Рішення
від 21.06.2024 по справі 212/5038/24
ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/5038/24

2/212/2570/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2024 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Ваврушак Н.М., за участі секретаря судового засідання Дущак К.О., розглянувши у судовому засіданні у залі суду міста Кривого Рогу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, у зв`язку із професійним захворюванням, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2024 року адвокат Повалій Олена Василівна в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним вище позовом до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» (далі ПрАТ «Суха Балка»), в обґрунтування якого вказала, що позивач протягом тривалого часу з 10 листопада 1999 року по 30 листопада 2022 року працював на різних посадах у різних структурних підрозділах підприємства відповідача. 30 листопада 2022 року позивач був звільнений з роботи. За час роботи на підприємстві відповідача позивач отримав хронічні професійні захворювання: радикулопатія попереково-крижова L5, S1 з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м`язово-тонічним синдромами, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів (ПФ другого ступеня); вібраційна хвороба другої стадії від дії локальної вібрації з синдромами вегетативно-сенсорної полінейропатії верхніх кінцівок, двобічним плечолопатквим періартрозом (ПФ другого ступеня), остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів (ПФ другого ступеня), остеартрозом дрібних суглобів кистей та трофічними розладами на кистях; сидеросилікоз першої стадії (t/p, 1/1, cn, em, pi), ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень першої стадії, група В, легенева недостатність першого-другого ступеня. Висновком МСЕК від 03 травня 2024 року позивачу первинно було встановлено 65 % втрати професійної працездатності та ІІІ групу інвалідності безстроково. Внаслідок отриманих професійних захворювань позивач не має змоги реалізовувати свої звички та бажання, тривалий процес лікування позбавляє його можливості вести повноцінний спосіб життя. Позивач постійно відчуває фізичні страждання, біль та через втрату працездатності у відносно молодому віці та систематичною необхідність отримання медичної допомоги, відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно та негативно позначається сьогодні на душевному та фізичному станах позивача. На даний час його самопочуття не поліпшується, негативні зміни у його житті є незворотними. Позивач вважає, що професійне захворювання виникли внаслідок порушень норм охорони праці на підприємстві, де він працював. У зв`язку із отриманими професійними захворюваннями йому заподіяна моральна шкода, розмір якої позивач оцінює в 400000,00 гривень, яку просить стягнути з відповідача, без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Ухвалою суду від 20 травня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечень, а також роз`яснено право сторін клопотати перед судом про розгляд справи з їх викликом.

Представник відповідача адвокат Заклецький В.В. скористався правом надання відзиву в якому позовні вимоги не визнав, вважав їх необґрунтованими та вказав, що робота на гірничодобувному підприємстві обумовлена наявністю шкідливих виробничих факторів, усунути які неможливо з об`єктивних причин, порядок та вимоги щодо роботи в шкідливих умовах регламентовані законодавчо і компенсуються пільгами. При укладенні з ПрАТ «Суха Балка» трудового договору, позивача було ознайомлено з умовами праці, наявністю на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовам відповідно до чинного законодавства, при цьому позивач свідомо приймав наявні умови праці і усвідомлював можливість нанесення шкоди його здоров`ю. Тривалість роботи працівника у шкідливих умовах праці збільшує ризик професійного захворювання, і це залежить від самого працівника, оскільки лише він сам несе відповідальність за наслідки свого вибору. Також ПрАТ «Суха Балка» надавало позивачу встановлені чинним законодавством і колективними договорами пільги і компенсації, зокрема, оплату праці у підвищеному розмірі, додаткові відпустки, профілактичне харчування, перераховував до Пенсійного фонду кошти для забезпечення виплати пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 тощо. Відповідач не приховував важкість та шкідливість технологічного процесу, технологію виробництва не порушував. Більше того, на ПрАТ «Суха Балка» відповідно до вимог законодавства, повсякчас застосовуються заходи щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників шляхом впровадження прогресивних технологій, досягнень науки і техніки. Умови праці в яких працював позивач не створювались шахтою «Ювілейна» ПрАТ «Суха Балка», а є наслідком недосконалості технології розробки корисних копалин підземним способом, тому ймовірною причиною професійного захворювання позивача є незастосування ним у процесі виконання трудових обов`язків засобів захисту, не зважаючи на забезпечення ними у повному обсязі. Надана позивачем довідка МСЕК про встановлення ступеня втрати професійної працездатності, котра надана при первинному огляді, не містить відомостей стосовно перенесення позивачем моральних страждань. Посилання позивача на душевні страждання та переживання не підтверджуються жодними належними доказами, наприклад, висновком експерта в галузі психології. Крім того, моральна шкода у заявленій сумі позивачем не доведена, жодних належних та допустимих доказів на її підтвердження останнім не надано. Позивач втратив працездатність частково, тому здатність до самообслуговування він має, не потребує стороннього догляду чи допомоги, що вказує на те, що професійні захворювання не призвели до тяжких наслідків для позивача, котрі змінили його життя та тягли за собою немайнові втрати. Так, моральна шкода у зазначеній позивачем сумі у розмірі 400000,00 гривень є необґрунтованою, завищеною та такою, що не відповідає принципам розумності та справедливості. Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та покласти на позивача судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповіді на відзив до суду не надходило.

Сторони не висловили заперечень проти розгляду справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін.

Згідно вимог ч. 13ст. 7 ЦПК України,розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За змістомст. 279 ЦПК України,розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд вважає поданий позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних міркувань.

Суд встановив, що позивач працював на підприємстві відповідача з 10 листопада 1999 року по 30 листопада 2022 року на різних посадах у різних структурних підрозділах, зокрема з 16 липня 2001 року на посадах підземного гірника та підземного прохідника шахти «Фрунзе», з 01 грудня 2006 року на посаді підземного прохідника шахти «Ювілейна» з повним робочим днем в підземних умовах. 30 листопада 2022 звільнений за власним бажанням по виходу на пенсію за віком, згідно ст. 38 КЗпП,що підтверджується копією трудової книжки (серія НОМЕР_1 ) на ім`я ОСОБА_1 .(а. с. 19-20)

Медичним висновком ЛЕК спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я Державної установи «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» № 231 від 13.02.2024р. позивачу встановлено професійні захворювання: радикулопатія попереково-крижова L5, S1 з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м`язово-тонічним синдромами, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів (ПФ другого ступеня); вібраційна хвороба другої стадії від дії локальної вібрації з синдромами вегетативно-сенсорної полінейропатії верхніх кінцівок, двобічним плечолопатквим періартрозом (ПФ другого ступеня), остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів (ПФ другого ступеня), остеартрозом дрібних суглобів кистей та трофічними розладами на кистях; сидеросилікоз першої стадії (t/p, 1/1, cn, em, pi), ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень першої стадії, група В, легенева недостатність першого-другого ступеня. (а. с. 13-14)

Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 12 березня 2024 року (за формою П-4), проведеного на ПрАТ «Суха Балка», встановлено обставини виникнення хронічного професійного захворювання позивача, а саме: працюючи на шахті «Ювілейна» підземним прохідником з 01.12.2006 по 30.11.2022, ОСОБА_1 виконував весь комплекс робіт з проходки горизонтальних, похилих та вертикальних гірничих виробок. В підземних умовах шахти не завжди була можливість використовувати транспортувальні засоби та засоби малої механізації для переміщення вантажів з причин технологічного обмеження робочого простору, перешкоджаючого їх застосуванню, внаслідок чого умова праці характеризувалися фізичним перенавантаженням. Внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, мавших місце порушень систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування підпадав під вплив підвищених показників локальної вібрації та підвищених концентрацій аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони. Згідно змедичним висновкомлікарсько-експертноїкомісії ДУ«Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 13.02.2024 №231, підставоюдля встановленняпрофесійних захворювань також послужив профмаршрут:14.12.2001-01.12.2006 - підземний прохідник, ш. ім.Фрунзе ПрАТ «Суха Балка». (а. с.6-8)

З пункту 18 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 12 березня 2024 року (за формою П-4), вбачається, що причиною виникнення хронічного професійного захворювання є важкість праці: маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну, становила 35 кг при нормі до 30 кг, робоча поза незручна 40 % тривалості зміни при допустимій до 25 %згідно з Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.04.2014 року № 248; вібрація локальна: еквівалентний корегований рівень віброшвидкості на 2-5 дБ перевищував допустимий рівень згідно ДСН 3.3.6.039-99 «Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації» та складав 78-81 дБ при ГДР 76 дБ; аерозоль переважно фіброгенної дії: концентрація кремнію діоксиду кристалічного при вмісті в пилу від 10 до 70 % в повітрі робочої зони перевищувала гранично-допустиму в 2,46 рази згідно з «Гігієнічними регламентами допустимого вмісту хімічних та біологічних речовин у повітрі робочої зони», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я від 14.07.2020 року № 1596 і складала 4,92 мг/м3при ГДК 2,0 мг/м3.

Згідно довідок МСЕК від 03 травня 2024 року серії 12 ААА № 144408 та серії 12 ААГ № 573549 позивачу первинно встановлено 65 % втрати працездатності (30 % - по радикулопатії, 20 % - по вібраційній хворобі, 15 % - по сидеросилікозу) та ІІІ групу інвалідності з 22 квітня 2024 р. безстроково. Відповідно дорекомендацій МСЕКпозивач потребуємедикаментозного лікування,забезпечення виробамимедичного призначення,санаторно -курортного лікування.Протипоказана важкафізична праця,тривала хода,вимушена поза,переохолодження,в умовахвібрації,виробничого пилу.Рекомендовано спостереженнята лікуванняу сімейноголікаря іневролога. (а. с. 5)

У зв`язку з отриманими професійними захворюваннями позивач звертався до закладів медичного лікування, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками із медичної карти стаціонарного хворого. (а. с. 15-18)

Статтею 3 Конституції Українипередбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті43, частина 1 статті46 Конституції Українипередбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно достатті 153 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.

Згідно частин 1, 3ст.3 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Згідност.173 КЗпП Українишкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Так, відповідно до ч.2ст.153 КЗпП Українизабезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 2371КЗпП Українипередбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Виходячи з наведених вимог закону, позицію представника відповідача щодо відсутності підстав для покладення на підприємство відповідальності за завдану шкоду, оскільки відсутня вина підприємства в її заподіянні, суд вважає такою, що не відповідає вимогам закону, оскільки між сторонами склалися трудові правовідносини. При цьому, професійні захворювання отримані позивачем під час виконання ним трудових обов`язків, а отже наявні у зв`язку з цим всі підстави, передбаченіст.2371КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.

У зв`язку з тим, що відповідно до положеньст. 2371КЗпП Українивідшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок ушкодженням його здоров`я через виникнення у нього професійних захворювань, спричинених негативними виробничими факторами, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок відповідача.

Зупиненням, а в подальшому й скасуванням права громадян, що потерпіли від нещасних випадків на виробництві, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакціїЗакону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскількист. 2371КЗпП Україниїм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Відповідно до ст.23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 15 червня 2020 року у справі № 212/3137/17-ц зазначив, що невиконання роботодавцем обов`язку по забезпеченню безпечних і здорових умов праці, яке мало наслідком виникнення у позивача професійного захворювання, втрати працездатності й встановлення інвалідності, є підставою для відшкодування роботодавцем (його правонаступником) заподіяної працівнику моральної шкоди.

Вирішуючи питання про покладення відповідальності за завдану позивачу моральну шкоду на відповідача, суд виходить з того, що професійне захворювання виникли у позивача у зв`язку з його тривалою протягом 16 років роботою на підприємстві відповідача у шкідливих умовах праці, що підтверджується дослідженими судом доказами.

Судом встановлено, що через тривалу працю у шкідливих умовах на підприємстві відповідача позивачу встановлено хронічні професійні захворювання, які призвели до втрати працездатності у розмірі 65 % та ІІІ групу інвалідності безстроково, внаслідок чого у позивача порушено звичний спосіб життя.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, § 62, ЄСПЛ від 12 липня 2007 року).

Слід зазначити, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає, і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Cуд враховує тривалий період роботи позивача в шкідливих умовах на підприємстві відповідача, характер отриманих професійних захворювань у їх сукупності, відсоток втрати позивачем професійної працездатності, стан здоров`я, тяжкість та невідворотність вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, і вважає необхідним, розумним та достатнім визначити розмір компенсації в сумі 200000,00 гривень, що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.

Щодо вимог позивача про стягнення моральної шкоди у розмірі 400000,00 гривень, то суд приходить висновку, що така сума належним чином не вмотивована, є значно завищеною і не відповідає тяжкості та характеру завданої позивачеві моральної шкоди.

Щодо питання про судові витрати суд зазначає наступне.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Позивача згідно п.2 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Частина 1статті 133 ЦПК Українипередбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.6ст. 141 ЦПК України,якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 частини 2статті 141 ЦПК Українивизначено, що у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково, враховуючи приписи статті141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору на користь держави у сумі 2000,00 гривень.

Керуючись ст.ст.153,2371КЗпП України,Законом України «Про охорону праці», ст.ст.3,12,81,141,263,265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Задовольнити частково позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, у зв`язку із професійним захворюванням.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 200000,00 гривень (двісті тисяч гривень 00 копійок) без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь держави судовий збір в розмірі 2000,00 гривень (дві тисячі гривень 00 копійок).

В задоволенні решти заявлених вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Суха Балка», код ЄДРПОУ 00191329, місцезнаходження юридичної особи: вул. Конституційна, буд. 5, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50029.

Повний текст рішення суду складено та підписано 21 червня 2024 року.

Суддя: Н. М. Ваврушак

СудЖовтневий районний суд м.Кривого Рогу
Дата ухвалення рішення21.06.2024
Оприлюднено24.06.2024
Номер документу119881732
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них спори про відшкодування шкоди, заподіяної від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності

Судовий реєстр по справі —212/5038/24

Ухвала від 09.12.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Агєєв О. В.

Постанова від 20.11.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Агєєв О. В.

Постанова від 20.11.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Агєєв О. В.

Ухвала від 18.11.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Агєєв О. В.

Ухвала від 13.11.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Агєєв О. В.

Ухвала від 13.11.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Агєєв О. В.

Ухвала від 03.09.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Тимченко О. О.

Ухвала від 09.08.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Тимченко О. О.

Ухвала від 09.08.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Тимченко О. О.

Рішення від 21.06.2024

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу

Ваврушак Н. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні