Ухвала

від 19.06.2024 по справі 2-66/11

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 19.06.2024 Справа № 2-66/11

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЄУН 2-66/11 Головуючий у І інстанції: Щаслива О.В.

Провадження №22-ц/807/963/24 Суддя-доповідач: Поляков О.З.

Провадження № 22-ц/807/963/24-2

УХВАЛА

19 червня 2024 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого: Полякова О.З.,

суддів: Кухаря С.В.,

Онищенка Е.А.,

секретар: Волчанова І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційними скаргами ОСОБА_1 в особі представника адвоката Войтовича Євгена Михайловича на ухвалу Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 18 січня 2019 року за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ», заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «Банк «Форум», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,Шевченківський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій областіпро заміну сторони виконавчого провадження та на ухвалу Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 30 листопада 2020 року за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ», заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), - про поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі 2-0827/66/2011 за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Форум» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 травня 2011 року задоволено позов ПАТ «Банк «Форум» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредитування.

У листопаді 2018 року ТОВ «АНСУ» звернулось до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 0827/2-66/2011, виданого Шевченківським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ «Банк «Форум» 488664,77 грн заборгованості за договором кредиту, а також з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з кожного на користь ПАТ «Банк «Форум» по 850 грн судового збору, по 60 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В обґрунтування заяви зазначено, що у зв`язку з укладанням 09.10.2018 між ПАТ «Банк «Форум» та ТОВ «АНСУ» договору про відступлення права вимоги № 1274-Ф, на підставі якого ТОВ «АНСУ» набуло право вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0135/07/07-КЕ від 20.04.2007. Ця обставина унеможливлює проведення стягнення з боржників. З метою виконання рішення суду, ТОВ «АНСУ» просило суд замінити ним ПАТ «Банк «Форум», як сторону виконавчого провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 18 січня 2019 року вказану заяву задоволено.

Замінено сторону виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 0827/2-66/2011, виданого Шевченківським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ «Банк «Форум» 488664,77 грн заборгованості за договором кредиту стягувача ПАТ «Банк «Форум» його правонаступником ТОВ «АНСУ».

Замінено сторону виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 0827/2-66/2011, виданого Шевченківським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з кожного на користь ПАТ «Банк «Форум» по 850 грн судового збору, по 60 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи стягувача ПАТ «Банк «Форум» його правонаступником ТОВ «АНСУ».

У травні 2020 року ТОВ «АНСУ» звернулось до суду з заявою пропоновлення пропущеного строку пред`явлення до виконання виконавчих листів з виконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 травня 2011 року у справі за позовом ПАТ «Банк «Форум» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 травня 2011року, яке набрало законної сили, задоволено позовПАТ «Банк «Форум» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредитування.

09 жовтня 2018 року між ПАТ «Банк «Форум» таТОВ «АНСУ» укладений договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, ПАТ «Банк «Форум» передало заявнику право вимоги до боржників, в тому числі за кредитним договором з ОСОБА_2 . На підставі ухвали суду від 18 січня 2019 року, яка набрала законної сили, було здійснено заміну стягувача в правовідносинах з ПАТ «Банк «Форум» на ТОВ «АНСУ».

При укладенні договору з ПАТ «Банк «Форум» виконавчі листи про стягнення заборгованості за кредитним договором, що укладений з ОСОБА_2 , правонаступнику не були передані.

З отриманої у ВДВС інформації вдалося встановити, що 25 грудня 2014 року державний виконавець Шевченківського ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області ухвалив постанову про повернення відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» стягувачу виконавчого листа про стягнення з боржника ОСОБА_2 заборгованості на користь ПАТ «Банк «Форум». Більш детальної інформації про долю виконавчого провадження, як і доказів на підтвердження направлення виконавчого листа, отримати не видалось можливим.

Крім того, постановою державного виконавця Ленінського ВДВС Вінницького міського управління юстиції від 29 листопада 2012 року закінчено виконавче провадження та виконавчий документ направлено за належністю до Шевченківського ВДВС ЗМУЮ, який постановою від 20 грудня 2013 року повернув його стягувану.

Як попередній, так і наступний кредитори, неодноразово зверталися до структурних підрозділів державної виконавчої служби з запитами та скаргами, проте інформації, відмінної від тієї, на яку посилається заявник, не отримали.

Між тим на адресу первісного кредитора та стягувача у виконавчому провадженні виконавчі документи не надходили, тому з об`єктивних причин не могли бути передані наступному кредитору.

Оскільки заявник лише в січні 2019 року набув права висування вимоги на підставі договору, а з відповідною заявою до суду звернувся вже в травні 2020 року, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання пропущений ним з поважних причин, у зв`язку з чим, ТОВ «АНСУ» просило суд про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 30 листопада 2020 року вказану заяву задоволено.

Поновлено ТОВ «АНСУ» строк пред`явлення до виконання виконавчих листів № 2-0827/66/2011 у цивільній справі за позовом ПАТ «Банк «Форум» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за договором кредитування в сумі 488664,77 грн, по 850 грн судового збору, по 60 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У березні 2024 року особа,яка небрала участіу справі ОСОБА_1 в особіпредставникаадвоката ВойтовичаЄ.М.подав апеляційні скарги,в яких,посилаючись напорушення судомпершої інстанціїнорм процесуальногоправа,просить ухвалуШевченківського районногосуду м.Запоріжжявід 18січня 2019рокута ухвалу Шевченківського районногосуду м.Запоріжжявід 30листопада 2020року скасуватита ухвалитинові судовірішення провідмову взадоволенні вищезазначенихвказаних заяв ТОВ «АНСУ».

В обґрунтування апеляційних скарг зазначено, що з мотивувальної частини ухвали від 18 січня 2019 року неможливо зрозуміти, в якому саме виконавчому провадженні заявник бажає отримати статус стягувача. Відсутня вказівка на боржника, номер провадження та орган, який примусово виконує судове рішення.

На дату звернення ТОВ «АНСУ» з завою про поновлення строку, строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів до виконання сплив декілька разів, у зв`язку з чим, товариство придбало право вимоги, яке неможливо реалізувати на момент придбання.

У своїх відзивах на апеляційні скарги ТОВ «АНСУ» заперечує проти доводів ОСОБА_1 , просить залишити скарги без задоволення, оскаржувані ухвали - без змін.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат ВойтовичЄ.М. наполягав на задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, доводи представника скаржника, перевіривши законність і обґрунтованість судових рішень суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів колегія суддів вважає за необхідне закрити апеляційні провадження у справі з таких підстав.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Такі засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Конституцією України закріплено основні засади судочинства (частина друга статті 129). Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист, зокрема на забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Частиною першою статті 17 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси (ч.3 ст.18 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до частини четвертої статті 263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи. За правовою позицією Конституційного Суду України правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 06.12.2007 у справі «Воловік проти України», заява № 15123/03, зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду (рішення у справі «Подбіельські та ППУ Полпуре проти Польщі» ((Podbielski and PPU Polpure v. Poland) від 26.07.2005, заява № 39199/98).

ЄСПЛ зауважив, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із цим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Де Жуфр да ла Праделль проти Франції» ((De Geouffre de la Pradelle v. France) від 16.12.1992, заява № 12964/87).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у § 53 рішення від 19.06.2001 у справі «Kreuz v. Poland» констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Проте такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.

У рішеннях від 13.01.2000 у справі «Miragall Escolano and others v. Spain» та від 28.10.1998 у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain» ЄСПЛ зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду та перегляд оскаржуваного рішення в апеляційному порядку, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції, на справедливий суд.

Однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. Можливість (право) оскарження судових рішень у суді апеляційної інстанції є складовою права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.

На відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Водночас судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах, або рішення впливає на права та обов`язки такої особи. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між заявником і сторонами спору не може братися до уваги.

Судове рішення, що оскаржується особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах, або рішення впливає на права та обов`язки такої особи.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 13.01.2021 у справі №466/5766/13-ц, від 29.06.2021 у справі №201/751/14-ц, від 12.01.2022 у справі №761/41876/18, від 04.11.2019 у справі № 542/401/18, від 10.09.2020 у справі №757/66808/19-ц, від 17.06.2021 у справі № 626/2547/19.

Якщо у разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, апеляційний суд встановить, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалися, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті (пункт 3 частини першої статті 362 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питання про права та інтереси особи, яка не брала участі у справі, лише в межах відкритого апеляційного провадження. Якщо такі обставини не підтвердяться, апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) зроблено висновок, що «аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2020 року у справі № 127/26512/16-ц (провадження № 61-47768св18) вказано, що «у разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 листопада 2019 року у справі №0917/443/2012 (провадження № 61-16055св19) зроблено висновок, що «право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте ухвалене судом рішення певним чином впливає на їх права та обов`язки, завдає шкоди, що може виражатися у несприятливих для них наслідках».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 березня 2020 року у справі №160/4130/19 (адміністративне провадження №К/9901/36116/19) зазначено, що «судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 червня 2018 року у справі № 910/18705/17 вказано, що «відповідно до частини першої статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним».

Отже, у разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.

За змістом наведених вище норм ЦПК України на суд апеляційної інстанції покладено обов`язок з`ясувати, чи вирішив суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у справі, питання про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не брала участі у справі, та наявність/відсутність правового зв`язку між особою, яка не брала участі у справі (скаржником), і сторонами у справі.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 15.05.2020 у справі № 904/897/19 та Верховний Суд у постановах від 18.09.2019 у справі № 905/943/18, від 17.05.2018 у справі№904/5618/17, від 11.07.2018 у справі № 5023/4734/12, від 21.09.2018 у справі № 909/68/18, від 18.12.2018 у справі № 911/1316/17, від 27.02.2019 у справі №903/825/18, від 09.07.2019 у справі № 905/257/18, від 12.09.2019 у справі №905/946/18, від 12.09.2019 у справі № 905/947/18 дійшли таких висновків:

"якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги;

особа, яка звертається з апеляційною скаргою на підставі статей 17, 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме;

рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги".

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не брав участі у розгляді цієї справи в суді першої інстанції в якості сторони, третьої особи чи заінтересованої особи.

Так,рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 травня 2011 року задоволено позов ПАТ «Банк «Форум» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредитування.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в особі представника адвоката Войтовича Є.М. не зазначає, як саме оскаржувані судові рішення безпосередньо стосуються його прав та обов`язків.

Однак,за результатамиперевірки обставинсправи,апеляційний судне знаходитьпідстав напідтвердження фактувирішення судому оскаржуванихсудових рішенняхпитання проправа,свободи,інтереси та(або)обов`язки ОСОБА_1 ,оскільки в мотивувальних та резолютивних частинах ухвал жодних висновків суду щодо прав та обов`язків ОСОБА_1 не міститься і таке питання судом першої інстанції взагалі не вирішувалось.

Крім того, колегія суддів зауважує, що оскаржувані ухвали постановлені судом першої інстанції в порядку виконання судового рішення у справі, учасником якої скаржник не є, яке набрало законної сили та до апеляційного суду оскаржено не було.

Отже, доводи апеляційних скарг ОСОБА_1 в особі представника адвоката Войтовича Є.М. щодо порушення зазначеними судовими рішеннями його прав, є безпідставними.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційної скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалось.

За таких обставин, враховуючи, що ухвалами Шевченківського районногосуду м.Запоріжжявід 18січня 2019року тавід 30листопада 2020рокуне було вирішено питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 , апеляційне провадження за апеляційнимискаргами ОСОБА_1 в особіпредставника адвоката ВойтовичаЄ.М.(особи,яка небрала участіу справі)на ухвалуШевченківського районногосуду м.Запоріжжявід 18січня 2019рокута ухвалу Шевченківського районногосуду м.Запоріжжявід 30листопада 2020рокупідлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 362 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційні провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 в особі представника адвоката Войтовича Євгена Михайловича на ухвалу Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 18 січня 2019 року за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ», заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «Банк «Форум», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,Шевченківський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій областіпро заміну сторони виконавчого провадження та на ухвалу Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 30 листопада 2020 року за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ», заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), - про поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі 2-0827/66/2011 за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Форум» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 закрити.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної ухвали.

Повний текст ухвали складено 21 червня 2024 року.

Головуючий:

Судді: