Постанова

від 05.06.2024 по справі 363/3874/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110

e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи 363/3874/23 Апеляційне провадження № 22-ц/824/9759/2024Головуючий у суді першої інстанції - Крикун Ю.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2024 року Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Оніщук М.І.,

судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,

секретар Ламбуцька Т.О.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" на заочне рішення Вишгородського районного суду Київської області від 06 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «МТД Груп», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг», Товариство з обмеженою відповідальністю «Мадера Груп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Транзит-Холл», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колесник Ольга Ігорівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович, Приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Голуб Людмила Андріївна про витребування майна з незаконного чужого володіння,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «МТД Груп», в якому просив: витребувати з чужого незаконного володіння відповідача на його користь земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, Димерська селищна рада, площею 2,7889 га з кадастровим номером 3221855300:09:076:0172.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 22.07.2013 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Голуб Л.А., зареєстрованого в реєстрі № 1751, ОСОБА_2 придбав земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: Київська область, Вишгородський район, Димерська селищна рада, площею 3,7889 га з кадастровим номером 3221855300:09:076:0172.

В 2017 році позивачу стало відомо про те, що 02.06.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хащіною Н.В. було оформлено та посвідчено довіреність від імені позивача на ім`я ОСОБА_3 , якою останньому надано право бути представником позивача в усіх установах, підприємствах і організаціях незалежно від форм власності з усіх без винятку питань, які пов`язані з продажем земельної ділянки, тому числі з наданням права вести переговори від його імені стосовно оформлення та укладання будь-яких правочинів у зв`язку з продажем земельної ділянки з кадастровим номером 3221855300:09:075:0642, загальною площею 39,6521 га та земельної ділянки з кадастровим номером 3221855300:09:076:0172, загальною площею 3,7889 га.

02.06.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В.М. було оформлено та посвідчено довіреність в порядку передоручення від імені ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_4 , якою останньому надано право бути представником ОСОБА_3 в усіх установах, підприємствах і організаціях незалежно від форм власності, будь-якої підпорядкованості з усіх без винятку питань, що пов`язані з продажем або передачею в іпотеку ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк» в рахунок виконання зобов`язань позивача або третіх осіб згаданих земельних ділянок.

Разом з тим, зазначені довіреності позивачем ніколи не підписувались, жодні повноваження відповідних представникам не надавались.

В подальшому позивачу стало відомо, що на підставі вищевказаних підроблених довіреностей, виданих від його імені, було укладено договір іпотеки від 25.06.2014 року.

Згідно зазначеного договору іпотеки від 25.06.2014 року, укладеного між нібито позивачем в особі ОСОБА_5 та ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк», позивач в якості забезпечення зобов`язань перед банківською установою певних третіх осіб передав в іпотеку банку належні йому на праві приватної власності земельні ділянки, зокрема земельну з кадастровим номером 3221855300:09:076:0172.

08.06.2017 року ОСОБА_2 звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із цивільним позовом, в якому просив, серед іншого, визнати недійсним з моменту укладання договір іпотеки від 25.06.2014 року, скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записи про державну реєстрацію іпотек №6137224 від 25.06.2014 року, №6137358 від 25.06.2014 року та записи про державну реєстрацію обтяжень №6137075 від 25.06.2014 року, №6137297 від 25.06.2014 року.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 15.10.2019 року по справі 363/2232/17 позов задоволено в повному обсязі. Постановою Київського апеляційного суду від 20.12.2022 року зазначене рішення залишено без змін.

Однак, 08.10.2020року з інформації, що була отримана з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивачу стало відомо про те, що 27.05.2020 року належну йому на праві приватної власності земельну ділянку з кадастровим номером 3221855300:09:076:0172 було оформлено на праві приватної власності за ТОВ «МТД Груп» на підставі свідоцтва № 549 від 27.05.2020 року.

Згідно з довідкою З ДРРП від 03.07.2023 року спірна земельна ділянка і надалі зареєстрована за відповідачем.

Як стало відомо позивачу, 21.11.2019 року, тобто вже після ухвалення свого рішення судом першої інстанції, між ТОВ «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг» та ТОВ «Мадера Груп» було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3221855300:09:076:0172, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З.

Відповідно до вказаного договору, між ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг» укладено договір про відступлення прав вимоги від. 28.02.2019 року, згідно з яким ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк» відступило новому кредитору своє право вимоги за кредитним договором № 1215/01 від 15.12.2011 року.

В подальшому, 27.11.2019 року між ТОВ «Мадера Груп» та ТОВ «Транзит-Холл» було укладено договір дарування земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О.І. На підставі вказаного договору ТОВ «Мадера Груп» безоплатно передало, а ТОВ «Транзит-Холл» прийняло в дар земельну ділянку з кадастровим номером 3221855300:09:076:0172.

Таким чином, після ухвалення рішення судом першої інстанції про визнання іпотечного договору недійсним та підробленим, тобто достеменно знаючи та усвідомлюючи неправомірний характер своїх дій, ТОВ «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг» відчужило спірну земельну ділянку.

Таким чином, належна позивачу земельна ділянка вибула з його володіння не з його волі, оскільки була відчужена ТОВ «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг» як новим іпотекодержателем за договором іпотеки, який був визнаний недійсним рішенням суду в справі №363/2232/17, а внаслідок подальших відчужень земельної ділянки остання опинилась у власності ТОВ «Юридична компанія «МТД Груп».

На підставі викладеного позивач звернувся до суду за захистом свої порушених прав.

Заочним рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 06.02.2024 року позов задоволено. Витребувано з чужого незаконного володіння ТОВ «Юридична компанія «МТД Груп» на користь ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: Київська область, Вишгородський район, Димерська селищна рада, площею 3,7889 га з кадастровим номером 3221855300:09:076:0172. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «МТД Груп» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп. (т. 1, а.с. 189-197).

В апеляційній скарзі третя особа ТОВ "ФК "Конкорд Факторинг", посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Так, в обґрунтування доводів апеляційної скарги, позивач вказує, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок про недобросовісність відповідача, оскільки на момент укладення правочинів по відчуженню спірної земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно була відсутня інформація про обтяження спірного майна чи будь-якої заборони на його відчуження.

При цьому, зазначає, що оскільки правові підстави для володіння майном у позивача наявні, то стаття 387 ЦК України застосуванню не підлягає, а суд першої інстанції мав би встановити, чи є підстави для задоволення позову в порядку ст. 388 ЦК України.

Також, вказує, що для застосування такого способу захисту як віндикація позивач для доведення тієї обставини, що майно вибуло з його володіння поза його волею, повинен визнати недійсним первинний правочин, на підставі якого нерухоме майно вибуло з його володіння, та на підставі цього має право витребувати майно у останнього власника, без оскарження всіх наступних правочинів.

Крім того, зауважує на неврахування судом першої інстанції того, що відповідачем придбано спірну земельну ділянку на підставі електронних торгів в ході виконання рішення суду, а позивачем не оскаржувалося проведення електронних торгів та Акт виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу (т. 2, а.с. 1-8).

Представник позивача у судовому засіданні щодо задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на її безпідставність та необгрунтованість.

Інші учасники у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суд не сповістили.

Разом з тим, враховуючи положення ч.2 ст. 372 ЦПК України, судом апеляційної інстанції визнано за можливе розглянути справу за відсутністю учасників справи, які не з`явилися у судове засідання, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 22.07.2013 між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , який діяв від імені ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 3221855300:09:076:0172, площею 3,7889, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Димерська селищна рада, який посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Голуб Л.A, зареєстрованого в реєстрі за № 1751.

Як вбачається з тексту договору іпотеки від 25.06.2014 між ПАТ «КБ «Актив-Банк» та ОСОБА_2 в особі ОСОБА_5 (на підставі довіреності, виданої в порядку передоручення, посвідченої 24 червня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В.М. за реєстровим № 1757), ОСОБА_2 з метою забезпечення належного виконання частини основного зобов`язання ОСОБА_8 за кредитним договором №1215/01 від 15.12.2011, ліміт кредиту в розмірі 126 000 000,00 грн., строк виконання договору 30.03.2015; ОСОБА_9 за кредитним договором № 1218/03 від 18.12.2011, ліміт кредиту 115 000 000,00 грн., строк виконання договору 17.03.2015; ОСОБА_10 за кредитним договором № 0318/01 від 24.03.2010 ,у, строк виконання договору 29.04.2016, ліміт кредиту 103000000,00 грн.; ОСОБА_11 за кредитним договором № 0305/03 від 05.03.2009 ліміт кредиту 73000000,00 грн. строк виконання договору 13.03.2015 та виробничим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Десна» за кредитним договором № 0625/01 від 05.06.2009, ліміт кредиту 15 222 726,00 грн., строк виконання договору 03.03.2015, передав в іпотеку банку належні ОСОБА_2 земельні ділянки: площею 39,6521 га з кадастровим номером 3221855300:09:075:0642, що знаходиться на території Димерської селищної ради, Вишгородського району, Київської області; площею 3,7889 га з кадастровим номером 3221855300:09:076:0172, що знаходиться на території Димерської селищної ради, Вишгородського району, Київської області.

Рішенням Вишгородського районного суду від 15.10.2019 по справі №363/2232/17 визнано недійсною довіреність від 02.06.2014 від імені ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_3 , посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хащіною Н.В., запис у реєстрі нотаріальних дій № 532; визнано недійсною довіреність від 24.06.2014 в порядку передоручення від імені ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_5 , посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В.М., запис у реєстрі нотаріальних дій № 1757; визнано недійсним з моменту укладання договір іпотеки від 25.06.2014, укладений між ПАТ «Комерційний Банк «Актив-Банк» та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пинзеник О.М., запис у реєстрі нотаріальних дій № 673; скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, записи про державну реєстрацію іпотек № 6137224 від 25.06.2014, № 6137358 від 25.06.2014 та скасувати записи про державну реєстрацію обтяжень № 6137075 від 25.06.2014 та №6137297 від 25.06.2014.

20.10.2015 слідчим відділом Подільського УП ГУНП в м. Києві до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100070007755 внесено відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що на протязі травня-червня 2014 року невстановлена особа підробила довіреності, видані ніби від імені ОСОБА_12 , ОСОБА_7 та ОСОБА_13 , на підставі яких укладені фіктивні договори іпотеки, за якими, в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 1215/01, укладеним 15.12.2011 між ПАТ «КБ «Актив-Банк» та ОСОБА_8 , незаконно передано земельні ділянки, що знаходяться на території Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області.

На підставі постанови слідчого, винесеної 10.01.2018 у кримінальному провадженні № 12015100070007755 експертами Київського НДЕКЦ МВС України проведено судово-почеркознавчу експертизу.

Згідно з висновком судової почеркознавчої експертизи № 8-4/45 від 24.01.2018 Київського НДЕКЦ МВС України науково-дослідного експертно-криміналістичного центру: рукописний запис « ОСОБА_14 » та підпис в графі «ПІДПИС» в Довіреності за реєстровим № 532 від 02.06.2014 від імені ОСОБА_2 на ОСОБА_3 , виконані не ОСОБА_2 , а іншою особою.

Постановою Київського апеляційного суду від 20.12.2022 рішення Вишгородського районного суду від 15.10.2019 залишено без змін.

Рішення Вишгородського районного суду від 15.10.2019 по справі №363/2232/17 набрало законної сили 20.12.2022.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

21.11.2019 між ТОВ «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг», що діяло в якості правонаступника ПАТ «КБ «Актив-Банк», як новий іпотекодержатель за договором іпотеки від 25.06.2014, укладений між ПАТ «Комерційний Банк «Актив-Банк» та ОСОБА_2 , та ТОВ «Мадера Груп» був укладений договір купівлі - продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3221855300:09:076:0172.

27.11.2019 року між ТОВ «Мадера Груп» та ТОВ «Транзит-Холл» було укладено договір дарування земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О.І. На підставі вказаного договору ТОВ «Мадера Груп» безоплатно передало, а ТОВ «Транзит-Холл» прийняло в дар земельну ділянку з кадастровим номером 3221855300:09:076:0172.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2012 № 34/49 задоволено позов Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» до ТОВ «Транзит-Холл», ТОВ «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто» про стягнення боргу та стягнуто солідарно з ТОВ «Транзит-Холл» та ТОВ «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто» на користь Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» заборгованість по сумі кредиту в розмірі 18 445 162 (вісімнадцять мільйонів чотириста сорок п`ять тисяч сто шістдесят дві) грн. 94 коп., прострочені відсотки в розмірі 1 984 231 (один мільйон дев`ятсот вісімдесят чотири тисячі двісті тридцять одна) грн. 45 коп., суму нарахованих відсотків в розмірі 353 742 (триста п`ятдесят три тисячі сімсот сорок дві) грн. 85 коп., пеню за прострочення сплати відсотків в розмірі 127 526 (сто двадцять сім тисяч п`ятсот двадцять шість) грн. 16 коп., витрати по сплаті державного мита в розмірі 25 585 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять) грн. 00 коп. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2016 року № 34/49 задоволено заяву ТОВ "Юридична компанія "МТД груп" про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі № 34/39 та замінено сторону (стягувача) у виконавчому провадженні ВП № 35646271, відкритому Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, на підставі наказу господарського суду міста Києва від 30.10.2012, виданого на примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 12.10.2012 у справі №34/49, з Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "МТД груп"

Як вбачається з свідоцтва від 27.05.2020 №549, приватний нотаріус Вишгородського нотаріального округу Київської області Голуб Л.А. відповідно до ч.9 ст. 61 ЗУ «Про виконавче провадження», на підставі акта ВП № 35646271 про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 06.05.2020, постанови ВП № 35646271 про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 06.05.2020 та відповідно до протоколу проведення електронних торгів від 31.03.2020, посвідчив, що ТОВ "Юридична компанія "МТД груп" належить на праві власності земельна ділянка площею 3,7889 га з кадастровим номером 3221855300:09:076:0172, що знаходиться на території Димерської селищної ради, Вишгородського району, Київської області, оскільки майно не реалізовано/торги не відбулися і стягувач ТОВ "Юридична компанія "МТД груп" виявило бажання залишити за собою непродане майно, що раніше належало ТОВ «Транзит-Холл»

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 337765077 від 03.07.2023, власником земельної ділянки з кадастровим номером 3221855300:09:076:0172 є ТОВ "Юридична компанія "МТД груп" на підставі свідоцтва від 27.05.2020 №549.

Так, відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до змісту статей 316-317 ЦК України право власності є правом особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежного від волі інших осіб. Власнику надається право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна. 3. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У такому випадку майно можна витребувати від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача - з підстав, передбачених ч. 1 ст.388 ЦК України. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.

Рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації за власником, а також скасування попередньої реєстрації (ст. 19, 27 Закону України від 01.07.2004 №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»).

Тобто, до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору, застосовується віндикація.

Власник з дотриманням вимог ст. 387, 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25.03.2020 по справі № 125/2510/16-ц.

Тобто, закон розрізняє два види незаконного володіння чужою річчю, що породжує різні цивільно-правові наслідки. Власник визнається добросовісним, якщо здобуваючи річ, він не знав і не міг знати про те, що відчужуватель речі не має права на її відчуження. У випадку, якщо власник речі знав, чи принаймні, міг знати, що здобуває річ особи, що не мала права на її відчуження, він вважається недобросовісним.

При цьому, відповідно до п. 25 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 № 5 набувач визнається добросовісним, якщо при вчиненні правочину він не знав і не міг знати про відсутність у продавця прав на відчуження майна, наприклад, вжив усіх розумних заходів, виявив обережність та обачність для з`ясування правомочностей продавця на відчуження майна. При цьому в діях набувача не повинно бути і необережної форми вини, оскільки він не лише не усвідомлював і не бажав, а й не допускав можливості настання будь-яких несприятливих наслідків для власника.

Власник має право спростувати заперечення набувача про його добросовісність, довівши, що під час вчинення правочину набувач повинен був засумніватися у праві відчужувача на відчуження майна.

Набувач не може бути визнаний добросовісним, якщо на момент вчинення правочину з набуття майна право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстроване не за відчужувачем або у цьому реєстрі був запис про судовий спір відносно цього майна (обтяження). Водночас запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності відчужувача не є безспірним доказом добросовісності набувача.

Тобто, в набувача все ж таки є потреба в перевірці контрагента й майна в разі його придбання. А власник майна має право доводити, що під час учинення правочину набувач повинен був засумніватися в праві відчужувача на відчуження майна.

Відповідно до ст. 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту (Постанова ВС від 10.09.2018 у справі N 920/739/17).

Також, як зазначив Верховний Суд у постанові від 08.05.2018 по справі №910/1873/17, добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ "ФК "Конкорд Факторинг" було достеменно відомо про рішення в судовій справі № 363/2232/17 від 15.09.2019, оскільки 14.11.2019 саме представником ТОВ "ФК "Конкорд Факторинг" було подано апеляційну скаргу на зазначено рішення, та після ухвалення рішення судом першої інстанції в судовій справі № 363/2232/17 та визнання недійсним з моменту укладання договору іпотеки від 25.06.2014, через декілька днів після подання апеляційної скарги, а саме 21.11.2019 між ТОВ "ФК "Конкорд Факторинг" та ТОВ "Мадера Груп" був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, це та наступні відчуження спірної ділянки, окрім останнього, були ідентичними щодо складу учасників та способу відчуження з діями цих юридичних осіб щодо іншої земельної ділянки з кадастровим номером 3221855300:09:075:0642, яка також була предметом визнаного недійсним договору іпотеки, та питання щодо витребування якої вирішено судом у цивільній справі № 363/4254/20.

Тобто, обставини укладення зазначених правочинів, їх систематичність та маленький відрізок часу між їх укладеннями, свідчать про те, що учасники цих правочинів діяли з метою ускладнення позивачеві захисту його права власності, та позбавлення його цього права, та з метою штучного створення ознак законності та добросовісності набуття права власності на майно, тобто з точки зору розумного спостерігача діяли недобросовісно.

Також, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що хоча рішення Вишгородського районного суду Київської області в судовій справі №363/2232/17, на момент укладення вищезазначених правочинів по відчуженню спірної земельної ділянки, не набуло чинності та у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно була відсутня інформація про обтяження спірного майна, відомості щодо наявності судового спору щодо спірної земельної ділянки були доступні на офіційному веб-порталі Судової влади України, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень, та набувачі, в тому числі і відповідач, могли ознайомитися з інформацією, розміщеною на цих порталах, яка є відкритою та повинні були засумніватися у праві відчужувача на відчуження спірного майна.

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не є добросовісним набувачем земельної ділянки з кадастровим номером 3221855300:09:076:0172, а отже положення ст. 388 ЦК України до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.

Посилання апелянта на те, що позивачем обрано невірний спосіб захисту свого права, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки позивач із дотриманням правил ст.ст. 387 та 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння кінцевого набувача. Для такого витребування не потрібно заявляти вимоги про визнання недійсними договорів щодо спірного майна. Такі вимоги є неналежними, зокрема неефективними способами захисту права власника. Їхнє задоволення не відновить володіння позивачем його майном. Тому не допускається відмова у віндикаційному позові, наприклад, із тих мотивів, що договір, рішення органу влади, певний документ, відомості чи запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно не визнані незаконними, або що позивач їх не оскаржив.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2023 по справі № 206/4841/20.

Щодо посилань апелянта на те, що відповідач набув спірне майно на підставі електронних торгів в ході виконання рішення, а отже воно не може бути витребувано від відповідача, слід зазначити, що, як вбачається зі свідоцтва від 27.05.2020, виданого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Голуб Л.А., земельна ділянка не була продана з електронних торгів, оскільки такі торги не відбулися, а ТОВ "ЮК "МТД Груп" набуло право власності не в порядку участі в електронних торгах, а в порядку ч. 8 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.

Також слід зазначити, що у зв`язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення понесені апелянтом судові витрати (судовий збір за подання апеляційної скарги) відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" - залишити без задоволення.

Заочне рішення Вишгородського районного суду Київської області від 06 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «МТД Груп», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг», Товариство з обмеженою відповідальністю «Мадера Груп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Транзит-Холл», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колесник Ольга Ігорівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович, Приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Голуб Людмила Андріївна про витребування майна з незаконного чужого володіння, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 20 червня 2024 року.

Суддя-доповідач М.І. Оніщук

Судді В.А. Шебуєва

О.В. Кафідова