Ухвала

від 17.06.2024 по справі 991/4532/24

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

Cправа №991/4532/24

Провадження №11-сс/991/414/24

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Суддя-доповідач: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2024 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю:

представника ОСОБА_6 , третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - адвоката ОСОБА_7 ,

прокурора ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 , третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 травня 2024 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.05.2024 задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) про арешт майна у кримінальному провадженні за №52021000000000287 від 31.05.2021 та накладено арешт на вилучені під час обшуку 21.05.2024 за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , речові докази, із забороною відчуження, розпорядження та користування цим майном, а саме на мобільний телефон iPhone 11 Pro Мах із номером на лотку сім-карти: НОМЕР_1 , темно зеленого кольору, з сім-картою Vodafon із номером на ній НОМЕР_2 .

Представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу з доповненнями, у якій зазначає, що ухвала слідчого судді не відповідає вимогам ст.370 КПК України: є незаконною, необґрунтованою, постановленою з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

На його думку, висновок слідчого судді про те, що ОСОБА_6 чи ТОВ «ЗАПОРІЖМЛИН» причетні до вчинення кримінальних правопорушень, які розслідуються у кримінальному провадженні №52021000000000287 від 31.05.2021, не підтверджуються жодними доказами, долученими до клопотання про арешт майна та дослідженими судом. Зокрема, витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) не містить таких відомостей, а у постанові про визнання речовими доказами від 22.05.2024 не зазначено підстав визнання вилучених матеріальних об`єктів речовими доказами, що свідчить про її невідповідність ч.5 ст.110 КПК України. У клопотанні прокурор не розкрив зміст ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст.170 КПК України, та не довів їхнього існування. Згідно з протоколом обшуку від 21.05.2024 на телефоні встановлено наявність контакту особи, яка має відношення до подій кримінального провадження, але технічний засіб стороною обвинувачення не оглядався, що підтверджується відсутністю в матеріалах клопотання протоколу огляду. Також прокурор не обґрунтував неможливості після вилучення залучити спеціаліста та скопіювати необхідну інформацію. За таких обставин застосування арешту майна є невмотивованим процесуальним обмеженням прав ОСОБА_6 .

Посилається на ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 15.02.2022 у справі №991/474/22, від 03.04.2024 у справі №991/1582/24, від 06.03.2024 у справі №991/1060/24.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.05.2024 та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора САП про арешт майна із забороною відчуження, розпорядження та користування, а саме мобільного телефону iPhone 11 Pro Max із номером на лотку сім-карти НОМЕР_1 , темно зеленого кольору, з сім-карткою Vodafon із номером на ній НОМЕР_2 .

У запереченнях на апеляційну скаргу прокурор САП ОСОБА_9 зазначає, що ухвала слідчого судді відповідає вимогам кримінального процесуального закону, а представником не наведено доводів протилежного. Так, адвокат був присутнім під час допиту ОСОБА_6 , у ході якого особисто дізнався про всі обставини причетності його клієнта до кримінального провадження, але вирішив приховати цей факт. Вилучений телефон містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, про що зазначено у протоколі. Подальше його дослідження неможливе через обмеження доступу володільцем. Відтак, вилучений телефон відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Просить залишити ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.05.2024 без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.

ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибув, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомив.

Згідно із ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. А тому апеляційна скарга розглядається без участі вказаної особи.

У судовому засіданні представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, прокурор САП ОСОБА_8 заперечив проти її задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_7 , прокурора САП ОСОБА_8 , перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

У цьому провадженні встановлено такі обставини.

Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000287 від 31.05.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.4 ст.368, ч.3 ст.212 КК України.

Слідством встановлено, що в період із 20.06.2020 по 31.05.2021 комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних (далі - ПН) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) ГУ ДПС у Полтавській області (далі - Комісія) прийнято рішення про невідповідність ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ПОЛТАВА БУДТОРГСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 41832562), ТОВ «НОРД ТРЕЙДІНГ ФІШ» (код ЄДРПОУ 43597102), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ОФІС - МАРКЕТ ХХ» (код ЄДРПОУ 43596161), ТОВ «ЄВРО СІЕТЛ» (код ЄДРПОУ 43596198), ФГ «ЗОЛОТО НИВИ» (код ЄДРПОУ 42829566) критеріям ризиковості платника податку, а також рішення про врахування таблиць даних вказаних підприємств та ФГ «ГАЛОАГРО БІЗНЕС» (код ЄДРПОУ 42829676), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРО ЗАЩИТА» (код ЄДРПОУ 23031753), які здійснювали безтоварні операції.

Особи, які фактично контролюють діяльність вказаних підприємств, забезпечували здійснення домовленостей зі службовими особами ДПС України та ГУ ДПС у Полтавській області щодо прийняття Комісією вказаних рішень за неправомірну вигоду.

За результатами прийнятих рішень Комісією ФГ «ГАЛОАГРО БІЗНЕС», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРО ЗАЩИТА», ФГ «ЗОЛОТО НИВИ», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ПОЛТАВА БУДТОРГСЕРВІС, ТОВ «НОРД ТРЕЙДІНГ ФІШ», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ОФІС-МАРКЕТ ХХ», ТОВ «ЄВРО СІЕТЛ», зареєстровано ПН в ЄРПН по безтоварним операціям, що призвело до тяжких наслідків у вигляді не сплати до державного бюджету України ПДВ в особливо великих розмірах.

10.05.2024 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду детективам НАБУ надано дозвіл на проведено обшуку в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , яке знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_6 та право власності на яке не зареєстроване, із метою відшукання документів у паперовому або електронному вигляді, рукописних, друкованих, технічних носіїв інформації, мобільних терміналів зв`язку, що можуть містити відомості щодо ФГ «ГАЛОАГРО БІЗНЕС», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРО ЗАЩИТА», ФГ «ЗОЛОТО НИВИ», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ПОЛТАВА БУДТОРГСЕРВІС», ТОВ «НОРД ТРЕЙДІНГ ФІШ», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ОФІС - МАРКЕТ ХХ», ТОВ «ЄВРО СІЕТЛ».

21.05.2024 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого виявлено та вилучено мобільний телефон iPhone 11 Pro Мах із номером на лотку сім-карти: НОМЕР_1 , темно зеленого кольору, з сім-картою Vodafon із номером на ній НОМЕР_2 .

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором. До клопотання мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно з абз.1 ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Приписами ч.1 ст.98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з п.1, 2, 5, 6 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Правовою підставою для винесення ухвали слідчого судді чи суду про арешт майна є окрім відповідного клопотання прокурора, слідчого погодженого з прокурором або цивільного позивача, що повинно відповідати вимогам ст.171 КПК України про наявність фактичних підстав для накладення арешту на майно, ще і доведення, як того вимагає ст.132 КПК України, дізнавачем, слідчим, прокурором того, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

27.05.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора САП про арешт майна.

До клопотання прокурором додано витяг з ЄРДР, постанову про визначення старшого слідчого слідчої групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування від 21.05.2024, постанову про визначення групи прокурорів від 25.03.2024, постанову про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 11.01.2023, копії ухвали Вищого антикорупційного суду від 10.05.2024, протоколу обшуку від 21.05.2024, постанови про призначення комплексної судової комп`ютерно-технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій від 22.05.2024, постанови про призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи від 22.05.2024, постанови про визнання речовим доказом від 22.05.2024 (а.с.4-28)

В протоколі обшуку від 21.05.2024 зазначено, що в телефонній книжці телефону ОСОБА_6 встановлено наявність контакту особи, яка має відношення до подій кримінального провадження, без зазначення даних цієї особи та обставин подій, до яких вона має відношення, а в постанові про визнання речовим доказом від 22.05.2024 не вказано жодних відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. (а.с.17, 22-23)

Ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.05.2024, якою детективам НАБУ надано дозвіл на проведення обшуку в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , яке знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_6 , ні про що інше, крім надання дозволу на проникнення до приміщення, не свідчить, і відповідно до ст.90 КПК України преюдиціального значення не має.

Інші копії матеріалів також не містять жодних даних про те, що ОСОБА_6 був контактною особою від ТОВ «ЗАПОРІЖМЛИН» з особами, які контролювали діяльність ФГ «ГАЛОАГРО БІЗНЕС», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРО ЗАЩИТА», ФГ «ЗОЛОТО НИВИ», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ПОЛТАВА БУДТОРГСЕРВІС», ТОВ «НОРД ТРЕЙДІНГ ФІШ», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ОФІС - МАРКЕТ XX», ТОВ «ЄВРО СІЕТЛ».

Таким чином, додані до клопотання про арешт майна копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, не містять будь-яких об`єктивних даних, які б пов`язували ОСОБА_6 з кримінальним провадженням №52021000000000287 від 31.05.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.4 ст.368, ч.3 ст.212 КК України, або іншим чином вказували на його причетність до події злочинів.

Всупереч цьому слідчий суддя дійшов висновку, що мобільний термінал зв`язку має значення для даного кримінального провадження з огляду на доводи сторони обвинувачення, а саме те, що ОСОБА_6 був контактною особою від ТОВ «ЗАПОРІЖМЛИН» з особами, які контролювали діяльність ФГ «ГАЛОАГРО БІЗНЕС», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРО ЗАЩИТА», ФГ «ЗОЛОТО НИВИ», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ПОЛТАВА БУДТОРГСЕРВІС», ТОВ «НОРД ТРЕЙДІНГ ФІШ», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ОФІС - МАРКЕТ XX», ТОВ «ЄВРО СІЕТЛ» у т.ч. щодо обліку фінансових правовідносин, отримання готівкових коштів, тобто лише на підставі голослівного доводу клопотання прокурора. (а.с.1-зворот)

А тому колегія суддів вважає, що, залишивши поза увагою вимогист.ст.132, 171 КПК України, слідчий суддя дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для арешту майна.

Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.372 КПК України в мотивувальній частині ухвали зазначаються: суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається; встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів; мотиви з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

З оскаржуваної ухвали вбачається, що така не відповідає вказаним положенням закону.

Так, на обґрунтування наявності підстав для задоволення клопотання, слідчим суддею зазначено:

-слідчий суддя погоджується з позицією прокурора та детектива, що вилучене майно належить до речових доказів, відповідно до вимог ст.98 КПК України, оскільки містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження;

-під час вирішення клопотання про накладення арешту на зазначене майно слідчий суддя врахував правову підставу для арешту майна, а також можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;

-під час розгляду цього клопотання, слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Вказана норма узгоджується також з ч.5 ст.9 КПК України, відповідно до якої, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини;

-слідчий суддя також зазначає, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження;

-накладення арешту на вищевказане майно забезпечить запобіганню можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження;

-за таких обставин, слідчий суддя, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власника, дійшов висновку, що вказане у даному клопотанні майно, має значення для кримінального провадження.

Таким чином, слідчий суддя, вважаючи встановленими вищевказані обставини, не послався на будь-які докази, що підтверджують їх наявність, обмежившись лише констатацією фактів, цитуванням норм КПК України та рішень Європейського суду з прав людини.

Із положень ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вбачається, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Будь-яке втручання державного органу в права осіб повинне забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (п.69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23.09.1982 у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції»). Тобто повинне існувати обґрунтоване співвідношення між засобами, що застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що арешт мобільного телефона ОСОБА_6 не забезпечує справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, не відповідає принципу розумності, не є співрозмірним, виходячи із завдань кримінального провадження, і покладає індивідуальний та надмірний тягар на власника.

Тому обґрунтованим є довід апеляційної скарги про те, що застосування арешту майна є невмотивованим процесуальним обмеженням прав ОСОБА_6 .

Також, колегія суддів вважає помилковим висновок слідчого судді, що підставою для накладення арешту на майно є необхідність у проведенні експертного дослідження з метою подолання системи логічного захисту, встановлення наявності на мобільному телефоні у файлах (в тому числі видалених) та дати створення, редагування, останнього доступу до файлів, автора створення документу та інші метадані файлу та файлової системи, адже необхідність експертного дослідження не може переважити відсутність правових підстав для арешту майна.

Відповідно до ст.90 КПК України рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, має преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів.

Згідно зі ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Частиною 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус судді» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Отже, посилання в апеляційній скарзі на практику Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду колегія суддів вважає неспроможними, оскільки вони не мають преюдиціального значення для цього провадження, а тому не підлягають до врахування судом апеляційної інстанції, що в цілому не впливає на обґрунтованість вимог апеляційної скарги.

Доводи прокурора в запереченні на апеляційну скаргу про те, що адвокат був присутнім під час допиту ОСОБА_6 , у ході якого особисто дізнався про всі обставини причетності його клієнта до кримінального провадження, але вирішив приховати цей факт, колегією суддів визнаються безпідставними, так як вони за своєю суттю не є правовими доводами, та не стосуються питань, які підлягають вирішенню при розгляді клопотання про арешт майна відповідно до ст.173 КПК України.

Крім того, оскільки долучений до заперечення протокол допиту свідка ОСОБА_6 всупереч вимогам ч.2 ст.171 КПК України до клопотання про арешт майна не додавався, колегія суддів не може приймати його до уваги.

За таких обставин, що свідчать про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків слідчого судді встановленим обставинам, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді згідно з п.4 ч.1 ст.407 КПК України підлягає скасуванню із постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання прокурора.

Керуючись ст. 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 , третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - адвоката ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 травня 2024 року скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 про накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку 21 травня 2024 року за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме мобільного телефону iPhone 11 Pro Мах із номером на лотку сім-карти: НОМЕР_1 , темно зеленого кольору, з сім-картою Vodafon із номером на ній НОМЕР_2 .

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4