Рішення

від 10.06.2024 по справі 523/810/24

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/810/24

Провадження №2/523/1976/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2024 р. Суворовський районний суд міста Одеси в складі

головуючого - судді Сувертак І.В.

при секретарі Мельніченко Г. О.,

розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду №5 в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

Житлово-будівельного кооперативу «Іллічівський-25» (65111, м. Одеса, пр. Добровольського, буд. 116) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги,

за участю представника позивача - адвоката Швець В. Ф., відповідача ОСОБА_1 ,

Установив

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом. В обґрунтування вимог посилався на те, що відповідачка є членомЖБК «Іллічівський-25» та на неї відкритий особовий рахунок за адресою: АДРЕСА_2 . Позивач є балансоутримувачем вказаного будинку. Як зазначив позивач, відповідачка не сплачує житлово-комунальні послуги та після подання заяви про зменшення розміру позовних вимог позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по сплаті комунальних платежів у загальній сумі 29062 грн. 89 коп., що складається з: 24075 грн. 16 коп. - суми заборгованості за комунальними платежами за період з березня 2018 року по грудень 2023 року включно; 3667 грн. 45 коп. - індексу інфляції; 1320 грн. 28 коп. - 3 % річних.

Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 30 січня 2024 року було відкрито спрощене провадження по справі з викликом сторін по справі та надано відповідачу строкдля подання клопотання про розгляд справи в загальному порядку. Окрім того відповідачу було надано строк для поданнявідзиву на позовну заяву. (а.с. 66,67).

Відповідач ОСОБА_1 15 травня 2024 року надала відзив на позовну заяву. Просила відмовити у задоволенні позову ЖБК «Іллічівський-25» оскільки жодної заборгованості у неї перед позивачем не має, навпаки існує переплата за комунальні послуги у розмірі 5106 грн. 14 коп. (а.с. 81-83).

17 травня 2024 року на адресу суду надійшла заява представника ЖБК «Іллічівський-25» Швець В. Ф. про зменшення розміру позовних вимог. Позивач загалом просить стягнути з відповідача 29062 грн. 07 коп. та вирішити питання про розподіл судових витрат. (а.с. 102-104).

Ухвалою суду від 20 травня 2024 року прийнято до розгляду заяву ЖБК «Іллічівський-25» про зменшення розміру позовних вимог, що подана в рамках розгляду цивільної справи за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Іллічівський-25» (65111, м. Одеса, пр. Добровольського, буд. 116) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги. (а.с. 193,194).

Представник позивача адвокат Швець В. Ф. в судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з обґрунтувань, що викладені в позові та заяві про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу «Іллічівський-25» не визнала в повному обсязі, підтримала відзив на позовну заяву, просивла відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки позов надуманий та безпідставний.

Вислухав представника позивача, відповідача, з`ясував обставини справи, дослідив та проаналізував матеріали справи, уважно оцінивши докази надані сторонами по справі, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Суд встановив, що ОСОБА_1 зареєстрована та проживає у двокімнатній квартирі АДРЕСА_3 , вона є членом ЖБК «Іллічівський-25» та на неї відкритий особовий рахунок.

Відповідно до п.1.1 Статуту ЖБК «Іллічівський-25» створений для обслуговування, ремонту, реконструкції житлового будинку та утримання прибудинкової території за рахунок внесків членів ЖБК і за рахунок інших доходів, передбачених законодавством.

Згідно п.7.2.3. Статуту член ЖБК зобов`язаний вчасно здійснювати оплату житлово-комунальних послуг, вносити платежі у розмірі встановленими загальними зборами. Обов`язки по здійсненню всіх платежів виникають у власника квартири, жилого чи нежилого приміщення з моменту придбання ним права власності на квартиру, жиле чи нежиле приміщення.

Відповідно до п.4.1. Статуту членами ЖБК можуть бути фізичні особи, що досягли 16-ти річного віку і юридичні особи - власники квартир, жилих та нежилих приміщень. Наймачі та орендарі не можуть бути членами ЖБК.

Згідно п.4.4. Статуту, якщо власник квартири не є членом ЖБК, то з ним укладається договір на відшкодування витрат по утриманню будинку території й оплату комунальних послуг. Ухилення власника від укладання договору не звільняє його від витрат по утриманню будинку і прибудинкової території й оплату комунальних послуг.

Отже, ЖБК «Іллічівський-25» є балансоутримувачем вказаного будинку й надає житлово-комунальні послуги відповідачці.

За змістом ст. ст. 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні-послуги» та п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків (далі Правил) затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 (в редакції постанови Кабінету Міністрів № 5 від 14 січня 2009 року, власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов`язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений у п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 та 2 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У статті 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Статтями 77 - 80 ЦПК України передбачено, щоналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як зазначено у частині 1 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Якщо представлені докази недостатньо підтверджують вимоги позивача чи заперечення відповідача або не містять в собі всіх необхідних даних і у сторін є обґрунтовані складнощі у наданні додаткових доказів, суд за їх клопотанням зобов`язаний сприяти їм в одержанні або витребуванні таких доказів (частина четверта статті 10, стаття 137 ЦПК).

Як роз`яснено у п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», якщо при дослідженні письмових доказів особою, яка бере участь у справі, буде подана заява про те, що доданий до справи або поданий іншою особою для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є фальшивим, особа, яка подала цей документ, може відповідно до частини другої статті 185 ЦПК просити суд виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів. При відсутності з її боку таких процесуальних дій, особа, яка подала заяву, має згідно із загальними правилами доказування (стаття 60 ЦПК) подати відповідні докази, що спростовують значення відомостей оспорюваного документа і могли бути підставою неприйняття його до уваги під час оцінки доказів. У разі необхідності за клопотанням особи, яка зробила таку заяву, суд відповідно до правил частини четвертої статті 10 ЦПК сприяє їй у збиранні цих доказів (призначає експертизу, витребовує інформацію від особи, за іменем якої видано документ, оголошує перерву або відкладає розгляд справи, якщо це потрібно, тощо).

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного процесу позивач був зобов`язаний довести в судовому засіданні ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог, а відповідач - ті обставини, на які вона посилалася як на заперечення проти позову, а саме,те, що розрахунок заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг є неналежним.

Обґрунтовуючи заперечення проти позову, відповідачка ОСОБА_1 стверджувала, що ЖБК «Іллічівський-25» безпідставно нарахував їй неіснуючу заборгованість по сплаті житлово-комунальних послуг, оскільки, жодних боргів за комунальні послуги перед ЖБК «Іллічівський-25» станом на 2020 рік у неї не було, а навпаки станом на 01.01.2020 року є переплата ЖБК «Іллічівський-25» за комунальні послуги у розмірі 7 808, 86 грн., що підтверджується:

- постановою Апеляційного суду Одеської області від 27.08.2018 року;

- довідкою ЖБК «Іллічівський-25» від 30 червня 2019 року;

- особистим рахунком № НОМЕР_1 на 01.01.2019р. складеним ЖБК «Іллічівський-25»;

- особистим рахунком № НОМЕР_1 на 01.01.2020р. складеним ЖБК «Іллічівський-25».

По-друге, згідно довідки доданої до позову позивачем, про нарахування квартплати з листопада 2020 року по жовтень 2023 року включно їй нарахована нібито заборгованість у розмірі 22 826, 62 грн. з урахуванням неіснуючого боргу у розмірі 16 396,48 грн. в цьому числі.

Однак, згідно довідки доданої до позову позивачем за період з 01.11.2020 року по 31.10.2023 року, ОСОБА_1 була нарахована позивачем грошова сума за комунальні послуги (квартплата) у розмірі 37 208, 69 грн., останньою за вищевказаний період, за комунальні послуги, сплачено позивачу грошову суму у розмірі 34 505, 97 грн., що підтверджується відповідними квитанціями (а.с. 91-101).

Отже, 34 505, 97 грн. (сплачена сума за вищевказаний період) + 7 808, 86 грн. (переплата) = 42 314, 83 грн. - 37 208, 69 грн. (нарахована сума за вищевказаний період) = 5 106,14 грн. (розмір існуючої переплати).

Таким чином, у ОСОБА_1 жодних боргів за комунальні послуги (квартплату) перед ЖБК «Іллічівський» не існує, а в наявності переплата у розмірі 5 106,14 грн.

Як вбачається з довідки по заборгованості по сплаті житлово-комунальних послуг по квартирі АДРЕСА_4 , наданим позивачем, борг складає 24075 грн. 16 коп. (а.с. 8), але позивачем не зазначено коли почалось утворення заборгованості по сплаті за житлово-комунальні послуги та її складові частини, таблиця складена некоректно та без зазначення які саме складові заборгованості за комунальні послуги нараховувались ОСОБА_1 помісячно і тд.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в загальній сумі 3667,45 грн. грн. та 3 % річних в сумі 1320,28 грн. позовні вимоги аткож не підлягають до задоволення, оскільки позивачем не доведено позовні вимоги про стягнення заборгованості за комунальні послуги.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, витрати на сплату судового збору у розмірі 2684 грн. 00 коп. та витрат на правничу допомогу у розмірі 6800 грн. 00 коп. слуд залишити за позивачем, оскільки в задоволенні позову було відмовлено в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2,5,10,12, 211, 258, 259, 263-265, 268, 353, 354 ЦПК України, суд,

Вирішив:

Позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу «Іллічівський-25» (65111, м. Одеса, пр. Добровольського, буд. 116) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Суворовський районний суд м. Одеси.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 17 червня 2024 року.

Суддя