Постанова

від 17.06.2024 по справі 140/29812/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/29812/23 пров. № А/857/4209/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Гуляка В.В., Шевчук С.М.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року (судді Сороки Ю.Ю., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Луцьк) у справі №140/29812/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУНАР ТРЕЙД» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «ЛУНАР ТРЕЙД» 20.09.2023 звернулося в суд з позовом до Львівської митниці в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100463/2 від 28 липня 2023 року, №UA209000/2023/100478/2 від 07 серпня 2023 року, №UA209000/2023/100480/2 від 07 серпня 2023 року, №UA209000/2023/400147/2 від 11 серпня 2023 року, №UA209000/2023/400152/2 від 21 серпня 2023 року, №UA209000/2023/000217/2 від 05 вересня 2023 року, №UA209000/2023/000160/2 від 25 серпня 2023 року.

Рішенням Волинської окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року задоволено позов повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Львівська митниця подала апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Вказує, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість товару за МД №23UA2092630080139U0 від 27.07.2023, №23UA2092630082984U2 від 04.08.2023, №23UA2092630083343U5 від 07.08.2023, №23UA209140021956U9 від 10.08.2023, №23UA209140022942U1 від 21.08.2023, №23UA209140024275U9 від 02.09.2023, №23UA209140023430U6 від 25.08.2023 не може бути визнана у зв`язку з тим, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та вони містять розбіжності, які є визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених відомостей про митну вартість, та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи, які б спростували ці розбіжності, однак позивач таких не подав.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2024 призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ТзОВ «ЛУНАР ТРЕЙД» через уповноваженого декларанта ФОП ОСОБА_1 на митний пост Львівської митниці подано МД №23UA2092630080139U0 від 27.07.2023, №23UA2092630082984U2 від 04.08.2023, №23UA2092630083343U5 від 07.08.2023, №23UA209140021956U9 від 10.08.2023, №23UA209140022942U1 від 21.08.2023, №23UA209140024275U9 від 02.09.2023, №23UA209140023430U6 від 25.08.2023, за якими задекларовано ввезення на митну територію України, зокрема, таких товарів: товар №1 Акумулятори електричні, свинцеві, акумулятор VOLT POLSKA AGM 12V 100 Ah aрт. 6AKUXAG100 - 108 шт. Торговельна марка - VOLT POLSKA; товар №2 Акумулятори електричні, свинцеві, акумулятор VOLT POLSKA AGM VPRO 12V 100AH VRLA арт. 6АKUАGM 110 - 2 шт, акумулятор VOLT POLSKA GEL VPRO PREMIUM 12V 110 Ah VRLA арт. 6АKUGEL100 - 20 шт, акумулятор VOLT POLSKA AGM OPTI 12V 33Ah VRLA арт. 6AKUV033AG 2 шт, акумулятор VOLT POLSKA AGM 12V 100 AH арт. 6AKUXAG100 - 72 шт. Торгова марка VOLT POLSKA товар №3 Акумулятори електричні свинцеві, акумулятор VOLT POLSKA AGM VPRO12V 100AH VPRO арт. 6AKUAGM 110 - 8 шт, акумулятор VPRO арт. 6AKUAGM100 - 30 шт, акумулятор VOLT POLSKA AGM OPTI 12V 33Ah VRLA арт. 6AKUGEL100 - 48 шт; товар №4 Акумулятори електричні, свинцеві: акумулятор VOLT POLSKA AGM 12V 100 Ah арт. 6AKUXAG100 -72 шт. Торговельна марка - VOLT POLSKA; товар №5 Акумулятори електричні, свинцеві: акумулятор Vol Polska AGM 12V 200 Ah арт. AUKUXAG200 - 4 шт, акумулятор VOLT Polska AGM 12 V 200Ah арт. - 48 шт, акумулятор VOLT POLSKA AGM OPTI 12 V 10A h VRLA, арт. 6AKUV010AG - 5 шт, акумулятор VOLT POLSKA AGM OPTI 12 V 10A h VRLA, арт. 6AKUV07AG - 5 шт, акумулятор Volt Polska AGM OPTI 12 V 7 AH VRLA арт. 6AKUV007AG - 10 шт, акумулятор Volt Polska AGM VPRO 12 V 120 Ah VRLA арт. 6AKUV009AG, акумулятор Volt Polska AGM VPRO 12 V 120 Ah VRLA арт. 6AKUV009AG - 10 шт, акумулятор Volt Polska AGM VPRO 12 V 120 Ah VRLA арт. 6AKUAGM120 - 2 шт, акумулятор Volt Polska AGM VPRO 12 V 120 Ah VRLA арт. 6AKUAGM120 - 8 шт, акумулятор Volt Polska AGM VPRO 12 V 120 Ah VRLA арт. 6AKUAGM120 - 8 шт, акумулятор Volt Polska AGM VPRO 12 V 120 Ah VRLA арт. 6AKUAGM610 - 5 шт, акумулятор Volt Polska AGM VPRO 12 V 120 Ah VRLA арт. 6AKUAGM605 5 шт, акумулятор Volt Polska DEEP CYCLE VPRO S OLAR 12V 6AKXDEEP20 - 2 шт, акумулятор Volt Polska DEEP CYCLE VPRO S OLAR 12V 6AKXDEEP07 - 11 шт, акумулятор VOLT POLSKA GEL VPRO PREMIUM 12V 110 Ah VRLA арт. 6АKUGEL100 - 10 шт, акумулятор VOLT POLSKA GEL VPRO PREMIUM 12V 110 Ah VRLA арт. 6АKUGEL100 - 20 шт, акумулятор VOLT POLSKA GEL VPRO SOLAR 12V 110 Ah VRLA арт. 6АKUGEL200 - 2 шт, акумулятор VOLT POLSKA GEL VPRO SOLAR 12V 110 Ah VRLA арт. 6АKUGEL260 - 2 шт; товар №6 акумулятор Volt Polska AGM VPRO 12 V 120 Ah VRLA арт. 6AKUAGM055 - 4 шт, акумулятор VOLT POLSKA GEL VPRO PREMIUM 12V 110 Ah VRLA арт. 6АKUGEL220 - 4 шт, акумулятор VOLT POLSKA GEL VPRO PREMIUM 12V 110 Ah VRLA арт. 6АKUGEL260 - 2 шт, акумулятор VOLT POLSKA AGM VPRO 110 Ah VRLA арт. 6АKUV007AG - 5 шт, акумулятор VOLT POLSKA AGM VPRO 110 Ah VRLA арт. 6АKUV010AG - 10 шт, акумулятор VOLT POLSKA AGM VPRO 110 Ah VRLA арт. 6АKUXAG200 - 6 шт; товар №7 акумулятор Volt Polska AGM VPRO 12 V 120 Ah VRLA арт. 6AKUAGM150 150 шт, акумулятор VOLT POLSKA GEL VPRO SOLAR 12V 110 Ah VRLA арт. 6АKUGEL260 - 2 шт.

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаних митних декларацій були подані такі документи:

щодо товару №1: рахунок-фактура №FE23141 від 19 липня 2023 року; автотранспортна накладна від 26 липня 2023 року; сертифікат походження від 27 липня 2023 року; банківський платіжний документ, що стосується товару №230720/002250374 від 20 липня 2023 року; калькуляція транспортних витрат; контракт №02/23 від 23 лютого 2023 року; договір про надання послуг митного брокера; лист від відправника про зміну умов оплати; перепустка №6617 від 27 липня 2023 року; копія експортної митної декларації №23PL301010E1064535 від 26 липня 2023 року;

щодо товару №2: пакувальний лист №FE23144 від 27 липня 2023 року; рахунок-фактура №FE23144 від 27 липня 2023 року; автотранспортна накладна від 03 серпня 2023 року; сертифікат походження від 27 липня 2023 року; калькуляція транспортних витрат; контракт №02/23 від 23 лютого 2023 року; договір про надання послуг митного брокера; лист від відправника про зміну умов оплати; перепустка №7600 від 27 липня 2023 року; копія експортної митної декларації №23PL301010E1064535 від 03 серпня 2023 року;

щодо товару №3: пакувальний лист №FE23147 від 01 серпня 2023 року; рахунок-фактура №FE23148 від 01 серпня 2023 року; рахунок-фактура №FE23150 від 01 серпня 2023 року; декларація про походження товару (3 шт.); банківський платіжний документ, що підтверджує оплату за товар; №230802/002261292 від 02 серпня 2023 року; контракт №02/23 від 23 лютого 2023 року; договір про надання послуг митного брокера; лист від відправника про зміну умов оплати; перепустка №7776 від 05 серпня 2023 року; копія експортної митної декларації №23PL301010E1092851 від 03 серпня 2023 року;

щодо товару №4: пакувальний лист №FE23146 від 01 серпня 2023 року; рахунок-фактура №FE23146 від 01 серпня 2023 року; декларація про походження товару; банківський платіжний документ, що підтверджує оплату за товар №230802/002261292 від 02 серпня 2023 року; автотранспортна накладна; калькуляція транспортних витрат; контракт №02/23 від 23 лютого 2023 року; договір про надання послуг митного брокера; лист від відправника про зміну умов оплати; перепустка; копія експортної митної декларації №23PL301010E1092851 від 09 серпня 2023 року;

щодо товару №5: пакувальний лист №FE23151 від 04 серпня 2023 року; пакувальний лист №FE23154 від 08 серпня 2023 року; пакувальний лист №FE23155 від 11 серпня 2023 року; пакувальний лист №FE23156 від 11 серпня 2023 року; рахунок-фактура №FE23151 від 04 серпня 2023 року; рахунок-фактура №FE23152 від 04 серпня 2023 року; рахунок-фактура №FE23153 від 07 серпня 2023 року; рахунок-фактура №FE23154 від 08 серпня 2023 року; рахунок-фактура №FE23155 від 11 серпня 2023 року; рахунок-фактура №FE23156 від 11 серпня 2023 року; автотранспортна накладна; декларація про походження товару (6 шт.); банківський платіжний документ №230807/002265084 від 07 серпня 2023 року, що підтверджує оплату за товар; банківський платіжний документ №230809/002268224 від 09 серпня 2023 року, що підтверджує оплату за товар; банківський платіжний документ №230811/002270710 від 11 серпня 2023 року, що підтверджує оплату за товар; документ, що підтверджує вартість перевезення від 21 серпня 2023 року; контракт №02/23 від 23 лютого 2023 року; договір про надання послуг митного брокера; договір (контракт) про перевезення; лист від відправника про зміну умов оплати; перепустка; копія експортної митної декларації №23PL301010E1204464 від 18 серпня 2023 року;

щодо товару №6: пакувальний лист №FE23171 від 18 серпня 2023 року; пакувальний лист №FE23173 від 21 серпня 2023 року; пакувальний лист №FE23176 від 07 серпня 2023 року; рахунок-фактура №FE23173 від 21 серпня 2023 року; рахунок-фактура №FE23176 від 07 серпня 2023 року; рахунок-фактура №FE23179 від 29 серпня 2023 року; автотранспортна накладна від 31 серпня 2023 року; декларація про походження товару (4 шт.); калькуляція транспортних витрат; контракт №02/23 від 23 лютого 2023 року; договір про надання послуг митного брокера; лист від відправника про зміну умов оплати; перепустка; копія експортної митної декларації №23PL301010E1204464 від 18 серпня 2023 року;

щодо товару №7: пакувальний лист №FE23161 від 14 серпня 2023 року; пакувальний лист №FE23162 від 16 серпня 2023 року; пакувальний лист №FE23164 від 16 серпня 2023 року; пакувальний лист №FE23166 від 17 серпня 2023 року; пакувальний лист №FE23167 від 17 серпня 2023 року; рахунок-фактура №FE23161 від 14 серпня 2023 року; рахунок-фактура №FE23162 від 16 серпня 2023 року; рахунок-фактура №FE23164 від 16 серпня 2023 року; рахунок-фактура №FE23166 від 17 серпня 2023 року; рахунок-фактура №FE23167 від 17 серпня 2023 року; автотранспортна накладна від 31 серпня 2023 року; декларація про походження товару (5 шт.); банківський платіжний документ, що стосується товару №230815/002273353; банківський платіжний документ, що стосується товару №230816/002274688; банківський платіжний документ, що стосується товару №230817/00227581; рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг №191/2023 від 24 серпня 2023 року; документ, що підтверджує вартість перевезення; контракт про перевезення; контракт №02/23 від 23 лютого 2023 року; договір про надання послуг митного брокера; лист від відправника про зміну умов оплати; перепустка; копія експортної митної декларації №23PL301010E1163237 від 23 серпня 2023 року.

З оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів вбачається, що митна вартість товару за вказаними МД не була визнана митним органом у зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності: - по МД №23UA2092630080139U0 від 27.07.2023: калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Документи, що подані для підтвердження витрат на транспортування не підтверджуються даними бухгалтерського обліку; калькуляція транспортних витрат не містить повних відомостей щодо вартості транспортування за напрямком руху; - по МД №23UA2092630082984U2 від 04.08.2023: відповідно до вимог п.4.6. зовнішньоекономічного Контракту від 23 лютого 2023 №02/23 та згідно рахунка-фактури №FE23144 передбачено попередню оплату за товар, а на момент митного оформлення банківського платіжного документу не було долучено; у рахунку-фактурі відсутні підписи та печатки; калькуляція транспортних витрат не є належним документом, що підтверджує вартість перевезення; - по МД №23UA2092630083343U5 від 07.08.2023: надана до митного оформлення калькуляція транспортних витрат від 05 серпня 2023 року не містить відомостей щодо маршруту перевезення, його протяжності у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України; в наданих до митного оформлення рахунках-фактурах №FE23147, FE23148, FE23150 відсутні будь-які печатки та підписи уповноважених осіб; - по МД №23UA209140021956U9 від 10.08.2023: подана до митного оформлення калькуляція транспортних витрат від 10 серпня 2023 року не містить всієї інформації щодо вартості перевезення до перетину кордону України та після його перетину. Відомості щодо складових митної вартості товару є непідтвердженими; договір на перевезення не подано до митного оформлення; наданий до митного оформлення банківський платіжний документ не ідентифікує конкретної поставки товару; в рахунку-фактурі №FE23146 відсутні будь-які підписи уповноважених осіб; - по МД №23UA209140022942U1 від 21.08.2023: в наданих до митного оформлення платіжних документах міститься загальне посилання на контракт, без зазначення реквізитів рахунку, митний орган не може ідентифікувати платіж з конкретною поставкою; в графі №22 відсутні підписи перевізника; в автотранспортній накладній вказано місце розвантаження товару - Рованці, а у документах на перевезення Малехів; - по МД №23UA209140024275U9 від 02.09.2023: місце завантаження товару згідно довідки про транспортні витрати (OKSZOW- KOLONIA) не кореспондується із місцем завантаження товару згідно автотранспортної накладної (SOPOT); документи, що подані до митного оформлення не піддаються обчисленню; - по МД №23UA209140023430U6 від 25.08.2023: в графі 22 автотранспортної накладної відсутні підписи уповноважених осіб; в графі 4 автотранспортної накладної вказано місце завантаження товару - SOPOT, а у рахунку-фактурі№191/2023 від 24 серпня 2023 року вказано маршрут транспортування - ZAWIERCIE-LUCK; наданий до митного оформлення банківський платіжний документ не ідентифікує конкретну поставку.

В зв`язку із наявністю розбіжностей та відповідно до частин другої, третьої статті 53 МК України у вказаних випадках митного оформлення декларанту була надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, зокрема: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листами від 28.07.2023, 07.08.2023, 11.08.2023, 25.08.2023, 04.09.2023 у відповідь на вимогу щодо надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, ТОВ ЛУНАР ТРЕЙД надало платіжні документи; рахунки- фактури; фактури на оплату транспортних витрат; калькуляції транспортних витрат; контракт купівлі-продажу; заявки на транспортування; листи про помилку та повідомило митний орган про подання вичерпного переліку документів на підтвердження заявленої митної вартості ввезеного товару.

З графи 33 прийнятих Львівською митницею рішень про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100463/2 від 28 липня 2023 року, №UA209000/2023/100478/2 від 07 серпня 2023 року, №UA209000/2023/100480/2 від 07 серпня 2023 року, №UA209000/2023/400147/2 від 11 серпня 2023 року, №UA209000/2023/400152/2 від 21 серпня 2023 року, №UA209000/2023/000217/2 від 05 вересня 2023 року, №UA209000/2023/000160/2 від 25 серпня 2023 року вбачається, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Декларанту надіслано вимогу відповідно до частини другої, третьої статті 53 МК України про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості та у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, заявлену митну вартість не визнано. Проведено консультації з декларантом згідно із статтею 57 МК України. Застосовано резервний метод (стаття 64 МК України). Рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме за МД №UA 209230/2023/069910 від 30.06.2023, де митна вартість товару становить 4,93 дол. США/кг, МД №UA209230/2023/72865 від 07.07.2023, де митна вартість товару становить 4,93 дол. США/кг, за МД №UA23UA209230050444U5 від 14.05.2023, де вартість такого товару становить 4,93 дол. США/кг.

Крім того, Львівська митниця видала картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, відповідно до яких відмовлено у митному оформленні товарів, у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у статті 53 МК України.

В подальшому, спірний товар було випущено у вільний обіг із наданням гарантій, визначених.

Не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митне оформлення за правилами регулювання положень частини 1 статті 248 Митним кодексом України (далі МК України) розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина 1 статті 257 МК України).

Положеннями статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частина 2 статті 51 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, відповідно до частини 2 статті 52 МК України, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Згідно частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

У частині 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як визначено частиною 1 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Частиною 1 статті 58 МК України визначено умови, за яких застосовується метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. В частині другій цієї статті передбачено, коли такий метод не застосовується. А саме: метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, в силу правового регулювання частини 4 і 5 статті 58 МК України, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Із наведених положень колегія суддів враховує, що митний орган досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості, у тому числі якщо декларант самостійно визначає митну вартість за резервним методом. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині 3 статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Колегія суддів відповідно до матеріалів справи встановила, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану митну вартість товару, зокрема, ввезення товарів відбувалось на підставі зовнішньоекономічного контракту №02/23 від 23.02.2023, укладеного між ТОВ ЛУНАР ТРЕЙД та компанією VOLT POLSKA SP.Z.O.O., умовами якого передбачено, що продавець зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні Покупцеві продукцію, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний Товар та сплатити за нього певну грошову суму на умовах Договору. Загальна кількість Товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за видами, марками, моделями, типами, розмірами визначаються за згодою Сторін попередньо до поставки та вказуються у рахунках-фактурах. Періодичність та строки поставки, розміри кожної окремої партії товару визначаються Сторонами шляхом взаємного письмового погодження. Валютою договору є польський злотий. Товар поставляється автомобільним транспортом на умовах ІНКОТЕРМС FCA або за взаємною домовленістю, конкретні умови поставки будуть визначені в фактурах/інвойсах. Умови оплати (платежу) вказуються у рахунку-фактурі. У випадку, якщо товари будуть поставлятись окремими партіями, оплата буд проводитись разом з останньою партією товару.

З огляду на те, що положення контракту надає можливість поставляти товар партіями, то товар №1 охоплює в собі ввезення товарів за рахунком- фактурою №FE23141; товар №2 охоплює в собі ввезення товарів за рахунком-фактурою №FE23144; товар №3 охоплює в собі ввезення товарів за рахунками-фактурами №FE23147, №FE23148, №FE23150; товар №4 охоплює в собі ввезення товарів за рахунком-фактурою №FE23146; товар №5 охоплює в собі ввезення товарів за рахунками-фактурами №FE23151, №FE23152, №FE23153, №FE23154, №FE23155, №FE23156; товар №6 охоплює в собі ввезення товарів за рахунками-фактурами №FE23171, №FE23173, №FE23176, №FE23179; товар №7 охоплює в собі ввезення товарів за рахунками-фактурами №FE23161, №FE23162, №FE23164, №FE23166, №FE23167.

Зі сторони ТОВ ЛУНАР ТРЕЙД зобов`язання перед експортером виконано у повному обсязі, оскільки у виставлених експортером рахунках-фактурах було вказано невірні умови оплати, то додатково задля уникнення всякого роду неузгодженостей у товаросупровідних документах компанією VOLT POLSKA S.P.Z.O.O. було сформовано лист про зміну умов оплати на післяоплату.

Листи від експортера надавались митному органу до митного оформлення.

Виконання ТОВ ЛУНАР ТРЕЙД зобов`язань підтверджують надані платіжні документи, зокрема: щодо товару №1 (платіжна інструкція №230720/002250374 від 20 липня 2023 року на суму 33 372,00 польських злотих, у призначенні платежу міститься посилання на укладений між сторонами контракт №02/23 від 23 лютого 2023 року, сплачена сума кореспондується із тією, що казана у рахунку-фактурі №FE23141); щодо товару №2 (платіжна інструкція №230728/002257312 від 28 липня 2023 року на суму 37 234,00 польських злотих, у призначенні платежу міститься посилання на укладений між сторонами контракт №02/23 від 23 лютого 2023 року, сплачена сума кореспондується із тією, що казана у рахунку-фактурі №FE23144); щодо товару №3, ТОВАРУ№4 (платіжна інструкція №230802/002261292 від 02 серпня 2023 року на суму 125 568,00 польських злотих, у призначенні платежу міститься посилання на укладений між сторонами контракт №02/23 від 23 лютого 2023 року, сплачена сума є підтвердженням товарів, ввезених за рахунками- фактурами №№FE23147, №FE23148, №FE23150; №FE23146; 25700 + 34860 + 32760 + 32248 = 125568, числові показники узгоджуються один з одним); щодо товару №5 (платіжна інструкція №230811/002270710 від 11 серпня 2023 року на суму 36767,5 польських злотих - підтвердження оплати товару, ввезеного за рахунками-фактурами №FE23155, №FE23156 (36055+712,5); платіжна інструкція №230809/002268224 від 09 серпня 2023 року на суму 18338 є підтвердження оплати товару, ввезеного за рахунком-фактурою №FE23154 польських злотих; платіжна інструкція №230807/002265084 від 07 серпня 2023 року на суму 47611 польських злотих, що є підтвердження оплати товару, ввезеного за рахунками- фактурами №FE23151, №FE23152, №FE23153 (32038 + 34860 + 4180 + 11393 = 47611, числові показники узгоджуються один з одним). У всіх платіжних інструкціях міститься посилання на укладений між сторонами контракт №02/23; щодо товару №6 (платіжна інструкція №230818/002276826 від 18 серпня 2023 року на суму 34 140 польських злотих - підтвердження оплати товару, ввезеного за рахунком-фактурою №FE23171, платіжна інструкція №230825/002282887 від 25 серпня 2023 року на суму 37 500 польських злотих - підтвердження оплати товару, ввезеного за рахунком-фактурою №FE23176, платіжна інструкція №230822/002279341 від 22 серпня 2023 року на суму 18 197,00 є підтвердженням оплати за рахунком-фактурою №FE23173 та за рахунком-фактурою №FE23179.y всіх платіжних інструкціях міститься посилання на укладений між сторонами контракт №02/23; щодо товару №7 (платіжна інструкція №230815/002273353 від 15 серпня 2023 року на суму 95 250 польських злотих - підтвердження оплати товару, ввезеного за рахунком-фактурою №FE23161, платіжна інструкція №230816/002274688 від 16 серпня 2023 року на суму 50 780 польських злотих - підтвердження оплати товару, ввезеного за рахунками-фактурами №FE23162, №FE23164 (41130 + 9650); платіжна інструкція №230817/002275818 від 17.08.2023 на суму 14 600 польських злотих підтвердження оплати товару, ввезеного за рахунками-фактурами №FE23166, №FE23167 (9600 + 5000).

Колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції, який вказав, що у всіх поданих позивачем платіжних інструкціях міститься посилання на укладений між сторонами контракт №02/23, а щодо доводів апелянта із посиланням на постанову Верховного Суду від 30.06.2022 по справі №804/15901/15, така позиція касаційного суду на думку колегії суддів не є подібною із справою за позовом ТзОВ "Лунар Трейд", адже у вказаній постанові Верховного Суду експорт товару здійснювався із рф та транспортування здійснювалось залізничним транспортом.

Суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірних товарів, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні ознаки підробки або розбіжності щодо вартості товару, та документи містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Суд також звертає увагу, що в порядку частини 3 статті 53, пункту 2 частини 5 статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в постановах від 27.03.2020 справа №540/2605/18, від 06.05.2020 справа №140/1713/19, від 21.10.2021 справа №420/4820/19.

В оскаржуваних рішеннях відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, тому колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що розбіжності, про які зазначено у цих рішеннях про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Як уже було зазначено судом, декларантом до кожної митної декларації були надані рахунки-фактури (інвойси), які є доказом здійснення операцій купівлі-продажу товарів, належать до групи документів, що є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.

Щодо посилання відповідача на те, що документ Калькуляція транспортних витрат не є належним підтверджуючим документам, що підтверджує вартість перевезення, суд враховує, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Документ Калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Документи, що подані для підтвердження витрат на транспортування не підтверджуються даними бухгалтерського обліку. Такі положення містяться у Правилах заповнення митних декларацій, що затверджені наказом Міністерства фінансів Україні №599 від 24 травня 2012 року.

У письмових поясненнях, що подавались до кожної з 7-ми поставок представником позивача зверталась увага, що з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань прослідковується, що одним з видів економічної діяльності ТОВ ЛУНАР ТРЕЙД є код КВЕД 49.41 (вантажний автомобільний транспорт). Цей клас включає: усі види перевезень вантажним автомобільним транспортом: перевезення лісоматеріалів, перевезення великогабаритних вантажів, тощо.

Таким чином, при доставленні деяких поставок ТОВ ЛУНАР ТРЕЙД використовував власні транспортні засоби, відтак звільнявся від подачі будь-яких інших документів, що підтверджують вартість транспортування, окрім як, калькуляція транспортних витрат.

Також, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідач вказує, що документи, що підтверджують транспортування не підтверджені даними бухгалтерського обліку, однак, як зазначалось вище, а саме згідно Правил заповнення митних декларацій, що затверджені наказом Міністерства фінансів Україні №599 від 24 травня 2012 року передбачено, що ніякі документи, що подані для підтвердження витрат на транспортування не підтверджуються даними бухгалтерського обліку, тому, будь-які сумніви на цій підставі не заслуговують на уваги, адже митний орган таким чином вимагає надати документи, які навіть не підтвердженні чинним законодавством України.

При ввезенні товарів на митну територію України мало місце застосування умов FCA згідно правил ІНКОТЕРМС 2010. Згідно з умовами FCA відповідальність знімається з вантажовідправника у той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем. Подальші ризики за транспортування вантажу покупець несе самостійно. При цьому всі експортні формальності і мита повинен здійснити і оплатити продавець, а витрати на доставку та митне оформлення для імпорту залишається на покупцеві. Вибір місця постачання вплине на зобов`язання із завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе.

З приводу страхових документів представник позивача зазначив, що оскільки страхування не проводилось, то надавати будь-які документи не було необхідності. Відтак, до митного оформлення долучено документи, котрі в повній мірі підтверджували витрати на транспортування.

Також, відповідач безпідставно стверджує, що зі сторони позивача неспівмірно визначено вартість понесених витрат на транспортування із заявленим напрямком руху, та що пункт доставки товарів згідно автотранспортної накладної та документів на перевезення не кореспондується між собою. Малехів та Муравине - це митні пости де власне проводилось митне оформлення, тобто у документах на перевезення кінцевим пунктом вказано саме митні пости, куди товар прямує після перетину митного кордону. Рованці - це населений пункт, де знаходиться юридична адреса позивача. При заповненні графи автотранспортної накладної перевізник зазвичай користується інформацією з реєстрів суб`єктів господарювання, власне, де і відображається інформація про офіційно зареєстровану юридичну адресу компаній. Оцінюючи посилання митного органу на те, що в документах на перевезення зазначено розрахунок за маршрутом, проте в CMR/товаротранспортних накладних вказано пункт призначення Рованці, митне оформлення проведено на базі Львівської митниці у с. Муравине. Малехів (залежно від виду поставки). До митної вартості ввезених товарів враховано транспортні витрати від точки завантаження до митного поста с. Муравине, Малехів. Всі подальші витрати на транспортування після митного оформлення та доставлення товару з митного поста на склад в Рованцях не впливають на митне оформлення товару.

Крім того, в рішенні про коригування митної вартості товару Львівська митниця стверджує, що у графі 22 автотранспортної накладної від 26 липня 2023 року відсутні підписи та печатки. Проте, такі твердження не заслуговують на увагу, адже у графі 22 такої автотранспортної накладної містяться і відомості про компанію, і підпис, у такому документі міститься штамп митного органу датований 27 липня 2023 року, тобто Львівська митниця досліджувала документи поверхнево, без детального аналізу.

Водночас, суд враховує, що до кожної із поставок долучалась експортна митна декларація, вартість товарів чітко узгоджується із тією, що заявлена до митного оформлення та відображена у всіх товаросупровідних документах. Отже, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що митний орган не виконав обов`язку щодо зазначення конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а вказані відповідачем сумніви не можна визнати обґрунтованими, позаяк суду не надані докази того, що подані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Відтак, суд погоджується із доводами позивача про те, що декларантом було подано усі документи, що підтверджують правомірність декларування товару за основним (першим) методом, та які чітко ідентифікують придбаний товар, містять об`єктивні та достовірні дані, не містять дефектів та підтверджують числові значення, зазначені в МД, у зв`язку із чим відповідач безпідставно не визнав заявлену декларантом митну вартість та витребував додаткові документи у декларанта, а у подальшому, у зв`язку із неподанням додаткових документів, безпідставно прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Вказані правові висновки підтверджуються Верховним Судом у постановах від 12.03.2020 у справі №804/6243/14, від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі №380/842/20.

На думку суду, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що вказані вище розбіжності не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Приписами пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Суд вважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не відповідають вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки у них, крім номера та дати МД (№UA209230/2023/069910 від 30.06.2023, №UA209230/2023/72865 від 07.07.2023, №UA23UA209230050444U5 від 14.05.2023), на підставі яких здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.

Оцінивши під час розгляду справи документи, які подавались позивач під час митного оформлення товару, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про недоведеність скаржником неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинними МД документів та наведених відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним. При цьому надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а, отже, у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом, що апелянтом не спростовано із долученням належних доказів.

Щодо доводів про стягнення судових витрат пов`язаних з розглядом справи, то колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

За приписами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення. Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони. Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 (справа №815/1479/18), від 15.07.2020 (справа №640/10548/19), від 21.01.2021 (справа №280/2635/20), від 03.08.2022 (справа №280/4264/21).

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2022 у справі №520/6658/21).

Як вбачається із наявних у справі письмових доказів, а саме договору про надання правової допомоги від 19.07.2023 №83-ЮП, попереднього орієнтовного розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу №19/09/2023 від 19.09.2023, ордеру про надання правової допомоги серії АС №1071631, адвокат Крючкова О.Б. надала позивачу правову допомогу в сумі 12 000,00 грн.

Суд звертає увагу, що представник відповідача у відзиві на позовну заяву заперечив щодо обґрунтованості та співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Крім того, суд враховує, що договором про надання правничої допомоги від 19.09.2023 №83-ЮП не передбачено фіксованого розміру гонорару, а наданий розрахунок сум витрат на правову допомогу не визначає вартості кожного окремого виду послуг, деякі з яких не стосуються надання правової допомоги в суді (зокрема, надання письмових пояснень на вимогу митного органу, пошук інформації щодо контрагента в мережі Інтернет, перевірка правосуб`єктності учасників зовнішньоекономічної операції).

З огляду на зміст спірних правовідносин та правове регулювання таких, з врахуванням наданих позивачем документів, враховуючи критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката, критерії, з врахуванням яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені частиною 5 статті 134 КАС України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивача просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню, тому наявні підстави для часткового стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. що на думку колегії суддів апеляційної інстанції є належною сумою щодо розгляду справи та компенсації витрат на правову допомогу позивача.

Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням вказаного, колегія суддів погоджується із висновком суд першої інстанції, що сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару, а позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, правильність визначення митної вартості позивачем відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем-апелянтом не доведена.

Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановами Верховного Суду від 04.10.2023 у справі № 820/2660/18, від 13.10.2023 у справі № 826/23845/15, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Крім цього, у контексті оцінки решти доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підстав для розподілу судових витрат підставі статті 139 КАС України немає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі №140/29812/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді В.В. Гуляк

С.М. Шевчук

Повний текст постанови складено 18.06.2024