Рішення

від 27.05.2024 по справі 582/127/24

НЕДРИГАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/582/100/24

Справа № 582/127/24

Копія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2024 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області в складі: головуючого судді Жмурченка В. Д., за участю секретаря Коваль В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Недригайлів, за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до голови ліквідаційної комісії ТОВ "Великобудківське" Недригайлівського району Сумської області Чучук Валентини Олександрівни, Вільшанської сільської ради Роменського району Сумської області, про визнання права власності,

У С Т А Н О В И В:

Представник позивача, адвокат Валюх Ю.В., звернувся до суду з цим позовом та просить суд ухвалити рішення, яким визнати за ним, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , право власності на будівлю автогаражу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (без номера), загальною площею 498,8 метрів квадратних.

Обґрунтовує свої вимоги тим, що 21.05.2009 між позивачем та головою ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю «Великобудківське», ОСОБА_2 , було укладено письмовий договір купівлі-продажу будівлі автогаражу, який розташований в АДРЕСА_2 . На думку позивача, він більше 13 років на законних підставах володіє зазначеним вище нерухомим майном. Наразі його законні права та інтереси порушені, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Валюх Ю. В. у судове засідання не прибули, але останній подав на адресу суду заяву про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник Вільшанської сільської ради Роменського району Сумської області, відповідача по справі, у судове засідання не прибув, але подав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі, просить прийняти рішення згідно норм чинного законодавства.

Належним чином повідомлена голова ліквідаційної комісії ТОВ "Великобудківське" Недригайлівського району Сумської області Чучук В. О. у судове засідання не прибула.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, справу розглянуто без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом установлено, що 21.05.2009 між ОСОБА_1 та головою ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю «Великобудківське», ОСОБА_2 , було укладено письмовий договір купівлі-продажу будівлі автогаражу, який розташований в АДРЕСА_2 , який не посвідчений нотаріально, а також не зареєстрований.

Відповідно до п. 2 вищевказаного договору, вартість продажу вказаного нерухомого майна визначена сторонами у розмірі 8160,00 грн.

Згідно Акту прийому-передачі майна від 21 травня 2009 року продавець голова ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю «Великобудківське», ОСОБА_2 , передав, а покупець ОСОБА_1 прийняв нерухоме майно, за договором купівлі-продажу майна від 21.05.2009.

Частинами 1, 2 статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Права володіння, користування та розпоряджання своїм майном належать власникові (ч. 1 ст. 317 ЦК України). Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України).

Частиною 1 ст. 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статті 657 ЦК України (у редакції, чинній на момент підписання угоди купівлі-продажу) договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно із частиною другою статті 220 ЦК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Пленум Верховного Суду України в пункті 13 постанови від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз`яснив, що вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов`язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов`язків для сторін.

Стаття 210 ЦК України передбачає державну реєстрацію правочинів у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

У відповідності до ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ст. 4, 27 вказаного Закону визначено, що державній реєстрації прав підлягають: право власності; державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Таким чином, на об`єкти нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, право власності у набувача за договором відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України виникає в момент державної реєстрації, порядок здійснення якої визначений ст. 182 ЦК України, а не в момент фактичного передання майна або в будь-який інший момент, визначений угодою сторін.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що підстав для визнання права власності на нерухоме майно не має, оскільки момент вчинення договору купівлі-продажу відповідно до ст. ст. 210, 657, 640 ЦК пов`язувався з його нотаріальним посвідченням та державною реєстрацією, які не відбулись, а тому у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 13, 81, 263-265, 141, 247, 268 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У позові ОСОБА_1 до голови ліквідаційної комісії ТОВ "Великобудківське" Недригайлівського району Сумської області Чучук Валентини Олександрівни, Вільшанської сільської ради Роменського району Сумської області, про визнання права власності, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення, до Сумського апеляційного суду у встановленому законом порядку.

Повний текст рішення складено 06 червня 2024 року.

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Суддя : В. Д. Жмурченко