Герб України

Ухвала від 21.06.2024 по справі 766/9336/24

Херсонський міський суд херсонської області

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

Справа №766/9336/24

н/п 1-кс/766/4542/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2024 року м. Херсон

Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду клопотання старшого слідчого СВ Відділення поліції №1 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023232240000010 від 10.05.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 111-1 КК України, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 надійшло клопотання старшого слідчого СВ Відділення поліції №1 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023232240000010 від 10.05.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому слідчий просить задовольнити клопотання та винести ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Мотивуючи клопотання, слідчий вказує, що слідчим відділенням ВП № 1 ХРУП ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42023232240000010 від 10.05.2023, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Згідно з Конституцією України Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією (далі рф) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Усупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент рф володимир путін, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, діючи в порушення вимог п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації ОСОБА_6 від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ) спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів зс рф на територію України.

24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі ООН).

До складу ООН входять Україна, рф та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Статуту ООН усі Члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із Цілями Об`єднаних Націй.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 09 грудня 1981 року про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями: № 2131 (XX) від 21 грудня 1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; № 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; № 2734 (XXV) від 16 грудня 1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; № 3314 (XXIX) від 14 грудня 1974 року, що містить визначення агресії, установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.

Крім того, у статтях 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року № 3314 (XXIX), серед іншого, визначено, що ознаками агресії є:

- застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави;

- застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН.

Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії:

- вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її;

- бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;

- блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави:

- напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави;

- застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;

- дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;

- засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це є рівносильним наведеним вище актам, або її значна участь у них.

Жодні міркування будь-якого характеру, чи то політичного, економічного, військового чи іншого характеру, не можуть слугувати виправданням агресії.

Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав були закріплені також у Заключному акті Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01 серпня 1975 року, який підписаний СРСР, правонаступником якого є рф.

У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави України. Згідно з указаним документом територія України є неподільною та недоторканною.

Незалежність України визнали держави світу, серед яких і рф.

31 травня 1997 року відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань згідно із Заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі, Україна та рф уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і рф (ратифікований Законом України від 14 січня 1998 року № 13/98- ВР та Федеральним Законом рф від 2 березня 1999 року № 42-ФЗ). Відповідно до статей 2, 3 зазначеного Договору рф зобов`язалася поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та зобов`язалася будувати відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або погрози силою, у тому числі економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов`язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.

Відповідно до опису і карти державного кордону, які є додатками до Договору між Україною та рф про українсько-російський державний кордон від 28 січня 2003 року (ратифікований рф 22 квітня 2004 року), територія Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, Донецької і Луганської областей відноситься до території України.

Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Згідно зі статтею 5 Конституції України носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України.

Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території.

До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим (далі АР Крим) є невід`ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.

22 лютого 2022 року президент рф направив до Ради Федерації звернення про використання Збройних Сил (далі ЗС) рф за межами рф, яке було задоволено.

24 лютого 2022 року президент рф публічно оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.

Близько 5 години 24.02.2022 військовослужбовці зс рф шляхом збройної агресії із застосуванням зброї незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, інших областях та здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин указаної території.

Указом Президента України № 341/2022 на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

15.08.2022 Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в України» затверджено Указ Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в України», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні строком на 90 діб.

У подальшому Указом Президента України № 757/2022 від 07.11.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в України», який затверджено Законом України № 2738-IX від 16.11.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні строком з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України № 58/2023 від 06.02.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в України», який затверджено Законом України № 2915 від 07.02.2023, продовжено строк дії воєнного стану в Україні строком з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, який наразі діє.

Відповідно до п. 7 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована рф територія України (далі тимчасово окупована територія) це частини території України, в межах яких збройні формування рф та окупаційна адміністрація рф встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування рф встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації рф.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована рф територія України (тимчасово окупована територія) це частини території України, в межах яких збройні формування рф та окупаційна адміністрація рф встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування рф встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації рф.

Окупаційна адміністрація рф сукупність державних органів і структур рф, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних рф самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.

Відповідно до ст. 42 Положення про закони і звичаї війни на суходолі IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року, ратифікованої Україною 24.08.1991, територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника. Окупація поширюється лише на ту територію, де така влада встановлена і здатна виконувати свої функції.

У період з 24.02.2022 по цей час більшу частину території Херсонської області захоплено військовослужбовцями зс рф і вона знаходиться під тимчасовою окупацією держави-агресора, що визначено Переліком територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 зі змінами (наказ №280 від 30.11.2022).

Таким чином, з 24.02.2022 і по цей день дії РФ проти України підпадають під всі пункти, передбачені ст. 3 Резолюції 3314, а тому такі дії слід кваліфікувати саме як акт агресії рф проти України.

З метою встановлення контролю на тимчасово окупованій території Херсонської області невстановлені особи з числа спецслужб, військових формувань російської федерації та окупаційної влади Херсонської області створили незаконний орган, так зване «министерство труда и социальной политики Херсонской области», що розташовувалось за адресою: м. Херсон, вул. Потьомкінська, 13-А.

Окрім цього, з метою встановлення контролю на тимчасово окупованій території Херсонської області, Херсонського району невстановлені особи з числа спецслужб, військових формувань російської федерації та окупаційної влади Херсонської області створили незаконний орган, так зване «Управление труда и социальной политики Белозерского муницыпального округа Херсонской области Херсонского района», яке розташовувалось, за адресою: АДРЕСА_1 та перебувало в прямому підпорядкувані «министерство труда и социальной политики Херсонской области».

Достовірно знаючи про розпочате широкомасштабне вторгнення держави-агресора на територію України, нанесення ракетно-бомбових ударів по військових та цивільних об`єктах України, а також введення на територію суверенної країни військ держави-агресора, достеменно знаючи про факт захоплення території Херсонської області збройними силами російської федерації, що суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, а територія України в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною, будучи обізнаною про те, що Херсонська область є невід`ємною частиною України, громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно, підтримуючи агресію російської федерації проти України, добровільно погодилась та зайняла посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному державою-агресором на тимчасово окупованій території Херсонської області, а саме: «заместителя начальника управления труда и социальной политики Белозерского муниципального округа Херсонской области».

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше кінця липня 2022 року призначена окупаційною владою на посаду «заместителя начальника управления труда и социальной политики Белозерского муниципального округа Херсонской области Херсонского района», на якій виконувала наступні організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції: організація та контроль роботи «управления труда и социальной политики Белозерского муниципального округа Херсонской области», у разі відсутності, «начальника управления труда и социальной политики Белозерского муниципального округа Херсонской области», а також надання вказівок та наказів підпорядкованим їй особам із числа, так званих «специалистов отдела начислений управления труда и социальной политики Белозерского муниципального округа Херсонской области» та контроль за їх виконанням, підбір кадрів для роботи «управления», прийняття звітності про проведену роботу, що стосуються діяльності «управления», забезпечувала контроль ведення документації підпорядкованих їй осіб, «специалистов отдела начисления» та здійснювала службове листування відповідно до вимог нормативних документів рф та інше; виконання доручень і розпоряджень «министерства труда и социальной политики Херсонской области» та інших незаконних органів, створених окупаційною владою на тимчасово окупованій території Херсонської області.

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у колабораційній діяльності, а саме у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, а саме в окупаційній адміністрації держави-агресора тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Під час здійснення досудового розслідування здобуті докази, якими обґрунтовується підозра ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, а саме:

- Протокол допиту свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході якого встановлені обставини добровільного зайняття, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керівної посади окупаційного органу виконавчої влади держави-агресора - «заместителя начальника управления труда и социальной политики Белозерского муниципального округа Херсонской области»;

- Протоколом огляду проведений в приміщення Управління соціальної політики і труда Херсонської області, розташованого за адресою: Херсонська область, Херсонського району, смт. Білозерка, вул. Свободи, 86, в ході якого вилучено документацію окупаційної влади, яка підтверджує факт зайняття посади «заместителя начальника управления труда и социальной политики Белозерского муниципального округа Херсонской области» - ОСОБА_5 ;

- Протокол допиту свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в ході якого встановлені обставини добровільного зайняття, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керівної посади окупаційного органу виконавчої влади держави-агресора - «заместителя начальника управления труда и социальной политики Белозерского муниципального округа Херсонской области»;

- Пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_8 , в ході якого остання впізнала ОСОБА_5 , як «заместителя начальника управления труда и социальной политики Белозерского муниципального округа Херсонской области»;

- Протокол допиту свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в ході якого встановлені обставини добровільного зайняття, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керівної посади окупаційного органу виконавчої влади держави-агресора - «заместителя начальника управления труда и социальной политики Белозерского муниципального округа Херсонской области»;

- Пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_8 , в ході якого остання впізнала ОСОБА_5 , як «заместителя начальника управления труда и социальной политики Белозерского муниципального округа Херсонской области»;

- Протокол допиту свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в ході якого встановлені обставини добровільного зайняття, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керівної посади окупаційного органу виконавчої влади держави-агресора - «заместителя начальника управления труда и социальной политики Белозерского муниципального округа Херсонской области»;

- Пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_10 , в ході якого остання впізнала ОСОБА_5 , як «заместителя начальника управления труда и социальной политики Белозерского муниципального округа Херсонской области»;

- Протокол допиту свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в ході якого встановлені обставини добровільного зайняття, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керівної посади окупаційного органу виконавчої влади держави-агресора - «заместителя начальника управления труда и социальной политики Белозерского муниципального округа Херсонской области»;

- Пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_11 , в ході якого остання впізнала ОСОБА_5 , як «заместителя начальника управления труда и социальной политики Белозерского муниципального округа Херсонской области»;

- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

07.06.2024, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки Хмельницької області, м. Старокостянтинів, українки, зареєстрованої та останнє відоме місце мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

У зв`язку із не встановленням місця перебування ОСОБА_5 , що позбавило орган досудового розслідування можливості вручити останньої письмове повідомлення про підозру від 07.06.2024 у день його складання, таке повідомлення, пам`ятка про процесуальні права та обов`язки та повістки про виклик, відповідно до вимог ст.ст. 111, 135, 278 КПК України, направлені у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

07.06.2024 на офіційному сайті «Офіс Генерального прокурора України» та на офіційному сайті газети Кабінету Міністрів України «Урядовий Кур`єр» опубліковано повістки про виклик ОСОБА_5 , на 11.06.2024, 12.06.2024, 13.06.2024, а також повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 07.06.2024.

Крім того, у той же день повідомлення про підозру, пам`ятку про процесуальні право та обов`язки підозрюваного та повістки про виклик на зазначені вище дати відправлено послугами АТ «Укрпошта» за останнім відомим місцем проживання та місцем реєстрації станом на листопад 2022 року ОСОБА_5 тобто за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється, зокрема, у вчиненні кримінального правопорушення за який, законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 10 до 15 років, що, відповідно до положень ч. 6 ст. 12 КК України, відноситься до особливо тяжкого злочину та з конфіскацією майна або без такої відповідно до положень п. 7 ч. 1 ст. 51 КК України, відноситься до додаткового виду покарання.

07.06.2024 слідчим підозрюваній ОСОБА_5 через Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області захисника за призначенням адвоката ОСОБА_4 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 05 березня 2002 року № 189).

Жодного разу у призначений час підозрювана ОСОБА_5 у призначене місце та час не з`явилася, про неможливість та причини неприбуття не повідомила.

Постановою слідчого від 14.06.2024 на підставі ст. 281 КПК України підозрювану ОСОБА_5 оголошено в розшук, проведення якого доручено оперативним співробітникам СКП Відділення поліції № 1 Херсонського РУП в Херсонській області.

В матеріалах провадження наявні підтверджуючі матеріали перебування підозрюваної на момент вчинення описаного вище злочину та до листопада 2022 року (більш точний час органом досудового розслідування не встановлено) на території Херсонської області, м. Херсон.

За наявною інформацією ОСОБА_5 після 11.11.2022 за місцем роботи та проживання не перебуває та на даний час перебуває на тимчасово окупованій ЗС РФ частині території України, а саме АДРЕСА_3 , звідки може безперешкодно потрапити за межі України до території держави-агресора. Крім того, ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій території України з високим рівнем вірогідності буде продовжувати переховуватися від слідства та суду, фактично вже переховується з метою уникнення кримінальної відповідальності та його фактичне місцезнаходження на даний час невідоме.

Слідчий зазначає, що за погодженням з прокурором в ході досудового розслідування були встановлені ризики, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України до Херсонського міського суду Херсонської області скеровано клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_12 для розгляду та прийняття рішення.

Посилаючись на вищевикладені обставини, слідчий просить клопотання задовольнити.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Захисник підозрюваної в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, просила відмовити в задоволенні, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.

Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання та дослідивши матеріали, якими клопотання обґрунтовується, приходить до наступного.

07.06.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України;

07.06.2024 повідомлення про підозру та повістки про виклик підозрюваної ОСОБА_5 на 11.06.2024, 12.06.2024, 13.06.2024 опубліковані в газеті КМУ «Урядовий кур`єр» та на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора, за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 . У зазначені дати, будучи викликаною для допиту в якості підозрюваної та вручення їй підозри, ОСОБА_5 не з`явилась, причини своєї неявки не повідомила.

07.06.2024 через відділ поштового зв`язку АТ «Укрпошта» за останнім відомим місцем проживання та місцем реєстрації станом на листопад 2022 року ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , направлено рекомендовані листи для доставки документів.

07.06.2024 слідчим підозрюваній ОСОБА_5 через Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області призначено захисника адвоката ОСОБА_4 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 05 березня 2002 року № 189).

14.06.2024 постановою слідчого підозрювану ОСОБА_5 оголошено у розшук, проведення якого доручено оперативним співробітникам СКП Відділення поліції № 1 Херсонського РУП в Херсонській області.

В матеріалах провадження наявні підтверджуючі матеріали перебування підозрюваної на момент вчинення вказаного кримінального правопорушення (злочину) та до листопада 2022 року на території Херсонської області, м. Херсон.

З матеріалів справи вбачається, що зібраними в ході досудового розслідування доказами доведено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на території Василівського району Запорізької області, яка відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 3 та п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону вважається тимчасово окупованою територією України, що також підтверджується відповіддю на виконання доручення слідчого вих. № 6242/36.3/03-2024 від 14.06.2024 року, зі змісту якого вбачається, що за наявними оперативними даними на даний час ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території м. Василівка, Василівського району, Запорізької області.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 297-1 КПК України, спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.

Відповідно до ч. 2 ст. 297-1 КПК України, Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п`ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258-6, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

Згідно з ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Водночас, положеннями ст. 297-5 КПК України передбачено, що повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов`язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом. Повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування у зв`язку з прийняттям уповноваженим органом рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

Окрім того, слідчий суддя, поряд з положеннями ч. 2 ст. 297-4 КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини у відповідності до якої «обґрунтована підозра» про яку йдеться у ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, означає наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати об`єктивного спостерігача, що конкретна особа можливо вчинила злочин.

Не вирішуючи питання щодо доведеності обґрунтованості підозри та кваліфікації дій підозрюваної, а виходячи лише з фактичних даних, які містяться в матеріалах долучених до клопотання, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав, визначених ст. 297-1, 297-2, 297-4 КПК України, для задоволення клопотання сторони обвинувачення про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023232240000010 від 10.05.2023 року за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст. ст. 297-1, 297-3, 297-4, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Відділення поліції №1 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023232240000010 від 10.05.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 111-1 КК України, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Надати дозвіл на здійснення у кримінальному провадженні № 42023232240000010 від 10.05.2023 року спеціального досудового розслідування відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення та не може бути оскаржена та заперечення на неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддяОСОБА_1

СудХерсонський міський суд Херсонської області
Дата ухвалення рішення21.06.2024
Оприлюднено24.06.2024
Номер документу119886159
СудочинствоКримінальне
КатегоріяПровадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про здійснення спеціального досудового розслідування

Судовий реєстр по справі —766/9336/24

Ухвала від 21.06.2024

Кримінальне

Херсонський міський суд Херсонської області

Гонтар Д. О.

Ухвала від 17.06.2024

Кримінальне

Херсонський міський суд Херсонської області

Гонтар Д. О.

Ухвала від 17.06.2024

Кримінальне

Херсонський міський суд Херсонської області

Гонтар Д. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні