Рішення

від 20.06.2024 по справі 420/11143/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/11143/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства "АЛІБІ" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Приватне підприємство "АЛІБІ" (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до Одеської митниці (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 19.12.2023 р. № UA500500/2023/000859/2.

Позовні вимоги мотивує тим, що 03.06.2021 р. ПП "АЛІБІ" уклало із ATLANTIK GIDA TEKSTIL INSAAT NAKLIYAT SANAYI ve DIS TICARET LTD.STI (Туреччина) контракт № 2021-1-ТR. На підставі вказаного контракту та супроводжувальних документів ATLANTIK GIDA TEKSTIL INSAAT NAKLIYAT SANAYI ve DIS TICARET LTD.STI здійснила на адресу ПП "АЛІБІ" поставку товару - маслини чорні без кісточки. Під час декларування товару позивачем відповідно до ст.ст.57, 58 МК України самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту. З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано до митного органу повний пакет документів, передбачений ст.53 МК України. Проте, за результатами розгляду поданих документів митний орган відмовив позивачу у митному оформленні (випуску) товару за заявленою декларантом митною вартістю, у зв`язку з чим оформив картку відмови у митному оформленні випуску № UA500500/2023/001606 з причин винесення рішення про коригування митної вартості товарів від 19.12.2023 р. № UA500500/2023/000859/2, яким за резервним методом скориговано митну вартість товарів. Вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з порушенням вимог МК України, так як воно не містить передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості. При цьому, позивач не погоджується з обставинами, на які вказує в оскаржуваному рішенні відповідач, оскільки вони жодним чином не спростовують митної вартості, яка визначена позивачем у поданій митній декларації, і не є підставою для здійснення коригування її вартості. З огляду на викладене вважає, що висновок митного органу щодо не підтвердження ПП "АЛІБІ" числового значення складових митної вартості товарів, заявлених за основним методом її визначення, є безпідставним, так як позивачем надано всі обов`язкові документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України.

Ухвалою від 12.04.2024 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.

29.04.2024 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує на те, що 18.12.2023 р. декларантом до митниці було подано митну декларацію для здійснення митного оформлення товарів № 23UA500500044977U6. Декларантом обрано основний метод визначення митної вартості товару - за ціною договору. Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці, встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та всіх документів щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Так, у наданій калькуляції відсутня інформація щодо вартості страхування, транспортування та вартості обслуговування у портах відправки та прибуття. Крім того, калькуляція - це обчислення собівартості одиниці продукції виробником товару, подана калькуляція б/н від 07.12.2023 р. надана продавцем, а не виробником. У копії експортної декларації № 23350300ЕХ00179605 від 07.12.2023 р. зазначено умови поставки СРТ, проте не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів, витрат транспортування товарів від продавця до покупця. Крім того, в наданій копії декларації країни відправлення № 23350300ЕХ00179605 від 07.12.2023 р. відсутній QR-код, що не дає можливості перевірити копію митної декларації країни відправлення на відповідних інформаційних ресурсах, наявних у мережі Інтернет. У зв`язку з цим, позивачу було запропоновано надати додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) фірми виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) копію митної декларації країни відправлення (з перекладом на українську мову згідно ст.254 МК України); 5) документи, що підтверджують числові складові митної вартості товару. Декларантом 19.12.2023 р. повторно надано експорту декларацію країни відправлення з перекладом на українську мову № 23350300ЕХ00179605 від 07.12.2023 р. та лист від 19.12.2023 р. № 19-12-2023 з повідомленням про те, що надано всі документи та інші документи надаватися не будуть. Отже, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України, та не спростовано наявні розбіжності. Тому митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням наявної в митниці інформації щодо аналогічних (подібних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Таким чином, оскаржуване рішення є правомірним і підстави для його скасування відсутні.

Ухвалою від 03.05.2024 р. відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 03.06.2021 р. між компанією ATLANTIK GIDA TEKSTIL INSAAT NAKLIYAT SANAYI ve DIS TICARET LTD.STI (Продавець) та ПП "АЛІБІ" (Покупець) укладено контракт № 2021-1-ТR, за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує товар згідно специфікацій (проформа інвойсів), які додаються до Контракту і є невід`ємними частинами цього Контракту.

17.06.2022 р. між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до контракту від 03.06.2021 р. № 2021-1-ТR, якою п.2 викладено в наступній редакції: "Товар поставляється в кількості згідно інвойсу. Товар поставляється на умовах, вказаних в інвойсі. Постачання товару здійснюється партіями згідно інвойсу. Ціна товару в упаковці вказується в інвойсі", а п.3 викладено в такій редакції: "Товар поставляється морським та/або автомобільним транспортом на умовах, визначених сторонами у інвойсі".

На виконання умов контракту компанією ATLANTIK GIDA TEKSTIL INSAAT NAKLIYAT SANAYI ve DIS TICARET LTD.STI поставлено ПП "АЛІБІ" товар, а саме: № 1 - маслини чорні без кісточки в розсолі без додавання оцту, фасування: бляшана банка 300 мл, калібр маслин 280/320 шт. на кг, урожай 2023 року, дата виготовлення (пакування) 10.2023 р., торговельна марка: "LIZA", виробник: "ARDES ZEYTINCILIK GIDA VE TARIM URUN.PAZ.A.S.", країна виробництва: Туреччина, ТR.

18.12.2023 р. декларантом подано електронну митну декларацію для здійснення митного оформлення зазначеного товару - МД № 23UА50050044977U6. Митна вартість товару визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надані наступні документи: пакувальний лист від 07.12.2023 р. № ATL2023000000018; рахунок-фактура (інвойс) від 07.12.2023 р. № ATL2023000000018; сертифікат якості від 07.12.2023 р. № ATL2023000000018; автотранспортну накладну від 07.12.2023 р. № 2023/819; прейскурант (прайс-лист) виробника від 18.10.2023 р.; сертифікат про походження товару 07.12.2023 р. № А1171923; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 03.06.2021 р. № 2021-1-ТR; додаткові угоди до контракту від 17.06.2022 р. № 2, від 23.01.2023 р. № 3, від 02.09.2021 р. б/н, від 27.10.2021 р. б/н; калькуляцію від 07.12.2023 р. б/н; інформацію про позитивні результати державних видів контролю від 18.12.2023 р. № 10844106; митну декларацію країни відправлення від 07.12.2023 р. № 23350300ЕХ00179605.

За результатами перевірки МД № 23UА50050044977U6 та поданих до неї документів, сформоване повідомлення від 18.12.2023 р., в якому вказано, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувано додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) фірми виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

19.12.2023 р. декларантом повторно надано експортну декларацію країни відправлення з перекладом на українську мову та листом від 19.12.2023 р. № 19-12-2023 повідомлено, що надано всі документи та інші документи надаватися не будуть.

19.12.2023 р. відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000859/2, відповідно до якого визначено вартість товару № 1 - 0,9578 дол. США за кг ваги нетто, ніж заявлено декларантом 0,8571 дол. США за кг ваги нетто.

У рішенні про коригування митної вартості зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) у наданій калькуляції відсутня інформація щодо вартості страхування, транспортування та вартості обслуговування у портах відправки та прибуття. Крім того, калькуляція - це обчислення собівартості одиниці продукції виробником товару, подана калькуляція б/н від 07.12.2023 р. надана продавцем, а не виробником; 2) у копії експортної декларації № 23350300ЕХ00179605 від 07.12.2023 р. зазначено умови поставки СРТ, проте не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів, витрат транспортування товарів від продавця до покупця. Крім того, в наданій копії декларації країни відправлення № 23350300ЕХ00179605 від 07.12.2023 р. відсутній QR-код, що не дає можливості перевірити копію митної декларації країни відправлення на відповідних інформаційних ресурсах, наявних у мережі Інтернет. З огляду на викладене, було витребувано додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) фірми виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. 19.12.2023 р. декларантом повторно надано експортну декларацію країни відправлення з перекладом на українську мову та листом від 19.12.2023 р. № 19-12-2023 повідомлено, що надано всі документи та інші документи надаватися не будуть. Таким чином вказані вище розбіжності усунені не були. Також декларантом не було за власним бажанням надано додаткові документи, наявні у нього, інші документи, які б переконливо спростували (пояснили) розбіжності у наданих документах, а також не було надано всі витребувані митним органом документи, зокрема: каталоги, специфікації фірми - виробника товару; виписку з бухгалтерської документації та висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить: товар № 1 - 0,9578 дол. США за кг ваги нетто (МД від 28.11.2023 р. № UA209230/2023/125259), ніж заявлено декларантом 0,8571 дол. США за кг ваги нетто.

У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 19.12.2023 р. № UA500500/2023/000859/2, відповідачем сформовано карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500500/2023/001606.

Вважаючи рішення відповідача про коригування митної вартості товарів протиправним, позивач звернувся до суду із позовною заявою про його скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.ч.4, 5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до ч.3 ст.318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з ч.2 ст.53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, підставою для його прийняття стало встановлення відповідачем тієї обставини, що складові митної вартості достовірно документально не підтверджено, подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а надані позивачем документи містять розбіжності:

- у наданій калькуляції відсутня інформація щодо вартості страхування, транспортування та вартості обслуговування у портах відправки та прибуття;

- подана калькуляція від 07.12.2023 р. надана продавцем, а не виробником;

- у копії експортної декларації № 23350300ЕХ00179605 від 07.12.2023 р. зазначено умови поставки СРТ, проте не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів, витрат транспортування товарів від продавця до покупця;

- у наданій копії декларації країни відправлення № 23350300ЕХ00179605 від 07.12.2023 р. відсутній QR-код, що не дає можливості перевірити копію митної декларації країни відправлення на відповідних інформаційних ресурсах, наявних у мережі Інтернет;

.- не надано додатково витребувані митним органом виписки з бухгалтерської документації; каталогів, прейскурантів (прайс-листів) фірми виробника товару; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

.Стосовно зауважень до наданої позивачем до митного оформлення калькуляції, суд зазначає наступне.

Згідно додаткової угоди від 17.06.2022 р. № 2 до контракту від 03.06.2021 р. № 2021-1-ТR, товар поставляється на умовах, вказаних в інвойсі, а відповідно до інвойсу від 07.12.2023 р. № АТL2023000000018 умови постачання товару - СРТ Одеса, Україна.

За приписами Правил Інкотермс CPT (Carriage Paid To) - фрахт/перевезення оплачено до (назва місця призначення) поставка відбулася в момент, коли продавець доставив товар названому перевізникові або іншій особі в узгодженому сторонами місці. Продавець оплачує перевезення товару до названого пункту призначення. Продавець зобов`язаний повідомити покупця про час доставки товару в узгоджене місце. Перехід ризиків - із моменту передання товару перевізникові.

За умовами поставки СРТ на продавця покладається контроль безпеки; перевірка якості, кількості, ваги, розміру; пакування, маркування товару; виконання експортних митних формальностей; доставка товару до узгодженого пункту в місці призначення; вивантаження товару в місці призначення; виконання транзитних митних формальностей, якщо за договором перевезення ці витрати оплачує продавець. Доказом виконання продавцем своїх обов`язків із поставки товару є відповідний транспортний документ.

З викладеного слідує, що за умовами поставки СРТ обов`язок доставки товару до місця призначення (в даному випадку м.Одеса) покладено на продавець, який повинен оплатити перевезення товару до названого пункту призначення. Тобто, витрати на транспортування, завантаження товару є витратами продавця, які включені до вартості товару, про що свідчить надана митному органу калькуляція від 07.12.2023 р., в якій зазначено: транспортні витрати - 142,11 USD/mt, завантаження вантажу у транспортний засіб - 20 USD/mt.

Оскільки витрати з транспортування, навантаження в транспортний засіб вже включені у вартість товару, то вони не підлягають окремому додаванню при визначенні митної вартості товару.

При цьому правила Інкотермс за умовами поставки СРТ жодним чином не встановлюють імперативних обов`язків щодо здійснення страхування вантажу, а по своїй суті передбачають, що в разі його здійснення обов`язок, а відповідно і витрати на страхування, буде нести покупець. В даному випадку страхування вантажу не здійснювалось, а тому документи з цього приводу до митного оформлення не надавались.

Відтак витрати на транспортування та вартість обслуговування у портах відправки включено до калькуляції, витрат на страхування ні експортер, ні імпортер не несли і відповідно жодного впливу на формування ціни товару в цій частині не відбувалось та не зазначалось у калькуляції.

Позивач для підтвердження митної вартості товару надав калькуляцію ціни товару від 07.12.2023 р. продавця товару за контрактом. Безпосередньо з виробником товару ПП "АЛІБІ" контракту не укладав. У наданій калькуляції ціни товару від продавця у відсотковому відношенні зазначено витрати на сировину, витрати на пакувальні матеріали та роботи, пов`язані з пакуванням, витрати на навантаження оцінюваних товарів, витрати на доставку товару до пункту призначення, витрати на електроенергію, оплату праці, податки, націнку, транспортні витрати, витрати на завантаження у транспортний засіб, які склали собівартість товару. Суд зауважує, що у разі включення до ціни товару всіх складових вартості товару, калькуляція може бути прийнятна як від виробника товару, так і від постачальника.

Враховуючи викладене, суд вважає вищевказані зауваження відповідача безпідставними, оскільки вони жодним чином не вказують на розбіжності у поданих до митного органу документів.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про відсутність у копії експортної декларації від 07.12.2023 р. № 23350300EX00179605 географічного пункту переходу відповідальності за втрату товарів, витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, оскільки поставка здійснювалася на умовах СPT. У поданих митниці інвойсі від 07.12.2023 р. № ATL2023000000018, пакувальному листі від 07.12.2023 р. № ATL2023000000018 містяться відомості про умови поставки СPT Одеса, Україна, оскільки саме вказані умови погоджені сторонами у контракт. Митна декларація країни відправлення містить в собі інформацію про умови поставки СPT, тобто умови погоджені між продавцем та покупцем за контрактом.

Згідно з правилами Інкотермс відповідно до умов поставки СPT поставка відбулася в момент, коли товар наданий у розпорядження покупця на транспортний засіб, який прибув і готовий до розвантаження в узгодженому місці призначення. В інвойсі від 07.12.2023 р. від 07.12.2023 р. № ATL2023000000018 узгоджене місце призначення: м.Одеса, Україна. Перехід ризиків - у пункті призначення. Таким чином, географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів визначено в документах, поданих до митного оформлення.

Щодо відсутності QR-кода, що не дає можливість перевірити копію митної декларації країни відправлення, то позивачем 19.12.2023 р. надано іншу більш чітку копію експортної декларації, де є в наявності QR-код.

Стосовно доводів відповідача про ненадання декларантом виписки з бухгалтерської документації, каталогів, прейскурантів (прайс-листів) фірми виробника товару, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, то суд вважає їх безпідставними, так як такі документи згідно ч.2 ст.53 МК України не є обов`язковими, а враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості, не містили розбіжностей та/або явних ознак підробки, тому у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 р. у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 р. у справі № 540/2219/18.

Отже, суд відхиляє вищевказані доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованого товару з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки надані позивачем до митного органу вище перелічені документи, підтверджують ціну імпортованого товару та жодних розбіжностей не містять.

Разом із тим підставою для коригування відповідачем митної вартості товарів слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.

Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товарів і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товарів за першим методом визначення їх митної вартості.

Відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товарів.

Відповідно до ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р., посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 19.12.2023 р. № UA500500/2023/000859/2 відповідачем використано для коригування митної вартості товару МД від 28.11.2023 р. № UA209230/2023/125259.

В той же час приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, відповідач лише зазначив цю МД однак не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем ч.2 ст.55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Аналогічна позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2020 р. у справі № 804/6243/14.

Враховуючи викладене, позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

З урахуванням викладеного, рішення про коригування митної вартості товарів від 19.12.2023 р. № UA500500/2023/000859/2 не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. В той же час позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про протиправність рішення про коригування митної вартості товарів від 19.12.2023 р. № UA500500/2023/000859/2, а тому позовні вимоги ПП "АЛІБІ" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приписами ч.1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ПП "АЛІБІ", то з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву Приватного підприємства "АЛІБІ" (65058, м.Одеса, вул.Армійська, буд.8-В, офіс 12, код ЄДРПОУ 32642097) до Одеської митниці (65078, м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, буд.21А, код ЄДРПОУ ВП 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 19.12.2023 р. № UA500500/2023/000859/2.

Стягнути з Одеської митниці (65078, м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, 21А, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства "АЛІБІ" (65058, м.Одеса, вул.Армійська, буд.8-В, офіс 12, код ЄДРПОУ 32642097) судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко