Постанова

від 19.06.2024 по справі 761/16708/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 761/16708/23 Головуючий у суді першої інстанції - Волошин В.О.

Номер провадження № 22-ц/824/8725/2024 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Яворського М.А. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 07 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Перша київська державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бережна Тетяна Леонідівна, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Київської міської ради, треті особи: Перша київська державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бережна Т.Л., ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, відповідно до якого просила визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В подальшому, в грудні 2023 року на адресу районного суду надійшло клопотання від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішення суду по справі №761/48324/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бережна Т.Л., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ротач І.І. про визнання заповіту недійсним.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 07 лютого 2024 року заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження в даній справі до набрання законної сили рішення суду по цивільній справі №761/48324/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бережна Т.Л., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ротач І.І. про визнання заповіту недійсним.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, яку мотивовано тим, що суд першої інстанції залучив до справи в якості третьої особи ОСОБА_2 , при цьому не зазначивши на які права чи обов`язки та яким чином може вплинути майбутнє рішення у даній справі.

Апелянт вказує, що судом першої інстанції належним чином не обґрунтовано у чому полягає об`єктивна неможливість розгляду цієї справи № 761/16708/23 до вирішення справи № 761/48324/19 та чому зібрані у справі докази не дають можливості самостійно встановити та оцінити обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору.

Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 07 лютого 2024 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відзив на апеляційну скаргу на адресу апеляційного суду не надходив.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 3 ст. 369 ЦПК України, з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції не відповідає вказаним вимогам закону виходячи з наступного.

Так, суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про зупинення провадження у даній справі мотивував своє рішення тим, що розгляд даної цивільної справи, пов`язаний з розглядом справи №761/48324/19, яка перебуває в провадженні Шевченківського районного суду міста Києва, а тому суд доходить висновку, що подана заява про зупинення провадження підлягає задоволенню.

Апеляційний суд не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).

Відповідно до положень п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Згідно з п.5 ч.1 ст.253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Визначаючи наявність підстав, передбачених п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що ця норма застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Згідно роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України в п.33 постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2, визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Відповідно до висновків, зазначених у постанові Верховного Суду України №6-1957цс16 від 01 лютого 2017 року, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з`ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору в даній справі №761/16708/23 є вирішення питання щодо надання ОСОБА_1 додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Разом з тим, в справі №761/48324/19 розглядається позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бережна Т.Л., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ротач І.І. про визнання заповіту недійсним.

У справі №761/48324/19 ОСОБА_2 просить суд визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 , що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бережною Т.Л.

Таким чином, системний аналіз матеріалів справи свідчить про те, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи №761/16708/23 цілком об`єктивно має змогу здійснити оцінку дій позивача ОСОБА_1 щодо поважності пропуску строку для прийняття спадщини та за результатами розгляду ухвалити рішення щодо задоволення позовних вимог або про відмову у їх задоволенні.

Водночас, рішення суду щодо вирішення питання визнання заповіту недійсним у справі №761/48324/19 не впливає на здатність суду оцінити обставини справи щодо можливості чи неможливості надання ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини.

Апеляційний суд також звертає увагу, що видача або відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину відноситься до компетенції нотаріуса, а суд під час розгляду даної справи 761/16708/23 лише перевіряє наявність правових підстав для надання ОСОБА_1 додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Розгляд даної справи №761/16708/23 можливий без зупинення провадження по справі до набранням законної сили рішенням у справі №761/48324/19.

Районний суд, не застосувавши процесуальний закон, який підлягав застосуванню, дійшов помилкового висновку щодо зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі про визначення місця проживання дитини.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Таким чином, зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про наявність правових підстав для застосування положень п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, а також не врахував норми закону, якими визначено строки розгляду справи й зупинив провадження у справі всупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи.

Оскільки апеляційним судом не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про те, що наявність спору у справі №761/48324/19 про визнання заповіту недійсним та у справі №761/16708/23 про надання додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити при розгляді даної справи існування обставин, якими ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про наявність правових підстав для задоволення поданого клопотання про зупинення провадження у даній справі.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження є помилковою та перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Відповідно до положень статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 7, 367, 374, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 07 лютого 2024 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді :

М.А.Яворський Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв