Постанова

від 17.06.2024 по справі 404/4746/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/4746/24

Номер провадження 3/404/1740/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 року м.Кропивницький

Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда Загреба Ірина Віталіївна, розглянувши матеріали, що надійшли з Головного управління ДПС у Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , громадянки України, працюючої продавцем в магазині - «Vаpe Devaіcеs», який належить ТОВ «Вейп Девайсес», що знаходиться по вул.Г.України, 6/13 у м.Кропивницький, яка мешкає по АДРЕСА_1 ,

- за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП,-

в с т а н о в и в:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення №001423 від 14.05.2024 року, проведенною перевіркою магазину - «Vаpe Devaіcеs», який належить ТОВ «Вейп Девайсес», що знаходиться по вул.Г.України, 6/13 у м.Кропивницький, встановлено, що ОСОБА_1 будучи продавцем магазину - «Vаpe Devіcеs», порушила п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», допустила порушення порядку ведення розрахункових операцій, а саме: не проведення розрахункових операцій через РРО, не роздруковано та невидано фіскальний чек.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, не визнала, надала клопотання свого захисника Благодєтєлєвої Є.Я. про закриття провадження у справі. В обґрунтування якого захисник послалась на те, що в провадженні Кіровського районного суду м. Кіровограда знаходиться справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.155-1 КУпАП. Відповідно до ч.1 ст.268 КупАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Принцип рівності сторін у процесі у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (рішення ЄСПЛ у справах «Домбо Бехер Б.В. проти Нідерландів» (Dombo Веhееr В.V. v. the Netherlands) від 27.10.1993, заява № 14448/88, п. 33); «Анкерль проти Швейцарії» (Аnkerl v. Switzerland) від 23.10.1996 р., заява № 17748/91, п. 38). Враховуючи вказані вище фактичні обставини справи у взаємозв`язку з положеннями процесуальних норм національного законодавства та прецедентної судової практики ЄСПЛ, виходячи із засад судочинства, в тому числі і з принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, - особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право на справедливий суд, яке полягає у наданні їй можливості надати усні пояснення з приводу обставин правопорушення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується її прав та обов`язків, у порядку, передбаченому законом, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені законом.

Вважає, що при складенні протоколу та з`ясуванні фактичних обставин було допущено суттєві порушення КУпАП, що виключає склад правопорушення в діях ОСОБА_1 , з огляду на наступне. Як вбачається із копії складеного протоколу від 14 травня 2024 року, 08 травня 2024 року об 11:20 годині громадянка ОСОБА_1 за адресою: м.Кропивницький, вул. Героїв України, буд.13, у приміщенні магазину «VаpeDevaіcеs»,порушила порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі за продані товари, а саме не проведення розрахункових операцій через РРО, не роздруковано та не надано фіскальний чек, чим начебто порушено п.1,2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» .Протокол проадміністративне правопорушенняскладено зпорушеннями, оскільки в ньому містяться неточності та обставини, які не відповідають дійсності. По-перше, санкція частини 1 ст.155-1 КУпАП передбачає адміністративне стягнення за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. У той час як відповідно до вимог ч.1 ст.256 КупАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. З протоколу про адміністративне правопорушення, який долучений до матеріалів справи суттю правопорушення зазначено, що « ОСОБА_1 за адресою: м. Кропивницький, вул. Героїв України, буд.13, у приміщенні магазину «VаpeDevaіcеs» порушила порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі за продані товари, а саме не проведення розрахункових операцій через РРО, не роздруковано та не надано фіскальний чек, чим начебто порушено п.1,2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», однак не зазначено саму суть адміністративного правопорушення: що саме, коли і кому було продано, за яку вартість, в якій кількості тобто не можливо встановити, що таке правопорушення взагалі мало місце. Крім того, відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність. Склад правопорушення (проступку) включає в себе ознаки, які об`єднуються в чотири групи (елементи), що характеризують: об`єкт адміністративного проступку, об`єктивну сторону проступку; суб`єкт адміністративного проступку; суб`єктивну сторону проступку, і являють собою нерозривну єдність, і наявність яких обов`язкова для кваліфікації конкретного діяння.

Зокрема, об`єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об`єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об`єктивних умов його здійснення. Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв`язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння.

Диспозицією ч.1 ст.155-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Частиною 2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складення адміністративних протоколів, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 N 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Згідно зі ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Так, у матеріалах про адміністративне правопорушення міститься протокол про адміністративне правопорушення складений головним державним ревізором-інспектором ГУ ДПС у Кіровоградській області відносно ОСОБА_1 та акт №6719/11-28-09-02/45279635 від 14 травня 2024 року відносно юридичної особи ТОВ «ВЕЙП ДЕВАЙСЕС» (код ЄДРПОУ 45279635), проте у матеріалах справи відсутні дані про те, що ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах, працює у магазині, де було встановлено факт можливого адміністративного правопорушення.

Більше того, звертала увагу, що ОСОБА_1 не перебуває у трудових відносинах із ТОВ «ВЕЙП ДЕВАЙСЕС».

Одночасно із цим не зрозуміло, яке відношення має долучений до протоколу акт №6719/11-28-09-02/45279635 від 14 травня 2024 року про результати фактичної перевірки торгівельного «острівця», оскільки в його описовій частині вказано, що перевіркою встановлено факт реалізації споживачу 11 травня 2024 року товару, а не 08 травня 2024 року, як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.

Так само не можна встановити належність даного доказу задля підтвердження вчинення адміністративного правопорушення, оскільки до акту №6719/11-28-09-02/45279635 від 14 травня 2024 року про результати фактичної перевірки не було додано ані наказ про призначення такої перевірки, ані направлення відповідних інспекторів на фактичну перевірку, тобто не вбачається можливим встановлення дійсності та правомірності проведення фактичної перевірки саме цими інспекторами, саме у цей проміжок часу та за вказаною адресою.

По-друге, в силу ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

ОСОБА_1 не є працівником будь-якого суб`єкта господарювання та не здійснює господарську діяльність та не перебуває із ним в будь-яких відносинах, а тому при фактичній перевірці торгівельної точки ТОВ «ВЕЙП ДЕВАЙСЕС» інспектор мав би долучити відповідні докази того, що ОСОБА_1 хоч якимось чином відноситься до даного суб`єкта господарювання.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП полягає у здійсненні торгівлі, тобто процесу обміну товарами та грошима.

Під час дослідження матеріалів справи можна достеменно встановити, що протокол про адміністративне правопорушення не містить відомостей - скільки товару було реалізовано, за якою ціною проводилася реалізація (оскільки долучений акт не відноситься до події, яка зазначена в протоколі з огляду на невідповідність дати вчинення правопорушення), не зазначено особу, якій було реалізовано, вартість, не зафіксовано факту продажу та отримання грошей.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Жодних свідків вчинення правопорушення або відеофіксації на нагрудну камеру також немає, про що відповідно зазначено у самому протоколі. Таким чином, хоча б одного об`єктивного та належного доказу на підтвердження факту продажу не зафіксовано, лише суб`єктивна думка конкретного працівника державного органу, яка викладена у протоколі про адміністративне правопорушення.

Окремо просили врахувати, що протокол про адміністративне правопорушення був складений за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про що зазначено в самому протоколі. Інспектором зазначено, що ОСОБА_2 відмовилася від підписання протоколу про адміністративне правопорушення та його було направлено засобами поштового зв`язку, проте будь-яких доказів на підтвердження цього інспектором не долучено, зокрема доказів запрошення на складання протоколу про адміністративне правопорушення, доказів відмови ОСОБА_2 від його підписання, а також доказів направлення копії такого протоколу засобами поштового зв`язку. Таким чином, інспектором було грубо порушено вимоги законодавства щодо складання адміністративних матеріалів, порушено право на захист та надання пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та взагалі не повідомлено її про існування такого протоколу.

У той час як Суд не вправі самостійно змінювати особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь- які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

По-третє, відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.07.2019 року у справі №524/832/17, адміністративне провадження № К/9901/23762/18.

По-четверте, відповідно до правової позиції, викладеній в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.07.2019 року у справі №524/832/17, адміністративне провадження № К/9901/23762/18, однією з підстав (в сукупності) для скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності може бути неповідомлення про проведення зйомки на боді-камеру. Також зазначено, що зйомка події має здійснюватися працівниками поліції безперервно.

ОСОБА_1 не було повідомлено про проведення будь-якої відеозйомки на боді- камеру та з огляду на відсутність такого доказу не можливо встановити, чи була здійснена така зйомка безперервно, чи ні.

Будь-яких свідків, які могли б підтвердити факт вчинення або невчинення правопорушення ОСОБА_1 немає, про що також зазначено у складеному протоколі про адміністративне правопорушення.

Згідно з п.1 ст.247 КпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження торгівлі ОСОБА_1 будь-чим, зокрема тютюновими виробами.

Таким чином не зрозуміла правова кваліфікація адміністративного правопорушення, його дійсність, відношення особи, на яку було складено протокол до цих обставин та взагалі існування підстав для притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до статті 252 КУПАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на особу що складає протокол, отже суд самостійно не може збирати такі докази.

Відповідно до правової позиції викладеною ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» (Malofeyevav v. Russia», рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Каrelin v. Russia », заява №926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, суд не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

У справах "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року та "Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії" від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що "суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи "поза будь-яким розумним сумнівом" і така "доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою".

Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Іrеland v.the UnitedKingdom), п. 161, Sеrіеs А заява № 25).

Сукупність наведених обставин свідчить про те, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджували б факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а усі сумніви щодо керування суд має тлумачити на користь останньої відповідно до положень ст.62 Конституції України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Просили провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Просили закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Дослідивши зібраніу справідокази / протокол про адміністративне правопорушення (а.с.1), акт (довідку) фактичної перевірки (а.с.2-4)/, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до переконання, що провадження у даній справі підлягає закриттю з наступних підстав.

У відповідності до положень ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи,вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи ст. 280 КУпАП.

Положеннями ст.ст.7, 254, 279КУпАП визначено, що суд здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення та вирішує питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення складеного щодо неї.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності дост.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою ст.155-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення встановленого порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.155-1КУпАП до протоколу про адміністративне правопорушення №001423 від 14.05.2024 року долучено акт (довідку) фактичної перевірки №6719/11-28-09-02/45279635 від 14.05.2024 року торгівельного стріву, що знаходиться за адресою: м.Кропивницький, вул.Г.України, 6/13 та належить суб`єкту господарювання ТОВ «Вейп Девайсес» (юридична адреса: 25005, м.Кропивницький, вул.Авіаційна, 39), в якому зазначено, що проведеною перевіркою встановлено порушення проведення розрахунків в сфері торгівлі, а саме: не проведення розрахункових операцій через РРО, не роздруковано та невидано фіскальний чек. У той же час, ТОВ «Вейп Девайсес» та ОСОБА_1 трудова угода в письмовій та усній формі не укладалася.

Відповідно до ст.55 ГК України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність,реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків),мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків,передбачених законодавством. Суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України,державні,комунальні та інші підприємства,створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту, суб`єктивної сторони.

Об`єктивна сторона правопорушення за ч.1 ст.155-1 КУпАП,передбачає порушення встановленого порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Суб`єктами правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1КУпАП можуть бути особи, які відповідно до своїх функціональних обов`язків здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Тобто, з вищевказаного вбачається, що адміністративна відповідальність за ч.1 ст.155-1КУпАП настає для осіб, які відповідно до своїх функціональних обов`язків здійснюють розрахункові операції, а не для будь-яких інших осіб.

Між тим, жодні дані про те, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах із ТОВ «Вейп Девайсес», яке здійснює підприємницьку діяльність в магазині - «Vаpe Devaіcеs», що знаходиться по АДРЕСА_2 та до функціональних обов`язків якого входило проведення чи організація здійснення розрахункових операцій у зазначеному закладі в матеріалах справи відсутні.

Разом з тим, актом перевірки підтверджується, що особа відносно якої складено протокол за ч.1 ст.155-1 КУпАП, не є найманим працівником та трудових угод із ним не укладалось.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, оскільки останній не є суб`єктом відповідальності за вчинення зазначеного правопорушення.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням викладеного, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважаю, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, тобто у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

На підставівищевикладеного,керуючись ст.155-1ч.1, 247, 256, 283-284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.155-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 10 днів з моменту проголошення через Кіровський районний суд м.Кіровограда.

Суддя Кіровського районного суду

м. Кіровограда І.В. Загреба