Рішення

від 20.06.2024 по справі 440/4532/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/4532/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В. розглянувши в письмовому порядку в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙТІ БІЗНЕС ТЕХНІКА" до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙТІ БІЗНЕС ТЕХНІКА" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Львівської митниці, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці 15.03.2024 №UA209000/2024/100147/1;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/000883 Львівської митниці.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 12 грудня 2023 року Позивач уклав із Serwer Serwis Roman Sidko (Польща) Контракт № 20231212, за яким продавець продає покупцю товар (вживані cервери та вживане серверне обладнання) в кількості та за цінами, які зазначаються у Рахунках (Фактурах), що є невід`ємною частиною контракту. 12 грудня 2023 року року Продавцем було виставлено Інвойс на Dell PowerEdge R630 8SFF 2xPSU Barebone Server (8471500000) в кількості 40 шт., ціна за одиницю 62,50 євро, загальної вартістю 2500 євро. Відповідно до вимог Митного кодексу України, на поставлену партію товару Позивач подав митну декларацію 24UA209230022621U7 від 13.03.2024 року митна вартість товарів заявлена Декларантом за основним методом за ціною контракту. Для підтвердження заявленої митної вартості товарів декларант разом із митною декларацією надав до митного органу наступні документи: рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) FV 1/2023 12.12.2023, автотранспортна накладна (Road consignment note) 18218 04.03.2024, декларація про походження товару (Declaration of origin) FV 1/2023 12.12.2023, банківський платіжний документ, що стосується товару Б/Н 13.12.2023, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 1638 06.03.2024, Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів 20231212 12.12.2023, Договір (контракт) про перевезення BOX - 345 28.02.2024, Договір (контракт) про перевезення СФ24042024РГ 04.04.2023, Договір (контракт) про перевезення ТЕ12012024/31МО 12.01.2024, Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку, заявка на перевезення LTL12020430 12.01.2024, Інформація по товару 1 07.03.2024. У Рішенні про коригування митної вартості товарів Митниця зазначила наступні підстави прийняття рішення про коригування митної вартості, а саме: "При перевірці заявленої декларантом ціни товару неможливо встановити вартість товару, оскільки ані у митного органу, ані у декларанта не має інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст.60 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості: - товару № 1 слугувала МД UA100300/2023/732790 від 23.10.2023 де вартість такого товару становить 193 дол. США за шт. (180 дол. США/ шт. + транспортні витрати, рахунок фактура від 06.03.2024 № 1638". Вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.

06 травня 2024 року через систему "Електронний суд" до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що в рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу опрацювання документів, наданих для України від 13.03.2012 №4495-VI ( далі - МКУ), за результатами підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час розгляду документів було виявлено наступне: проведеним аналізом митних оформлення товарів, інформація про які наявна, у ЄАІС ДМСУ встановлено оформлення аналогічних товарів за вищою фактурною вартістю. Документально підтверджені обґрунтування щодо змін ринкових, конкурентних умов чи інших обставин відсутні; проведеним аналізом поставок, що надходили на адресу інших імпортерів (безпосередньо від виробника товару), встановлено оформлення аналогічного товару із вищою фактурною та відповідно митною вартістю МД 23UA100300731903U0 від 31.07.2023; у свіфті від 13.12.2023 № Б/Н- у розмірі 2500 дол США, у гр. "Призначенні платежу" міститься посилання на контракт, у Контракті , відсутні відомості,щодо суми контакту та цін за одиницю товару; у рахунку на перевезення від 06.03.2024 № 1638-відсутні відомості, щодо перевезення за маршрутом Гданськ-Прушків; у заявці на перевезення від 12.01.2024 № LTL120204308 - зазначено кордон Рава-Руська, проте даний вантаж перетинав кордон Тиса. Відповідно до заявки повинна бути передоплата. Жодного документа до митного оформлення не подано. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості (транспортування) не

підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 ст. 58 МКУ. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

08 травня 2024 року через систему "Електронний суд" до суду надійшла відповідь позивача на відзив, у якій зазначено, що В рішенні, наявному у Позивача, яке було долучено до позову, зазначено, що: "При перевірці заявленої декларантом ціни товару неможливо встановити вартість товару, оскільки ані у митного органу, ані у декларанта відсутня інформація про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст.60 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості: - товару № 1 слугувала МД UA100300/2023/732790 від 23.10.2023 де вартість такого товару становить 193 дол. США за шт. (180 дол. США/шт. + транспортні витрати, рахунок фактура від 06.03.2024 № 1638". У рішенні наданому Відповідачем вбачається, що: "Джерелом слугувала становить інформації для коригування митної вартості товар 23UA100300731903U0 від 31.07.23, де вартість такого товару 210 дол. США за шт. Тобто, на даний момент є два рішення митного органу, де визначено індикативну ціну за товар у розмірі 193 дол. США за шт. та 210 дол. США за шт. без визначення вартості перевезення. Разом з цим, з наданої митної декларації Відповідачем вбачається, що останнім надано аналогічний товар для порівняння у митній декларації: Блоки обробки інформації, які містять в одному корпусі запамятовувальні пристрої та пристрої введення або виведення, які були у використанні,2014-2017р.вип.,системні сервери: HP DL360 gen9 with dual v3pro cessors,dual ac,raid-сервер арт. HPDL360 0 - 60шт. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

12 грудня 2023 року Позивач уклав із Serwer Serwis Roman Sidko (Польща) Контракт № 20231212, за яким продавець продає покупцю товар (вживані cервери та вживане серверне обладнання) в кількості та за цінами, які зазначаються у Рахунках (Фактурах), що є невід`ємною частиною контракту. 12 грудня 2023 року року Продавцем було виставлено Інвойс на Dell PowerEdge R630 8SFF 2xPSU Barebone Server (8471500000) в кількості 40 шт., ціна за одиницю 62,50 євро, загальної вартістю 2500 євро.

Відповідно до вимог Митного кодексу України, на поставлену партію товару Позивач подав митну декларацію 24UA209230022621U7 від 13.03.2024 року митна вартість товарів заявлена Декларантом за основним методом за ціною контракту. Для підтвердження заявленої митної вартості товарів декларант разом із митною декларацією надав до митного органу наступні документи: рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) FV 1/2023 12.12.2023, автотранспортна накладна (Road consignment note) 18218 04.03.2024, декларація про походження товару (Declaration of origin) FV 1/2023 12.12.2023, банківський платіжний документ, що стосується товару Б/Н 13.12.2023, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 1638 06.03.2024, Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів 20231212 12.12.2023, Договір (контракт) про перевезення BOX - 345 28.02.2024, Договір (контракт) про перевезення СФ24042024РГ 04.04.2023, Договір (контракт) про перевезення ТЕ12012024/31МО 12.01.2024, Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку, заявка на перевезення LTL12020430 12.01.2024, Інформація по товару 1 07.03.2024.

Отримавши ВМД 24UA209230022621U7 від 13.03.2024 року, Митний орган витребував у Позивача додаткові документи - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару, документи на перевезення, документи про страхування, каталоги, прейскуранти, які підтверджують вартість товару, митні декларації країни відправлення, висновки, тощо.

Після розгляду основних та додаткових документів Позивача, Митниця винесла оскаржувані картку відмови та рішення про коригування митної вартості.

У Рішенні про коригування митної вартості товарів Митниця зазначила наступні підстави прийняття рішення про коригування митної вартості, а саме: "При перевірці заявленої декларантом ціни товару неможливо встановити вартість товару, оскільки ані у митного органу, ані у декларанта не має інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст.60 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості: - товару № 1 слугувала МД UA100300/2023/732790 від 23.10.2023 де вартість такого товару становить 193 дол. США за шт. (180 дол. США/ шт. + транспортні витрати, рахунок фактура від 06.03.2024 № 1638"

Позивач не погодився з рішенням Львівської митниці про коригування митної вартості товарів Львівської митниці 15.03.2024 №UA209000/2024/100147/1 та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/000883 та звернувся до суду з позовом у цій справі.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню та картки відмови у прийнятті митної декларації Львівської митниці, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Митного кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовдіносин) визначено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, на яку накладено електронний підпис, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

Частиною 1 статті 266 Митного кодексу України передбачено, що декларант зобов`язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Відповідно до пункту 5 частини 8 статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) назва країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (п.6 ч.10 ст.58 Митного кодексу України).

Як вбачається з наданих декларантом документів, вартість товарів була підтверджена безпосередньо умовами Контракту, інвойсем, документами, що підтверджують фактичну оплату Товару, інформацією про ідентичні Товари.

Зокрема, з метою підтвердження вартості Товару, Позивачем надавалась інформація про товар, зокрема:

- висновок експерта за результатами проведеного товарознавчого дослідження;

- інформація з вебсайту щодо вартості характеристик товару servak.com.ua;

- інформація з вебсайту ebay щодо вартості на аналогічний товар;

- інвойс щодо вартості за аналогічний товар 51,25 дол./шт.

Тобто, вартість товару задекларованого Позивачем (62,50 євро), явно становить вище, ніж вартість товару, наявного на інших інформаційних ресурсах.

Верховний суд неодноразово висловлював позицію з приводу того, що "витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації" (постанова Верховного Суду у справі № 826/2313/16 від 26.11.2020 р.).

Позивач під час митного оформлення товарів надав усі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованих товарів, які чітко ідентифікували оцінювані товари та не містили розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначенні митної вартості, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товарів. Під час процедури консультацій Позивач надавав вичерпні пояснення щодо складових митної вартості, які безпідставно не враховані Митним органом.

Натомість Відповідач не обґрунтував, у чому полягали об`єктивні сумніви у заявленій Позивачем митній вартості товарів, та не довів неможливості застосування методу визначення митної вартості за ціною договору. Окрім того, декларантом було заявлено митну вартість у розмірі 125481,50грн. Відповідачем було перераховано митну вартість та встановлено її у розмірі 7720 доларів США, що становить за курсом НБУ станом на 15.03.2024 (38,6854) - 298 651,28 грн., тобто на 138% більше від початкової вартості.

Разом з цим, в оскаржуваному рішенні зазначено "При перевірці заявленої декларантом ціни товару неможливо встановити вартість товару, оскільки ані у митного органу, ані у декларанта відсутня інформація про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст.60 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості: - товару № 1 слугувала МД UA100300/2023/732790 від 23.10.2023 де вартість такого товару становить 193 дол. США за шт. (180 дол. США/шт. + транспортні витрати, рахунок фактура від 06.03.2024 № 1638".

Вказана інформація не відповідає дійсності з огляду на наступне.

У березні 2024 року Позивач імпортував товар за тими ж артикулами товар, а саме: Позивачем було ввезено на територію України аналогічний товар 13.03.2024 року від аналогічного постачальника та підтверджено митну вартість на Dell PowerEdge R630 8SFF 2xPSU у розмірі 65 дол. за шт. (митна декларація 24UA209230022635U8).

На підтвердження вказаної інформації додаємо копію митної декларації позивача № 24UA209230022635U8 з комерційним інвойсом. Митна вартість товарів за 24UA209230022635U8 визначена за основним методом. Таким чином, Відповідачем безпідставно не враховано документи Позивача щодо митної вартості товару та застосовано метод щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів для визначення митної вартості Товару. Відповідно до приписів ст. 55 МК України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, у тому числі, обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).

У постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18 Верховний Суд висловив наступну правову позицію: "…Митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару".

Таким чином, у Митного органу є встановлений законом обов`язок у рішенні про коригування митної вартості у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні, а також з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У Рішення про коригування митної вартості Митний орган здійснив загальне посилання ЕМД МД UA100300/2023/732790 від 23.10.2023, за якою була скоригована митна вартість товару Позивача.

Вказане рішення не містить жодної інформації щодо умов поставки товару, опису товару, торгової марки, виробника, страхування товару, фактурної вартості за МД яку Митний орган повинен був враховувати при прийнятті оскаржуваного рішення. 3.2.Щодо визначення митної вартості товару за МД 24UA209230022621U7 від 13.03.2024 року методом ідентичних (аналогічних) товарів.

Під час здійснення коригування митної вартості імпортованого Позивачем товару Митний орган застосував другий метод метод аналогічних товарів визначення митної вартості, на основі раніше визнаної Відповідачем митної вартості за декларацією №24UA209230022621U7 від 13.03.2024 року.

Отже, невідповідність митної вартості товару, що декларувався Позивачем, митній вартості товару, визначеній Митним органом у 2023 році року за методом аналогічних (ідентичних) товарів не може свідчити про те, що Декларантом занижено митну вартість товару.

У свіфті від 13.12.2023 No Б/Н- у розмірі 2500 дол США, у гр. "Призначенні платежу" міститься посилання на контракт, а саме, PRPMNT FOR servers and server hardware ACC CNTR N 20231212 DD 12.12.2023, POL:PL, POD:UA." Тобто, з свіфт платежу вбачається, що зазначено безпосередньо товар, який ввозиться та міститься посилання на Контракт. Як вбачається з інвойсу, виставленого постачальником, є посилання на Контракт CNTR N 20231212 DD 12.12.2023.

Тобто, документи у своїй сукупності надають змогу ідентифікувати саме конкретну партію товару, що було закуплено за Контрактом та інвойсом.

Посилання Відповідача на правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 30.06.2022 по справі No804/15901/15 (провадження: К/9901/18703/18) є безпідставним, оскільки в тому ж рішенні зазначено: "Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що вимога контролюючого органу щодо необхідність подання додаткових документів була зумовлена наявністю розбіжностей у документах, наданих позивачем для підтвердження митної вартості оцінюваного товару, відносно числових значень складових митної вартості товарів. Так, залізорудний концентрат імпортується за ціною, що розраховується в залежності від вмісту Fe, проте надані рахунки-фактури (інвойси) не містять даних відносно вмісту Fe, такий вміст вказано в наданих сертифікатах якості, проте ідентифікувати рахунки-фактури з сертифікатами якості можливо лише за вагою товару. Також рахунки виробника товару не містять умов поставки та не завірені підписом та

печаткою підприємства, що їх видало. Як рахунки контрактоутримувача, так і рахунки виробника не містять жодних печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць".

В даному випадку в рахунках ідентифіковано товар, в платіжному доручені та інвойсі є посилання на Контракт.

З наданих Позивачем документів, вартість товарів була підтверджена безпосередньо умовами Контракту, інвойсом, документами, що підтверджують фактичну оплату Товару, інформацією про ідентичні Товари.

Варто зазначити, що пунктом 15 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2008 року №216, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2008 року за №910/15601 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 25серпня 2022 року №189, далі - Порядок №216), визначено, що платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України.

Порядок №216 не містить обов`язкову вимогу здійснювати посилання саме рахунок-фактуру чи рахунок-проформу в банківському платіжному документі.

За висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 22 серпня 2019 року у справі №810/2784/18, від 25 травня 2021 року у справі №520/10386/2020, сама по собі відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи проформу, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару.

Водночас, у спірному випадку платіжний документ у графі "призначення платежу" містить посилання на відповідний контракт.

Отже, вказівка у призначенні платежу на контракт та товари, які оплачуються, є достатньою інформацією для виконання банківської операції.

Таким чином, Відповідачем безпідставно не враховано документи Позивача щодо митної вартості товару та застосовано метод щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів для визначення митної вартості Товару.

Як вбачається з наданого рахунку від 06.03.2024 № 1638, були надані наступні послуги:

- Морське перевезення вантажу за межами державного кордону України: за маршрутом: Caledonia, MI, США - Gdansk, ПОЛЬЩА. Контейнер/а: MRKU4391020

- Транспортно-експедиторське обслуговування за межами території України, включаючи НРР, складські послуги, оформлення Т1. . Контейнер/а: MRKU4391020

- Транспортні послуги по маршруту: м. Прушків, ПОЛЬЩА - кордон України м/п Чоп. Автомобіль: НОМЕР_1 / НОМЕР_2 за CMR 18218

- Транспортні послуги по маршруту: м/п Чоп, Україна - м. Бориспіль Україна. 1

Автомобіль: НОМЕР_1 / НОМЕР_2 за CMR 18218

- Експедиційні послуги по території України

Всього найменувань 5, на суму 33 002,78 грн.

Разом з цим, Позивач звернувся до перевізника з метою уточнення інформації щодо

перевезення вантажу за напрямком перевезення за маршрутом: Gdansk, ПОЛЬЩА - м. Прушків та перевізником було повторно надіслано рахунок з уточненням інформації у п.2. рахунку, а саме, ранспортно-експедиторське обслуговування за межами території України, включаючи НРР, складські послуги, оформлення Т1, перевезення за маршрутом: Gdansk, ПОЛЬЩА - м. Прушків, ПОЛЬЩА Контейнер/а: НОМЕР_3 .

Окрім того, необхідно звернути увагу, що на момент підписання та направлення заявки (січень) остаточно був невідомий пункт пропуску через який вантаж перетинав би кордон, оскільки заявка була складена у січні, а товар перетинав кордон у березні.

Більше того, з урахуванням блокування кордонів зі сторони Польщі, жоден перевізник не мав можливості планувати спосіб перетинання кордону, а тому фактичне рішення щодо пункту пропуску вантажу було прийнято незадовго до перетинання кордону, оскільки пункт пропуску Рава-Руська був заблокований аж до 29 квітня 2024 року.

Тобто, з наданого рахунку вбачається розбивку послуг до території України та на території України.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (п.6 ч.10 ст.58 Митного кодексу Відповідно до приписів Митного кодексу України, Декларант зобов`язаний включити до митної вартості товару витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України.

Із зазначеного вбачається, що декларантом правомірно включено до митної вартості товарів 20 814,80 грн. вартість перевезення.

Таким чином, Митний орган мав у своєму розпорядженні всі документи, які у своїй сукупності дозволяють провести обчислення повноти включення транспортної складової при формуванні заявленої декларантом ціни товару.

Позивач під час митного оформлення товарів надав усі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованих товарів, які чітко ідентифікували оцінювані товари та не містили розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначенні митної вартості, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товарів. Під час процедури консультацій Позивач надавав вичерпні пояснення щодо складових митної вартості, які безпідставно не враховані Митним органом.

Натомість Відповідач не обґрунтував, у чому полягали об`єктивні сумніви у заявленій Позивачем митній вартості товарів, та не довів неможливості застосування методу визначення митної вартості за ціною договору.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Митним органом не зазначено в чому полягала не можливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Надані Позивачем до митного оформлення імпортованого товару документи не містили розбіжностей, чітко ідентифікували товар та містили чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже містили у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не давали підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Підсумовуючи викладене вище, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів Львівської митниці 15.03.2024 №UA209000/2024/100147/1 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/000883, прийняті відповідачем не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому є протиправними та підлягають скасуванню відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України.

При прийнятті рішення у даній справі суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Отже, адміністративний позов ТОВ "АЙТІ БІЗНЕС ТЕХНІКА" обґрунтований та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 6056,00 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції №2438 від 16.04.2024.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, при задоволенні позову ТОВ "АЙТІ БІЗНЕС ТЕХНІКА" суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь ТОВ "АЙТІ БІЗНЕС ТЕХНІКА" витрати зі сплати судового збору в розмірі 6056,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 143, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙТІ БІЗНЕС ТЕХНІКА" (вул. Данила Апостола, буд. 9, кв. 4, м.Миргород, Полтавська область, код ЄДРПОУ 41437228) до Львівської митниці (вул. Костюшка Т., буд. 1, м. Львів, Львівська область, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці 15.03.2024 №UA209000/2024/100147/1.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/000883 Львівської митниці.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (вул. Костюшка Т., буд. 1, м. Львів, Львівська область, код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙТІ БІЗНЕС ТЕХНІКА" (вул. Данила Апостола, буд. 9, кв. 4, м.Миргород, Полтавська область, код ЄДРПОУ 41437228) витрати зі сплати судового збору в розмірі 6056 грн. (шість тисяч п`ятдесят шість гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Г.В. Костенко