Постанова

від 20.06.2024 по справі 520/32331/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2024 р. Справа № 520/32331/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2024, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., м. Харків, повний текст складено 19.02.24 у справі №520/32331/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УБТС"

до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2024 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УБТС» (далі по тексту ТОВ «УБТС») до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.02.2022 №37504428/41044243 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 18.01.2022.

Зобов`язано Державну податкову службу Українизареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну № 7 від 18.01.2022 на суму 531 258,18 грн., у т. ч. з ПДВ у сумі88 543,03 грн., яка складена Товариством з обмеженою відповідальністю «УБТС» датою її фактичного подання на реєстрацію 25.01.2022.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь ТОВ «УБТС» судові витрати у сумі 1 342,0 грн. (одна тисяча триста сорок дві гривні00 копійок).

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь ТОВ «УБТС» судові витрати у сумі 1 342,0 грн. (одна тисяча триста сорок дві гривні00 копійок).

16.01.2024 ТОВ «УБТС» за допомогою системи «Електронний суд» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про ухвалення додаткового рішення (зареєстровано судом 17.01.2024), в якому просило суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області та Державної податкової служби України на користь ТОВ «УБТС", понесені судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі10000 (десять тисяч) гривень. 00 копійок.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовомТОВ «УБТС» до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь ТОВ «УБТС» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500,0 гривень (три тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь ТОВ «УБТС» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500,0 гривень (три тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).

У задоволенні решти заяви відмовлено.

Головне управління Державної податкової служби у Харківській області, не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просило суд апеляційної інстанції скасувати додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 року у даній справі, прийнявши у справі нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про стягнення судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) ТОВ «УБТС» відмовити.

В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що не погоджується з прийнятим додатковим судовим рішенням від 19.02.2024, з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що всупереч передбаченому порядку розгляду заяви про стягнення судових витрат, суд першої інстанції прийняв рішення за правилами письмового провадження без участі сторін. Посилається на те, що суд першої інстанції позбавив скаржника права на участь у судовому засіданні та надання своїх заперечень на заяву позивача. Вважає, що розмір витрат на правничу допомогу у сумі 7000 грн. не підтверджений належними аргументами, які б доводили необхідність та неминучість понесення правничих витрат.

Учасники справи не скористалися правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст.304 КАС України.

Дана справа розглядається судом апеляційної інстанції у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З урахуванням наведеної вище норми КАС України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Харківській області.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржуване додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи зміст позовних вимог та характер наданих адвокатських послуг, заява представника позивача про відшкодування позивачу судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає частковому задоволенню в загальній сумі 7000 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно частини першої та третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя №R(81)7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Приписами п. 4 ч.1 ст.1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі по тексту - Закон №5076-VI) передбачено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону №5076-VI визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до пунктів 6, 9 ч.1 ст.1 Закону №5076-VI інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно зі ст.30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом часу.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Згідно ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Аналізуючи наведене вище, колегія суддів зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19 та від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19.

Отже, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Колегія суддів зазначає, що в розумінні наведеної вище норми КАС України до винесення рішення у даній справі (рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2024 року), яка була розглянута судом першої інстанції у порядку спрощеного провадження (у письмовому провадженні) позивачем було зроблено відповідну заяву.

Так, як вже зазначалося вище, 16.01.2024 року (у строк передбачений ч.7 ст.139 КАС України) позивачем до суду першої інстанції було подано заяву про ухвалення додаткового рішення, до якої на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду першої інстанції за допомогою системи "Електронний суд" було надано наступні документи (докази) на підтвердження таких витрат:

- свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю №1823 від 16.10.2012 року;

- ордер про надання правничої (правової) допомоги серія АХ №1157291 від 10.11.2023;

- договір №01/11 про надання правничої (правової) допомоги від 01.11.2023 року;

- додаток 1 до договору про надання правничої (правової) допомоги №01/11 про надання правничої (правової) допомоги від 01.11.2023 року;

- акт №1 приймання - передачі наданих послуг за договором про надання правничої (правової) допомоги №01/11 від 01.11.2023;

- платіжну інструкцію №6 від 16.01.2024.

Колегія суддів, надаючи правову оцінку наведеним вище документам (доказам), зазначає, що останні підтверджують витрати позивача на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що заяву про ухвалення додаткового рішення та додатки до вказаної заяви було направлено позивачем відповідачам у даній справі - 16.01.2024, що підтверджується квитанціями №464573, №464573 про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС.

Згідно свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю №1823 від 16.10.2012 року ОСОБА_1 має право заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до ордеру про надання правничої (правової) допомоги серія АХ №1157291 від 10.11.2023 адвокат Борщов Г.Є. на підставі договору про надання правової допомоги №01/11 від 01.11.2023 надає правничу (правову) допомогу ТОВ "УБТС" у судах будь - якої юрисдикції, зокрема у Харківському окружному адміністративному суді. Договором про надання правової (правничої) допомоги повноваження адвоката не обмежуються.

Згідно п.1.1 договору №01/11 про надання правничої (правової) допомоги від 01.11.2023 року ТОВ "УБТС" (замовник) та адвокат Борщов Г.Є. (виконавець) уклали цей договір про те, що виконавець в порядку та на умовах визначених даним договором та чинним законодавством зобов`язується надавати замовникові професійну правничу допомогу, здійснити представницькі повноваження у справі за позовом ТОВ "УБТС" до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН від 02.02.2022 №3750428/41044243 про відмову у реєстрації податкової накладної №7 від 18.01.22 та зобов`язання Державної податкової служби зареєструвати в ЄРПН податкову накладну ТОВ "УБТС" №7 від 18.01.2022 та захист прав і законних інтересів замовника в обсязі і на умовах, встановлених цим договором за домовленістю сторін.

Додатком 1 до договору про надання правничої (правової) допомоги №01/11 про надання правничої (правової) допомоги від 01.11.2023 року ТОВ "УБТС" (замовником) та адвокатом Борщовим Г.Є. (виконавцем) погоджено орієнтовну вартість послуг, що можуть бути надані в рамках договору у справі щодо судового оскарження Рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН від 02.02.2022 №3750428/41044243 про відмову у реєстрації податкової накладної №7 від 18.01.22.

Згідно акту №1 приймання - передачі наданих послуг за договором про надання правничої (правової) допомоги №01/11 від 01.11.2023 ТОВ "УБТС" (замовник) та адвокат Борщов Г.Є. (виконавець) уклали цей Акт до договору №01/11 про надання правничої (правової) допомоги від 01.11.2023 про наступне:

1) виконавцем надано, а замовником прийнято наступні види юридичних послуг за період з 01.11.2023 - 15.01.2024 в рамках адміністративної справи №520/32331/23, що перебуває в провадженні Харківського окружного адміністративного суду (позов ТОВ "УБТС" до ДПС України, ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії);

2) - аналіз Рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.02.2022 № 37504428/41044243 про відмову у реєстрації податкової накладної №7 від 18.01.2022 (договори з контрагентами, видаткова накладні, ТТН тощо), 2000 грн. - 1 послуга;

- складання проекту позовної заяви про скасування рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 4000 грн. - 1 послуга;

- складання проекту заяви про ухвалення додаткового рішення по справі 1500 грн. - 1 послуга;

- складання проекту клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовом 1000 грн. - 1 послуга;

- аналіз судової практики з питань оскарження рішень контролюючого органу про зупинення реєстрації (відмову у реєстрації) податкових накладних/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 1000 грн. - 1 послуга;

- подача позовної заяви із використанням системи Електронний суд 500 грн. - 1 послуга;

Вартість послуг 10 000, 00 грн.

Загальна вартість фактично наданих послуг за даним договором у період з 01.11.2023 - 15.01.2024 складає 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Відповідно до платіжної інструкції №6 від 16.01.2024 ТОВ "УБТС" сплатило ФОП ОСОБА_1 10 000, 00 грн. (десять тисяч гривень) в якості оплати за надання правничої (правової) допомоги згідно договору №01/11 від 01.11.2023.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст. 134 КАС України).

Колегія суддів враховує висновки Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду викладені у постанові від 14.11.2019 у справі №826/15063/18, згідно яких: «…суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи, також, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Також, при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п.269).

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Окрім того, колегія суддів враховує у даній справі принцип співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката (який, включає у себе, зокрема такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих послуг та виконаних робіт в суді першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку щодо обґрунтованості висновків, викладених в оскаржуваному додатковому рішенні суду першої інстанції, щодо часткового задоволення заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом ТОВ "УБТС" до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь ТОВ "УБТС" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 грн. (три тисячі п`ятсот гривень 00 копійок) та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь ТОВ УБТС витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 грн. (три тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).

З урахуванням наведеного вище, доводи апеляційної скарги про те, що загальний розмір витрат на правничу допомогу у сумі 7000 грн., який був стягнутий оскаржуваним додатковим рішенням, не підтверджений належними аргументами, які б доводили необхідність та неминучість понесення правничих витрат, є необґрунтованими.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що всупереч передбаченому порядку розгляду заяви про стягнення судових витрат, суд першої інстанції прийняв рішення за правилами письмового провадження без участі сторін, мотивуючи це тим, що суд першої інстанції позбавив скаржника на участь у судовому засіданні та надання своїх заперечень на заяву позивача, то колегія суддів відхиляє такі доводи, як необґрунтовані, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Як встановлено з матеріалів справи, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 року було відкрито спрощене провадження в даній адміністративній справі. Розгляд і вирішення справи було вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи ( у письмовому провадженні).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2024 року було задоволено адміністративний позов ТОВ "УБТС" до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Справу було розглянуто судом першої інстанції у порядку спрощеного провадження, без повідомлення учасників справі (у письмовому провадженні).

Відтак, з огляду на приписи ч.3 ст. 252 КАС України, судом першої інстанції було вирішено питання про ухвалення додаткового судового рішення у спрощеному провадженні (у письмовому провадженні).

Окрім того, як вже зазначалося вище, заяву про ухвалення додаткового рішення, разом з додатками до вказаної заяви, було направлено позивачем відповідачам у даній справі - 16.01.2024, що підтверджується квитанціями №464573, №464573 про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС.

Відтак, відповідачі у даній справі, у т.ч. скаржник, мали об`єктивну можливість до прийняття оскаржуваного додаткового рішення від 19.02.2024 року висловити свої письмові заперечення на подану позивачем до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення, однак з матеріалів справи такого не встановлено.

При цьому, доводи апеляційної скарги про те, що заяву про розподіл судових витрат фактично отримано скаржником 25.08.2021, а додаткове рішення прийнято вже наступного дня, тобто 26.08.2021 є незрозумілими та такими, що не узгоджується із наведеним вже вище.

Враховуючи приписи норми ч.5 ст.242 КАС України, у даній справі підлягають врахуванню судом висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, на які посилається суд апеляційної інстанції у даному рішенні (постанові) вище, а не ті на які посилається скаржник.

Пунктом 10 частини 3 статті 2 КАС України визначено, що відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення, є одним із основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Відтак, за наслідками апеляційного перегляду даної справи, колегія суддів не вбачає правових підстав, визначених КАС України, для скасування чи зміни оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з приписами ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 у справі №520/32331/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді З.О. Кононенко В.А. Калиновський