Рішення

від 21.06.2024 по справі 950/1382/24

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 950/1382/24

Провадження № 2/950/456/24

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2024 року м. Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Косолапа В.М.,

за участю секретаря судового засіданні Лєсної Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку строщеного позовного провадження, у приміщенні суду в м. Лебедин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства «Ворожба-Агро» про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості по орендній платі,

в с т а н о в и в:

Адвокат Стегній Андрій Миколайович, в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою до фермерського господарства «Ворожба-Агро» у якій просить розірвати договір оренди землі від 17.05.2021, укладений між сторонами щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 0,775 га, кадастровий номер 5922982400:09:001:0118, площею 0,1256 га, кадастровий номер 5922982400:09:001:0119, площею 0,195 га, кадастровий номер 5922982400:09:001:0117, які розташована на території с. Ворожба, Лебединської об`єднаної територіальної громади, Сумського району, Сумської області. Також представник просив вирішити питання судових витрат, стягнувши їх з відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок площею 0,775 га, кадастровий номер 5922982400:09:001:0118, площею 0,1256 га, кадастровий номер 5922982400:09:001:0119, площею 0,195 га, кадастровий номер 5922982400:09:001:0117, які розташовані на території с. Ворожба, Лебединського району, Сумської області та які вона успадкувала після смерті ОСОБА_2 у 2024 році.

Зазначені земельні ділянки зареєстровані за ОСОБА_1 на праві власності у 2024 році.

17.05.2021 між ОСОБА_2 та ФГ «Ворожба-Агро» було укладено договір оренди землі, відповідно до якого у строкове платне користування орендаря передані вищевказані земельні ділянки. На підставі договору, право оренди зареєстровано 16.06.2021.

Представник позивача указує на те, що за 2022 та 2023 роки орендна плата не була виплачена, що на його думку є порушенням умов укладеного договору та підставою для розірвання такого договору оренди землі.

Таким чином представник позивача просить розірвати договір від 17.05.2021 та стягнути з ФГ «Ворожба-Агро» заборгованість по орендній платі за 2022 та 2023 роки, яка за наведеним розрахунком (із вирахуванням податку на доходи фізичних осіб та військового збору) складає в сумі 3114,36 грн. за кожен рік (за три земельні ділянки).

Ухвалою від 02.05.2024 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив справу розглядати без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся за адресою його місцезнаходження, в тому числі засобами системи «Електронний суд», про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.

За таких обставин суд вважає за можливе ухвалити по даній справі заочне рішення.

Враховуючи неявку в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріли справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок, площею 0,775 га, кадастровий номер 5922982400:09:001:0118, площею 0,1256 га, кадастровий номер 5922982400:09:001:0119 та площею 0,195 га, кадастровий номер 5922982400:09:001:0117, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства. Право власності зареєстровано на підставі свідоцтва про право на спадщину від 13.01.2024 № 77, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 12-14).

17.05.2021 між ОСОБА_2 (орендодавець) та ФГ «Ворожба-Агро» укладено договір оренди землі.

Відповідно до п. 1 договору, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,775 га, кадастровий номер 5922982400:09:001:0118, площею 0,1256 га, кадастровий номер 5922982400:09:001:0119 та площею 0,195 га, кадастровий номер 5922982400:09:001:0117, розташовані на території с. Ворожба, Лебединського району, Сумської області.

Згідно з п. п. 2, 4 в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,0956 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки 5922982400:09:001:0118 складає 22805,66 грн., 5922982400:09:001:0119 3695,99 грн., 5922982400:09:001:0117 5738,20 грн. Строк дії договору 10 років (п. 6).

Відповідно до п. 7 договору, оренда плата вноситься за вибором орендодавця: або у безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця та складає 3868,78 грн. на рік, що складає 12 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки; або в натуральній формі.

Орендна плата вноситься до 1 грудня кожного року (пункт 9) (а.с. 27-29).

Право оренди за даним договором зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.06.2021. На підставі свідоцтва про право на спадщину від 13.01.2024, позивач набула право власності на вищевказані земельні ділянки.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. ст. 627, 629 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. ч. 1, 9 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються спеціальним законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», о ренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з ч. 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 13 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладеннята строкдії договоруоренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Як встановлено судом, сторонами договору погоджено істотні умови такого договору: строк його дії, розмір орендної плати, виходячи із розміру нормативної грошової оцінки тощо.

Звернувшись до суду представник позивача указує на те, що орендна плата за 2022 та 2023 роки не була сплачена відповідачем відповідно до умов укладеного договору.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У даному випадку ФГ «Ворожба-Агро» не надало жодного доказу на підтвердження виконання обов`язку в частині виплати позивачу орендної плати за вищевказаний період.

Враховуючи те, що за умовами договору від 17.05.2021 орендна плата установлена в розмірі 12 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, яка становить: для земельної ділянки 5922982400:09:001:0118 22805,66 грн., для земельної ділянки 5922982400:09:001:0119 3695,99 грн. та земельної ділянки 5922982400:09:001:0117 5738,20 грн. (пункт 4 договору), відповідно розмір орендної плати складає за рік: для земельної ділянки 5922982400:09:001:0118 2736,68 грн., для земельної ділянки 5922982400:09:001:0119 443,52 грн. та земельної ділянки 5922982400:09:001:0117 688,58 грн., а всього 3868,78 грн., яка підлягає виплаті за кожен рік користування земельною ділянкою.

При цьому звернувшись до суду, представник позивача просив стягнути з відповідача орендну плату за 2022 та 2023 роки в розмірі 3114,36 грн. за кожен рік.

Суд зазначає, що відповідно до п.п. 162.1.1, 162.1.3 п. 162.1 ст. 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; податковий агент.

Згідно з п.п. 168.1.1, 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Також, відповідно до п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Згідно з п.п. 1.1, 1.4, 1.5 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Тобто сума орендної плати, яка підлягає стягненню на користь позивача, має бути визначена в розмірі, обрахованому відповідно до умов укладеного договору, з подальшим нарахуванням на таку суму податків та зборів. При виплаті доходу (орендної плати) нарахування та утримання податків та зборів здійснюється безпосередньо податковим агентом, в даному випадку ФГ «Ворожба-Агро».

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення орендної плати в розмірі, визначеному позивачем, та стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за 2022 та 2023 роки в сумі 3114,36 грн., а в загальному розмірі 6228,72 грн.

Щодо вимог в частині розірвання договору оренди землі, суд зазначає наступне.

Як свідчить договір від 17.05.2021, оренда плата вноситься до 1 грудня кожного року. Розділ договору «Інші права та обов`язки сторін» передбачає обов`язок орендаря своєчасно вносити орендну плату (пункт 22).

Також, пункт 30 договору передбачає, що його дія припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання ним орендної плати у встановленому розмірі. Систематична несплата орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пункт «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України передбачає, що систематична несплата земельного податку або орендної плати є підставою припинення права користування земельною ділянкою.

За ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Суд зазначає, що орендна плата, її розмір, строки виплати є істотною умовою договору. Як встановлено судом, орендна плата за 2022 та 2023 роки не була сплачена відповідачем, що не спростовано останнім в межах даної справи.

Не отримуючи орендну плату, позивач позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору отримувати в належному розмірі плату за користування орендарем належною йому земельною ділянкою.

Таким чином, суд вважає, що систематична несплата відповідачем орендної плати (за два роки поспіль) є підставою для розірвання спірного договору.

Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 31.07.2020 у справі № 479/1073/18-ц.

Щодо питання розподілу судових витрат, в тому числі витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в додатковій постанові від 30.09.2020 по справі № 201/14495/16-ц.

У постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Крім того, у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила: для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

На підтвердження понесених витрат про надання правничої допомоги адвокат Стегній А.М. надав: ордер Серії ВІ № 1213187, виданий 23.04.2024 (а.с. 9); копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серії ПТ № 4098 від 26.07.2022 (а.с. 10); квитанцію прибуткового касового ордеру від 30.04.2024 на суму 10000,00 грн. (а.с. 20); розрахунок витрат на правничу допомогу (а.с. 19).

Згідно з розрахунком, клієнту надано наступні послуги: вивчення наданих документів 1 год. (1000,00 грн.); підготовка позовної заяви до суду 4 години (4000,00 грн.); складання відповіді на відзив 2 год. (2000,00 грн.); представництво інтересів клієнта у суді 3000,00 грн.

Суд вказує на те, що дана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Відзив на позовну заяву відповідачем не подавався, відповідно відповідь на відзив не складалась. Представництво інтересів позивача у суді не здійснювалось, оскільки представник позивача просив справу розглядати без його участі. Виходячи із критерію пропорційності заявлених витрат предмету спору, суд враховує також ціну позову щодо вимог майнового характеру. Зокрема судом задоволено вимоги позивача про стягнення на його користь 6228,72 грн. орендної плати. Натомість розмір заявлених витрат становить 10000,00 грн., що є явно непропорційним. Також суд враховує наявність значної кількості інших справ за позовами інших осіб з тим самим предметом, поданих за аналогічних підстав, до того самого відповідача, представником у яких є також адвокат Стегній А.М. Вказане також впливає на час, витрачений адвокатом для підготовки відповідних позовних заяв.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути з ФГ «Ворожба-Агро» на користь позивача 2000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а також 2422,40 грн. судового збору, сплаченого при зверненні до суду.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до фермерського господарства «Ворожба-Агро» про стягнення заборгованості по орендній платі за землю, розірвання договору оренди землі задовольнити.

Стягнути з фермерського господарства «Ворожба-Агро» (40014, Сумська область, м. Суми, вул. Петропавлівська, 86, офіс 60; код ЄДРПОУ 43562216) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 6228,72 грн. заборгованості по орендній платі за земельні ділянки з кадастровими номерами 5922982400:09:001:0118, 5922982400:09:001:0119, 5922982400:09:001:0117 за 2022 та 2023 роки.

Розірвати договір оренди землі від 17.05.2021, укладений між ОСОБА_2 та фермерським господарством «Ворожба-Агро» щодо земельних ділянок площею 0,775 га, кадастровий номер 5922982400:09:001:0118, площею 0,1256 га, кадастровий номер 5922982400:09:001:0119, площею 0,195 га, кадастровий номер 5922982400:09:001:0117.

Стягнути з фермерського господарства «Ворожба-Агро» (40014, Сумська область, м. Суми, вул. Петропавлівська, 86, офіс 60; код ЄДРПОУ 43562216) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2422,40 грн. та 2000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Лебединським районним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 21.06.2024.

Суддя Вадим КОСОЛАП