бойових уражень або дій з боку противника є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають.

Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил, але не пов`язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника, розслідуються згідно з вимогами цієї Інструкції.

Згідно з пунктом 8 розділу І Інструкції №332 у разі настання нещасного випадку, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби, щодо осіб, в діях або бездіяльності яких вбачається вчинення правопорушень, внаслідок або за сприяння яких стався нещасний випадок, разом з розслідуванням нещасного випадку відповідно до цієї Інструкції проводиться службове розслідування відповідно до Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року № 608, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 року за № 1503/31371 (далі - Порядок №608).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції №332 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов`язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов`язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби.

До гострого професійного захворювання належить захворювання, що виникло після одноразового (протягом не більше однієї доби) впливу на військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби шкідливих факторів середовища фізичного, біологічного та хімічного характеру (в тому числі інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання).

Причинами гострих професійних отруєнь є шкідливі речовини гостроспрямованої дії.

Пунктами 2, 3 розділу ІІ Інструкції №332 визначено, що про кожний нещасний випадок потерпілий або військовослужбовець, який його виявив, чи інша особа повинен(на) негайно сповістити безпосереднього командира (начальника) чи керівника робіт і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому.

У разі настання нещасного випадку безпосередній командир (начальник) або керівник робіт зобов`язаний:

терміново організувати надання домедичної допомоги, а за можливості - невідкладної (екстреної) медичної допомоги потерпілому військовослужбовцю, забезпечити за потреби його доставку до закладу охорони здоров`я;

негайно повідомити про нещасний випадок командира військової частини;

зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку місце події та устаткування, яке там знаходилось, у такому стані, у якому вони перебували на дату настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров`ю інших військовослужбовців і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів щодо недопущення подібних нещасних випадків.

Нещасний випадок, про який не було своєчасно повідомлено командуванню військової частини або внаслідок якого втрата працездатності настала не відразу, розслідується згідно з цією Інструкцією протягом місяця з дня надходження рапорту безпосереднього командира потерпілого або потерпілого військовослужбовця або заяви особи, яка представляє його інтереси.

Приписами п.5 розділу ІІ Інструкції №332 встановлено, що командир військової частини, який отримав повідомлення про нещасний випадок, у свою чергу зобов`язаний:

негайно через засоби зв`язку повідомити про нещасний випадок (зникнення, смерть) старшого командира (начальника) та протягом доби надати йому письмове повідомлення за формою НВ-1 наведеною у додатку 2 до цієї Інструкції (далі - повідомлення за формою НВ-1);

у разі зникнення або смерті військовослужбовця внаслідок нещасного випадку протягом доби повідомити його батьків або близьких родичів;

залежно від того, з чим пов`язаний нещасний випадок (виконання робіт, пожежа, аварія транспортного засобу будь-якого виду та форми власності, гостре професійне захворювання або отруєння тощо), - протягом доби надіслати повідомлення за формою НВ-1 до відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов`язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо), а в передбачених законодавством випадках, - повідомити Військову службу правопорядку у Збройних Силах України та (або) Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері;

якщо потерпілий військовослужбовець був відряджений з іншої військової частини, - повідомити протягом доби через засоби зв`язку його командира та надіслати повідомлення за формою НВ-1;

протягом доби призначити комісію з розслідування нещасного випадку чисельністю не менш як три особи у складі голови комісії (яким є один із його заступників) та членів - командира роти, батальйону (дивізіону, ескадрильї тощо), до складу якого входить підрозділ, де стався нещасний випадок, та залежно від того, з чим пов`язаний нещасний випадок, - фахівців профільних служб (озброєння, тилу, пожежної, автомобільної, інженерної, медичної тощо). До складу комісії не може входити безпосередній командир (начальник) потерпілого військовослужбовця;

забезпечити належні умови для роботи комісії (надати приміщення, засоби зв`язку, оргтехніку, автотранспорт, канцелярське приладдя тощо), а також залучених до роботи експертів, інших спеціалістів та сприяти роботі комісії з метою своєчасного і об`єктивного проведення розслідування нещасного випадку.

Пунктом 8 Розділу ІІ Інструкції 332 передбачено, що Комісія з розслідування нещасного випадку проводить розслідування протягом п`яти робочих днів з дня її утворення.

Комісія з розслідування нещасного випадку зобов`язана:

обстежити місце нещасного випадку, одержати письмові та усні пояснення (провести опитування) свідків і осіб, які причетні до події, та одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо;

з`ясувати обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;

визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, який наведений у додатку 3 до цієї Інструкції;

скласти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов`язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження. Акти підписуються головою комісії та її членами.

Відповідно до пункту 18 розділу ІІ Інструкції №332 за результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, в якому зазначаються: дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок; військове звання, прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) та дата народження потерпілого військовослужбовця; вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я; коли стався нещасний випадок (під час виконання обов`язків військової служби чи ні); перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп`яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин; порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення; заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому.

На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800.

Таким чином, довідка за формою, наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 складається за результатами проведення розслідування нещасного випадку, який трапився з військовослужбовцем.

Судом встановлено, що 20.03.2022 позивач на блок-посту «Балабановка» в межах Корабельного району міста Миколаїв Миколаївської області отримав вогнепальне поранення. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 «Про призначення службового розслідування від 01.09.2022 № 338» призначено службове розслідування з метою уточнення обставин травмування та неналежного оформлення документів військово медичного центру Південного регіону.

Наказом № 374 від 21.09.2022 «Про результати службового розслідування по факту неналежного оформлення документів» у пункті 5 командиром військової частини НОМЕР_1 наказано провести розслідування нещасного випадку травмування (поранення) старшого сапера інженерно саперного взводу військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_1 відповідно до наказу Міністерства оборони України № 332 від 27.10.2021 з оформленням актів форми НВ-2 та НВ-3 до 30.09.2022.

При цьому, згідно довідок ВЛК від 08.11.2022 № 1189, від 29.12.2022 № 7 вбачається, що позивач отримав травму, «Так, пов`язана з проходженням військової служби», але у зазначених довідках вказано, що довідка про обставини поранення не надана. Доказів надання довідки про обставини поранення позивача не було надано до суду і відповідачем під час розгляду справи.

Таким чином, в ході розгляду справи судом встановлено, що відповідачем за результатами проведення розслідування нещасного випадку травмування (поранення) старшого сапера інженерно саперного взводу військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_1 не склав довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800.

Тому, суд доходить висновку про допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо не складання за результатами проведення розслідування нещасного випадку травмування (поранення) старшого сапера інженерно саперного взводу військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_1 довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800.

При цьому, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, адже позивач просить суд визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання позивачу довідки про обставини отримання позивачем травми (поранення, контузії, каліцтва) під час проходження військової служби безпосередньо під час виконання бойового завдання пов`язаного із захистом Батьківщини, за формую, визначеною додатком 5 до Положення про військово лікарську експертизу в Збройних Силах України, зареєстрованого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402. Тоді як під час розгляду справи встановлено, що відповідачем взагалі не оформлено довідку про обставини справи, яка мала бути складена на підставі наказу за результатами розслідування нещасного випадку травмування (поранення). Тобто, вимоги позивача саме в частині зазначення обставини поранення - пов`язаного із захистом Батьківщини є передчасними. Враховуючи, що Інструкцієї № 332 розмежовано:

- випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців внаслідок бойових уражень або дій з боку противника є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають.

- випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил, але не пов`язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника, розслідуються згідно з вимогами цієї Інструкції.

До суду сторонами не надано наказу відповідача, який складається після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 за результатами розслідування нещасного випадку, з якого б вбачалось би, який саме випадок поранення стосується позивача.

Відповідно ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на наведене, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності щодо не складання за результатами проведення розслідування нещасного випадку травмування (поранення) старшого сапера інженерно саперного взводу військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 та зобов`язати скласти цю довідку.

Позов задовольнити частково.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 НОМЕР_3 ) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо не складання за результатами проведення розслідування нещасного випадку травмування (поранення) старшого сапера інженерно саперного взводу військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800.

3. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) скласти за результатами проведення розслідування нещасного випадку травмування (поранення) старшого сапера інженерно саперного взводу військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя І. А. Устинов