Постанова

від 10.12.2007 по справі 27/296-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

27/296-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2007 р.                                                                Справа № 27/296-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Демченко В.О., судді Такмаков Ю.В., Плужник О.В.,

при секретарі Соколовій Ю.І.

за участю представників сторін:

позивача - Чугай С.М. (дов. б/н від 04.12.2007 р.); Іл`їнова В.Є.(директор)

першого відповідача - не прибув

другого відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Малого підприємства "Агроснаб" (смт. Кириківка, Великописарівського району, Сумської області) (вх. № 3289 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 15.10.07 р. по справі № 27/296-07

за позовом Малого підприємства "Агроснаб" (смт. Кириківка, Великописарівського району, Сумської області)

до 1. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Каплунівське" (с. Каплунівка, Краснокутського району, Харківської області)

  2. Головного управління юстиції в Харківській області (м. Харків)

про визнання права на майно та виключення його з акту опису та арешту, -

встановила:

Мале підприємство "Агроснаб” звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Каплунівське” про визнання права власності на майно - врожай озимої пшениці 2007 року, зібраний з поля № 3 ІІ к.с. - площа 20,0 га; з поля № 5       І к.с. - площа 10,0 га за позивачем; зняття арешту та виключення з акту опису та арешту врожай озимої пшениці 2007 року, зібраний з поля № 3 ІІ к.с. - площа 20,0 га; з поля № 5 І к.с. - площа 10,0 га.

До участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача залучено Головне управління юстиції в Харківській області, яке в ході судового розгляду справи було виключено як третя особа та залучено до участі у справі в якості другого відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15 жовтня 2007 року по справі № 27/296-07 (суддя Мамалуй О.О.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 15.10.2007 р. скасувати. На думку заявника апеляційної скарги, оскаржуване рішення винесене з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків, обставинам справи.

Відповідачі письмові пояснення або заперечення на апеляційну скаргу не надали, будучи належним чином повідомлені про місце, день та час розгляду справи, своїх представників 04.12.2007 р. у судове засідання не направили, про неможливість прибуття у судове засідання з поважних причин суд не повідомили, у зв'язку з чим, справа за апеляційною скаргою розглядається за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши представників МП "Агроснаб” Чугай С.М. та Іл'їнова В.Є., які підтримали апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку про часткове її задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, 1 березня 2006 року між МП "Агроснаб” (продавець) та СТОВ "Каплунівське” (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 5 запасних частин, вузлів, агрегатів та інших товарів на суму 103 000,00 грн. Сторони домовились, що розрахунки за поставлений товар можливий шляхом передачі покупцем у власність продавця сільськогосподарської продукції. Покупець повинен здійснити оплату товару в строк до 15 вересня 2007 року.

16 березня 2007 року між МП "Агроснаб” (заставодержатель) та СТОВ "Каплунівське” (заставодавець) був укладений договір застави майбутнього врожаю. В якості забезпечення виконання заставодавцем зобов'язань, прийнятих ним по договору купівлі-продажу № 5 від 01.03.2006 р., останній передав в заставу майбутній врожай озимої пшениці, який він одержить в 2007 року з площі, розташованій на 30 га на полях: поле № 3 ІІ к.с. – площа 20,0 га; поле № 5 І к.с. - площа 10,0 га. Вартість заставленого майна складає 44 000,00 грн. Пунктом 1.2. договору заставодавець свідчить, що предмет застави не заставлено за іншими договорами, ніякими засобами не відсуджено, вільний від зборів і не є предметом судового спору.

Із матеріалів справи вбачається, що 10 липня 2007 року державним виконавцем Банніковим А.С. був складений акт опису й арешту майна СТОВ "Каплунівське”, який складено при примусовому виконанні рішень про стягнення заборгованості з відповідача. В даний акт було внесено майно, що належить МП "Агроснаб” на підставі договору застави майбутнього врожаю від 16.03.2007 р., а саме: врожай озимої пшениці 2007 року, зібраний з поля № 3 ІІ к.с. - площа 20,0 га; з поля № 5 І к.с. - площа 10,0 га.

Не погодившись з переліком майна, вказаним у складеному державним виконавцем акті опису та арешту від 10.07.2007 р., позивач звернувся до суду з  позовом про визнання права власності на зазначене майно та виключення його з акту опису та арешту.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того,  що згідно з частиною 3 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження” від 21.04.1999 р. (надалі - Закон) для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. На думку місцевого господарського суду, розмір предмета застави набагато перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

При цьому, суд першої інстанції зазначив, що акт прийому-передачі від 06.06.2007 р. не є належним доказом, який підтверджує те, що майно (посіви озимої пшениці врожаю 2007 року на корені розташовані на 30 га на полях: поле № 3 ІІ к.с. - площа 20,0 га, поле № 5 І к.с. - площа 10,0 га) знаходиться в заставі.

В заяві позивача від 11.07.2007 р. не міститься відомостей про те, що зазначене майно передано у власність, а йде мова саме про заставлене майно. Отже, акт прийому-передачі від 06.06.2007 р., на думку суду першої інстанції, не існував 10.07.2007 р. У зв'язку з чим підстав для виключення майна з акту опису та арешту та визнання права власності на зазначене майно, немає.

Проте, з  вказаними  висновками  суду першої інстанції колегія суддів не може  погодитись, виходячи з наступного.

Статтею 41 Конституції України та статтею 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 59 Закону особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач 11 липня 2007 року звернувся до державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Харківській області з заявою про те, що майно, яке було описане і на яке накладено арешт знаходиться у заставі.

          Згідно з частиною 4 статті 52 Закону про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.

13 липня 2007 року державним виконавцем було направлено відповідне повідомлення на адресу заставодержателів, в тому числі і на адресу МП "Агроснаб”.

Як вже зазначалося вище, відповідно до положень частини 3 статті 52 Закону для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про те, що предмет застави значно перевищує розмір заборгованості, оскільки судом не було встановлено вартість предмета застави. А на момент відкриття виконавчого провадження вартість врожаю 2007 року встановити було неможливо, оскільки врожай озимої пшениці з полів зібраний не був.

Крім того, висновок суду першої інстанції про те, що акт прийому-передачі від 06.06.2007 р. про передачу у власність МП "Агроснаб" від СТОВ "Каплунівське" посівів озимої пшениці 2007 року, що розташовані на полі № 3 ІІ к.с. - площа 20,0 га, поле № 5 І к.с. - площа 10,0 га не є належним доказом, і взагалі не існував на момент подачі заяви 11.07.2007 р., на думку колегії суддів, не відповідає дійсності.

Згідно акту прийому-передачі від 06.06.2007 р. право власності на вищевказане майно перейшло до МП "Агроснаб". Даний акт підписаний сторонами та скріплений печатками, тобто є дійсним. Його дійсність не оскаржена та не визнана судом недійсним. Як стверджує позивач, в заяві від 11.07.2007 р. це майно дійсно зазначене як заставлене, оскільки воно не було виключене з єдиного державного реєстру заставленого майна. До того ж вищевказана заява не встановлює права власності чи застави і взагалі не тягне за собою ніяких правових наслідків, оскільки є лише інформаційним листом.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про те, що позовні вимоги МП "Агроснаб" про зняття арешту та виключення з акту опису та арешту майна (врожай озимої пшениці 2007 року, зібраний з поля № 3 ІІ к.с. - площа 20,0 га; з поля № 5 І к.с. - площа 10,0 га) не підлягають задоволенню.

Колегія суддів визнає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги МП "Агроснаб" про визнання права власності на врожай озимої пшениці 2007 року, то колегія суддів вважає її безпідставною, оскільки право власності на зазначене майно закріплено за позивачем в п. 2.3. договору застави майбутнього врожаю від 16.03.2007 р. та в акті прийому-передачі від 06.06.2007 р. У зв'язку з чим провадження в цій частині підлягає припиненню.  

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29.12.1976 р. "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення норм чинного законодавства призвело до прийняття судом першої інстанції невірного рішення, що дає підстави для часткового задоволення апеляційної скарги і  скасування рішення господарського суду Харківської області від 15 жовтня 2007 року по справі № 27/296-07.

На підставі викладеного та керуючись статтями 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 3, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу Малого підприємства "Агроснаб” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 15 жовтня 2007 року по справі № 27/296-07 скасувати та прийняти нове рішення.

Позов в частині зняття арешту та виключення з акту опису та арешту врожай озимої пшениці 2007 року, зібраний з поля № 3 ІІ к.с. - площа 20,0 га; з поля № 5 І к.с. - площа 10,0 га задовольнити.

В іншій частині позову провадження у справі припинити.

Головуючий суддя                                                                    Демченко В.О.  

Суддя                                                                               Такмаков Ю.В.  

Суддя                                                                               Плужник О.В.