Ухвала

від 20.06.2024 по справі 367/5822/24

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/5822/24

Провадження №2-з/367/148/2024

УХВАЛА

Іменем України

20 червня 2024 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Третяк Я.М., розглянувши заяву адвоката Шевченко Злати Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

У червні2024року доІрпінського міськогосуду Київськоїобласті надійшлапозовна заява ОСОБА_1 доОбслуговуючого кооперативу«ЖИТЛОВОБУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ«ВАШ ДОБРОБУТ»,Товариства зобмеженою відповідальністю«ДОБРОБУТ ВАШ», ОСОБА_2 провитребування зчужого незаконноговолодіння,скасування прававласності тавизнання майновихправ наквартиру.

Разом ізпозовною заявоюпредставником позивача ОСОБА_1 адвокатомШевченко З.В.подано заявупро забезпеченняпозову вякій вона просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2117355232109).

В обґрунтування заяви про забезпечення позову вказується, що 13 грудня 2016 року між ОСОБА_1 та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив «Ваш Добробут» було укладено кооперативну угоду № 2016/12/13-01 про сплату пайового внеску і надання житла, які є обов`язковою умовою членства в ОК ЖБК «ВАШ ДОБРОБУТ», та на підставі отримання на праві власності житлового приміщення квартири АДРЕСА_2 , розташований на шостому поверсі житлового будинку. Планове закінчення будівництва: третій квартал 2017 року.

Як стверджує заявник, на виконання укладеної угоди ОСОБА_1 сплачено пайовий внесок до ОК «ЖБК « ВАШ ДОБРОБУТ» в сумі 440500,00 грн., залишок пайового внеску, відповідно до умов кооперативної угоди, пайовик зобов`язаний сплатити після введення будинку в експлуатацію. В подальшому стало відомо, що зазначена квартира на праві власності зареєстрована за іншою особою ОСОБА_2 .

Враховуючи наведене, просить задовольнити заяву та вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру.

Сторони не повідомлялись про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог частини першої статті 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду цієї заяви.

Вивчивши матеріали цивільної справи та заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

За таких обставин розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові докази, подану заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.

Згідно із ч. ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією із причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.

При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.

З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову згідно з роз`ясненнями, які містяться в постанові Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому, під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові №6-605 цс16 від 25.05.2016, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.10.2019 у справі № 752/20385/18 (провадження № 61-5600св19) викладено правову позицію, відповідно до якої, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні відповідності заходів забезпечення позову позовним вимогам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Статтею 13 Конвенції гарантовано, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

На переконання суду, подана заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що у червні 2024 року до Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Ваш Добробут», Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут Ваш», ОСОБА_2 про витребування з чужого незаконного володіння, скасування права власності та визнання майнових прав на квартиру, в якій позивач просить суд скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис № 37212543 від 03.07.2020 про державну реєстрацію за ТОВ «ДОБРОБУТ ВАШ» (код ЄДРПОУ 43677711) права власності на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2117602232109; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис № 37628000 від 05.08.2020 р. про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2117355232109; витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2117355232109 на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; визнати за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , майнові права на квартиру АДРЕСА_1 .

Таким чином, предметом спору по даній справі є квартира АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії інформаційної довідки № 371697806 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, вбачається, що квартира загальною площею 61,2 кв.м., житловою площею 26,4 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_3 належить ОСОБА_2 .

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Ураховуючи вищевикладене, наведені у заяві про забезпечення позову факти та обґрунтування, а також те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із позовними вимогами, з якими заявник має намір звернутися до суду, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про забезпечення позову та накласти арешт на вищевказаний автомобіль.

До такого висновку суд приходить, виходячи із того, що вимоги, які містяться в заяві про забезпечення позову шляхом накладення арешту є обґрунтованими, законними та співмірними із викладеними позовними вимогами, які заявник має намір заявити у позовній заяві, та з урахуванням того, що спір виник саме стосовно вказаного майна, а невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог, при цьому заходи забезпечення позову застосовуються судом як гарантія реального виконання рішення суду.

При цьому, суд зауважує, що таке забезпечення позову має тимчасовий характер і спрямоване лише на запобігання розпорядженню майном та жодним чином не обмежує ОСОБА_2 у праві користування спірним майном.

При вирішенні питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення суд зазначає наступне.

Регламентація питання про зустрічне забезпечення позову здійснюється положеннями ст. 154 ЦПК України. Зокрема, вказаною нормою передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З аналізу наведеної норми вбачається, що єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. При цьому можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.

Суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки матеріали справи не містять доводів та аргументів, яким чином накладені арешт та заборона може завдати збитків відповідачу, а також в чому саме можуть полягати такі збитки. Окрім того, не містять матеріали справи й доказів наявності передбачених ст. 154 ЦПК України випадків обов`язкового застосування зустрічного забезпечення.

Керуючись статтями 149-154, 157 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву адвоката Шевченко Злати Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 61,2 кв.м, що належить на праві власності ОСОБА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2117355232109.

Інформація про стягувача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 .

Інформація проборжника: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Копію даної ухвали надіслати сторонам для відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Дана ухвала відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, проте її оскарження не зупиняє її виконання.

Суддя Я.М.Третяк