Ухвала

від 19.06.2024 по справі 580/5941/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19 червня 2024 року справа № 580/5941/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи № 580/5941/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області (вул. П.Орлика 15, м.Сміла, Черкаська область, 20701, ЄДРПОУ 33854618) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

14.06.2024 вх.№29409/24 позивач у позовній заяві просить:

- визнати порушеними права ОСОБА_1 на ознайомлення з матерілами судових справ, що розглядаються Смілянським міськрайонним судом Черкаської області за його участі;

- зобов`язати Смілянський міськрайонний суд Черкаської області безперешкодно надавати ОСОБА_1 для ознайомлення та зняття копій судові справи, у яких ОСОБА_1 бере участь як сторона протягом усього часу роботи суду;

- визнати протиправним та скасувати наказ Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22 серпня 2023 року №47-ОД «Щодо порядку ознайомлення із судовими справами».

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI з подальшими змінами та доповненнями (далі - Закон № 3674-VI ).

Додатково позивач необгрунтовано просить звільнити від сплати судового збору, проте не враховує застосування понижуючого коефіцієнта 0.8 та дві вимоги немайнового характеру, що сфоромовані без урахування вимог ст.5 КАС України та повноважень суду відповідно до ст.245 КАС України.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.133 КАС України, ст.8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і подати докази на підтвердження майнового стану, що перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку.

Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.

Відповідно до частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановлена з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, що необхідно сплатити.

Відповідно до пункту 1 частини першої, частини другої статті 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору, є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи з податкового органу (центру зайнятості), про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

ВПВС у справі № 910/10939/22 висновує: у випадку коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу фізичної особи за попередній календарний рік, він може клопотати про звільнення його від сплати судового збору.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим. Ухвала без руху є складовою у сприянні позивачеві забезпечити доступ до правосуддя, зокрема для сплати судового збору чи надання обгрунтованого клопотання з розрахунком у випадку коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу фізичної особи за попередній календарний рік на підставі довідки органу доходів і зборів.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/12251/20 досліджував питання звільнення від сплати судового збору.

За певних умов суд може звільнити від сплати судового збору сторону у справі, проте клопотання позивача не є обгрунтованим і не містить у додатку, зокрема довідки органу доходів і зборів.

ВПВС у справі №910/10939/22 зазначає: у разі пропущення процесуального строку може подати до суду заяву про поновлення такого строку одночасно з клопотанням про звільнення від сплати судового збору та доказами, що підтверджують таке клопотання.

Особи, які після 4 жовтня 2021 року подали до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, що належить сплаті ними, буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта (висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 916/228/22).

Позивач з метою визначення 5 відсотків розміру річного доходу не надав довідки органу доходів і зборів для підтвердження скрутного становища (3028х0.4х3=3633.6 грн/ 3028х0.4х1х0.8=968.96 грн у разі використання ЄСІТС або 1211.20 грн) щодо помилково визначених 3 позовних вимог та без окреслення змісту і харакутеру порушеного права яким саме відповідачем, без розмежування основної та похідної позовної вимоги, без урахування ознак управлінського рішення щодо внутрішньої організації роботи.

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Верховний Суд висновує у справі №6-951цс16: вимога вчинити дії у майбутньому не може бути задоволена, оскільки захисту належить тільки порушене право.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18, від 23 грудня 2019 року у справі № 712/3842/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 500/477/15-а.

Оскільки позивач стверджує про ознайомлення з матерілами судових справ, що розглядаються, у яких ОСОБА_1 бере участь як сторона, то у справі № 580/530/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/112094969) суд апеляційної інстанції зазначив: публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Вчинені суддею (судом) процесуальні дії з розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони вчиняються чи ухвалюються. Вчинені судом (суддею) у відповідній справі процесуальні дії й ухвалені у ній рішення не підлягають окремому судовому оскарженню шляхом ініціювання нового судового процесу. Якщо позивач вважав, що суд допустив порушення норм права під час розгляду їх справи, він мав можливість оскаржити ухвалені у цих справах судові рішення до судів вищих (апеляційної чи касаційної) інстанцій у порядку та з підстав, визначених у відповідному процесуальному законі. Оскарження дій суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, а також про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ. Усі процесуальні порушення, що їх допустили суди після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, можуть бути усунуті лише у межах відповідної судової справи, в якій такі порушення були допущені.

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.

Верховний Суд 29.01.2024 у справі №560/5937/22 наголосив: в адміністративному судочинстві для залучення до справи осіб, чиїх прав та обов`язків може стосуватися судове рішення, та з метою офіційного та повного з`ясування всіх обставин у справі, діє інститут третьої особи. Інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені під час вирішення спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.

У постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 460/9271/20 вказується, що у порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені акти, дії або бездіяльність посадових і службових осіб судів, що належать до сфери управлінської діяльності.

На підставі статті 44 КАС України учасники процесу мають право ознайомлюватися з матеріалами справи. Ознайомитися з матеріалами справи можна за допомогою підсистеми «Електронний суд». Порядок ознайомлення з матеріалами справи регламентований Розділом Х Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, що затверджений наказом ДСА України від 20.08.2019 №814.

Відповідно до висновку Верховного Суду в ухвалі від 23.01.2019 у справі №9901/35/19 під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Верховний Суд у справі №640/16224/19 (провадження №К/9901/22967/20) зауважує, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

У додатках надане звернення до судді у справі №703/1293/24, проте не надане звернення (заява) про ознайомлення та зняття копій судових справ, у яких ОСОБА_1 бере участь як сторона протягом усього часу роботи суду до переліку додатків позовної заяви усупереч вимог п.5 ч.5 ст.160 КАС України.

У додатках до позову позивач надає копію наказу від 22.08.2023 керівника апарату Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, який не визначений учасником справи щодо організації роботи суду, проте обирає самостійний спосіб захисту відповідно до п.2 ч.1 ст.5 КАС України без урахування змісту п.19 ч.1 ст.4 КАС України та без обгрунтування порушеного права щодо якої саме справи, що розглядається за участі ОСОБА_1 як сторони у контексті ст. 126 Конституції України (вплив на суддю у будь- який спосіб забороняється).

Відповідно до частин першої та третьої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Позивач не вказав у позовній заяві з якою саме датою пов`язує початок перебігу строку звернення до суду із даним позовом.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21.

Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.

Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У додатках до позовної заяви надана ухвала від 01.08.2023 у справі №703/1857/19, що містить прізвище позивача ймовірно з опискою, що потребує обгрунтування у контексті п.5 ч.5 ст.160 КАС України.

Можливість залучення до справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, обумовлена рішенням суду, яке може вплинути на її права, свободи, інтереси та обов`язки.

Оскільки спірний наказ щодо організації роботи підписаний керівником апарату суду (який не визначений учасником справи), то позовна заява потребує оформлення з дотриманням вимог п.2, 4, 5, 9 ч.5 ст.160, ч.7 ст. 161 КАС України та урахуванням змісту п.7, п.9 ч.1 ст.4 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено яким саме відповідачем у контексті п. ч.1 ст.4 КАС України; доказу сплати судового збору у сумі 1211.20 грн або 968.96 грн у разі використання ЄСІТС (платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях зазначені на офіційному сайті https://adm.ck.court.gov.ua/sud2370/gromadyanam/tax/); обгрунтованого клопотання про залучення співвідповідачів та/або третіх осіб.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА